Постанова

від 13.02.2013 по справі 5011-34/11268-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа№ 5011-34/11268-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Стельмащук Ю.М.,

від відповідача -Стрілець В.Л., Баранова З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 04.12.12 № 602

на рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2012

у справі № 5011-34/11268-2012

за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ

до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-9», м. Київ

про стягнення 55 493грн.38коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.11.2012 (Сташків Р.Б.) частково задоволено позов ПАТ "АК "Київводоканал" та стягнуто з відповідача 12142грн. 04коп. заборгованості (за кодом абонента 4-1360) за надані за період з 01.06.2008 до 30.06.2012 послуги з водопостачання та водовідведення згідно укладеного сторонами договору №05898/4-04 від 25.08.2005, 74грн.53коп. інфляційних втрат, 532грн.53коп. 3% річних, 2 252грн.13коп. пені, а також 435грн.09 коп. судового збору. Суд дійшов висновку, що вказана заборгованість підтверджується відповідними доказами наявними в матеріалах справи та сторонами не заперечується. При цьому судом зменшено суму стягнення заборгованості за кодом 4-1360 в зв'язку з частковою її оплатою відповідачем у сумі 3500грн. платіжним дорученням №58 від 18.07.2012.

Судом відмовлено в стягненні з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-51360 (постачання води, що йде на підігрів), оскільки договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання такої води. Крім того, судом взято до уваги, що у господарському суді м. Києва вже розглядалась справа №14/118 про стягнення з ЖБК "Темп-9" на користь ПАТ "Київводоканал" заборгованості за договором за період з 01.11.2005 до 01.06.2008, тобто період котрий передував періоду, який є предметом дослідження у даній справі. Рішенням господарського суду м. Києва від 18.07.2011 у справі № 14/118, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011, у частині стягнення заборгованості за поставку питної води на підігрів відмовлено, з огляду на те, що договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач просив його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задовольнити позовні вимоги повністю. Апелянт зазначає, що постачання питної води, яка використовується відповідачем у його господарській діяльності для надання населенню послуг з гарячого водопостачання, як виконавцем житлово-комунальних послуг, відповідає вказаним вимогам та розділам 1, 2 та 3 договору.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

25.08.2005 між ВАТ "АК "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Київводоканал", та ЖБК "Темп-9" укладено договір №05898/4-04, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався надавати відповідачу (абонент) послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води, а відповідач зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору.

Обсяг води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих позивачем (пункт 2.1.1 Договору).

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показниками лічильників води (пункт 2.1.4 Договору).

Згідно пункту 2.2.2 договору оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

При укладенні договору ЖБК "Темп-9" було присвоєно абонентський код 4-1360, за яким обліковується заборгованість за надані послуги з постачання питної води та водовідведення.

Також позивач відкрив відповідачу абонентський код 4-51360 для обліку кількості холодної води, яка йде на підігрів, і відповідно за яким обліковується заборгованість за надані послуги з поставки зазначеної питної води.

Позивач стверджує, що за період з 01.06.2008 по 30.06.2012 відповідачу надано послуги з водопостачання та водовідведення (в т.ч. і з постачання води, що йшла на підігрів) на загальну суму 101409грн.46коп. В підтвердження позивачем надані маршрутні карти та акти зняття показників з приладу обліку, розшифровки та платіжні вимоги-доручення.

Згідно розрахунку позивача за відповідачем за зазначений період обліковується заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у загальній сумі 49 072грн.92коп., з якої за кодом абонента 4-1360 обліковується заборгованість у сумі 15 642грн.04коп., а за кодом абонента 4-51360 -у сумі 33 430грн.88коп.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Пунктом 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627; далі -Правила № 190) передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Сторонами не заперечується факт надання позивачем послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-1360, у заявленій позивачем кількості та вартості. Дані обставини також підтверджуються і наявними у матеріалах справи доказами.

За розрахунком позивача розмір заборгованості за період з 01.06.2008 по 30.06.2012 за кодом 4-1360 становить 15 642грн.04коп., нараховані за цей період на вказану суму заборгованості інфляційні втрати склали 74грн.53коп., 3% річних - 532грн.53коп., та нарахована пеня - 2 252грн.13коп.

Як встановлено судом першої інстанції платіжним дорученням № 58 від 18.07.2012 відповідачем перераховано на рахунок позивача 3500 грн. з призначенням платежу "за послуги з водопостачання та водовідведення ХВ в червні м-ці 2012 згідно дог. №05898/4 від 25.08.2005 Абон. 4-1360…". Вказана сума коштів не була врахована позивачем при здійсненні розрахунків суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.06.2008 по 30.06.2012, що обліковуються за кодом 4-1360 в сумі 12 142грн.04коп., тобто за мінусом 3500 грн. сплачених відповідачем в рахунок погашення заборгованості за спірний період.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України з відповідача підлягають стягненню 532грн.53коп. 3% річних та 74грн.53 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати заборгованості за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-1360, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Також, правомірним є стягнення з відповідача пені передбаченої пунктом 4.2 договору в сумі 2 252грн.13коп.

Правомірними є й висновки суду щодо відмови в стягненні з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, що обліковується за кодом 4-51360 (постачання води, що йде на підігрів), враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Отже, відповідно до пункту 3.13 Правил № 190 розрахунок за спожиту питну воду, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання, повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру.

Як слідує із залученої до матеріалів справи копії Дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (споживачів) до заяви № 698 від 03.06.2005, балансова належність підвідних мереж та належність бойлера у жилому будинку № 18 по вул. Жмаченка (відповідача) відноситься до РЕВМ-8. А відтак, відповідач не є балансоутримувачем зазначеного бойлеру. Зворотного позивачем не доведено.

Отже, відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за постачання води, що йде на підігрів.

Крім того, за правилами статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною 1 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

При цьому, договір укладений сторонами не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості.

Враховуючи те, що договором не передбачено обов'язок відповідача оплачувати холодну воду, яка використовується для гарячого водопостачання, є відсутніми підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також, необхідно зазначити, що у господарському суді м. Києва вже розглядалась справа №14/118 про стягнення з ЖБК "Темп-9" на користь ПАТ "Київводоканал" заборгованості за даним договором за період з 01.11.2005 до 01.06.2008, тобто період котрий передував періоду, який є предметом дослідження у даній справі. Рішенням господарського суду м. Києва від 18.07.2011 у справі № 14/118, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2011, у частині стягнення заборгованості за поставку питної води на підігрів відмовлено, з огляду на те, що договір не регулює відносин постачання холодної води для виготовлення гарячої.

Заперечення викладені представником позивача в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.11.2012 у справі №5011-34/11268-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"- без задоволення.

2. Справу № 5011-34/11268-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Синиця О.Ф.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.