Постанова

від 10.04.2013 по справі 5011-34/11268-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року Справа № 5011-34/11268-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Кондратової І.Д. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "АК "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року у справі за позовомПАТ "АК "Київводоканал" доЖБК "Темп-9" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у серпні 2012 року ПАТ "АК "Київводоканал" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ЖБК "Темп-9" 49 072,92 грн. заборгованості, яка виникла у останнього внаслідок неналежного виконання умов договору про постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 05898/4-04 від 25.08.2005 року, 3 284,18 грн. пені, 1 421,22 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 1 715,06 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.11.2012 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 12 142,04 грн. боргу, 2 252,13 грн. пені, 74,53 грн. інфляційних втрат та 532,53 грн. річних, а в решті позову відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 01.04.2013 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 05898/4-04 від 25.08.2005 року, за умовами якого ПАТ "АК "Київводоканал" (постачальник) зобов'язалось надавати ЖБК "Темп-9" (абонент) послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води, а останній сплачувати вартість наданих послуг.

Пунктом 2.2.2 зазначеного договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін взятих на себе зобов'язань за цим договором судами попередніх інстанцій встановлено, що за надані позивачем у період з 01.06.2008 року по 30.06.2012 року послуги з постачання питної води та приймання стічних вод відповідач розрахувався лише частково і його борг складає 12 142,04 грн., що підтверджується належними доказами та ним не оспорюється.

З огляду на наведене вище та враховуючи те, що постачання питної води для підігріву умовами договору № 05898/4-04 від 25.08.2005 року не передбачено, вартість використаної для підігріву води є складовою частиною вартості послуг з постачання гарячої води, які надаються іншою особою, а не позивачем, зворотного ним належним чином не доведено, та відповідач на своєму балансі котелень не має, місцевий господарський суд та апеляційний господарський суд дійшли правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту питну воду і послуги з водовідведення у сумі 12 142,04 грн., пені у сумі 2 252,13 грн., 74,53 грн. інфляційних втрат та 532,53 грн. 3 % річних, обґрунтовано задовольнили частково позов, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

І.Д. Кондратова