Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-27/14519-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/14519-2012 26.11.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар» простягнення 11 365,22 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Хардаєв О.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС»(надалі -ТОВ «Торговий дім СТС») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»(надалі -ТОВ «Торгівельне підприємство «Господар») про стягнення 11 365,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №192/08 від 09.08.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 498,04 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 479,70 грн., інфляційних у розмірі 96,94 грн. та 3% річних у розмірі 290,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2012 р. розгляд справи відкладено до 26.11.2012 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалами суду доказів та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №22332477, яке отримане представником відповідача 12.11.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03065, м. Київ, бул. І.Лепсе, 43, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 р. між ТОВ «Торговий дім СТС»(постачальник) та ТОВ «Торгівельне підприємство «Господар»(покупець) було укладено договір поставки №192/08 (надалі -«Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність покупця у визначені договором строки товар, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і сплатити за нього обумовлену договором грошову ціну.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна товару, що поставляється, зазначається в рахунках-фактурах (видаткових накладних, специфікаціях до договору або в інших аналогічних документах) з урахуванням положень цього договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що покупець здійснює оплату за товар на підставі рахунку-фактури постачальника. Товар має бути оплачений покупцем у терміни, що зазначаються в рахунках-фактурах.

На виконання умов Договору позивач 09.08.2012 р. передав, а відповідач прийняв товар на суму 9 498,04 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №РН-000004877 та №РН-000004878 від 09.08.2011 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 9 498,04 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за видатковими накладними згідно Договору на суму 9 498,04 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 3.2 Договору та строку оплати, визначеного рахунками-фактурами №СФ-1103569 та №СФ-1103605, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на наступний день після отримання товару, тобто 10.08.2011 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 9 498,04 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Торговий дім СТС»про стягнення з ТОВ «Торгівельне підприємство «Господар»заборгованості у розмірі 9 498,04 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 479,70 грн., інфляційних у розмірі 96,94 грн. та 3% річних у розмірі 290,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 09.08.2011 р. по 03.09.2012 р.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Згідно з п. 7.3 Договору при порушенні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення та штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 396,96 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання згідно видаткової накладної №РН-000004877 з 09.08.2011 р. по 03.09.2012 р. та пені у розмірі 82,74 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання згідно видаткової накладної №РН-000004877 з 15.02.2012 р. по 03.09.2012 р. (всього -1 479,70 грн.), проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

По-перше, судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті отриманого за Договором товару є 10.08.2011 р., а тому правомірним є нарахування пені, інфляційних та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з 11.08.2011 р.

По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування пені припиняється 10.02.2012 р. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення до подачі позову.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором за період з 11.08.2011 р. по 10.02.2012 р. у розмірі 742,15 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені (737,55 грн.) необхідно відмовити, оскільки вона обрахована невірно (без врахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 290,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 09.08.2011 р. по 03.09.2012 р.

Підстави для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 96,94 грн. у суду відсутні, оскільки за перерахунком суду, враховуючи визначений позивачем період прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань (09.08.2011 р. по 03.09.2012 р.), розмір інфляційних втрат має від'ємне значення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Торгівельне підприємство «Господар»на користь ТОВ «Торговий дім СТС» заборгованості у розмірі 9 498,04 грн., пені у розмірі 742,15 грн. та 3% річних у розмірі 290,54 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 737,55 грн. та інфляційних у розмірі 96,94 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»(08141, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Зоряна, 22; ідентифікаційний код 34242178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім СТС»(03065, м. Київ, бул. І.Лепсе, 43; ідентифікаційний код 32301587) заборгованість у розмірі 9 498 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто вісім) грн. 04 коп., пеню у розмірі 742 (сімсот сорок дві) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 290 (двісті дев'яносто) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 491 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн. 32 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2012 р.

Суддя В.П. Босий