Рішення

від 31.10.2012 по справі 12/293

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/293 31.10.12

За позовом Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Європа Плюс Київ»

3-тя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на

стороні Відповідача Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»

Про укладення договору

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від Позивача: Калениченко П.А. -директор

Від Відповідача: не з'явився

Від 3-ої особи не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" в якому просить суд зобов'язати Відповідача укласти з Позивачем Договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, проект якого додається. Також, Позивач просить суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою суду від 10.08.2009 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/293 та призначено розгляд справи на 09.09.2009.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 09.09.2009 не направив.

Ухвалою суду від 09.09.2009 відкладено розгляд справи на 14.10.2009 в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 14.10.2009 представники сторін подали Заяву про продовження строку вирішення спору в зв'язку з необхідністю надання відзиву на позовну заяву та неотриманням копії позовної заяви та доданих до неї документів Відповідачем.

Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, а саме у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, то суд задовольнив зазначене клопотання.

Ухвалою суду від 14.10.2009 продовжено строк вирішення спору по справі № 12/293, відкладено розгляд справи на 18.11.2009 в зв'язку із неподанням витребуваних доказів, зобов'язано Відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 про порушення провадження у справі № 12/293.

В судове засідання 18.11.2009 представник Відповідача не з'явився, про причини нез'явлення представника суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 18.11.2009 розгляд справи відкладено на 19.01.2009 в зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника Відповідача.

В судовому засіданні 19.01.2010 представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає їх незаконними та не обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що він є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір, публічного сповіщення по проводах (через кабель). Позивач здійснює вказану діяльність на підставі Свідоцтва № 6/УО від 02.04.2009 року, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності МОН України відповідно до Наказу МОН України від 22.12.2008 року № 1175 від "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм і змін до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю".

Проте Позивач не зазначив, що Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 року у справі № 2а-1749/09/2670 вказаний вище Наказ МОН України № 1175 було визнано таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та є нечинним.

З огляду на викладене вище, твердження Позивача, що він є єдиною уповноваженою організацією, не відповідає дійсності.

Відповідач дійсно є телерадіоорганізацією, яка здійснює мовлення у містах Києві (частота 107,0 МГц), Хмельницькому (частота 104,6 МГц), Вінниці (частота 107,0 МГц) і Маріуполі (частота 106,9 МГц) відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та на підставі ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії HP № 0616-м від 14.01.1999, серії HP № 0493-м від 12.03.2008 серії HP № 0581-м від 10.12.2003.

У своїй позовній заяві Позивач посилається на наявність у Відповідача ліцензії "серії HP номер 2738 0616-м від 14 січня 1999 р.", проте Відповідач ніколи не отримував вказаної ліцензії.

Відповідно до п. 4 Розділу II додатка до Постанови КМ України "Про затвердження розміру винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати" № 71 від 18.01.2003 року суб'єкт комерційного використання зобов'язаний до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку, договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

На виконання вказаних вимог чинного законодавства між Відповідачем та Громадською організацією "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг"12.02.2007 року було укладено договір № 16/11/07-мр про виплату винагороди за використання способом публічного сповіщення в ефір фонограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань (далі - Договір).

Відповідно до 1.1. Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання виплачувати за використання об'єктів суміжних прав на рахунок ГО "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" винагороду відповідним суб'єктам суміжних крав, а ГО "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" збирає (приймає) цю винагороду, здійснює її розподіл і витрату, а також здійснює контроль за правомірним використанням об'єктів суміжних прав.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказаний вище Договір недійсним не визнавався, а отже є чинним на сьогоднішній день. Взяті на себе за цим договором обов'язки сторони виконують належним чином

Отже, твердження Позивача, що Відповідач здійснює свою діяльність без договору про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань, а також без виплати такої винагороди не відповідає дійсності.

Більше того, з точки зору Відповідача, не відповідає дійсності твердження Позивача про те, що Відповідач умисно ухиляється від укладення договору.

У листі-оферті вих. № 01-03/06/09 від 03.06.2009 Позивач звернув увагу Відповідача на те, що ГО "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг" у визначенні уповноваженою організацією відмовлено. Це дає підстави вважати, що на момент подання позовної заяви до господарського суду Позивачу було добре відомо про наявність у Відповідача Договору з ГО "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг". Також Відповідач зазначає, що вказаного листа-оферти ніколи не отримував.

Також Відповідач звернув увагу суду на Акт проведення моніторингу трансляції (публічного сповіщення) фонограм та зафіксованих у них виконань Відповідачем № 16 від 02.06.2009 року (далі - Акт).

Так, виходячи зі змісту вказаного Акту, 02.06.2009 року Позивач здійснив фіксацію аудіозаписів, і встановив, що о 13:20 в ефірі Відповідача пролунала фонограма і зафіксоване в ній виконання БиС "Катя, возьми телефон". Крім того, ПП "Українське музичне видавництво" як суб'єкт суміжних прав на фонограму і зафіксоване у ній виконання БиС "Катя, возьми телефон" в цьому ж Акті заявило, що не надавало Відповідачу право публічного сповіщення даної фонограми і зафіксованого у ній виконання.

Відповідач не погоджується з вказаним Актом та викладеними у ньому обставинами, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено право Позивача на здійснення моніторингу.

Позивач зазначає, що моніторинг було проведено на підставі ч. 2 ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відповідно до якої визначено повноваження Позивача як уповноваженої організації колективного управління з контролю за правомірним використанням об'єктів суміжних прав. Проте ч. 2 ст. 43 вказаного Закону встановлює, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління. Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержала від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків.

Таким чином, вказана частина статті Закону закріплює порядок розподілу винагороди між суб'єктами авторського права та суміжних прав, а не надає Позивачу повноважень на проведення будь-яких моніторингів. Саме тому посилання Позивача па вказану статтю як на підставу проведення моніторингу, з точки зору Відповідача, є невірним.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" Національна рада здійснює, з-поміж іншого, офіційний моніторинг телерадіопрограм.

Таким чином, результати моніторингу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення могли б слугувати належним доказом, а надані Позивачем записи не є офіційними.

Крім того, відповідно до "Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 674 від 17.05.2002 року, саме державний інспектор з питань інтелектуальної власності має право перевіряти наявність дозволу на використання об'єктів авторського права та суміжних прав, шляхом проведення перевірок, за результатами яких складаються відповідні акти. Саме в таких актах державний інспектор встановлює факти використання тих чи інших об'єктів авторського права або суміжних прав та про відсутність дозволів на таке використання.

Виходячи зі змісту позовної заяви та Акту моніторингу, Позивач не звертався до державних інспекторів Державного департаменту інтелектуальної власності з будь-якими заявами про встановлення фактів використання Відповідачем об'єктів суміжних прав без відповідних дозволів. Таким чином, факт використання об'єктів суміжних прав без відповідного дозволу не встановлено належним чином.

В судовому засіданні 19.01.2010 представник Позивача заявив клопотання про залучення до участі у справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Позивача Державний департамент інтелектуальної власності МОН України.

Представник Відповідача проти задоволення клопотання не заперечив.

Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 19.01.2010 представник Відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача Громадську організацію "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг".

Представник Позивача проти задоволення клопотання не заперечив.

Клопотання задоволено.

Ухвалою суду від 19.01.2010 відкладено розгляд справи на 17.02.2010, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Позивача Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача Громадську організацію "Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав "Оберіг", зобов'язано Позивача надіслати залученим третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів, докази надіслання надати суду, залученим 3-ім особам надати письмові пояснення по суті позовних вимог.

16.02.2010 відділом діловодства суду отримано від Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України пояснення по справі.

В судове засідання 17.02.2010 представники 3-іх осіб не з'явились, про причини нез'явлення представників 3-іх осіб суд не повідомлено.

Ухвалою суду від 17.02.2010 відкладено розгляд справи на 19.03.2010 з метою надання можливості ознайомлення сторонам з поясненнями Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, в зв'язку із нез'явленням в судове засідання представників 3-іх осіб, зобов'язано Позивача надати суду докази надіслання третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, зобов'язано 3-тю особу - Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»надати письмові пояснення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 19.03.2010 представником Позивача подано клопотання про зупинення провадження у справі № 12/293 до набрання законної сили або скасування Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 у справі № 2а-1749/09/2670.

Дане клопотання обґрунтоване наступним.

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом ОП «Український музичний альянс»до ТОВ «ТРК «Європа Плюс Київ»про укладення договору. Позивач подав позов як уповноважена організація колективного управління, визначена відповідно до встановленого чинним законодавством порядку, а саме Наказу Міністерства освіти і науки України від 22 грудня 2008 № 1175 «Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, і Змін до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 у справі № 2а-1749/09/2670 Наказ МОН № 1175 було визнано таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили та не чинним. Зазначена Постанова не набрала законної сили, оскільки була оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду (Лист Київського апеляційного адміністративного суду додається).

Під час розгляду вказаної справи у першій інстанцій Позивачами було заявлене Клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу МОН № 1175 від 22 грудня 2008 до вирішення справи по суті. У задоволенні вказаного Клопотання судом Позивачам було відмовлено. Проте ухвалу про відмову у задоволенні Клопотання Позивачами було оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.

04 березня 2010 Київський апеляційний адміністративний суд апеляційні скарги Позивачів задовольнив і виніс Ухвалу, якою зупинив дію Наказу МОН № 1175 від 22 грудня 2008 до вирішення справи по суті.

Враховуючи, що вирішення справи про відповідність правовим актам вищої юридичної сили та чинність Наказу МОН № 1175 від 22 грудня 2008 впливає на правовий статус (наявність однієї чи декількох уповноважених організацій колективного управління), а також те, що відповідно розгляд даної справи може вплинути на обставини справи, що розглядаються Господарським судом м. Києва в межах справи № 12/293, Позивач просить суд на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинити провадження у справі № 12/293 до набрання законної сили або скасування Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2009 у справі № 2а-1749/09/2670.

Також в судовому засіданні 19.03.2010 представником 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг подано клопотання про зупинення провадження у справі № 12/293 відповідно до якого ГО «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»просить суд зупинити провадження у справі № 12/293 до набрання чинності рішеннями у справах № 2а-4293/09/2670 та № 2а-1749/09/2670, що знаходяться в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва посилаючись на наступне.

Предметом справи № 12/293 є встановлення договірних відносин між Позивачем та Відповідачем відповідно до яких Відповідач буде зобов'язаний виплачувані Позивачу винагороду за використання у своїй господарській діяльності об'єктів авторських і суміжних прав.

Право Позивача на отримання винагороду за використання об'єктів авторських і суміжних прав у відповідності до ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»може виникати лише у разі визначення останнього уповноваженою організацією колективного управління.

Підставою для звернення до суду з даним позовом є Свідоцтво № 6/УО від 02.квітня 2009 року, видане відповідно до порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, що регулюється наказом МОН України від 22.12.2008 року №е1175.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2а-1749/09/2670 зазначений наказ МОН України від 22.12.2008 року № 1175 визнано таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Також ухвалою Апеляційного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2010 року у тій же справі забезпечено адміністративний позов шляхом зупинення дії наказу МОН України від 22.12.2008 року № 1175. Крім того на теперішній час в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа № 2 а-4293/09/2670 про визнання протиправним та скасування рішення № 7/2009-УО від 02.04.2009 року, яким Позивача було визначено уповноваженою організацією.

На підставі викладеного 3-тя особа вважає, що розгляд справи № 12/293 є неможливим до вирішення по суті та набрання чинності рішеннями у справах № 2а-4293/09/2670 та № 2а-1749/09/2670, що знаходяться в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.

Представники Відповідача та 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України підтримали зазначені клопотання про зупинення провадження у справі.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав Клопотання Позивача та 3-ої особи про зупинення провадження у справі № 12/293 обґрунтованими та прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 12/293 до вирішення пов'язаних з нею справ № 2а-4293/09/2670 та № 2а-1749/09/2670, що знаходяться в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою суду від 19.03.2012 зупинено провадження у справі № 12/293 до вирішення пов'язаних з нею справ № 2а-4293/09/2670 та № 2а-1749/09/2670, що знаходяться в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відділом діловодства суду отримано від представника Позивача клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунуто.

Ухвалою суду від 23.07.2012 провадження у справі поновлено, призначено розгляд справи на 08.08.2012.

В судове засідання 08.08.2012 представники Відповідача та представники третіх осіб, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, за таких обставин розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою суду від 08.08.2012 розгляд справи відкладено на 11.09.2012.

06.09.2012 відділом діловодства суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, отримано пояснення.

В судове засідання 11.09.2012 представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, клопотань та заяв до суду не подали.

Ухвалою суду від 11.09.2012 розгляд справи відкладено на 31.10.2012.

Відділом діловодства суду отримано пояснення Державної служби інтелектуальної власності України.

Державний департамент інтелектуальної власності України Міністерства освіти і науки України було ліквідовано на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» № 346 від 28 березня 2011, Державний департамент інтелектуальної власності України Міністерства освіти і науки України не може виступати у справі як третя особа без самостійних вимог на стороні Позивача.

В судове засідання 31.10.2012 представники Відповідача та представники третьої особи не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Враховуючи те, що нез'явлення представників Відповідача й третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, Позивач не заперечує, а суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" організацією колективного управління (організацією колективного управління майновими правами) є організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" (Позивач) є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України № 6/УО від 02.04.2009.

Відповідач відповідно до ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення серії НР номер 0616-м від 14 січня 1999 є телерадіоорганізацією. Відповідно до ст.1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» телерадіоорганізацією є зареєстрована у встановленому законодавством порядку юридична особа, яка на підставі виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення створює або комплектує та/чи пакетує телерадіопрограми і/або передачі та розповсюджує їх за допомогою технічних засобів мовлення.

02 червня 2009 року Позивачем було проведено моніторинг трансляції (публічного сповіщення) Відповідачем фонограм та зафіксованих у них виконань. Повноваження Позивача як уповноваженої організації колективного управління з контролю за правомірним використанням зазначених об'єктів суміжних прав визначено ч. 2 ст. 43 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Моніторинг було здійснено за адресою: м. Київ, вул. Артема, 1-5, оф. 814. Під час проведення зазначеного моніторингу встановлено, що Відповідачем здійснювалось публічне сповіщення фонограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань. Результати проведеного моніторингу відображено в наявному у матеріалах справи Акті проведення моніторингу трансляції (публічного сповіщення) фонограм та зафіксованих у них виконань Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа Плюс Київ»№ 16 від 02 червня 2009 року.

04 червня 2009 Позивач, враховуючи положення ч.ч. 1, 2 ст. 43, ч. 4 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права", пункту 4 розділу ІІ додатка до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 71, звернувся до Відповідача з пропозицією укласти договір про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників. Проте Відповідач не відповів на надісланий Позивачем лист і не повернув останньому підписаний примірник договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2. ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, Позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

За наведених обставин, Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Відповідача укласти з Позивачем про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, проект якого було додано до позовної заяви.

Відповідач проти вимог позовної заяви заперечив, зазначаючи, що Позивач не є єдиною уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір, публічного сповіщення по проводах (через кабель); Відповідачем та Громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»12.02.2007 року було укладено договір № 16/11/07-мр про виплату винагороди за використання способом публічного сповіщення в ефір фонограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань, відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання виплачувати за використання об'єктів суміжних прав на рахунок ГО «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»винагороду відповідним суб'єктам суміжних крав, а ГО «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»збирає (приймає) цю винагороду, здійснює її розподіл і витрату, а також здійснює контроль за правомірним використанням об'єктів суміжних прав, отже Відповідач здійснює свою діяльність з наявністю договору про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань; Відповідач зазначає, що листа-оферти від Позивача ніколи не отримував; Позивач не має права здійснювати моніторинг трансляції (публічного сповіщення) фонограм та зафіксованих у них виконань Відповідачем, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено право Позивача на здійснення моніторингу, який мала би право здійснювати лише Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення або державний інспектор з питань інтелектуальної власності.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні всі обставини, що мають значення для справи, оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, про задоволення позову повністю, з огляду на наступне.

З огляду на заявлені позовні вимоги та суб'єктний склад сторін спору, суд прийшов до висновку, що спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, пунктом 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, підвідомчі господарським судам.

Підставою звернення Позивача як уповноваженої організації колективного управління, що здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель) стала відмова Відповідача від укладення договору про виплату винагороди, передбаченої ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права», обов'язковість укладення якого встановлена законом. При цьому сторонами відповідного господарського договору в даному випадку є уповноважена організація колективного управління та суб'єкт комерційного використання вказаних об'єктів суміжних прав (Позивач та Відповідач), які є юридичними особами, що відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про авторське право та суміжні права»об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;

б) фонограми, відеограми;

в) передачі (програми) організацій мовлення.

В статті 37 вищезгаданого Закону визначено, що первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

Порядок використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою наведений в ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права», згідно з якою допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди , таке пряме чи опосередковане комерційне використання фонограм і відеограм та їх примірників:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічну демонстрацію відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефір ;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель) (ч. 1 ст. 43 Закону України "Про авторське право та суміжні права").

Збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління . Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Одержана від уповноваженої організації винагорода розподіляється відповідною організацією колективного управління у таких пропорціях: виконавцям - 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) - 50 відсотків ) (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Розмір винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій статті 43, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Особи, які використовують фонограми, відеограми чи їх примірники, повинні надавати організаціям, зазначеним у частині другій цієї статті, точні відомості щодо їх використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди (ч. 4 ст. 43 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).

Процедура нарахування і виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань без згоди осіб, які відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права можуть управляти майновими правами на зазначені об'єкти суміжних прав, а також процедура розподілу (виплати) зібраної винагороди (роялті) між зазначеними особами визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань»(назва в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 р. № 450) (надалі - постанова Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71).

Порядок та умови виплати винагороди (роялті) наведений у розділі ІІ Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71. Зокрема, в п. 2 названого Порядку надається визначення поняття комерційного використання об'єктів суміжних прав, згідно з яким комерційним використанням опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань є пряме чи опосередковане використання зазначених об'єктів суміжних прав шляхом : публічного виконання фонограми або її примірника чи публічної демонстрації відеограми або її примірника; публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання шляхом передачі в ефір ; публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) зафіксованого у фонограмі або відеограмі та їх примірниках виконання за допомогою проводів (через кабель) .

Відповідно до абзацу 5 п.3 розділу ІІ Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 до юридичних і фізичних осіб, які здійснюють комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - суб'єкти комерційного використання), належать юридичні особи , у тому числі державні та комунальні телерадіоорганізації, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції зазначених об'єктів суміжних прав у передачах ефірного , супутникового, кабельного телебачення та радіомовлення або через Інтернет, зокрема провайдери програмної послуги, а також інші суб'єкти господарювання.

Згідно п. 4 розділу ІІ постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 71 зазначено, що суб'єкти комерційного використання зобов'язані до початку здійснення комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань укласти з уповноваженою організацією колективного управління, що визначена в установленому порядку МОН (в подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 р. № 957 внесені зміни - замість МОН зазначено Державною службою інтелектуальної власності), договір про виплату винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань (далі - договір про виплату винагороди (роялті), у якому сторонами згідно із законодавством визначаються:

спосіб комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань;

розмір винагороди (роялті) та строк її виплати;

відповідальність суб'єктів за:

а) прострочення строку виплати винагороди (роялті);

б) несвоєчасне подання або подання недостовірних відомостей, необхідних для збирання і розподілу винагороди (роялті), зокрема щодо правильності зазначення найменування використаних фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, виконавців, виробників фонограм чи відеограм, тривалості кожного використання зазначених об'єктів суміжних прав, розміру доходів, одержаних у результаті провадження діяльності, пов'язаної з їх використанням, або розміру витрат на використання таких об'єктів;

в) неправильне нарахування належної до виплати суми винагороди (роялті);

строк дії договору;

інші умови договору.

Таким чином, чинним законодавством передбачена обов'язковість укладення спірного договору .

Посилання Відповідача на те, що Позивач не є єдиною уповноваженою організацією колективного управління не знаходять свого підтвердження. Повноваження Позивача підтверджено Свідоцтвом № 6/УО від 02.04.2009 р., виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Відповідно до пояснення, наданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, Позивач є єдиною уповноваженою організацією колективного управління у сфері публічного сповіщення опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм їх примірників і зафіксованих у них виконань. У той же час Відповідач не надав доказів анулювання зазначеного Свідоцтва № 6/УО від 02.04.2009, що було видане, враховуючи положення Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 22.12.2008 № 1175 «Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій колективного управління, які здійснюватимуть збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм, і Змін до Порядку обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю», п. 2 якого визначає, що за кожним із зазначених видів використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою (публічне виконання фонограм, опублікованих з комерційною метою, чи публічна демонстрація відеограм, опублікованих з комерційною метою; публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, в ефір ; публічне сповіщення фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, по проводах (через кабель), визначається одна уповноважена організація. При цьому одна уповноважена організація може бути визначена за декількома видами використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою.

Враховуючи наведене, наявність у Відповідача договору № 16/11/07-мр про виплату винагороди за використання способом публічного сповіщення в ефір фонограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань з Громадською організацією «Всеукраїнське об'єднання суб'єктів авторських і суміжних прав «Оберіг»не свідчить про виконання Відповідачем вимог ч. 1 і 2 ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»й укладення договору саме з чинною уповноваженою організацією колективного управління.

Факт надіслання Позивачем Відповідачеві листа-оферти із зазначенням тексту спірного договору підтверджується матеріалами справи (а саме наявною в матеріалах справи квитанцією й описом до цінного листа, надісланого на адресу Відповідача).

Твердження Відповідача, що Позивач не має права здійснювати моніторинг трансляції (публічного сповіщення) фонограм та зафіксованих у них виконань Відповідачем спростовується наступним:

Частиною 2 ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»визначає, що збирання винагороди за використання фонограм (відеограм), що зазначені у частині першій цієї статті, і контроль за їх правомірним використанням здійснюються визначеними Установою уповноваженими організаціями колективного управління . П. 6 Розділу ІІ Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 71 від 18 січня 2003 «Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань»визначає, що суб'єкти комерційного використання (до яких згідно з п. 3 Розділу ІІ Додатку до даної Постанови відноситься і Відповідач як провайдер програмної послуги) повинні не перешкоджати представникам уповноважених організацій колективного управління фіксувати факти прямого чи опосередкованого комерційного використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань, зокрема, за допомогою технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації .

Тож Позивач як уповноважена організація колективного управління має повноваження щодо складення акту фіксації (моніторингу) публічного сповіщення користувачами і в тому числі Відповідачем опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань.

У той же час слід звернути увагу, що Відповідачем не надано доказів укладення ліцензійного договору на використання об'єктів права інтелектуальної власності із суб'єктами прав на зафіксовані Позивачем опублікованих з комерційною метою фонограми та зафіксовані у них виконання.

За наведених обставин, Відповідач, в силу вимог закону , зобов'язаний укласти договір із відповідною уповноваженою організацією колективного управління, а саме, із Позивачем, який є уповноваженою організацією колективного управління, яка здійснює збір винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, та зафіксованих у них виконань шляхом їх публічного сповіщення в ефір та публічного сповіщення по проводах (через кабель).

При цьому суд враховує, що Позивач як уповноважена організація колективного управління незалежно від наявності чи відсутності у нього договорів з суб'єктами суміжних прав має право на збір винагороди (роялті) за пряме або опосередковане комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань на підставі договору, обов'язковість укладення якого встановлена чинним законодавством . Наведена правова позиція міститься у п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/417/2012 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності».

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 згаданої статті Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 3 ст. 180 ГК України при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому випадку погодити предмет, ціну і строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Судом проаналізовано умови спірного договору та визнано, що його умови відповідають вимогам чинного законодавства України.

Судом також враховано, що відповідно до п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України»в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним. При цьому Вищий господарський суд України виходив з наступного: згідно з ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Згідно з ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий Позивачем проект договору. Зазначені норми не суперечать одна одній, оскільки суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов'язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. Тому в резолютивній частині рішення, яким задовольняється позов про спонукання укласти договір, слід вказувати на те, що спірний договір є укладеним.

Виходячи із викладеного вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню частково (з урахуванням частково зміненої судом редакції договору).

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття

пропозицій іншої сторони.

За наведених обставин, сплачені Позивачем на момент подання позовної заяви державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати укладеним договір Об'єднанням підприємств «Український музичний альянс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Європа Плюс Київ»про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників, у наступній редакції:

«ДОГОВІР №01 - 03/06/09/Е

про виплату винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників

м. Київ „___"

---

20 _ року

Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" як організація колективного управління (надалі -Організація), що створена і діє відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993р., Постанови КМУ „Про затвердження розміру, порядку та умов виплати винагороди (роялті) за комерційне використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань " № 71 від 18 січня 2003р. (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 429 від 08.06.2005р. та № 450 від 02.04.2009 року), Свідоцтва про облік організації колективного управління № 4/2003 від 22 серпня 2003р., Свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією № 6/УО від 02 квітня 2009р., в особі директора Калениченка Павла Анатолійовича, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Європа Плюс Київ" (надалі -Мовник), Ліцензія Національної Ради телебачення і радіомовлення Серії __ №

---

від „__"

---

---

року, в особі

---

, який (яка) діє на підставі

---

, з іншої сторони, ( разом надалі -Сторони) домовились про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Організація згідно ст.ст.43,48,49 ЗУ „Про авторське право і суміжні права" (надалі -Закон) та п.4 власного Статуту, здійснює збір та розподіл винагороди (роялті) за використання Мовником без згоди з відповідними суб'єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм, їх правонаступниками), об'єктів суміжних прав, шляхом публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) у передачах ефірного і (або) супутникового радіомовлення зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників. Збір винагороди (роялті) здійснюється для розподілу між суб'єктами суміжних прав (виконавцями, виробниками фонограм, їх правонаступниками), які передали та які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами.

1.2. Мовник виплачує Організації винагороду (роялті) за використання вказаних зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників в розмірі та порядку, визначених законодавством України та цим Договором, для виплати суб'єктам суміжних прав.

2. Зобов'язання Сторін

2.1 . Мовник зобов'язаний:

2.1.1. До 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 10 січня), подавати Організації Перелік сповіщених в ефір зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників (далі -Перелік) відповідно до форми, погодженої Сторонами у Додатку № 1 до цього Договору, у друкованому та електронному вигляді (у форматі *.xls програми Microsoft Excel, електронна адреса uma@uma.in.ua );

2.1.2. Щомісячно нараховувати і сплачувати Організації винагороду (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників в ефір, у розмірі 2 відсотків доходів (доходи визначаються згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку), одержаних Мовником з того виду діяльності, у процесі якої здійснюється використання об'єктів суміжних прав. Податок на додану вартість на виплату винагороди (роялті) не нараховується. Сума винагороди (роялті) повинна сплачуватися на рахунок Організації до 15 числа місяця, наступного за звітним. В графі "Призначення платежу" платіжного доручення Мовник вказує: „винагорода (роялті) за публічне сповіщення зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників за

---

(місяць) 200_ року за Договором №

---

від „___"

---

200_р., ПДВ не нараховується";

2.1.3. Мовник зобов'язується надавати Організації відомості про доходи і розрахунок сум винагороди (роялті), що підлягають виплаті, по встановленій формі (Додаток № 2 - Розрахунковий лист), не пізніше 10 днів після закінчення звітного періоду (місяць) в електронному вигляді на електронну адресу : uma@uma.in.ua або факсом 8 (044) 272-05-64 (тобто десятого числа кожного місяця). Розрахункові листи, які належним чином заповнені, з печаткою та підписом уповноваженої особи Мовника, повинні бути також відправлені поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу Організації;

2.1.4. Надавати Організації для ознайомлення і перевірки всі фінансові та інші документи, на підставі яких проводиться нарахування і виплата винагороди (роялті) щодо цього Договору;

2.1.5 Використовувати у власному ефірі тільки ті зафіксовані у фонограмах виконання, фонограми, опубліковані з комерційною метою, та їх примірники, які ідентифіковані за назвою творів, ім'ям (прізвищем та ініціалами, псевдонімом, назвою) відповідних суб'єктів суміжних прав;

2.1.6 Надати Організації Копію Ліцензії на мовлення, завірену в установленому законом порядку.

2.2 . Організація зобов'язана:

2.2.1. Прийняти від Мовника винагороду (роялті) відповідно до п. 2.1.2 цього Договору;

2.2.2. У випадку пред'явлення до Мовника претензій з боку третіх осіб щодо використання об'єктів суміжних прав, перелічених у п.1.1. цього Договору, способами, визначеними у п.1.1 цього Договору, за умови добросовісного виконання Мовником умов цього Договору, Організація приймає на себе зобов'язання з врегулювання цих претензій у повному обсязі і звільняє Мовника від обов'язку врегульовувати такі претензії самостійно.

3. Права Сторін

3.1. Мовник має право використовувати у своїх передачах (програмах) в ефір зафіксовані у фонограмах виконання, фонограми, опубліковані з комерційною метою, та їх примірники з дотриманням умов цього Договору та вимог законодавства України про авторське право і суміжні права.

3.2. Організація має право здійснювати контроль за використанням Мовником зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників шляхом:

- розгляду Переліку сповіщених в ефір зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників;

- моніторингу мовлення Мовника, в тому числі із залученням третіх осіб.

4. Строк дії та зміни умов Договору

4.1 Цей Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і є безстроковим.

4.2 Зміни і доповнення до цього Договору здійснюються лише за погодженням обох Сторін та оформлюються додатковою угодою в письмовій формі, що підписується обома Сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору.

5. Вирішення спорів і підсудність

5.1. Сторони зобов'язуються вжити заходів щодо вирішення будь-яких спорів, що виникають між ними, шляхом переговорів.

5.2. У разі неможливості вирішення таких спорів шляхом переговорів, зацікавлена Сторона повинна подати позов до господарського суду відповідно до чинного законодавства України.

6. Відповідальність сторін

6.1. У разі невиконання Мовником умов п. 2.1.1 цього Договору, Мовник сплачує Організації штраф у розмірі 5% від суми винагороди (роялті), що підлягає виплаті за цей період.

6.2. Мовник несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у Переліку, і зобов'язаний відшкодувати Організації та суб'єктам суміжних прав, яким передані (належать) майнові права на об'єкти суміжних прав, перелічені у п.1.1, усі збитки, завдані Мовником внаслідок умисного подання Організації неправдивої інформації.

6.3. У разі затримки платежів, передбачених пунктом 2.1.2, Мовник зобов'язаний виплатити Організації пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки платежів.

6.4. Нарахування штрафних санкцій, передбачених п. 6.1. та 6.3. цього Договору, здійснюється з урахування строків позовної давності, встановлених Цивільним кодексом України.

7. Форс-мажорні обставини

7.1. Сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили, що виникли після укладання цього Договору i якщо Сторона, яка посилається на ці обставини, не могла на момент укладання цього Договору передбачити чи відвернути їх. До таких обставин, зокрема, відносяться: повені, пожежі, землетруси та інші явища природи, акти та дії державних органів, а також війни та військові дії.

7.2. Сторона, яка посилається на обставину непереборної сили, при настанні повинна негайно (протягом 3 (трьох) днів з моменту, коли Сторона дізналася про настання обставин непереборної сили та про те, що внаслідок їх настання виконання нею своїх обов'язків відповідно до цього Договору повністю або частково є неможливим) повідомити про це іншу Сторону.

7.3. Достатнім доказом наявності обставин непереборної сили є довідка, видана Торгівельно-Промисловою Палатою України.

7.4. У разі якщо обставини непереборної сили тривають більше ніж один місяць, Сторони у найкоротший термін проводять переговори з метою досягнення альтернативного вирішення проблеми або припинення дії Договору.

8. Прикінцеві положення

8.1. Договір може бути змінений окремим договором, який має бути укладений у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками Сторін.

8.2. Сторони повинні у п'ятиденний строк письмово повідомляти одна одну про зміну місцезнаходження, найменування, керівника (або осіб уповноважених їх представляти), банківських реквізитів, надати іншу інформацію, необхідну для виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.

8.3. Цей Договір може бути розірваний за ініціативою Мовника у випадку зміни або припинення діяльності Мовника таким чином, що використання зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників шляхом публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення) стає неможливим. При цьому Мовник не пізніше 20 днів з моменту настання обставин, які унеможливлюють використання зафіксованих у фонограмах виконань, фонограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників шляхом публічного сповіщення (публічного повторного сповіщення), зобов'язаний повідомити Організацію про намір розірвати договір з документальним підтвердженням обставин, на які він посилається.

8.4. Цей Договір може бути в односторонньому порядку розірвано Організацією у випадку невиконання або неналежного виконання Мовником умов цього Договору, при цьому Організація зобов'язана повідомити про це Мовника за 30 днів до дня такого розірвання Договору з посиланням на підстави розірвання Договору. Розірвання договору відбувається автоматично через 30 днів після надіслання Організацією вказаного повідомлення Мовнику.

8.5. Цей Договір може бути розірваний в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

8.6. Договір укладено у 2 (двох) примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін. Додатки та доповнення до цього Договору мають бути укладені у письмовій формі і з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін стають невід'ємною частиною Договору.

8.7. Організація є неприбутковою організацією, включеною до реєстру неприбуткових організацій та має відповідну ознаку неприбутковості.

8.8. Мовник є платником

---

.

9.Юридичні реквізити та підписи Сторін

Об'єднання підприємств «Український музичний альянс» 04053, м. Київ, вул. Артема 1-5, оф.814 тел./факс 272-05-64, 209-36-23 р/р 2600409163 в ВАТ «СЕБ Банк» МФО 300175 ЄДРПОУ 31815383 Від імені Мовника Від імені Організації

---

---

/П.А. Калениченко/»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Європа Плюс Київ»(01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 26, ідентифікаційний код 30185132) на користь Об'єднання підприємств «Український музичний альянс»(04053, Київ, вул. Артема, 1-5, к. 814, ідентифікаційний код 31815383) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат зі сплати державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко