Рішення

від 22.11.2012 по справі 5011-10/12939-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/12939-2012 22.11.12

За позовом Приватної фірми «Дукат»

до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Філія УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»

Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Мартинов О.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача: Суворова Л.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи: не з'явилися.

В судовому засіданні 22 листопада 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

18 вересня 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватної фірми «Дукат»(позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 14.09.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу від 2011 року, внесеного до реєстру правочинів за № 1109041094 від 06 вересня 2011 року, в сумі 103 346,60 грн. з них основного боргу -99 600,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот гривень), втрат від інфляції -996,00 грн. (дев'ятсот дев'яносто шість гривень) та 3% річних -2 750,60 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят гривень 60 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу від 2011 року, внесеного до реєстру правочинів за № 1109041094 від 06 вересня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Філію УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

16 жовтня 2012 року в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 22 листопада 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В 2011 році між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу від 2011 року, внесений до реєстру правочинів за № 1109041094 від 06 вересня 2011 року (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник, який є власником товару, зобов'язується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння) Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -99 600,00 грн., однак, як стверджує позивач, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі -99 600,00 грн.

З викладеними позивачем твердженнями Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в особі філії УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»не погоджується та у своєму відзиві вказала, що позовні вимоги позивача слід залишити без задоволення так як п. 8.3 Договору передбачає, що позивач під час передачі товару зобов'язаний був передати відповідачу документи передбачені п. 1.3. Договору, а саме: сертифікат якості, накладні в. т. ч. Податкові, однак позивач, за переконанням суб'єкта відзиву, не передав відповідачу усіх документів на товар, передбачених Договором в. т. ч. податкові накладні, а тому, оскільки позивач до кінця не виконав всі зобов'язання по Договору то строк оплати за товар не настав, що унеможливлює також здійснення нарахування відповідачу інфляційних втрат та 3% річних.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, в 2011 році між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу від 2011 року, внесений до реєстру правочинів за № 1109041094 від 06 вересня 2011 року згідно п. 1.1. якого Постачальник, який є власником товару, зобов'язується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння) Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в вересні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 99 600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ДК-000017 від 06.09.2011р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідній видатковій накладній.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціни товару, що є предметом Договору, обумовлюються в Специфікації (оформляється як додаток №1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Визначений за видатковою накладною № ДК-000017 від 06.09.2011р. товар, а саме -«Діодні мости»кількості 100 на суму 99 600,00 грн. обумовлений сторонами Договору поставки, що знайшло своє відображення в укладеній між сторонами Специфікації до Договору (належним чином засвідчена копія Специфікації міститься в матеріалах справи), що свідчить про визначеність товару сторонами відповідного правочину.

За п. 1.3. Договору документи на товар, які Продавець зобов'язаний передати Покупцю є: сертифікат якості, накладні в т. ч. податкові.

З матеріалів випливає, що 06.09.2011р. між сторонами складено акт прийому-передачі б/н, з якого слідує, що в вересні 2011 року ПФ «Дукат»дійсно було передано, а Філією УМГ «Львівтрансгаз»ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»отримано, згідно доручення № 561 від 06.09.2011 року через Винника О.Й.: продукцію - діодні мости в кількості 100 штук, підтверджені сертифікатами відповідності, на загальну суму 99 600,00 /дев'яносто дев'ять тисяч шістсот/ грн., в т.ч. ПДВ 16 600,00 грн.; видаткову накладну № ДК-000017 від 06 вересня 2011 року на суму 99600,00 грн.; податкову накладну № 1 від 06 вересня 2011 року на суму 99600,00 грн. і сертифікати відповідності /4 шт./ (належним чином засвідчені копії документів: акт, податкова накладна, сертифікати відповідності /4 шт./ та довіреність № 561 містяться в матеріалах справи).

З огляду на викладене, підтвердженим достатніми та належними доказами є факт передачі позивачем товару за видатковою накладною № ДК-000017 від 06.09.2011р. по Договору та про прийняття відповідного товару та документів на товар з боку відповідача, у відповідності до умов Договору поставки. А тому, необґрунтованими є викладені у відзиві заперечення щодо не передачі позивачем відповідачу усіх документів на товар, передбачених Договором.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що Покупець проводить розрахунку з Продавцем після поставки протягом 30 робочих днів.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що Покупець, грошових коштів за поставлений йому Продавцем товар, в установленому Договором порядку та в передбачений Договором строк, не перерахував.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та філії УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»був складений акт звірки взаєморозрахунків, який свідчить про існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в розмірі 99 600,00 грн. станом на 01.10.2012р. (копія акту в справі).

З матеріалів слідує, що Продавець, внаслідок неоплати Покупцем суми отриманого по видатковій накладній товару, 21.11.2011р. та 23.07.2012р. звернувся до філії УМГ «Львівтрансгаз»Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відповідно про оплату заборгованості. У відповідь на вимоги позивача у своїх листах № 5273/8-11 і № 3083/6-11 третя особа та відповідач повідомили, про можливість погашення та розрахунок по заборгованості (копії листів в справі).

Станом на 16.10.2012р. грошові кошти позивачу від відповідача не надходили, що підтверджується довідкою ПП «Дукат»№ 619/р1 від 16.10.2012р. (оригінал довідки в справі).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів по Договору за товар згідно видаткової накладної № ДК-000017 від 06.09.2011р., станом на листопад 2012 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 99 600,00 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З пункту 10.1. Договору випливає, що за порушення умов Договору винна сторона відшкодовує причинені цим збитки, в тому числі неодержані прибутки, а постраждала сторона застосовує штрафні санкції в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням прострочення відповідачем у здійсненні розрахунків по Договору за товар після його поставки протягом 30 робочих днів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 644,18 грн. 3% річних та 996,00 грн. втрат від інфляції, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 99600.00 21.10.2011 - 07.09.2012 323 3 % 2644.18 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 21.10.2011 - 30.04.2012 99600.00 1.010 996.00 100596.00 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню про стягнення 103 240,18 грн. з них основного боргу -99 600,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот гривень), втрат від інфляції -996,00 грн. (дев'ятсот дев'яносто шість гривень) та 3% річних -2 644,18 грн. (дві тисячі шістсот сорок чотири гривні 18 копійок).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 064,65 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(ідентифікаційний код: 30019801, адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватної фірми «Дукат»(ідентифікаційний код: 23310163, адреса: 33027, м. Рівне, вул. Буковинська, буд. 5, кв. 57), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -99 600,00 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот гривень), втрат від інфляції - 996,00 грн. (дев'ятсот дев'яносто шість гривень), 3% річних -2 644,18 грн. (дві тисячі шістсот сорок чотири гривні 18 копійок) та судові витрати -2 064,65 грн. (дві тисячі шістдесят чотири гривні 65 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підпісано 28.11.2012р.

Суддя О.В. Котков