cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2013 року Справа № 5011-10/12939-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Кондратової І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду м. Києва від 22 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 року у справі № 5011-10/12939-2012 за позовом приватної фірми "Дукат" до дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ :
У вересні 2012 року приватна фірма "Дукат" звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 99600 грн. заборгованості, 996 грн. інфляційних, 2750,60 грн. 3 % річних, посилаючись на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу від 6 вересня 2011 року в частині розрахунків за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20 вересня 2012 року, зокрема, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Філію Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Рішенням господарського суду м. Києва від 22 листопада 2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 99600 грн. заборгованості, 996 грн. інфляційних, 2644,18 грн. 3 % річних і судовий збір. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 6 вересня 2011 року сторонами укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого постачальник, який є власником товару, зобов'язується його поставити та передати у власність (повне господарське володіння) покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах договору.
Проте, в порушення умов договору, відповідач поставлений за видатковою накладною № ДК-000017 від 6 вересня 2011 року на загальну суму 99600 грн. товар не оплатив.
Встановивши зазначене, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 665, 691, 712 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основної заборгованості.
Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, на підставі ст.ст. 610, 625 Цивільного кодексу України, умов договору купівлі-продажу, зважаючи на помилковість розрахунків позивача стосовно 3 % річних, суд задовольнив вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в повному обсязі, стягнувши, відповідно, 996 грн., а вимоги щодо стягнення 3 % річних частково - в сумі 2644,18 грн.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.
Разом з тим, суд другої інстанції виключив з учасників судового процесу Філію Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", оскільки її було помилково залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 99600 грн. заборгованості, 996 грн. інфляційних і 2644,18 грн. 3 % річних є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на зазначене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі Філії Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 22 листопада 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2013 року у справі № 5011-10/12939-2012 - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
І.Д. Кондратова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2013 |
Оприлюднено | 19.04.2013 |
Номер документу | 30772325 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гончарук П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні