cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" січня 2013 р. Справа№ 5011-10/12939-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Сухового В.Г.
Чорногуза М.Г.
при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,
від позивача Пшеюк І.Л., від відповідача Ковтунов І.А.,
від третьої особи не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
філії УМГ «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз»
Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року
у справі №5011-10/12939-2012 (суддя Котков О.В.)
за позовом приватної фірми «Дукат»
до дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про стягнення грошових коштів, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2012 року ПФ «Дукат» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 2011 року, внесеного до реєстру правочинів за №1109041094 від 06.09.2011 року, в сумі 103346,60 грн., а саме основного боргу - 99600,00 грн., втрат від інфляції - 996,00 грн. та 3% річних - 2750,60 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем за поставлений останнім товар згідно укладеного між сторонами спору договору купівлі-продажу від 2011 року у вказаній позивачем сумі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2012 року порушено провадження у справі №5011-10/12939-2012 за вказаним позовом та, зокрема, залучено до участі у справі №5011-10/12939-2012 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - філію УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (а.с. 1-2).
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі №5011-10/12939-2012 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на користь ПФ «Дукат» 99600,00 грн. основного боргу, 996,00 грн. втрат від інфляції, 2644,18 грн. 3% річних та 2064,65 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем за поставлений останнім товар згідно укладеного між сторонами спору договору у вказаній позивачем сумі, а також про правомірність нарахування позивачем на суму боргу відповідача інфляційних та 3% річних. При цьому, судом першої інстанції здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних.
Не погодившись із вказаним рішенням, філія УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» подала до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі №5011-10/12939-2012 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги третя особа посилається на те, що суд першої інстанції неправомірно залучив до участі у справі третю особу - філію УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», оскільки філія не є юридичною особою. Також, скаржник стверджує, що матеріали справи не містять акта прийому-передачі від 06.09.2011 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.12.2012 року у справі №5011-10/12939-2012 апеляційну скаргу філії УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі №5011-10/12939-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 30.01.2013 року.
Позивач та відповідач не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
29.01.2013 року від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони - дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 30019801), її процесуальним правонаступником - публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 30019801). На підтвердження зазначеного відповідачем надано суду витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців від 28.12.2012 року (у витягу в даних про відокремлені підрозділи вказано філію «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз») та копію статуту ПАТ «Укртрансгаз». Колегія суддів розглянула вказане клопотання відповідача в судовому засіданні 30.01.2013 року та дійшла до висновку про його задоволення.
Також, в судовому засіданні 30.01.2013 року представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін. Представник відповідача в судовому засіданні 30.01.2013 року підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представники скаржника в судове засідання 30.01.2013 року не з'явились, скаржник про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність скаржника про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників скаржника за наявними у справі матеріалами.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у 2011 році між позивачем (постачальник або продавець) та відповідачем (покупець або отримувач) було укладено договір купівлі-продажу, внесений до реєстру правочинів за №1109041094 від 06.09.2011 року, згідно п. 1.1. якого постачальник, який є власником товару, зобов'язується поставити і передати його у власність (повне господарське володіння) покупця, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування (номенклатура, сортамент, асортимент), кількість і ціни товару, що є предметом договору, обумовлюються в специфікації (оформляється як додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.
Згідно додатку №1 до договору (специфікації) позивач зобов'язувався передати відповідачеві діодні мости в кількості 100 шт. за ціною без ПДВ 830,00 грн. на загальну суму 83000,00 грн., ПДВ 16600,00 грн., а всього 99600,00 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
06.09.2011 року позивач передав товар на загальну суму 99600,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДК-000017 від 06.09.2011 року, а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом отримувача на відповідній видатковій накладній та довіреністю від 06.09.2011 року №561.
Згідно п. 1.3. договору документи на товар, які продавець зобов'язаний передати покупцю, є: сертифікат якості, накладні в т. ч. податкові.
Матеріали справи свідчать, що 06.09.2011 року між сторонами складено акт прийому-передачі б/н (а.с. 43), згідно якого в вересні 2011 року позивачем передано, а третьою особою отримано згідно доручення №561 від 06.09.2011 року через Винника О.Й. продукцію - діодні мости в кількості 100 штук, підтверджені сертифікатами відповідності, на загальну суму 99600,00 грн.; видаткову накладну №ДК-000017 від 06.09.2011 року на суму 99600,00 грн.; податкову накладну №1 від 06.09.2011 року на суму 99600,00 грн. і сертифікати відповідності (4 шт.).
Пунктом 7.1. договору встановлено, що покупець проводить розрахунку з продавцем після поставки протягом 30 робочих днів.
Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар у встановлений п. 7.1. договору строк, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 99600,00 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 2644,18 грн. 3% річних та 996,00 грн. втрат від інфляції. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені та 3% річних, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.
Однак, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції, вирішивши даний спір по суті правомірно та обгрунтовано, припустився порушення процесуального права шляхом залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - філії УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарсього суду України від 26.12.2011 року №18 не можуть бути третіми особами у справі відокремлені підрозділи юридичних осіб. Водночас, вони можуть на загальних підставах виступати в судовому процесі від імені відповідних юридичних осіб за наявності налених повноважень (ч. 4 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, колегія суддів виключає філію УМГ «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» з учасників судового процесу.
Поряд із тим, доводи апеляційної скарги не є підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі №5011-10/12939-2012, що передбачені ст. 104 Господарського процесуалього кодексу України.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Замінити дочірню компанію «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 30019801) її процесуальним правонаступником - публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (ідентифікаційний код 30019801).
2. Апеляційну скаргу філії УМГ «Львівтрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі №5011-10/12939-2012 залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року у справі №5011-10/12939-2012 залишити без змін.
4. Справу №5011-10/12939-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Агрикова О.В.
Судді Суховий В.Г.
Чорногуз М.Г.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2013 |
Оприлюднено | 05.02.2013 |
Номер документу | 29079091 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Агрикова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні