Постанова

від 28.11.2012 по справі 5015/3256/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.12 Справа № 5015/3256/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого -судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Фірма „Галич-Кабель" від 05.11.2012р. (вх. № 1445/12-01 від 06.11.2012р.),

на рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012 року

у справі № 5015/3256/12 (суддя Ділай У.І.)

порушеній за позовом

Позивача: Приватного підприємства „Фірма „Галич-Кабель", м. Львів,

До відповідача-1: Приватного підприємства „Галекспрес", м. Львів,

До відповідача-2: Приватного акціонерного товариства „Київавтотранссервіс", м. Київ,

Про стягнення солідарно з Приватного підприємства „Галекспрес" (м. Львів) та Приватного акціонерного товариства „Київавтотранссервіс" (м. Київ) на користь Приватного підприємства „Фірма „Галич-Кабель" (м. Львів) 50 544,00 грн. вартості пошкодженого майна (позовні вимоги уточнені) та 1609,50 грн. судового збору.

За участю представників сторін:

Від апелянта/позивача: Кінаш В.В. -п/к (довіреність у справі),

Від відповідача-1: Стецюк Ю.О. - п/к (довіреність у справі),

Від відповідача-2: не з'явився.

Представникам роз'яснено права та обов'язки, визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 06.11.2012 р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л. та судді Юрченко Я.О. (Розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 р. (а.с. 120).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2012 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 14.11.2012 р., про що сторони були належним чином, під розписку, повідомлені: апелянт/позивач -12.11.2012 р. рекомендованою поштою № 7901006363418 та № 790100636363426; відповідач-1 -14.11.2012 р. рекомендованою поштою № 7901006363400; відповідач-2: 15.11.2012 р. рекомендованою поштою № 7901006363396 (докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. (за клопотанням відповідача-1 (вх. № 1911 від 14.11.12 р.) розгляд справи відкладено на 21.11.2012р. (а.с. 85-86).

Представник апелянта/позивача прибув, викладене в апеляційній скарзі підтримав, просить рішення місцевого господарського суду від 22.10.2012 р. у справі № 5015/3256/12 скасувати і постановити нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства „Фірма „Галич-Кабель" задовольнити повністю та стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача 50 544,00 грн. вартості пошкодженого майна та судові витрати.

Представник відповідача-1 прибув, проти апеляційної скарги заперечив та пояснив, що обставини справи, на які посилається апелянт є недоведеними належними та допустимими доказами, подав відзив на апеляційну скаргу, просить рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідач-2, повторно, повноважного представника у судове засідання не направив, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), не зважаючи на те, що був повідомлений про день, час та місце розгляду справи (докази у справі).

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача-2, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін, відповідача-1, бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5015/3256/12.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012р. по справі № 5015/3256/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2012 р. у справі № 5015/3256/12 (суддя У.І.Ділай) у позові Приватного підприємства "Фірма "Галич-Кабель" до відповідача-1: Приватного підприємства "Галекспрес", до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Київавтотранссервіс" про солідарне стягнення 50 544,00 грн. вартості пошкодженого майна відмовлено повністю (а.с. 97-104).

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем: Приватним підприємством "Фірма "Галич-Кабель" подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду, у якій просить рішення місцевого суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апелянт/позивач свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не повно досліджено всі обставини справи, не враховано, що відповідно умов договору транспортного експедирування № 34-Е, укладеного 06.02.12 р. між ПП "Фірма "Галич-Кабель" (Клієнт) та ПП "Галекспрес" (Експедитор), заявки № 27 від 06.02.2012 р., позивачем було здійснено замовлення на перевезення вантажу: ПВХ та метал листовий, вагою 22,98 тонн, за маршрутом: м. Львів -м. Боярка -м. Київ (лівий берег), з правом залучення експедитором (п. 4.4. Договору) для перевезення вантажу перевізника (в нашому випадку -відповідача-2) на умовах даного Договору. Однак, в ході виконання зобов'язань за вказаним договором та заявкою № 27 від 06.02.2012 р., а саме: при розвантаженні товару на складі позивача в м. Києві було виявлено пошкодження вантажу: однієї бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4х1250) вагою 4680 тн. на загальну суму 58032,00 грн. Відтак вказаний вантаж не був доставлений покупцю. Як стверджує апелянт, пошкодження відбулось внаслідок неналежного закріплення однієї бухти стального прокату ременями при перевезенні вантажу, тобто відповідачами -1 та 2, не виконано вимог позивача щодо кріплення вантажу, в результаті чого, вантаж випав з транспортного засобу, що підтверджує актом обстеження № 1, який було складено 07.02.12 р. за участю представників позивача та водія машини (представника відповідача-2). З огляду на обставини викладені в апеляційній скарзі, апелянт/позивач вважає, що відповідач-1 та 2 мають відповідати перед ним солідарно на суму 50544,00 грн. (за мінусом 7488,00 грн. вартості пошкодженої бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4х1250) вагою 4680 тн., як металобрухту).

Представник відповідача-1 вимоги позивача заперечив, вказавши зокрема, що факт пошкодження вантажу належним чином не оформлений. Акт пошкодження вантажу від 07.02.2012 р. складений в односторонньому порядку, а відтак вважається недійсним. Також відповідач-1 зазначає про необґрунтованість заявленої до стягнення суми збитків, оскільки мало місце лише пошкодження вантажу, а не його втрата. Належних доказів на обґрунтування суми збитків, а саме: висновку експертизи, а також доказів понесення збитків позивач суду не представив. Щодо п. 8.2 Договору № 34-Е від 06.02.2012 р., яким передбачено солідарну відповідальність експедитора та перевізника перед замовником, то представник відповідача-1 вважає даний пункт Договору нікчемним. За його переконанням замовник та експедитор не уповноважені та не мали права вирішувати між собою питання відповідальності перед замовником перевізника (ПрАТ "Київавтотранссервіс"), який не є стороною Договору транспортного експедирування і про те, що у випадку встановлення вини за пошкодження вантажу може нести відповідальність лише перед експедитором відповідно до п. 4.2. Договору-заявки на перевезення вантажу № 202203 від 06.02.2012 р.

Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав).

Як вбачається з матеріалів даної справи, на розгляд господарського суду Львівської області, 03.08.12р. за вх. № 3530, надійшла позовна заява Приватного підприємства "Фірма"Галич-Кабель" до відповідача-1: Приватного підприємства "Галекспрес", до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Київавтотранссервіс" про стягнення з відповідачів -1 та 2 солідарно 58 032,00 грн. вартості пошкодженого майна (а.с. 5-9).

В процесі розгляду справи № 5015/3256/12, позивачем, 01.10.2012 р. подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог (а.с. 49-50), відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідачів-1 та 2, солідарно, 50 544,00 грн. вартості пошкодженого майна та судові витрати.

Колегією суду встановлено, що позивач: Приватне підприємство "Фірма"Галич-Кабель" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 33359491, місцезнаходження юридичної особи: 79015, м. Львів, Залізничний р-н, вул. Городоцька, 146, кв.12, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Львівській області АА № 570059 (а.с. 44), витягом з ЄДРЮОФОП, виданого станом на 18.05.12р. (а.с. 45 - 48).

Відповідач-1: Приватне підприємство „Галекспрес" є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37072992, місцезнаходження: 79053, Львівська обл., м. Львів, вул. В. Великого, 18, оф.615, юридична адреса: 79031, м. Львів, вул. Скорини, 30/32 (поштова адреса: 79053, місто Львів, а/с 4729).

Відповідач-2: Приватне акціонерне товариство „Київавтотранссервіс", є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 16479973, місцезнаходження юридичної особи: 03115, м. Київ, вул. Краснова, 5 ( фактична адреса: 08132, м. Вишневе, вул. Промислова, 2А).

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами даної справи, 06.02.2012 р. між ПП "Галекспрес" (Експедитор -за договором) та ПП "Фірма "Галич-Кабель" (Клієнт -за договором) було укладено Договір № 34-Е транспортного експедирування (далі за текстом -Договір)(а.с. 14-17).

Зазначений Договір є двостороннім (ч. 2 ст. 626 ЦК України), який укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Згідно основних та другорядних (не основних) ознак, зазначений Договір є договором транспортного експедирування, що регулюється Главою 65 Цивільного кодексу України (далі за текстом -ЦК України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ст. 929 ЦК України).

Відповідно до умов вищевказаного Договору, відповідач-1 (Експедитор) взяв на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок позивача (Клієнта) забезпечувати організацію та здійснення перевезення вантажів позивача автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученні та вручення вантажів належному вантажоодержувачу.

У п. 1.3. Договору сторони погодили, що конкретні умови по кожному замовленню (дата, адреса завантаження та розвантаження, найменування вантажоодержувача, назва, об'єм та маса вантажу, ціна перевезення та строк оплати, найменування перевізника, що залучається експедитором для перевезення, дані про автомобіль та водія) обумовлюються в заявках, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до умов Договору, на підставі Заявки № 27 від 06.02.2012 р. позивачем було здійснено замовлення на перевезення вантажу (ПВХ та метал листовий) за маршрутом: м. Львів - м. Боярка - м. Київ (лівий берег) вагою 22,98 тонни.

Вищевказаною Заявкою обумовлено, що з метою запобігання пошкодження вантажу і забезпечення його цілісної доставки у пункт призначення, позивач вимагає, щоб при транспортуванні вантаж кріпився за допомогою не менше ніж 8 стяжних ременів.

Для здійснення вищевказаного перевезення, відповідач-1, згідно п. 1.2, 4.4. Договору, залучив Перевізника: Приватне акціонерне товариство "Київавтотранссервіс", з яким, 01.02.2012р. було укладено двосторонній Договір перевезення вантажу № 202203 (далі за текстом -Договір перевезення)(а.с. 69-70) та Договір-Заявку перевезення вантажу № 202203 від 06.02.2012 р. (а.с. 71)

Місцевим судом встановлено, що у Договорі-Заявці перевезення вантажу № 202203 від 06.02.2012 р. не вказано (не зазначено) жодних особливостей кріплення та перевезення вантажу.

Як зазначається у позовній заяві при розвантаженні товару на складі позивача в м. Києві було виявлено пошкодження вантажу, а саме однієї бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 т. на загальну суму 58 032,00 грн. За результатами даної події, в присутності представників позивача та водія машини, якою здійснювалось перевезення вантажу, 07.02.2012 р. було складено акт обстеження.

За твердженням позивача пошкодження відбулось внаслідок нехтування відповідачами-1 та 2 вимог позивача щодо кріплення вантажу, в результаті чого, вантаж випав з транспортного засобу.

З огляду на те, що пошкоджене майно: бухта стального прокату не придатна для її цільового використання за призначенням, позивач, 10.09.2012 р. звернувся до ПП "Астро" листом про можливість її здачі на підприємство, як металобрухту (а.с. 52).

Згідно наданої ПП "Астро" відповіді від 01.10.2012 р. № 60 вбачається, що ціна за вид 501 металобрухту станом на 01.10.2012 р. становить 1 600,00 грн. за 1 т. (а.с. 53).

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Астро»( 79056, м. Львів, вул. Пластова, 6) не є експертною організацією, оцінки майну: бухті стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 т. цією організацією не надано, стан пошкодження цього майна -не встановлювався, огляд пошкодженої бухти -не проводився, вартість виду металу вказана у цьому листі, заочно, на підставі листа позивача (а.с. 52) /відповідь ПП «Астро» приводиться дослівно / «На Ваш № 10.1782 від 10.09.2012р. повідомляю, що вказаний Вами метал відноситься до металобрухту Вид 501. Станом на 01.10.2012р. ціна на вказаний вид становить 1600,00 грн. за одну тону».

До висновку, що майно: бухта стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 т. неможлива для подальшого використання та, що бухта перетворилась на металобрухт, прийшов сам позивач (а.с. 52).

Інший висновок, компетентного, ліцензійованого експертного органу (установи, організації) щодо стану майна: бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 т., неможливості подальшого її (бухти) використання та, що бухта перетворилась на металобрухт, в матеріалах справи -відсутній.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що відповідач-1 несе, повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу.

Згідно п. 8.1. Договору, відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання обов'язків третіми особами -перевізниками, що залучаються відповідачем-1 для здійснення перевезення вантажів клієнта.

В п. 8.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення перевізниками зобов'язання щодо перевезення вантажів клієнта, забезпечення цілісності та якості товарно-матеріальних цінностей наданих для перевезення в дорозі та вручення вантажу вантажоодержувачу, експедитор несе солідарну з перевізником відповідальність перед клієнтом.

З огляду на вищенаведене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів-1 та 2 50 544,00 грн. вартості пошкодженого майна, що становить різницю між вартістю бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 тонн та вартістю вказаної бухти, як металобрухту, у зв'язку з чим, уточнив позовні вимоги (а.с. 49-50).

Колегія суддів заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в дане судове засідання, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшла до висновку, що місцевий суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позову, виходячи з такого.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір № 34-Е транспортного експедирування від 06.02.2012 р., відповідно до умов якого та на підставі Заявки № 27 від 06.02.2012 р. відповідач-1 зобов'язався забезпечити організацію та здійснення перевезення вантажу (ПВХ та метал листовий) за маршрутом м. Львів - м. Боярка - м. Київ (лівий берег) вагою 22,98 тонни.

Згідно визначення, наведеного у ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Перелік операцій, які відповідач-1 згідно умов Договору зобов'язався виконувати в інтересах позивача наведено у п. 1.2. Договору, серед яких, зокрема, здійснення пошуку перевізника та укладення з ним договорів на транспортне перевезення від свого імені та за рахунок позивача.

Місцевим судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що для перевезення вантажу (ПВХ та метал листовий) за маршрутом: м. Львів - м. Боярка - м. Київ, вагою 22 тонни між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Договір-Заявку перевезення вантажу № 202203 від 06.02.2012 р., відповідно до умов якого відповідач-2 (Перевізник) здійснював перевезення вантажу позивача.

Пунктом 45 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, який затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969р. № 401 (з наступними змінами і доповненнями), який є чинним на даний час, передбачено, що за договором перевезення вантажу автотранспортне підприємство або організація зобов'язуються доставити ввірений їм вантажовідправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Пунктом 47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, передбачено, що вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру … акти заміру (зважування).

Товарно-транспортна накладна (далі за текстом -ТТН) є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Вантажовідправник і вантажоодержувач несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей вказаних у товарно-транспортних документах.

При передачі вантажу уповноваженій особі вантажоотримувача за договором, без застережень, перевезення вважається закінченим.

Одержання вантажу повинно бути засвідчено підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в усіх примірниках ТТН.

Розвантаження вважається закінченим після вручення водієві належним чином оформлених CMR чи ТТН на завантажений або вивантажений вантаж.

Колегією суддів встановлено, що у наявній у даній справі Товарно-транспортній накладній № РН-0000126 від 07 лютого 2012р. (а.с. 24), Замовником на перевезення товару було Приватне підприємство «Фірма «Галич-Кабель», Вантажовідправником -ПП «Фірма «Галич-Кабель», Вантажоодержувачем -ТзОВ «А.Т.Мегасфера», пункт навантаження: Київська обл., м. Бровари, вул. Маяковського, 40, автомобіль: 4921 КХВ, причеп: 7691 ХЛ; пункт розвантаження: м. Київ, вул. Клеманська, 6, Водій: Парубченко Л., вантаж: прокат стальний RAL 6005 (0,4х1250), 3.770 т. та прокат стальний RAL 8017 (0,4х1250), 4.430 т., супроводжуючі документи: ВН-0000126, вид пакування: бухта, кількість місць: 2, маса брутто: 8280 тн., ціна вантажу: всього на суму з урахуванням ПДВ - 101679,96 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0000126 від 07 лютого 2012р., на яку вчинено посилання у вищевказаній ТТН визначено найменування товару, кількість та ціна, які відповідають вказаному в ТТН № РН-0000126 від 07 лютого 2012р. (а.с. 24, 25).

Як вбачається із вказаної вище ТТН, зазначений вантаж з справною пломбою, тарою та пакуванням: пломб № 0, кількість місць: 2, масою брутто: вісім 28 т. був відпущений з дозволу Директора ПП «Фірма «Галич-Кабель»(особистий підпис, печатка підприємства), прийнятий до перевезення водієм-експедитора: Парубченко Л. (підпис), зданий водієм-експедирором вантажоотримувачу: ТзОВ «А.Т.Мегасфера», що засвідчено печаткою та підписом особи підприємства, яким було отримано вантаж з справною пломбою, тарою та пакуванням (а.с. 24).

Отже, як вбачається з ТТН № РН-0000126 від 07.02.2012р. вантаж було перевезено автомобілем - 4921 КХВ, причеп -7691 ХЛ, водієм-експедитором: Парубченко Л. Вантаж зазначений у цій ТТН отримано вантажоотримувачем: ТзОВ «А.Т.Мегасфера»/без вказання дати його отримання/ -БЕЗ ЗАСТЕРЕЖЕНЬ, в т.ч. щодо його пошкодження та/або втрати (докази у справі).

Відтак, прийняття вантажоотримувачем вантажу в повному обсязі за ТТН № РН-0000126 від 07.02.2012р. від водія-експедитора: Парубченко Л., без застережень, вважається закінченим перевезенням. За всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей вказаних у товарно-транспортних документах відповідальність покладається на вантажовідправника і вантажоодержувача.

Товарно-транспортної накладної, для перевезення вантажу вагою 4680 т. автомобілем: 5436 кхв/24916кх, водій: Скорняк А.В., ні сторони, ні позивач суду не представили, в матеріалах справи така ТТН - відсутня, про що чітко вказано місцевим судом у рішенні, що оскаржується.

Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-0000019 від 06.02.2012р. (а.с. 19), згідно приписів чинного законодавства та умов вищевказаних договорів, не є Товарно-транспортною накладною і не суть тотожне ТТН.

В апеляційній скарзі апелянт/позивач стверджує, що під час перевезення відповідачем-2 вантажу: бухти стального прокату марки RAL 6005, він (вантаж) зазнав пошкоджень, внаслідок чого став непридатним для використання, із посиланням на умови Договору № 34-Е транспортного експедирування від 06.02.2012 р. та норми Цивільного кодексу України, зокрема ст.ст. 610,614, 623, 932 ЦК України, відтак позивач вважає, що відповідачі-1 та 2 несуть солідарну відповідальність за пошкодження вантажу та просить солідарно стягнути з відповідачів 1 та 2 вартість пошкодженого майна.

Колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд правомірно не погодився з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

По-перше, в ТТН № РН-0000126 від 07.02.2012р., як зазначено вище у цій постанові, будь-яке застереження щодо пошкодження вантажу повністю та/або частково, чи його втрати - відсутнє.

Разом з тим, приписи ст. 932 ЦК України передбачають право експедитора залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. При цьому, відповідальність перед клієнтом за порушення договору покладається на експедитора.

Повну матеріальну відповідальність експедитора (відповідача-1) за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу передбачено також у п. 7.5. Договору

Як визначено у п. 8.1. Договору, відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання обов'язків третіми особами -перевізниками, що залучаються відповідачем-1 для здійснення перевезення вантажів клієнта.

Таким чином, відповідальність за належне виконання зобов'язань щодо перевезення вантажу: бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 тонн, згідно Заявки № 27 від 06.02.2012 р., покладалась на відповідача-1.

Посилання позивача на п. 8.2. Договору № 34-Е транспортного експедирування від 06.02.2012 р., яким передбачено солідарну відповідальність експедитора та перевізника перед клієнтом колегія суддів до уваги не приймає, оскільки перевізник (відповідач-2) не є стороною вищевказаного Договору, а відтак його умови не можуть визначати права та обов'язки останнього.

Як зазначено вище у цій постанові, вказаний Договір № 34-Е транспортного експедирування від 06.02.2012 р. є двостороннім, укладеним лише між позивачем та відповідачем-1 (а.с. 14-17).

Умовами укладених між відповідачами-1 та 2 Договору перевезення вантажу № 202203 від 01.02.2012 р. та Договору-Заявки перевезення вантажу № 202203 від 06.02.2012 р., які в свою чергу, теж є двосторонніми, укладеними між Експедитором та Перевізником, солідарної відповідальності Експедитора та Перевізника перед клієнтом - не передбачено.

З огляду на наведене, місцевий суд прийшов до правильного висновку, що між позивачем та відповідачем-2, не існувало зобов'язань щодо перевезення вантажу: бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 тн., а відтак вимоги позивача про притягнення відповідача-2 до матеріальної відповідальності на підставі ст.ст. 610, 614, 623 ЦК України є безпідставним.

Позиція ВГС України з наведених питань викладена у Рекомендаціях президії ВГС України від 29.12.2007р. № 04-5/239 «Про внесення змін і доповнень до роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 01.03.1994 № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди».

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, що відповідачу-2 не було доведено до відома інформації про те, що з метою запобігання пошкодження вантажу і забезпечення його цілісної доставки у пункт призначення, вантаж необхідно закріпити за допомогою не менше ніж 8 стяжних ременів. Жодних особливостей кріплення та перевезення вантажу у Договорі-Заявці перевезення вантажу № 202203 від 06.02.2012 р. не передбачено (а.с. 57).

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно визначення ч. 2 ст. 22 ЦК України до збитків відносяться втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки (ст. 1166 ЦК України).

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

З огляду на те, що відповідачу-2 не було відомо про особливі умови перевезення вантажу, а саме: необхідність кріплення вантажу за допомогою не менше ніж 8 стяжних ременів, суд вважає, що вина відповідача-2 у пошкодженні вказаного вантажу відсутня.

Не має складу цивільного правопорушення, за переконанням суду, і в діях відповідача-1 (Експедитора) .

Як вбачається із матеріалів справи, пошкодження майна: бухти стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) є наслідком того, що вона не була належно закріплена при завантаженні.

Як встановлено місцевим судом, не спростовано апелянтом/позивачем,обов'язок щодо завантаження/розвантаження автомобілів, відповідно до п. 3.2.2. Договору № 34-Е транспортного експедирування від 06.02.2012 р. покладався на позивача .

Перед завантаженням позивач зобов'язаний був перевірити придатність рухомого складу, наданого відповідачем-1, для перевезення даного вантажу (п. 3.2.5. Договору).

У відповідності до Заявки № 27 від 06.02.2012 р. (а.с. 18), оформленої відповідно до п. 1.3. Договору транспортного експедирування, сторони (позивач та відповідач-1) погодились при завантаженні/розвантаженні товару дотримуватись Правил перевезення вантажів.

Пунктом 8.6. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (надалі Правила) передбачено, вантаження, закріплення, укриття, ув'язка вантажу, а також розвантаження автомобіля, зняття кріплень і покриттів виконуються Замовником.

Перед завантаженням автомобілів, причепів, напівпричепів з кузовом типу "фургон", автоцистерн і контейнерів Замовник повинен перевірити придатність рухомого складу та контейнерів для перевезення вантажу у комерційному відношенні.

Якщо виявлене пошкодження, яке може вплинути на цілість або якість вантажу при перевезенні, Замовник повинен відмовитися від вантаження в такий рухомий склад або контейнери, про що складається акт установленої форми (додаток 4) (п. 8.4. Правил ).

Отже, у відповідності до вищевказаних умов Договору та Правил, позивач перед завантаженням вантажу зобов'язаний був перевірити придатність наданого відповідачем транспортного засобу, в тому числі і щодо наявності ременів, необхідних для кріплення вантажу і, при виявленні невідповідності транспортного засобу, відмовитися від завантаження.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач завантажив вантаж у неоснащений необхідним обладнанням транспортний засіб і, тим самим, свідомо допустив можливість його пошкодження.

Із врахуванням вищевикладеного, суд вважає, що пошкодження майна: бухти стального прокату мало місце з вини позивача, який неналежно закріпив вантаж при завантаженні, а тому підстави для стягнення вартості пошкодженого вантажу із відповідача-1 - відсутні.

Колегією суддів надано правову оцінку Акту № 1, який складено 07.02.12р. за фактом пошкодження вантажу (а.с. 20) та встановлено, що він (Акт № 1 від 07.02.12р.) належним чином не оформлений.

Як вбачається з даного Акту № 1, він складений ПП «Фірма «Галич-Кабель», тобто в односторонньому порядку, без зазначення у вступній його частині посад, прізвищ та ініціалів, повноважень осіб, які приймають участь в складанні акту: отримувача вантажу, перевізника, експедитора, інших осіб, в присутності та за участю яких, вантаж оглядався, встановлювався факт пошкодження, в акті не вказано місце, час та підстави його складання, акт не містить посилання на жодний документ (договір, заявка, ТТН, тощо), який би стосувався власне цього перевезення вантажу.

З даного Акту не вбачається, що на місце події (місце пошкодження вантажу) викликалися уповноважені представники вантажоотримувача, вантажовідправника, експедитора та перевізника.

Згідно ТТН № РН-0000126 від 07.02.2012р., яка наявна в матеріалах справи) вантаж перевозив автомобіль - 4621 КХВ, причеп № 7691ХЛ, водій-експедитор: Парубченко Л., в той час, коли в Акті № 1 від 07.02.12р. йдеться про автомобіль -5436 КХВ/24916 кх., водій Скорняк А.В. Зазначений Акт підписано двома комірниками: Климків С.В., Гула Є.Є. та водієм Скорняк А.В. - без зазначення у Акті, яке саме підприємство (Вантажоотримувача, Вантажовідправника, Експедитора, Перевізника) зазначені фізичні особи представляють, відсутнє посилання на довіреність та/або інший документ, яким би ці особи були уповноважені на складання Акту та встановлення факту пошкодження вантажу.

Згідно основного документу на перевезення вантажу - ТТН № 0000126 від 07.02.2012р., яка є у справі) водієм-експедитором є: Парубченко Л., в Акті № 1 не зазначено, на якій підставі зазначений Акт підписував водій Скорняк А.В., який згідно ТТН № 0000126 від 07.02.2012р., не зазначений, в т.ч. водієм за № 2.

З огляду на наведене зазначений Акт № 1 від 07.02.12р. є неналежним доказом у справі в розумінні статей 33 та 34 ГПК України.

Окрім того, з ч. 2 ст. 623 ЦК випливає, що для відшкодування експедитором збитків, заподіяних ним порушенням умов Договору, клієнт повинен довести їх розмір. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, тобто слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавала є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки всіх фактичних обставин справи.

Колегією суду встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні статей 33 та 34 ГПК України на підтвердження розміру завданих позивачу збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи та/або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, жодним із наданих суду документів не підтверджується, що пошкоджене майно (річ): бухта стального прокату марки RAL 6005 (0,4x1250) вагою 4680 тонн цілком втратила придатність для використання, і, що вказана бухта не може бути використана після проведення відповідних відновлювальних робіт.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що факт пошкодження вантажу належним чином не оформлений. Акт пошкодження вантажу від 07.02.2012 р. не є належним доказом у справі, разом з тим, є необґрунтованою заявлена до стягнення сума збитків, оскільки мало місце лише пошкодження вантажу, а не його втрата. Належних доказів на обґрунтування суми збитків, а саме: висновку експертизи, а також доказів понесення збитків позивач суду не представив.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Колегія суддів оглянувши та дослідивши подані докази, оцінивши їх в сукупності, прийшла до висновку, рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України за перегляд рішення місцевого суду в апеляційному порядку покладаються на апелянта/позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44-49, 91, 98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012р. по справі № 5015/3256/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Галич-Кабель»- без задоволення.

2. Судовий збір згідно ст. 49 ГПК України за перегляд рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2012р. у справі № 5015/3256/12 в апеляційному порядку покладаються на апелянта/позивача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи № 5015/3256/12 повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.