Рішення

від 29.11.2012 по справі 26/127-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2012 р. Справа № 26/127-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Брит Експ", Російська Федерація, Московська обл., м. Красногорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „РГК", Київська обл., смт. Рокитне про стягнення 342 984,05 грн., за участю представників:

позивача:Ліщина І.О., довіреність № б/н від 22.10.2012 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 306 990,62 грн. грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати, 23 856,96 грн. пені, 12 136,47 грн. 3% річних, а загалом 342 984,05 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки товару за договором поставки щебеневої продукції № 17/09/10-1 від 17.09.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 25.10.2012 року.

Через канцелярію суду 25.10.2012 року відповідач надав письмові пояснення у справі.

У судовому засіданні 25.10.2012 року оголошувалася перерва на 08.11.2012 року.

У судовому засіданні 08.11.2012 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні 08.11.2012 року оголошувалася перерва на 22.11.2012 року.

Через канцелярію суду 20.11.2012 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив розмір позовних вимог, та просив стягнути з відповідача 272 783,43 суму основної заборгованості, 22 247,50 грн. пені та 4 461,69 грн. 3% річних.

21.11.2012 року через канцелярію суду відповідач надав клопотання про витребування доказів, яке відхилене судом як необґрунтоване та безпідставне.

У судовому засіданні 22.11.2012 року оголошувалася перерва на 29.11.2012 року.

У судовому засіданні 29.11.2012 року представник позивача надав додаткові письмові пояснення у справі.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2012 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брит Експ»(покупець) укладено договір поставки щебеневої продукції № 17/09/10-1, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар в обумовленій договором кількості та якості, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його в порядку і за цінами згідно даного договору.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків до остаточного виконання сторонами зобов'язань за даною угодою (п. 8.1 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 22.12.2011 року).

Відповідно до п. 1.2 договору строки, найменування товари і об'єми поставок визначаються в додатках до даного договору і є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 2.6.1 договору покупець здійснює 100% передоплату товару згідно додатковим угодам до даного договору шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок продавця, протягом 5 банківських днів після отримання повідомлення продавця про готовність товару до відправки.

Згідно п. 3.5 договору у редакції додаткової угоди № 2 від 12.05.2011 року відвантаження товару виконується продавцем не пізніше 360 календарних днів з дня вступу передоплати на його рахунок. Товар поставляється навалом у відкритих залізничних вагонах.

Додатком № 5 до договору від 18.04.2011 року сторони погодили умови поставки партії товару.

На виконання умов договору позивач 19.04.2011 року та 03.05.2011 року перерахував на рахунок відповідача в якості передоплати грошові кошти за товар в загальному розмірі 1 260 630,00 російських рублів, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

12.10.2011 року відповідач повернув позивачу частину коштів у розмірі 200 000,00 російських рублів.

Таким чином, на рахунку відповідача залишилась сума коштів перерахованих позивачем у розмірі 1 060 630,00 російських рублів, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за 01.01.2011 -29.10.2012.

Проте, відповідач всупереч п. 3.5 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 12.05.2011 року попередньо оплачений товар на суму 1 060 630,00 російських рублів позивачу не поставив.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.08.2012 року позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернути отримані в якості попередньої оплати грошові кошти та сплати штрафні санкції, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів поставки товару на суму 1 060 630,00 грн., оплаченого позивачем, чи повернення сплачених позивачем зазначених грошових коштів відповідачем суду не надано.

Таким чином, попередня оплата за товар у сумі 1 060 630,00 російських рублів залишилась на рахунку відповідача.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 2 та 3 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених останнім грошових коштів як попередньої оплати в сумі 1 060 630,00 російських рублів, що еквівалентно 272 783,43 грн., є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Предметом розгляду справи є також вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 46169 грн.

Згідно вимог ч.3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 23.08.2012 року позивач надіслав відповідачу претензію, в якій просив повернути грошові кошти сплачені в якості попередньої оплати протягом п'яти днів з моменту отримання вказаної претензії, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, судом з урахуванням нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за № 1383/14650 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 8 грудня 2009 року № 1267) встановлено обставини прострочення відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати з 02.09.2012 року, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.01.2012 року у справі № 6/5005/8506/2011.

Враховуючи викладене, та встановлений судом строк (з 02.09.2012 року) прострочення відповідачем грошового зобов'язання вимога позивача про 3% є обґрунтованою, однак підлягає стягненню частково в розмірі 1 771,22 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних в позові слід відмовити.

Також позивачем нарахована пеня за прострочення відповідачем виконання зобов'язання з поставки оплаченого товару за договором в розмірі 22 247,50 грн.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 4.1 договору за прострочення поставки товару більше ніж на 7 календарних днів продавець повинен оплатити покупцю пеню в розмірі 0,3 % від вартості не поставленого товару чи не поверненої суми передоплати за кожний календарний день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за весь період прострочення.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з поставки оплаченого товару нараховано 22 247,50 грн. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 22 247,50 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з поставки оплаченого товару за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 5 936,04 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК»(09600, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Ентузіастів, 3, код 37066355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брит Експ»(юридична адреса: 143444, Російська Федерація, Московська обл., м. Красногорськ, вул. Северная, 37/22; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 2. оф. 34, р/р 40702810400000000593, к/с 30101810000000000337, банк КБ Рублевский, м. Москва, БИК 044583337) 272 783 (двісті сімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 43 коп. попередньої оплати, 22 247 (двадцять дві тисячі двісті сорок сім) грн. 50 коп. пені, 1 771 (одну тисячу сімсот сімдесят одну) грн. 22 коп. 3% річних, 5 936 (п'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 04 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 03.12.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак