Постанова

від 13.11.2012 по справі 2а/0570/11473/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/11473/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Голуб В.А.

при секретарі Пітель В.М.

за участю:

представника позивача Овчаренко-Шпіс С.А.,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Борівської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до суду з позовом до Борівської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2005 році ДП '"Харківський регіональний центр земельного кадастру'' на ДВП "Укрпромводчормет" були виготовлені державні акти на право постійного користування земельними ділянками під Червонооскільським водосховищем. Акти виготовленні у невідповідності з формою державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акту на право власності на земельну ділянку та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою», та повернені на доопрацювання.

У відповідності із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 958-р від 23.12.2004 року «Про передачу цілісного майнового комплексу державного виробничого підприємства із зовнішнього централізованого водопостачання «Укрпромводчормет» до спільної власності територіальних громад Донецької області», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 № 662 «Про внесення змін до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 453 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.01.2005 № 21», а також рішенням Донецької обласної ради від 28.12.2004 року № 4/24-557, цілісний майновий комплекс державного виробничого підприємства із зовнішнього централізованого водопостачання «Укрпромводчормет» переданий до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні Донецької обласної ради.

Згідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач вказує, що 22.06.2012 року КП «Компанія «Вода Донбасу» звернулася до Борівської районної державної адміністрації з приводу листів останньої стосовно сплати земельного податку Компанії за користування земельними ділянками під Червонооскільським водосховищем. Позивач у своєму листі зазначав, що не користується визначеними земельними ділянками та не має відповідних державних актів на землю.

Окрім цього, позивач у зазначеному листі просив прийняти рішення про передачу вищезазначених земель з постійного користування ДВП «Укрпромводчормет» до земель запасу Борівського району та на підставі цього внести зміни до земельного кадастру і виключити відомості про користування ДВП «Укрпромводчормет» із дати передання ДВП «Укрпромводчормет» до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що знаходяться в управлінні обласної ради.

Однак відповідач на зазначене звернення Компанії відповіді не надіслав, а також відповідних заходів не вживав.

Позивач зазначає, що право постійного користування на земельні ділянки зареєстровано в державному реєстрі земель по Борівському району Харківської області за Державним виробничим підприємством по зовнішньому централізованому водопостачанню «Укрпромводчормет».

Відповідно до ч. 3 ст. 126, ст. 141 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.

Враховуючи викладене, а також той факт, що діяльність ДВП «Укрпромводчормет» було припинено шляхом перетворення в КП «Компанія «Вода Донбасу», а державний акт на право користування землею, виданий саме ДВП «Укрпромводчормет» має індивідуальний характер, КП «Компанія «Вода Донбасу» з метою законного користування землею, повинно було особисто здійснити заходи щодо державної реєстрації цих прав та отримати державний акт на право користування землею. Однак, КП «Компанія «Вода Донбасу» не користується цією земельною ділянкою і тому не здійснило дій щодо реєстрації права на постійне користування земельною ділянкою. Таким чином, право постійного користування припинилося з моменту припинення діяльності ДВП «Укрпромводчормет», тобто 03.09.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також штампом державного реєстратора на першій сторінці Статуту ДВП «Укрпромводчормет» і на свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи.

Також позивач вказує, що Червонооскільське водосховище комплексно використовується для зрошування земель сільськогосподарських підприємств Харківської області, риборозведення, рекреації, тощо. На березі водосховища побудовані багаточисленні пансіонати, будинки відпочинку і дитячі оздоровчі табори. Всі перераховані користувачі водосховища ніяким чином не відшкодовують КП "Компанії "Вода Донбасу" витрати за сплату земельного податку. Розміщення вищезазначених землекористувачів ані з КП "Компанія "Вода Донбасу", ані з ДВП "Укрпромводчормет" не узгоджувалось.

На підставі викладеного, позивач просить зобов'язати Борівську районну державну адміністрацію Харківської області прийняти рішення про передачу з постійного користування ДВП "Укрпромводчормет" до земель запасу Борівського району земельні ділянки за кадастровими номерами, наведеними у позові.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. На підставі зазначеного, враховуючи приписи ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з п. 1.1 Статуту Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» створене відповідно до рішення Донецької обласної ради від 28.12.2004 року № 4/24-557 із змінами, внесеними рішенням від 23.03.2007 року № 5/8-181, шляхом перетворення Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому постачанню «Укрпромводчормет». Органом Управління Підприємством є Донецька обласна рада (а.с. 34-41).

Згідно розпорядження Борівської районної державної адміністрації № 309 від 13.10.2004 року, надано в постійне користування земельні ділянки Державному виробничому підприємству по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" загальною площею 4784, 4539 га.

На підставі вказаного розпорядження видано державні акти на право користування земельною ділянкою (а.с. 14, 16, зв. бік а.с. 20, 23,25,29,31).

Листом від 22.06.2012 року вих. № 03/1610 (а.с. 9) позивач звертався до Борівської районної державної адміністрації Харківської області з заявою, в якій просив прийняти рішення про передачу вищезазначених земель до земель запасу Борівського району.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав вищевказаний лист 27.06.2012 року (а.с. 59).

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація: розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Отже, процедура добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою складається з таких стадій: а) заява землекористувача на ім'я власника земельної ділянки про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою; б) прийняття рішення власником земельної ділянки про припинення права постійного користування земельною ділянкою; в) повідомлення органів державної реєстрації про припинення права постійного землекористування.

Враховуючи те, що заяву позивача від 22.06.2012 року відповідачем в установленому порядку не було розглянуто, суд приходить до висновку, що останнім порушено передбачене чинним законодавством України право позивача на добровільну відмову від постійного права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно із ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних доказів на підтвердження розгляду заяви позивача про відмову від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Борівської районної державної адміністрації Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Борівську районну державну адміністрацію Харківської області прийняти рішення про передачу з постійного користування ДВП "Укрпромводчормет" до земель запасу Борівського району земельні ділянки за кадастровими номерами:

6321081000-03-000-0001; 6321081000-03-000-0002; 6321081500-04-007-0001; 6321081500-04-007-0002; 6321083500-03-005-0001; 6321083500-03-005-0002; 6321083500-03-005-0003; 6321084000-01-002-0002; 6321084000-01-002-0003; 6321083000-01-001-0001; 6321083000-01-001-0002; 6321083000-01-001-0003; 6321083000-01-001-0004; 6321055100-17-001-0001; 6321055100-17-001-0002; 6321055100-17-001-0003; 6321055100-17-001-0004; 6321055100-17-001-0005; 6321080500-03-003-0001; 6321080500-03-003-0002.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» витрати по сплаті судового збору у розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 листопада 2012 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 19 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голуб В. А.