Постанова

від 27.11.2012 по справі 2а-1670/6991/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6991/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Шульги Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю " Радамант" про стягнення коштів з рахунків у банку на погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2012 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - Кременчуцька ОДПІ; позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" (по тексту - ТОВ "Радамант"; відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банку на погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 65823,45 грн. (у тому числі пеня -0,25 грн.), у зв'язку із чим із рахунків відповідача необхідно стягнути кошти в рахунок погашення податкового боргу. Крім того, вказував, що оскільки балансова вартість майна ТОВ "Радамант" згідно податкової декларації з податку на прибуток №906100651 за 2-3 квартали 2012 року менша суми податкового боргу та податковий борг є узгодженим у позивача виникло право звернення із вимогами про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться на розрахункових рахунках №26004055232233, №26043057000769 у Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", Полтава, МФО 331401; №2600801645815 в Філії АТ "Укрексімбанк", Полтава, МФО 331649.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату, місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Радамант" 16.08.2004 зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради та має статус юридичної особи (ідентифікаційний код 33081893).

Як платник податків ТОВ "Радамант" знаходиться на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 21.08.2004 за № 7204.

У термін з 30.11.2010 по 27.12.2010 Кременчуцькою ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "Радамант" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складений акт № 7421/23-209/33081893 від 30.12.2010, в якому відображені порушення позивачем вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень, травень, червень, листопад 2009 року на загальну суму 53334,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000042301/60 від 17.01.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66669,00 грн. у тому числі за основним платежем - 53334,00 грн. та штрафні санкції - 13335,00 грн.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 по справі №2а-1670/869/11, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011, яка набрала законної сили 25.08.2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 по справі № 2а-1670/869/11 залишено без змін.

У відповідності до положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі №2а-1670/869/11, що набрало законної сили, мають преюдиційне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи таке рішення, суд встановив наявність порушення з боку ТОВ "Радамант" податкового законодавства та правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення №0000042301/60 від 17.01.2011.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У такому випадку, податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66669 грн. вважається узгодженим і підлягає оплаті з боку відповідача.

Крім того судом встановлено, що 20.02.2012 ТОВ "Радамант" подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року вх. №9006837329, де в рядку 25 визначено суму податку, яка підлягає сплаті за відповідний звітний період у розмірі 12,00 грн.

У відповідності до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Таким чином, сума грошового зобов'язання визначена у вказаній вище податковій декларації, вважається узгодженою та підлягає сплаті у встановлений строк.

Згідно із даними облікової картки платника податків по платежу "податок на додану вартість" ТОВ "Радамант" станом на 01.11.2011 мало переплату у сумі 845,80 грн., а також платіжним дорученням від 21.02.2012 №958925 сплачено суму 12,00 грн.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється.

Підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України, встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковим органом у зв'язку із несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою ТОВ "Радамант" податкових зобов'язань за платежем "податок на додану вартість" нараховано пеню у розмірі 0,25 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплачена у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суми грошового зобов'язання не сплачені ТОВ "Радамант" за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 65823,20 грн. та пеня -0,25 грн. правомірно віднесено позивачем до податкового боргу товариства.

Відповідач доказів в спростування наведеного чи то доказів сплати сум податкового боргу суду не надав.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (пункт 59.3. цієї ж статті).

Із матеріалів справи слідує, що державною податковою інспекцією сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 2078/2011 від 30.11.2011 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням у розмірі 65823,20 грн.

Відповідно до пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми боргу у матеріалах справи відсутні. Натомість, згідно із даними облікової картки платника податків ТОВ "Радамант" заборгованість по податку на додану вартість складає 65823,45 грн.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у пункті 88.1 статті 88 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

На підставі вимог статті 89 Податкового кодексу України Кременчуцькою ОДПІ прийнято рішення від 24.01.2012 №2792/10/24 про опис майна у податкову заставу та складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави 02.02.2012 №13/24-036, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.02.2012, що підтверджується наявною матеріалах справи копією витягу.

Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене, позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ щодо стягнення з розрахункових рахунків ТОВ "Радамант" коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 65823,45 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог Кременчуцької ОДПІ про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ "Радамант" №26004055232233, №26043057000769 у Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", Полтава, МФО 331401; №2600801645815 в Філії АТ "Укрексімбанк", Полтава, МФО 331649 суд дійшов наступних висновків.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

При цьому, посилання податкового органу на те, що згідно податкової декларації відповідача з податку на прибуток №906100651 за 2-3 квартали 2012 року балансова вартість основних засобів менша суми податкового боргу, не є тією обставиною передбаченою пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, визначених зазначеним пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" про стягнення коштів з рахунків у банку на погашення податкового боргу та накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" №26004055232233, №26043057000769 у Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", Полтава, МФО 331401; №2600801645815 в Філії АТ "Укрексімбанк", Полтава, МФО 331649 кошти на погашення податкового боргу за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 65823 /шістдесят п'ять тисяч вісімсот двадцять три/ гривні 45 копійок на розрахунковий рахунок №31111029700008,одержувач: УДКС України у місті Кременчуці Полтавської області, код одержувача 37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 3 грудня 2012 року.

Суддя С.О. Удовіченко