Рішення

від 20.11.2012 по справі 5011-57/9968-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-57/9968-2012 20.11.12

За первісним позовом: Малого приватного підприємства "Альфа-Строй"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

про стягнення 282613,96 грн.

За зустрічний позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал

Інвест"

до Малого приватного підприємства "Альфа-Строй"

про визнання недійсним договору поставки №0193 від 01.11.2011р.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Гулевець О.В.

Суддя Баранов Д.О.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом: не з'явився;

Від відповідача за первісним позовом: не з'явився;

У судовому засіданні 20.11.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач -Мале приватне підприємство "Альфа-Строй" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" 282613,96 грн. заборгованості за договором постачання №0193 від 01.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-57/9968-2012 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2012р. розгляд справи № 5011-57/9968-2012 відкладено на 25.09.2012р.

05.09.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" надійшли відзив на позовну заяву та зустрічний позов до Малого приватного підприємства "Альфа-Строй" про визнання недійсним договору поставки №0193 від 01.11.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2012р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" до Малого приватного підприємства "Альфа-Строй" про визнання недійсним договору поставки №0193 від 01.11.2011р. по справі № 5011-57/9968-2012 та призначено до розгляду на 25.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2012р. розгляд справи №5011-57/9968-2012 відкладено на 09.10.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/9968-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 09.10.2012 року призначено колегіальний розгляд справи № 5011-57/9968-2012 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Баранов Д.О., Пригунова А.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. справу №5011-57/9968-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Баранов Д.О., Пригунова А.Б., призначено до розгляду на 01.11.2012р.

01.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом - Малого приватного підприємства "Альфа-Строй" надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву.

В судовому засіданні 01.11.2012р. оголошено перерву до 20.11.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 01.11.2012р. зобов'язано позивача по первісному позову -Малого приватного підприємства "Альфа-Строй" та відповідача по первісному позову -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" надати суду певні докази по справі.

19.11.2012р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача по первісному позову - Малого приватного підприємства "Альфа-Строй" надійшли витребувані судом документи та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 20.11.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. не виконав.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, , суд

ВСТАНОВИВ:

По первісному позову

01.11.2011 року між позивачем за первісним позовом (постачальник) та відповідачем за первісним позовом (покупець) укладено Договір поставки №0193 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач за первісним позовом (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу за первісним позовом (покупцеві) продукцію, сировину для харчової промисловості, а відповідач за первісним позовом (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 2.1. Договору найменування, одиниці та загальна кількість продукції, що є предметом поставки даного Договору, її часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура), визначаються сторонами згідно видаткових накладних в межах строку даного Договору.

Згідно п. 3.2 Договору продукція вважається переданою відповідачу за первісним позовом з моменту її фактичної передачі відповідного документу про прийняття цієї продукції. З цього моменту відповідач за первісним позовом набуває право власності на продукцію.

Позивач за первісним позовом зазначає, що на виконання умов Договору позивач у період з листопада 2011 року по березень 2012 року поставив відповідачу за первісним позовом товар на загальну суму 1020295,68 грн., в підтвердження чого надав видаткові накладні № РН-0001412 2103 від 16.10.11 р., № РН-0002187 від 28.11.11 р., № РН-0002237 від 05.12.11 р., № РН-0002347 від 15.12.11 р., № РН-0002431 від 27.12.11 р., № РН-0000072 від 12.01.12 р., № РН-0000120 від 23.01.12 р., № РН-0000201 від 06.02.2012 р., № РН-0000294 від 14.02.12 р., № РН-0000339 від 20.02.12 р., № РН-0000431 від 01.03.2012 р., № РН-0000474 від 05.03.12 р., № РН-0000495 від 06.03.12 р., № РН-0000527 від 14.03.12 р., № РН-0000589 від 21.03.12 р.

Згідно пункту 4.3 визначено порядок оплати за товар протягом 30 календарних днів після набуття права власності на продукцію. Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку відповідача.

Відповідач за первісним позовом здійснив часткову оплату поставленого товару на суму 755736, грн., в підтвердження чого позивачем надано банківські виписки.

Позивач за первісним позовом вказує, що відповідачем не здійснено оплат за поставлену продукцію відповідно до наступних накладних:

- видаткова накладна № РН-0000431 від 01.03.2012 р., згідно якої позивачем було поставлено 2000 кг яєчного порошку, на суму 67920,00грн.; відповідно до банківської виписки від 12.06.12 р на суму 10000 грн., від 14.06.12 р на суму 5000 грн., товар був частково оплачений, у зв'язку з чим заборгованість за даною накладною складає 52920 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000474 від 05.03.12 р., згідно якої позивачем було поставлено 2000 кг яєчного порошку, на суму 67920,00 грн. 00 коп.; вартість поставленого товару не сплачена;

- видаткова накладна № РН-0000495 від 06.03.12 р., згідно якої позивачем було поставлено 40 кг білкового порошку, на суму 3799,68 грн.; вартість поставленого товару не сплачена;

- видаткова накладна № РН-0000527 від 14.03.12 р., згідно якої позивачем було поставлено 2000 кг яєчного порошку, на суму 67920,00 грн. 00 коп.; вартість поставленого товару не сплачена;

- видаткова накладна № РН-0000589 від 21.03.12 р., згідно якої позивачем було поставлено 2000 кг яєчного порошку, на суму 72000,00 грн. 00 коп.; вартість поставленого товару не сплачена.

В підтвердження факту прийняття товару, поставленого згідно зазначених вище накладних позивач долучив до позовної заяви копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 000163 від 29.02.12., №000191 від 12.03.12р., № 000179 від 05.03.12 р., № 000223 від 20.03.12 р.

Таким чином, позивач за первісним позовом зазначає, що заборгованість відповідача за первісним позовом перед позивачем за поставлений товар за Договором складає 264559,68 грн.

Враховуючи наявність заборгованості за Договором поставки №0193 від 01.11.2011р. у розмірі 264559,68 грн. позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 264559,68 грн. -основного боргу, 16265,54 грн. -пені, 1788,74 грн. -3% річних.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги, стверджує, що видаткові накладні № РН-002103 від 16.11.2011р., № РН-0002187 від 28.11.2011р., № РН-0002237 від 05.12.2011р., № РН-0002347 від 15.12.2011р., № РН-0002431 від 27.12.2011р., № РН-0000072 від 12.01.2012р., № РН-0000120 від 23.01.2012р., № РН-0000201 від 06.02.2012р., № РН-0000294 від 14.02.2012р., № РН-0000339 від 20.02.2012р., № РН-0000431 від 01.03.2012р., № РН-0000474 від 05.03.2012р., № РН-0000495 від 06.03.2012р., № РН-0000527 від 14.03.2012р., № РН- 0000589 від 21.03.2012р. не містять жодних посилань на Договір поставки №0193 від 01.11.2011р., а тому поставка за вказаними накладними здійснена не на умовах вказаного договору. Таким чином, на думку відповідача, між сторонами виникли зобов'язання щодо поставки позивачем та прийняття відповідачем товару, які не врегульовані Договором поставки №0193 від 01.11.2011р., а тому строк оплати поставленого товару має визначатись у відповідності до ст. 530 ЦК України. Оскільки, позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату товару, то строк виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару не настав, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення 264559,68 грн. заборгованості є передчасною та безпідставною. Не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення 3% річних та пені, в результаті відсутності обов'язку щодо оплати основної заборгованості. Крім того, відповідач стверджує, що строк дії Договору поставки №0193 від 01.11.2011р. закінчився 31.12.2011р., а тому поставку товару згідно видаткових накладних № РН-0000072 від 12.01.2012р., № РН-0000120 від 23.01.2012р., № РН-0000201 від 06.02.2012р., № РН-0000294 від 14.02.2012р., № РН-0000339 від 20.02.2012р., № РН-0000431 від 01.03.2012р., № РН-0000474 від 05.03.2012р., № РН-0000495 від 06.03.2012р., № РН-0000527 від 14.03.2012р., № РН-0000589 від 21.03.2012р. здійснено після закінчення строку дії Договору.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в видаткових накладних № РН-002103 від 16.11.2011р., № РН-0002187 від 28.11.2011р., № РН-0002237 від 05.12.2011р., № РН-0002347 від 15.12.2011р., № РН-0002431 від 27.12.2011р., № РН-0000072 від 12.01.2012р., № РН-0000120 від 23.01.2012р., № РН-0000201 від 06.02.2012р., № РН-0000294 від 14.02.2012р., № РН-0000339 від 20.02.2012р., № РН-0000431 від 01.03.2012р., № РН-0000474 від 05.03.2012р., № РН-0000495 від 06.03.2012р., № РН-0000527 від 14.03.2012р., № РН-0000589 від 21.03.2012р. та довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих відповідачем на тримання товару від позивача не вказано, що поставка товару здійснюється згідно Договору поставки №0193 від 01.11.2011р.

З умов Договору вбачається, що кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції визначається згідно складених в письмовій формі заявок відповідача, які відповідач передає за допомогою факсу, телетайпу, мережі Інтернет (п. 2.2. Договору).

Враховуючи зазначене та заперечення відповідача, суд для встановлення фактичних обставин справи та прийняття правильного і обґрунтованого рішення, ухвалою від 01.11.2012р. зобов'язав позивача за первісним позовом -Мале приватне підприємство "Альфа-Строй" надати суду: заявки відповідача за первісним позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", які, у відповідності до п. 2.2. Договору поставки №0193 від 01.11.2011р., повинні передаватись позивачу за первісним позовом -Малому приватному підприємству "Альфа-Строй" за допомогою факсу, телетайпу, мережі Інтернет та в яких зазначено кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції; видаткові накладні, в яких відображено факт поставки позивачем за первісним позовом -Малим приватним підприємством "Альфа-Строй" товару за Договором поставки №0193 від 01.11.2011р. на суму 264559,68 грн. в період з 01.03.2012р. по 21.03.2012р.; документально підтверджені письмові пояснення із зазначенням відповідного рахунку з Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1591) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за №892/4185 за яким проводились операції щодо передачі товару відповідачу за первісним позовом -Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" за договором поставки №0193 від 01.11.2011р. за період з 01.11.2011р. та станом на 19.11.2012р.; зобов'язав відповідача за первісним позовом -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" надати суду: документально підтверджені письмові пояснення із зазначенням відповідного рахунку з Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1591) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за №892/4185 за яким проводились операції щодо прийняття товару від позивача за первісним позовом -Малого приватного підприємства"Альфа-Строй" за період з 01.03.2012р. по 21.03.2012р.; виписку по відповідному рахунку (за підписом головного бухгалтера та керівника підприємства), за яким проводились операції щодо прийняття товару за договором поставки №0193 від 01.11.2011р. за період з 01.11.2011р. та станом на 19.11.2012р.; первинні документи, на підставі яких здійснювалось відображення в бухгалтерському обліку відповідача за первісним позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" операцій щодо прийняття товару від позивача за первісним позовом -Малого приватного підприємства"Альфа-Строй" та перерахування відповідачем грошових коштів та зобов'язано сторін докази відображення в бухгалтерському обліку операцій з прийняття товару за період з 01.11.2011р. до 19.11.2012р. та первинні документи, на підставі яких проводились вказані операції; документально підтверджені письмові пояснення щодо підтвердження наявності та/або відсутності між Малим приватним підприємством "Альфа-Строй" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" інших договірних правовідносин, окрім Договору поставки № 0193 від 01.11.2011р.

Позивач за первісним позовом на виконання вимог суду надав суду заявки відповідача на поставку товару у період з січня 2012 року по березень 2012р., податкові накладні, в яких відображено факт поставки позивачем за первісним позовом товару за Договором поставки № 0193 від 01.11.2011р., довідку про відсутність між Малим приватним підприємством "Альфа-Строй" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" інших договірних правовідносин, окрім Договору поставки № 0193 від 01.11.2011р., письмові пояснення про господарські операції між Малим приватним підприємством "Альфа-Строй" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест", копії видаткових накладних за період 01.03.2012р. по 21.03.2012р. та копії рахунків-фактур в період з 29.02.2012р. по 20.03.2012р.

З заявок відповідача на поставку товару у період з січня 2012 року по березень 2012р., наданих Малим приватним підприємством "Альфа-Строй", вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" згідно заявки від 04.01.2012р. здійснив замовлення поставки товару -яєчного порошку 2 т. на 16.01.2012р. та 2 т. на 23.01.2012р.; згідно заявки від 03.02.2012р. здійснив замовлення поставки товару - яєчного порошку на 07.02.2012р., 15.02.2012р., 23.02.2012р. по 2 т.; згідно заявки від 27.02.2012р. здійснив замовлення поставки товару -яєчного порошку на 02.03.2012р., 05.03.2012р., 14.03.2012р., 16.03.2012р., 20.03.2012р. по 2000 кг.

Відповідно до наданих позивачем за первісним позовом податкових накладних у період з 12.01.2012р. по 21.03.2012р., вбачається, що поставки товару, яєчного порошку в казаний період здійснювалась на підставі Договору поставки № 0193 від 01.11.2011р.

Згідно пояснень позивача за первісним позовом -Малого приватного підприємства "Альфа-Строй", господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" відображались в оборотно-сальдовій відомості (долученої позивачем до пояснень) по рахунку 361 (розрахунки з вітчизняними виробниками), а суми податку на додану вартість по податковим зобов'язанням включені до складу податкових зобов'язань відповідних періодів та відображені в Податкових Деклараціях з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи надані позивачем за первісним позовом -Малим приватним підприємством "Альфа-Строй" докази в підтвердження факту здійснення поставки товару відповідачу -Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" відповідно до Договору поставки № 0193 від 01.11.2011р., беручи до уваги те, що відповідачем не надано належних доказів в підтвердження своїх заперечень, суд дійшов висновку, що поставка товару у період з листопада 2011 року по березень 2012 року, була здійснена на підставі Договору поставки № 0193 від 01.11.2011р.

Щодо заперечень відповідача щодо закінчення строку дії Договору поставки № 0193 від 01.11.2011р., то суд зазначає, що відповідно до п. 10.2. Договору строк дії Договору закінчується 31.12.2011року, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявить про намір не продовжувати його, то строк дії цього Договору буде автоматично продовжено на 1 календарний рік. Матеріали справи не містять та відповідач не надав суду доказів, з яких би вбачалось, що ним заявлено про намір не продовжувати строк дії Договору, а тому суд вважає безпідставними посилання відповідача на закінчення строку дії Договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару (п. 4.3. Договору), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов Договору, за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 264559,68 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 264559,68 грн. заборгованості, підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16265,54 грн. -пені, 1788,74 грн. -3% річних.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з п. 9.6. Договору у разі порушення термінів оплати передбачених цим договором, відповідач (покупець) зобов'язаний виплатити позивачу (постачальнику) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня нарахована за загальний період з 16.12.2011р. по 17.07.2012р. по кожній накладній у розмірі 16063,81 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За розрахунком позивача, доданого до позовної заяви, розмір 3% становить 1788,24 Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1788,74 грн. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково.

У зв'язку з частковим задоволенням первісного позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

По зустрічному позову.

В обґрунтування вимог по зустрічному позову, відповідач за зустрічним позовом вказує, що 01.11.2011 року між позивачем за зустрічним позовом (покупець) та відповідачем за зустрічним позовом (постачальник) укладено Договір поставки №0193 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію.

Позивач за зустрічним позовом -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" стверджує, що в Договорі поставки №0193 від 01.11.2011р. сторонами не визначено істотні умови договору, а саме: предмету, кількості товару, якісних показників, ціни товару, що є порушення вимог ст. 180 ГК України, а також не визначено строку поставки товару. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що Договір поставки №0193 від 01.11.2011р. не спрямований на реальне настання правових наслідків.

Враховуючи зазначені обставини, позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" вважає, що є всі підстави для визнання Договору поставки №0193 від 01.11.2011р. недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 Договору поставки №0193 від 01.11.2011р., найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються сторонами згідно видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

З умов Договору вбачається, що кількість та асортимент кожної конкретної партії продукції визначається згідно складених в письмовій формі заявок покупця, які покупець передає за допомогою факсу, телетайпу, мережі Інтернет (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, строк поставки, умови поставки та місце поставки погоджуються сторонами під час передачі заявок покупцем.

Під час розгляду первісного позову, судом встановлено, що поставка товару відповідачем за зустрічним позовом -Малим приватним підприємством "Альфа-Строй" позивачу за зустрічним позовом -Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" згідно видаткових накладних № РН-002103 від 16.11.2011р., № РН-0002187 від 28.11.2011р., № РН-0002237 від 05.12.2011р., № РН-0002347 від 15.12.2011р., № РН-0002431 від 27.12.2011р., № РН-0000072 від 12.01.2012р., № РН-0000120 від 23.01.2012р., № РН-0000201 від 06.02.2012р., № РН-0000294 від 14.02.2012р., № РН-0000339 від 20.02.2012р., № РН-0000431 від 01.03.2012р., № РН-0000474 від 05.03.2012р., № РН-0000495 від 06.03.2012р., № РН-0000527 від 14.03.2012р., № РН-0000589 від 21.03.2012р. здійснювалась на підставі Договору поставки №0193 від 01.11.2011р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" в свою чергу здійснювались дії щодо: замовлення поставок, що підтверджується наявними в матеріалах справи заявками ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест"; прийняття поставленого товару, про що свідчать підпис та печатки ТОВ "Ренесанс Кепітал Інвест" на видаткових накладних та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей; та дії щодо оплати поставленого товару, що підтверджується банківськими виписками.

Зазначені обставини спростовують доводи позивача за зустрічним позовом -Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" щодо не спрямованості Договору поставки №0193 від 01.11.2011р. на реальне настання правових наслідків.

Також з умов договору та матеріалів справи вбачається, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, враховуючи приписи зазначених норм матеріального права та встановлені обставини справи, судом визнається, що підстави, на які посилається позивач за зустрічним позовом в обґрунтування заявлених позовних вимог, не свідчать про недійсність спірного договору, у зв'язку з чим, у задоволенні позовної вимоги про визнання Договору поставки №0193 від 01.11.2011р. недійсним, належить відмовити.

У зв'язку з відмовою в зустрічному позові судовий збір за розгляд справи відповідно покладається на позивача за зустрічним позовом відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (юридична адреса: 01014, м. Київ, пров. Мічуріна, будинок 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 34047146, р/р 26004011001596, ПАТ "БТА Банк", код ЄДРПОУ 34047146, МФО 321723 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Малого приватного підприємства "Альфа-Строй" (юридична адреса: 83052, м. Донецьк, бул. Шевченка, 29, код ЄДРПОУ 31206137, р/р 26007401325798 в ПАТ "ОТП банк" м. Київ, МФО 300528) 264559 (двісті шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 68 коп. основного боргу, 16063 (шістнадцять тисяч шістдесят три) грн. 81 коп. пені, 1788 (одну тисячу сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп. 3 % річних, а також 5648 (п'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 24 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог за первісним позовом відмовити.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.11.2012р.

Головуючий суддя О.В. Гулевець

Суддя Д.О. Баранов

Суддя А.Б. Пригунова