Рішення

від 29.11.2012 по справі 5011-13/16064-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-13/16064-2012 29.11.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваги АКСІС Україна", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вільхівська", м. Київ

про стягнення 261 810 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Шнир О.Б. -пред. по довір.

Від відповідача Чайка М.О. -пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 261 810 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором № 1805/12 від 18.05.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/16064-2012 та призначено судове засідання на 29.11.2012р.

29.11.2012р. від позивача надійшли письмові пояснення та заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути борг в розмірі -246 538 грн., три відсотка річних у розмірі -2 938,03 грн. та пеню в розмірі -14 690,15 грн.

29.11.2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у позові відмовити, посилаючись на незабезпечення позивачем монтажних робіт та невиконання гарантійних зобов'язань. Відповідач повідомив, що обладнання поставлене позивачем є неналежної якості та містить дефекти.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 29.11.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2012 року між сторонами було укладено Догові № 1805/12, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язався в порядку та строки встановлені Договором провести монтажні роботи по встановленню бункерів і передати у власність обладнання в певній кількості, відповідної якості, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах і в терміни, визначені в цьому договорі.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальна сума Договору складає 621 064 грн., в т.ч. ПДВ 103 510,67 грн.

Відповідно до п. 1.5. Договору поставка кожної партії товару здійснюється на підставі специфікації, яка підписана уповноваженими представниками сторін.

18.05.2012р. сторони підписали Специфікацію № 1 до Договору, в якій узгодили найменування, кількість та вартість товару.

Позивач на виконання умов Договору та Специфікації № 1, обсязі, поставив відповідачу ваги, що підтверджується видатковими накладними №РН-001443 від 31.05.2012р. на суму 128 490,88 грн. та № РН-001781 від 02.07.2012р. на суму 492 573,12 грн. та Довіреностями № 700 від 31.05.2012р. та №834 від 28.06.2012р.

Вищевказані видаткові накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

На виконання умов щодо проведення монтажних робіт, позивачем були виконані вказані роботи, що підтверджується Актами введення ваг в експлуатацію: № 09-06/1-16, № 09-06/2-16 та 09-06/3-16 від 09.06.2012р.; № 11-06/4-16 та № 11-06/5-16 від 11.06.2012р.; № 12-06/7-16 та № 12-06/8-16 від 12.06.2012р., № 13-06/6-16 від 13.06.2012р., № 15-06/9-16 від 15.06.2012р., № 16-06/10-16, № 16-06/11-16 та № 16-06/12-16 від 16.06.2012р., № 18-06/13-16 від 18.06.2012р., № 19-06/14-16, № 19-06/15-16 та № 19-06/16-16 від 19.06.2012р.; № 18-06/1-7, № 18-06/2-7, № 18-06/3-7, № 18-06/4-7, № 18-06/5-7 та № 18-06/6-7 від 28.06.2012р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Позивач вистави відповідачу Рахунок-фактура №СФ-0001446 від 16.05.2012р. на суму 621 064 грн.

Відповідач умови Договору щодо оплати виконав частково, перерахувавши позивачу 21.05.2012р. -131 374 грн. згідно п.2.2.1. Договору, 11.06.2012р. - 193 152 грн. згідно п.2.2.2. Договору та 05.11.2012р. -50 000 грн. згідно п.2.2.3 Договору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає -246 538 грн.

Відповідно до п.2.2.3. Договору кінцевий платіж в розмірі 296 538 грн. покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця до 25.07.2012р. В свою чергу відповідно до п.2.3 Договору товар вважається повністю оплаченим, а зобов'язання виконаним, з моменту зарахування на розрахунковий рахунок продавця повної 100% його вартості, відповідно до Специфікації.

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу претензії №1005/1 та №1005/2 від 05.10.2012р. з вимогою сплатити борг, пеню та 3% річних. Факт направлення претензій підтверджується фіскальними чеками та описами вкладення від 05.10.2012р. та від 08.10.2012р.

Відповідач належним чином на претензії не відреагував та грошові кошти не сплатив.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач пояснив несплату заборгованості тим, що позивач поставив йому неякісний товар, який неможливо експлуатувати та який має недоліки й дефекти. Проте, жодного доказу, який би підтверджував викладені у відзиві обставин суду не надав. Крім того, відповідач не надав суду підтвердження звернення до позивача з вимогами усунути недоліки товару та докази наявності вказаних недоліків.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі 14 690,15 грн., відповідно до п. 5.2. Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі 2 938,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 712, 901 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вільхівська»(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 13 код ЄДРПОУ 35902139) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваги АКСІС Україна»(79070, м. Львів, вул. Чукаріна, 1-Б, кв. 45, код ЄДРПОУ 31588854) , - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основний борг у розмірі - 246 538 (двісті сорок шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн., пеню у розмірі -14 690 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. 15 коп., три відсотка річних у розмірі -2 938 (дві тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 03 коп. та судовий збір у розмірі -5 283 (п'ять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 32 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 03 грудня 2012 року.

Суддя І.Д. Курдельчук