Постанова

від 26.11.2012 по справі 5011-57/10126-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2012 р. Справа№ 5011-57/10126-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 16.10.2012 року № 75 товариства з обмеженої відповідальністю «Елегант» на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року

у справі № 5011-57/10126-2012 (суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Галичина»

до Товариства з обмеженої відповідальністю «Елегант»

про стягнення 186 694,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук О.О., Білека Н.М.,

відповідача: Норик М.В.

ВСТАНОВИВ:

26.07.2012 року до господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство «Галичина» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант» про стягнення 186 694,94 грн., що становить: 40 452,34грн. боргу по оплаті вартості отриманого товару, 17 441,22 грн. - пені, 125 264,73 грн. штрафу, 3 536,65 грн. - 3 % річних (а.с.7-11).

Під час розгляду справи, 27.09.2012 року позивач подав заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, про зменшення позову у зв'язку із сплатою відповідачем боргу в сумі 40 452,34 грн., просить стягнути з відповідача 17 441,22 грн. - пені, 125 264,73 грн. штрафу, 3 536,65 грн. - 3 % річних (а.с.89).

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу № 78 від 15.07.2011 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант» на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» 17434 грн. 98 коп. -пені, 3536 грн. 65 коп. -3% річних, 62631 грн. 36 коп. - інфляційних втрат, а також 2481 грн. 11 коп. судового збору.

Провадження у справі № 5011-57/10126-2012 в частині стягнення основного боргу в розмірі 40 452,34 грн. припинено. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач, товариство з обмеженою відповідальності «Елегант» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року по справі № 5011-57/10126-2012 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача щодо нікчемності укладеної між сторонами угоди, що поставка молочної продукції здійснювалася позивачем у спірному періоді за усною домовленістю сторін за видатковими накладними, в яких не встановлено строк оплати та відсутня умова про майнову відповідальність сторін та її розмір .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Елегант» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 26.11.2012 року.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач в судовому засіданні 26.11.2012 року та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи скаржника, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

15.07.2011 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 78, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ «Галичина» (правонаступник ЗАТ «Галичина», відповідно до п.1.1. Статуту ПАТ «Галичина») (продавець за договором, позивач у справі) зобов'язався у порядку та строки, встановлені договором передати у власність відповідача товар, а відповідач ТОВ «Елегант» (покупець за договором, відповідач у справі) зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (а.с.15).

Відповідно до п. 1.2. Договору купівля-продажу кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення відповідача.

Згідно з п. п. 1.3, 3.5. Договору продаж товару позивачем і його купівля відповідачем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної у відповідності із замовленням відповідача. При цьому, найменування товару, його кількість та розгорнутий асортимент, ціна та інші умови вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Договором сторони передбачили порядок поставки та передачі товару (п.3 договору), порядок здійснення розрахунків (п.5 договору), відповідальність сторін (п. 6 договору)

Так, відповідно до п. 5.4. договору розрахунки за отриманий товар здійснюються на умові відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу на підставі накладної в національній валюті Україні - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок відповідача в цьому договорі.

В силу частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору купівлі-продажу, згідно якого в силу вимог ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору купівлі-продажу № 78 від 15.07.2011 року у період з 25.07.2012 року по 07.11.2011 року він здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 432 615,05 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В підтвердження факту поставки протягом 2011 року на суму 432 615,05 грн., позивачем представлено належним чином засвідчені копії видаткових накладних: № KY-0025649/ТГ від 25.07.2011 року на суму 8 096,76 грн.; № KY-0025650/ТГ від 25.07.2011 року на суму 27,70 грн.; № KY-0026744/ТГ від 31.07.2011 року на суму 15 036,84 грн.; № KY-0027735/ТГ від 08.08.2011 року на суму 12 980,52 грн.; № KY-0028067/ТГ від 10.08.2011 року на суму 2441,88 грн.; № KY-0028871/ТГ від 05.08.2011 року на суму 15422,40 грн.; № KY-0029136/ТГ від 16.08.2011 року на суму 1,41 грн.; № KY-0030013/ТГ від 22.08.2011 року на суму 7711,20 грн.; № KY-0030981/ТГ від 29.08.2011 року на суму 23133,60 грн.; № KY-0030999/ТГ від 30.08.2011 року на суму 771,12 грн.; № KY-0032398/ТГ від 05.09.2011 року на суму 41261,40 грн.; № KY-0034125/ТГ від 12.09.2011 року на суму 46402,20 грн.; № KY-0035912/ТГ від 19.09.2011 року на суму 2461,08 грн.; № KY-0038013/ТГ від 25.09.2011 року на суму 58008,00 грн.; № KY-0038429/ТГ від 27.09.2011 року на суму 4350,60 грн.; № KY-0025649/ТГ від 25.07.2011 року на суму 8 096,76 грн.; № KY-000006287/ТГ від 30.09.2011 року на суму 58008,00 грн.; № KY-0042343/ТГ від 10.10.2011 року на суму 24751,97 грн.; № KY-0044602/ТГ від 17.10.2011 року на суму 27999,96 грн.; № KY-0046917/ТГ від 24.10.2011 року на суму 26599,97 грн.; № KY-0049522/ТГ від 31.10.2011 року на суму 28144,44 грн.; № KY-0051888/ТГ від 07.11.2011 року на суму 29004,00 грн. (а.с.20-38, 91, 92).

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань перед позивачем щодо проведення повного розрахунку за товар, отриманий за договором купівлі-продажу №78, і його заборгованість станом на час звернення позивача з позовом, становить 40 452,34 грн. За твердженням позивача, відповідач частково не розрахувався за товар отриманий за видатковою накладною № КY-0049522 від 31.10.2011 року на суму 28 144,44 грн. заборгованість за якою становить 11 448,34 грн. та за видатковою накладною № КY-0051888 від 07.11.2011 року на суму 29 004,00 грн., за якою товар не оплачено повністю.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оплату боргу в сумі 40 452,34 грн. проведено відповідачем 03.08.2012 року в сумі 25 000,00 грн. та 16.08.2012 року в сумі 15 452,34 грн., про що зазначено позивачем в поданих суду клопотаннях від 04.09.2012 року (а.с.57) та 27.09.2012 року (а.с.89) та підтверджено виписками з банківського рахунку від 03.08.2012 року та 16.08.2012 року (а.с.93,94).

Враховуючи, що погашення боргу проведено відповідачем після порушення провадження у справі колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення боргу по пункту 1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 6.2 договору сторони передбачили відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також можливість додаткового стягнення штрафу у розмірі 30% від простроченої суми.

Місцевим господарським судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 40452,34 грн. відповідач у встановлений договором строк не виконав.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 17 441,22 грн. - пені, 125 264,73 грн. - штрафу, 3 536,65 грн. -3% річних місцевим господарським судом задоволено частково. З відповідача стягнуто 17 434 грн. 98 коп. - пені, та 62 631 грн. 36 коп. - штрафу.

При цьому, місцевий господарський суд, користуючись правом, закріпленим у п.3 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір штрафу на 50%, однак в резолютивній частині рішення судом помилково суму 62 631 грн. 36 коп. (штрафу) визначено, як інфляційні втрати.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок пені, враховуючи вимоги п. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність нарахування пені в сумі 17 434 грн. 98 коп. та штрафу, право на нарахування якого сторони передбачили в договорі без будь-яких застережень з боку покупця (відповідача у справі).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що правова природа штрафу на відміну від пені - одноразове нарахування.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Відповідно до 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам.

Приймаючи до уваги, що укладенню між сторонами договору купівлі-продажу № 78 від 15.07.2011 року передувала перемога відповідача в тендері на закупівлю кисломолочних продуктів для забезпечення закладів освіти Дарницького району м. Києва та укладення договору № 6 від 18.01.2011 року між відповідачем та Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про закупівлю товарів за державні кошти,що закупівля продуктів для закладів освіти проводиться за рахунок державних коштів, що сума нарахованої позивачем неустойки (штраф та пеня) значно перевищує суму боргу на час подачі позову, а також що на час прийняття рішення суду заборгованість погашено повністю, колегія суддів апеляційного суду вважає за доцільне скористатися правом зменшити розмір неустойки (пені та штрафу) до 10% від нарахованого. За даних обставин, колегія дійшла висновку про зміну рішення суду в частині стягнення неустойки, задовольнив позовні вимоги позивача в цій частині частково, стягнувши з ТОВ «Елегант» 174,35 грн. пені, 1 252,65 грн. штрафу.

Інфляційні збитки та проценти згідно зі статтею 625 ЦК України нараховуються за неправомірне користування чужими коштами, а отже, є платою за користування чужими коштами, що не носить, на відміну від неустойки, штрафного характеру, а має компенсаційний характер заходів впливу, відтак не можуть бути зменшені судом, згідно ст. 83 ГПК України.

Таким чином у цивільно-господарських відносинах кредитор вправі вимагати компенсації збитків, що виникають у випадку неправомірного використання його коштів боржником, з урахуванням приписів статті 625 ЦК України, тобто у розмірі 3 % річних у поєднанні з інфляційними втратами, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних в сумі 3 536,65 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити що посилання апелянта на позадоговірний характер поставок спростовуються матеріалами справи, оскільки протягом 2011 року всі поставки кисломолочних продуктів здійснювалися між сторонами лише на підставі укладеного договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, однак апеляційна інстанція з метою виправлення технічної помилки в резолютивній частині рішення та у зв'язку із зменшенням розміру неустойки змінює рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року у справі № 5011-57/10126-2012, відповідно до ст.ст. 103,104 ГПК України, в частині стягнення штрафу та пені.

З огляду на те, що відповідач сплатив суму боргу після порушення провадження у справі, а неустойку нараховано позивачем правомірно, але зменшено за ініціативою суду, судові витрати за розгляд справи в суді І інстанції, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача в повній сумі - 3 733, 90 грн. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст.49, 83, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю «Елегант» на рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року у справі № 5011-57/10126-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року у справі № 5011-57/10126-2012 змінити.

3. Пункт 3 Резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕГАНТ» (юридична адреса: 02222, м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, буд. 42/20; код ЄДРПОУ 30529777) на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» (юридична адреса: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького, 120, поштова адреса: 79024, м. Львів, вул. Липинського, 54; код в ЄДРПОУ 25553579) 174, 34 грн. (сто сімдесят чотири грн. 34 коп.) - пені, 1 252, 65 грн. (тисяча двісті п'ятдесят дві грн. 65 коп.) штрафу, 3 536, 65 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять шість грн. 65 коп.) -3% річних, 3 733, 90 грн. (три тисячі сімсот тридцять три грн. 11 коп.) судового збору.»

4. В решта частині рішення - залишити без змін.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ.

6.Справу № 5011-57/10126-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.