Постанова

від 02.04.2013 по справі 5011-57/10126-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5011-57/10126-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі№5011-57/10126-2012 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Галичина" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елегант" простягнення 186694,94 грн. за участю представників сторін :

позивача : Лазар М.О., Білека Н.М., Поліщук О.О.,

відповідача : Норик М.В.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Галичина" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елегант" про стягнення 186694,94 грн., з яких: 40452,34 грн. основного боргу, 17441,22 грн. - пеня, 125264,73 грн. штрафу та 3536,65 грн. - 3 % річних.

Заявою від 27.09.2012 року позивачем зменшено розмір позовних вимог у зв'язку із сплатою відповідачем боргу в сумі 40542,34 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року позовні вимоги задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 17434,98 грн. - пені, 3536,65 грн. - 3% річних, 62631,36 інфляційних витрат та 2481,11 грн. витрат по сплаті судового збору, в частині стягнення основного боргу в розмірі 40452,34 грн. провадження у справі припинено, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року змінено, стягнуто з відповідача на користь позивача 174,34 грн. - пені, 1252,65 грн. - штрафу, 3536,65 грн. - 3% річних та 3733,90 грн. - судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Приватне акціонерне товариство "Галичина" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року скасувати повністю, рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року залишити без змін.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами 15.07.2011 року було укладено договір №78 купівлі-продажу товару, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність, а відповідач прийняти і оплатити товар.

Згідно п. 1.2 договору купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення відповідача.

Відповідно до п.3, п.5 та п.6 договору сторони передбачили порядок поставки та передачі товару, порядок розрахунків та відповідальність сторін.

Пунктом 5.4 договору визначено, що розрахунки за отриманий товар здійснюються на умові відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу на підставі накладної в національній валюті України - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок відповідача.

На виконання умов договору №78 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 432615,05 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

В свою чергу відповідач розрахувався за поставлений позивачем товар частково та з порушенням строків, встановлених укладеним договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 40452,34 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не виконано у встановлені строки свого зобов'язання з оплати товару, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 40452,34 грн., яку він погасив після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим в цій частині позовних вимог провадження по справі було припинено на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України. Крім того, місцевий суд зробив висновок про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та річних, оскільки судом було встановлено прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленого відповідачем товару. При цьому, користуючись правом, закріпленим п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, місцевий суд зменшив розмір штрафу на 50%.

Задовольняючи частково апеляційну скаргу відповідача та змінюючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу і пені, апеляційний господарський суд скористався правом зменшити розмір неустойки (пені та штрафу) до 10% від нарахованого, відповідно до 174,35 грн. пені та 1252,65 грн. штрафу. При цьому, перевіривши розрахунок річних, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 3% у сумі 3536,65 грн. є обґрунтованими.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції за період з 03.08.2012 року по 16.08.2012 рік відповідач сплатив позивачеві за поставлений товар 40452,34 грн. Вказана сума була сплачена відповідачем в рахунок оплати боргу за товар, поставлений на умовах договору №78.

Оскільки погашення боргу проведено відповідачем після порушення провадження у справі, судами попередніх інстанцій правомірно припинено провадження у справі в частині основного боргу згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Крім суми основного боргу позивач просив суд стягнути на його користь пеню в сумі 17 441,22 грн., річні в розмірі 3536,65 грн. та 125 264,73 грн. штрафу.

Оскільки матеріалами справи підтверджується наявність основного боргу відповідача у розмірі 40452,34 грн., колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із судами попередніх інстанцій, що вимога позивача стосовно стягнення 3% річних в сумі 3536,65 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню на користь.

Що стосується решти позовних вимог, а саме стягнення пені та штрафу колегія суддів вважає вказати наступне.

Пунктом 6.2 договору сторонами передбачено відповідальність покупця за несвоєчасну оплату товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також можливість додаткового стягнення штрафу у розмірі 30% від простроченої суми.

Так, на підставі вищевказаного пункту договору позивачем було здійснено розрахунок пені, відповідно до якого він просив суд стягнути на його користь 17 441,22 грн. Місцевий господарський суд після здійсненого перерахування суми пені встановив, що на користь позивача слід стягнути 17 434,98 грн. пені за несвоєчасне виконання взятого на себе зобов'язання.

Крім того, судом першої інстанції за власної ініціативи було зменшено заявлену позивачем суму штрафу на 50% до 62 631,36 грн. , відповідно до ст.ст. 233 ГК України та 551 ЦК України.

В свою чергу, апеляційний господарський суд переглядаючи справу, задовольнив вимогу позивача стосовно стягнення неустойки (пені та штрафу) частково в сумі 174,35 грн. та відповідно 1252,65 грн.. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням того, що сума нарахованої позивачем неустойки (штраф та пеня) значно перевищує суму боргу на час подачі позову, а також те, що на час прийняття рішення суду заборгованість погашено повністю, тому зменшив розмір неустойки (пені та штрафу) до 10% від нарахованого, що не суперечить ст. 551 ЦК України та ст.233 ГК України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду стосовно зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) та вважає, що на користь позивача підлягає стягненню 174,35 грн. пені та 1252,65 грн. штрафу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно змінив рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року, ухваленого з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 року у справі №5011-57/10126-2012 без змін.

Головуючий М. Малетич Судді: К. Круглікова О. Мамонтова