Ухвала

від 15.10.2012 по справі 2а-2884/12/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2884/12/0170/4

15.10.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Державного комунального підприємства "Пилигрим"- Мацкевич Сергій Миколайович, посвідчення № 573 від 19.04.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 14.06.12 у справі № 2а-2884/12/0170/4

за позовом Державного комунального підприємства "Пилигрим" (вул. Горького. 56, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м.Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Державне комунальне підприємство "Пилигрим" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби, в якому просило визнати таким, що не відповідає нормам податкового законодавства та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року №0000111501.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2012 року позовні вимоги Державного комунального підприємства "Пилигрим" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Алушті АР Крим від 25.01.2012 року №0000111501 про збільшення Державному комунальному підприємству "Пилигрим" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 5081,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Державного комунального підприємства "Пилигрим" судовий збір у розмірі 107,30 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим ДПС.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції було встановлено, що посадовою особою відповідача 13.12.2011 року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2-3 квартал 2011 року -декларації від 13.10.2011 року вх.№28452, за результатами якої складено акт №1394/1501/20691012 від 13.12.2011 року (далі -Акт), в якому зафіксовано порушення позивачем ст.138, ст.142 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 5081,00 грн.

В акті зазначено що позивачем надано декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року від 13.10.2011 року №28452 у якій задекларовано доходи в сумі 56627,00 грн., витрати в сумі 55208,00 грн., об'єкт оподаткування в сумі 1419,00 грн., нараховано податку на прибуток 128,00 грн. При цьому до витрат включено витрати на оплату праці в сумі 44326,00 грн. Однак, в акті зазначено, що у іншому звіті позивача -ф.1ДФ "податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку"за 2-3 квартали 2011 року працівникам підприємства нараховано доходу в сумі 22 235,00 грн., тому позивачем у декларації з податку на прибуток завищено витрати в сумі 22091,0 грн.

На підставі даних Акту, у зв'язку з виявленими в ході перевірки порушеннями, згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України відповідачем 25.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000111501 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 5081,00 грн. (арк.с.98).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 13.10.2011 року подано декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року вх.№28452, у якій він задекларував суми доходів, витрат, об'єкт оподаткування та самостійно нарахував податок на прибуток, як це зазначено в Акті.(арк.с.87-91). Під час проведення камеральної перевірки цієї декларації відповідачем використано відомості іншої звітності позивача, а саме 1ДФ "податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку", здійснено співставлення сум задекларованих витрат. При цьому в акті відображено використання форми № 1ДФ за 2-3 квартали 2011 року.

Судом першої інстанції вірно встановлно, що під час здійснення камеральної перевірки відповідачем використано дані за звітністю форми № 1ДФ позивача лише за 2 квартал 2011 року від 11.07.2011 року № 20499, натомість звітність за 3 квартал 2011 року була подана позивачем лише 15.12.2011 року, вже після здійснення посадовими особами податкових органів камеральної перевірки, що підтверджується матеріалами справи (арк.с.55,56,79).

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п.75.1 ст.75 ПК України, при цьому зазначено, що камеральні перевірки проводяться органами держаної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Пунктом 86.2 ст.86 ПК України визначено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Судом першої інстанції вірно визначено, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що документами, які мають відношення до камеральної перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші, а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Натомість відповідачем під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача 2-3 квартал 2011 року використовується інша звітність, яка не може повною мірою відобразити наявність чи відсутність порушення позивачем податкового законодавства, до того ж, неможливо зробити висновок про зменшення позивачем податкового зобов'язання за 2-3 квартали 2011 року, використовуючи форму №1ДФ позивача лише за 2 квартал 20011 року.

Враховуючи викладені обставини, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 14.06.12 у справі № 2а-2884/12/0170/4 за позовом Державного комунального підприємства "Пилигрим" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 жовтня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова