Ухвала

від 17.09.2012 по справі 2а-7161/09/11/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7161/09/11/0170

17.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерного товариства закритого типу "Вітас"- горохова Анна Констянтинівна, довіреність № б/н від 10.01.12;

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 26.04.12 у справі № 2а-7161/09/11/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (вул. Київська, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Акціонерне товариство закритого типу "Вітас" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0008961502/0 від 25.05.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 85145,55грн., в тому числі 81091,00грн. за основним платежем, 4054,55грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26 квітня 2012 року позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим №0008961502/0 від 25.05.2009 року, яким АТЗТ «Вітас»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 85145,55грн., в тому числі 81091,00грн. за основним платежем, 4054,55грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою ДПІ в м. Сімферополь АР Крим проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість АТЗТ "Вітас", за результатами якої складено акт №4221/15-2/20732633 від 19.05.2009р. (арк.с. 7-9).

В висновках акту №4221/15-2/20732633 від 19.05.2009р. зазначено, що за наслідками перевірки, на підставі п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997р., Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.2005р. збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податків до бюджету на 81091грн. та зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 281465грн.

За результатами перевірки та підставі акту №4221/15-2/20732633 від 19.05.2009р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0008961502/0 від 25.05.2009р. про визначення АТЗТ "Вітас"суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 85145,55грн., в тому числі 81091грн. за основним платежем, 4054,55грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Так судом першої інстанції щодо порушення позивачем вимог Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. вірно встановлено наступне.

Як вбачається із акту камеральної перевірки №4221/15-2/20732633 від 19.05.2009р., на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість у зв'язку із тим, що позивачем у деклараціях з червня 2008р. до лютого 2009р. не зменшено рядок 23.4 декларації (зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу) за наслідками перевірки, висновки якої викладено в акті №4056/23-7/ 20732633 від 31.05.2008р.

На час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 2009року порядок заповнення та подання декларації з ПДВ було врегульовано наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р. "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", зареєстрованим Міністерством юстиції України 09.07.97р. за №250/2054.

Судом першої інстанції вірно визначено, що підставою для корегування показників вказаного рядка декларації є не висновки акту перевірки, а відповідне рішення податкового органу.

Акт перевірки є доказом, якій підтверджує або спростовує певні факти. Висновки посадових осіб, які викладені у актах перевірок, щодо порушення суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, є їх особистою думкою та не створюють правових наслідків для таких суб'єктів господарювання і не є обов'язковими для виконання.

Акт перевірки розглядається керівником органу державної податкової служби та є підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, яке у свою чергу є рішенням суб'єкта владних повноважень та обов'язкове для виконання особами, щодо яких його прийнято.

Безперечним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач був зобов'язаний відобразити у рядку 23.4 декларації з ПДВ висновки акту перевірки №4056/23-7/ 20732633 від 31.05.2008р. тільки у тому випадку, якщо за наслідками такого акту приймалися податкові повідомлення-рішення та останні були узгоджені в порядку, передбаченому ст.5 Закону 2181. В іншому випадку у позивача відсутній обов'язок зазначення у вказаному рядку декларації будь яких висновків податкового органу.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність тверджень податкового органу щодо порушення позивачем вимог Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р.

Щодо порушення позивачем вимог п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" судом першої інстанції вірно визначено наступне.

Відповідно до акту №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року позивач, на думку податкового органу, неправомірно включив до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 816068грн., в тому числі в травні 2007 року -736988грн., в серпні 2007 року -79080грн. суми ПДВ у складі вартості товарно-матеріальних цінностей (промислове електрообладнання), що отримані від ТОВ "Торгівельна компанія "Поділля"(код ЄДРПОУ 33592197) по договору без номеру від 19.02.2007 року. Відповідач вважає, що зазначений договір є нікчемним відповідно до вимог п.1 ст.280 та п.2 ст.207 Цивільного кодексу України, оскільки він скріплений печаткою АТЗТ "Вітас", що була вилучена 26.12.2006 року. Позивач неодноразово звертався до податкового органу із заявами про прийняття податкових декларацій без печатки підприємства, однак зазначений договір скріплений печаткою позивача, що на час його укладення була вилучена. У зв'язку з викладеним відповідач дійшов висновку про те, що зазначеним договором порушені конституційні права ТОВ "ТК "Поділля", вимоги діючого законодавства, що регулюють порядок укладення договорів, а також моральні принципи суспільства та публічний порядок, у зв'язку з чим згідно з вимогами п.2 ст.228 та п.1 ст.236 ЦК України даний правочин є нікчемним з моменту його вчинення. В акті перевірки зазначено, що отримане обладнання було оприбутковано позивачем на склад, однак документи складського обліку до перевірки не надані, матеріально відповідальні особи на підприємстві не значаться, договори про матеріальну відповідальність до перевірки не надані, факт транспортування обладнання до складу позивача не надано, документи на завантаження розвантаження до перевірки не представлені.

Крім того, АТЗТ "Вітас"до складу податкового кредиту у серпні 2007 року було віднесено ПДВ, сплачений ТОВ "АвтоДом"при придбанні легкового автомобіля по податковій накладній №2619 від 23.11.2006 року у сумі 79080грн., тоді як відповідно до даних бухгалтерського обліку зазначений автомобіль віднесено до складу основних засобів, з нарахуванням амортизаційних відрахувань. Відповідно до п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість"не включається до складу податкового кредиту сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

Що стосується відповідності укладеного та виконаного позивачем в частині поставки електрообладнання договору з ТОВ "ТК "Поділля", то судом першої інстанції вірно визначено наступне.

В матеріалах справи наявні договір поставки від 19.02.2008 року без номеру, укладений позивачем з ТОВ "ТК "Поділля", про поставку АТЗТ "Вітас"обладнання на загальну суму 4421929грн.63коп. ,сума без ПДВ 3684941грн.36коп. (арк.с.125-126), а також додаткова угода №1 до нього (арк.с.127) про зміну порядку розрахунків шляхом передачі покупцем продавцю простих векселів. Крім того, під час розгляду справи позивачем також надані суду видаткова накладна від 19.02.2007 року №РН-000062 (арк.с.142), податкова накладна від 19.02.2007 року №74, видана ТОВ "ТК "Поділля" позивачу про поставку зазначеного в договорі товару на загальну суму 4421929грн.63коп., в тому числі ПДВ 736988грн.27коп. (арк.с.123), акт приймання передачі векселів від 19.02.2007 року (арк.с.136) та їх копії (арк.с.137-139).

Отже вказаними документами підтверджено фактичне укладення та виконання сторонами - позивачем та ТОВ "ТК "Поділля"- договору поставки у день його укладення.

Щодо включення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого в складі ціни за придбаний автомобіль, судом вірно встановлено наступне.

22.11.2006 року між ТОВ "АвтоДім"(Продавець) та АТЗТ "Вітас"(Покупець) було укладено договір №06-03108 про купівлю-продаж транспортного засобу, предметом якого є передача Продавцем та приймання Покупцем новий автомобіль марки Мерседес-Бенц, модель ML320CDI (далі Автомобіль) (арк.с.130-135).

При придбанні зазначеного автомобіля АТЗТ "Вітас"не була включена до складу податкового кредиту сума ПДВ 79080грн., відповідно до податкової накладної №2619 від 23.11.2006 року, що не заперечується відповідачем.

23.08.2007р. АТЗТ прийняте рішення про продаж автомобіля Мерседес-Бенц, модель ML320CDI (арк.с.122).

Відповідно до п.п.8.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до листа ДПА України №4716/15-1416 від 25.07.2002 року балансова вартість відповідної групи основних засобів не збільшується на вартість основних фондів, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який не перевищує 365 календарних днів. Зазначені основні засоби вважаються товарами , придбаними для подальшої реалізації іншім особам, оскільки їх відчуження відбувається до закінчення мінімального строку їх використання в господарський діяльності платника податку, встановленого п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 03.04.1997р.

Відтак автомобіль Мерседес-Бенц, модель ML320CDI, придбаний позивачем вважається товаром, у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому сума податку на додану вартість, сплачена в складі ціни такого автомобіля має включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

У матеріалах справи наявні податкові накладні №2619 від 23.11.2006 року на суму 474480грн., в тому числі ПДВ 79080грн. (а.с.124), №74 від 19.02.2007 року на суму 4421929,63грн., в тому числі ПДВ 736988,27грн., які відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Судом першої інстанції вірно зауважено, що жодна норма законодавства не ставить у залежність формування податкового кредиту платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи усе вищевикладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про безпідставність висновків акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року щодо завищення позивачем податкового кредиту, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з ПДВ, в сумі 816068грн.00коп. за травень, серпень 2007 рік.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.11.2009 року у справі №2а-3538/08/10, яка залишена без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 року встановлена необґрунтованість висновків акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року, на підставі якого відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість"в березні 2009 року. Таким чином, висновки податкового органу стосовно наявності методологічних та арифметичних помилок в податкових деклараціях позивача з податку на додану вартість за березень 2009 року, що ґрунтуються виключно на висновках акту перевірки №4056/23-7/20732633 від 31.05.2008 року, є неправомірними та необґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 26.04.12 у справі № 2а-7161/09/11/0170 за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 вересня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова