Постанова

від 25.09.2012 по справі 2а-4075/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р. № 2а-4075/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції (далі -Дрогобицька ОДПІ), в якому просить визнати протиправними податкові повідомлення-рішення:

- №0000281702 від 03.05.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 64 159, 00 грн., в т.ч. основний платіж 51 327, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12 832, 00 грн.;

- №0000291702 від 03.05.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 43 628, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки податкового органу за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки зроблені лише на підставі непідтверджених даних з актів перевірки контрагентів позивача, згідно яких наведені підприємства невстановлені за місцем знаходження та будь-які розрахунки з такими визнані нікчемними на підставі ч.1 ст. 215, ст. ст. 203, 208 Цивільного кодексу України. Згідно акту перевірки, мотивуванням визнання правочинів такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків є посилання на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здіснення будь - якого виду діяльності, що на думку відповідача свідчить про те, що проведені операції є транзитними фінансовими потоками на здійснення операцій надання податкової вимоги з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реально товарного характеру. Оскільки відсутні судові рішення, які б підтверджували нікчемність господарських операцій, укладених позивачем з його контрагентами, за наявності доказів, які свідчать про фактичне їх здійснення та документально підтверджують вартість понесених витрат, позивач вважає оскаржувані рішення безпідставними та необґрунтованими та просить суд позов задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав на адресу суду клопотання за вх.№38177 від 21.09.2012 року, згідно якого просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача та його законного представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. У попередніх судових засіданнях надав суду пояснення, згідно яких проти задоволення позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених в акті перевірки та поданих суду письмових запереченнях. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не має.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, СПД ФО ОСОБА_1 07.07.2005 року зареєстрований виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) за номером запису про державну реєстрацію №24140000000001039, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.

Згідно акту перевірки, СПД ФО ОСОБА_1 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08.07.2005 року за №8813 року та станом на момент проведення перевірки перебував на податковому обліку у Дрогобицькій ОДПІ.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.07.2005 року №72182190, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1.

Судом встановлено, що посадовими особами Дрогобицької ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) за період 3 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. Перевірка проводилася з 27.03.2012 року тривалістю десять робочих днів.

За результатами перевірки складено акт від 17.04.2012 року №56/17-2/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем:

- п.п.3.1.1, п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями), ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 51 326, 87грн., в т.ч. січень 2011 року -2 890, 37 грн., березень 2011 року - 15 000, 00 грн., квітень 2011 року -13 336, 81 грн., травень 2011 року -12 571, 11 грн., червень 2011 року -7 528, 54 грн.;

- ст. 216 ЦК України від 16.01.2003 року №435 - IV зі змінами та доповненнями, ст. 228 ЦК України від 16.01.2003 року №435 - IV зі змінами та доповненнями, п.177.4, ст.177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), щодо завищення валових витрат за 2011 рік на суму 256 633, 75 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 43 627, 73 грн.

На підставі Акта перевірки Дрогобицькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000281702 від 03.05.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 64 159, 00 грн., в т.ч. основний платіж 51 327, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 12 832, 00 грн.; та №0000291702 від 03.05.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 43 628, 00 грн., в т.ч. основний платіж 43 628, 00 грн. та без врахування штрафних (фінансових) санкцій.

Розглядаючи правомірність винесених відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, в бухгалтерському та податковому обліку платника податків ОСОБА_1 відображено взаємовідносини з ТзОВ «Крафт ЛВ»(код ЄДРПОУ 37399009), ПП «МКМ Сервіс»(код ЄДРПОУ 35383180), ТОВ «Промтехметал»(код ЄДРПОУ 37398974), ПП «Воллі»(код ЄДРПОУ 34029609), ПП «Західбудсервіс»(код ЄДРПОУ 31442493), ТзОВ «Сталевий дім»(код ЄДРПОУ 37399035) та взаємовідносини по подальшій реалізації товару, отриманого від вказаних контрагентів-постачальників.

При проведенні перевірки позивача були використані акти перевірки його контрагентів, згідно яких вищезгадані підприємства невстановленні за місцезнаходженням та будь-які фінансово-господарські взаємовідносини з ними визнані такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, зокрема акт ДПІ у Франківському районі м. Львова «Про проведення аналізу яльності ТзОВ «Крафт ЛВ»(код ЄДРПОУ 37399009)»від 13.07.2011 року № 1163/23-2/37399009, щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за травень 2011 року на суму 5 496, 60грн.; ДПІ у Франківському районі м. Львова «Про проведення аналізу діяльності ТзОВ «Крафт ЛВ»від 30.06.2011 року №943/23-2/37399009, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку № 5 до декларації з ПДВ за березень - квітень 2011 року на суму 15 855, 50 грн.; ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про проведення аналізу діяльності ТОВ «Промтехметал»(код ЄДРПОУ 37399009)»від 06.07.2011 року №2721/15-2/37398749, щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за квітень 2011 року на суму 38 687, 45 грн.; ДПІ у Франківському районі м. Львова «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Воллі»від 20.07.2011 року №1260/15-2/34029609, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за квітень 2011 року, на суму 22 500, 00 грн.; ДПІ у Франківському районі «Про результати документальної невиїзної перевірки ПІІ «Воллі»(код ЄДРПОУ 34029609)»від 23.08.2011 року №1559/23-4/34029609 щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за травень 2011 року на суму 47 000, 00 грн.; ДПІ у Франківському районі м. Львова «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Воллі»від 30.06.2011 року №921/23-2/34029609 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за червень 2011 року на суму 21 500 грн.; ДПІ у Галицькому районі м. Львова «Про проведення аналізу діяльності ПП «МКМ-Сервіс»від 31.03.2011 року № 1111/23-2/35383180, щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за січень 2011 року на суму 14 451, 50 грн.; ДПІ у Франківському районі м. Львова «Про проведення аналізу діяльності ТзОВ «Сталевий дім»(код ЄДРПОУ 37399035)» від 23.08.2011 року № 19909/7/23-413/37399035, щодо підтвердження відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобов'язання та податкового кредиту по декларації за червень 2011 року на суму 16 142, 70 грн.; ДПІ у Залізничному районі м. Львова «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Західбудсервіс», щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2010 року на суму 75 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ «Крафт ЛВ»укладено договір поставки №55/04 від 01.04.2011 року, згідно якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього Договору товар в асортименті, в кількості за цінами та на суму, що наведена в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Кількість товару та асортимент визначаються в накладних на основі замовлення покупця (п.2.1. зазначеного Договору). Ціна на товар встановлюється згідно накладних, продавець залишає за собою право по кожній операції купівлі-продажу змінювати ціни на товар. Покупець має право відмовитись від купівлі наступної партії товару за новими цінами, однак зобов'язаний здійснити оплату за вже отриманий товар за цінами та на суму, що зазначені у відповідній накладній та в терміни, що визначені п.2.4 цього Договору (п.3.1.). Оплата товару здійснюється покупцем на підставі рахунків чи накладних шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом семи днів (п.4.1.).

На виконання умов поставки відповідно до зазначеного договору ТзОВ «Крафт ЛВ»були виписані одержувачу ФОП ОСОБА_1 податкові та видаткові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи, зокрема: податкова накладна №163 від 29.04.2011 року на суму 6 595, 92 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 1 099, 32 грн.) та податкова накладна №217 від 20.05.2011 року на суму 19 026, 68 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 3 171, 11 грн.), а також видаткові накладні №РН-0000170 від 29.04.2011 року та №РН-0000417 від 20.05.2011 року на вказані суми, виписані ТзОВ «Крафт ЛВ»на поставку товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_1 (а.с.160-163).

01.06.2011 року було укладено договір поставки №48/06 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТзОВ «Сталевий дім»(Продавець), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах цього Договору товар в асортименті, в кількості за цінами та на суму, що наведена в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

По факту виконання вказаного договору від 01.06.2011 року позивач отримав від ТзОВ «Сталевий дім»податкову накладну №267 від 24.06.2011 року на суму 19 371, 22 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3 228, 54 грн. (а.с.165). На підтвердження факту отримання придбаного товару, позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної №РН-0000229 від 24.06.2011 року на загальну суму 19 371, 22 грн., у т.ч. ПДВ -3 228, 54 грн.

04.01.2011 року між ПП «МКМ-Сервіс»(Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №5, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець приймати будівельні матеріали (надалі -«Товар») партіями у кількості та асортименті, які вказуються у рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна та асортимент обговорюються в кожному випадку окремо.

По факту виконання за договором від 04.01.2011 року позивач отримав від ПП «МКМ-Сервіс»податкову накладну №1310032 від 31.01.2011 року на суму 17 342, 20 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 890, 37 грн. (а.с.168).

На підтвердження факту отримання придбаного товару, позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копію видаткової накладної №РН1-310008 від 31.01.2011 року на загальну суму 17 342, 20 грн., у т.ч. ПДВ -2 890, 37 грн.

01.04.2011 року між ПП «Воллі»(Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір №63/04 про надання автотранспортних послуг, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на умовах та в терміни передбачені даним Договором. Виконавець зобов'язаний надавати Замовнику транспортні послуги по перевезенню вантажу власним транспортом в терміни згідно з замовленням (п.2.1 вказаного Договору). Вартість автотранспортних послуг встановлюється за згодою сторін, згідно затверджених ними розцінок. Оплата послуг здійснюється Замовником після отримання оригіналів актів наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні №46 від 29.04.2011 року на суму 27 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4 500, 00 грн.; №174 від 31.05.2011 року на суму 56 400, 00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 9 400, 00 грн.; №165 від 30.06.2011 року на суму 25 800, 00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4 300, 00 грн.

Крім того, на підтвердження фактичності виконання вказаних у договорі послуг позивачем подано суду також акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000405 від 30.06.2011 року на загальну вартість 25 800, 00 грн. (сума ПДВ становить -4 300, 00 грн.), №ОУ-0000160 від 31.05.2011 року на загальну вартість 56 400, 00 грн. (сума ПДВ становить -9 400, 00 грн.), №ОУ-0000065 від 29.04.2011 року на загальну вартість 27 000, 00 грн. (сума ПДВ становить - 4 500, 00 грн.) (а.с.121-123).

07.02.2011 року між ТзОВ «Промтехметал»(Постачальк) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №43/02, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати будівельні матеріали (надалі -«Товар») партіями у кількості та асортименті, які вказуються у рахунках та накладних та здійснювати оплату за отриманий товар згідно даних рахунків або накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна та асортимент обговорюються в кожному випадку окремо. Загальна сума договору складає орієнтовано 500 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 20%.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано суду податкові накладні №153 від 17.03.2011 року на суму 42 034, 92 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 7 005, 82 грн.; №167 від 19.04.2011 року на суму 46 424, 95 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 7 737, 49 грн.; №35 від 11.05.2011 року на суму 19 971, 91 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3 328, 65 грн. (а.с.170-172).

На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Промтехметал»позивач представив суду копії видаткових накладних №РН-00252 на суму 42 034, 92 грн. (в т.ч. ПДВ -7 005, 82 грн.), №РН-00028 на суму 66 055, 54 грн. (в т.ч. ПДВ -11 009, 26 грн.), №РН-00873 на суму 19 971, 91 грн. (в т.ч. ПДВ -3 328, 65 грн.), №РН-00592 на суму 46 424, 95 грн. (в т.ч. ПДВ -7 737, 49 грн.) (а.с.54-57).

31.01.2011 року між ПП «Західбудсервіс»(Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір №2301 про надання послуг, виконання робіт, згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по виконанню робіт транспортних послуг власним автомобільним транспортом на умовах та в терміни передбачені даним Договором. Згідно п.2.1 цього Договору, Виконавець зобовязаний надати Замовнику транспортні послуги по перевезенню вантажу власним транспортом в терміни згідно з замовленням, виконати роботи на протязі 30 днів.

На підтвердження факту виконання вказаного Договору позивачем подано суду копії актів здачі-прийняття робіт №ОУ 0000008 від 11.04.2011 року на загальну суму 39 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -6 500, 00 грн.), №ОУ-0000001 від 01.04.2011 року на загальну суму 55 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -9 250, 00 грн.), №ОУ-55 від 31.01.2011 року на загальну суму 7 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -1 250, 00 грн.), №ОУ-43 від 31.03.2011 року на загальну суму 90 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -15 000, 00 грн.), №ОУ-28 від 28.02.2011 року на загальну суму 65 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -10 916, 67 грн.), №ОУ-23 від 14.02.2011 року на загальну суму 45 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -7 583, 33 грн.) (а.с.147-152).

Крім того, на підтвердження факту оплати придбаних у своїх контрагентів товарів та наданих послуг, позивачем надано суду копії банківських виписок за вказаний період 2011 року (а.с.124-144).

На підтвердження мети вказаних господарських операцій та використання придбаного товару у своїй господарській діяльності позивачем надано суду копії видаткових накладних (а.с.92-120), згідно яких придбаний у своїх контрагентів товар позивач згідно замовлень реалізовував своїм покупцям та надано зокрема, копії банківських виписок на підтвердження факту оплати придбаного у позивача товару.

Суми ПДВ по вищезгаданим податковим накладним були включені ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту відповідного періоду та відображені платником в додатку №5 до Декларації з податку на додану вартість за січень-червень 2011 року, що не заперечується відповідачем в Акті перевірки від 17.04.2012 року №56/17-2/НОМЕР_1.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентам позивачем, при наявності належно оформлених податкових накладних, зауважень щодо оформлення яких Дрогобицькою ОДПІ в Акті перевірки не висловлено.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Питання формування податкового кредиту з податку на додану вартість врегульовано статтею 198 ПК України, згідно з п. 198.1. якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2.)

Статтею 200 ПК визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1).

Пункт 200.2. - при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пункт 200.3. - при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1. статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пункт 201.6. - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пункт 201.10. - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд відзначає, що наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи позивача по взаємовідносинам з його контрагентами (договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття наданих послуг, банківські виписки) за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, належні докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Крім того, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані в якості платників ПДВ. На момент укладення та виконання спірних угод позивач та його контрагент були наділені належною господарською компетенцією, перебували в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ України. Доказів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, відповідачем не надано.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальний характер спірних фінансово-господарських операцій та наявність у позивача передбачених законодавством підстав для віднесення сум податку на додану вартість за цими операціями до складу податкового кредиту.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача щодо наявності підстав для зменшення позивачу сум податку на додану вартість, віднесених до складу податкового кредиту, через незнаходження контрагента за своїм місцезнаходженням, оскільки зазначені доводи суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес»АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою - членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі.

Водночас відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Що стосується посилання відповідача на нікчемність правочинів, суд дійшов висновку, що зміст зазначених правочинів не суперечить актам цивільного законодавства; а відповідач не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними»від 29.09.2010 року №20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Згідно висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, в системному аналізі цих норм для визнання правочину нікчемним повинні бути наступні умови: 1. Наявність самого правочину. 2. Відсутність у сторони (сторін) в момент вчинення правочину спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. 3. Наявність умислу на вчинення такого правочину.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

А, оскільки, відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 Цивільного кодексу України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявної у позивача податкової накладної.

Крім того, суд зазначає, що виникнення у платника податку на додану вартість права на формування податкового кредиту та відображення його у податковій звітності не ставиться у залежність від дотримання податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Порушення, допущенні одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому несплата контрагентами до бюджету податків чи наявність інших їхніх порушень не може впливати на результати діяльності товариства.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При вирішенні даної справи судом враховано аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду України від 26.09.2006 року, від 21.11.2006 року, від 09.09.2008 року № 21-500во08, від 01.06.2010 року № 21-573во10 та від 31.01.2010 року.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції від 03.05.2012 року №0000281702 та №0000291702.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Дрогобицької об'єднаної податкової інспекції на користь ОСОБА_1 1080 (тисяча вісімдесят ) грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28 вересня 2012 року

Суддя Костецький Н.В.