Постанова

від 29.11.2012 по справі 15/5007/155/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа № 15/5007/155/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідачаГурба М.В., дов. від 03.02.12 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.12 у справі№ 15/5007/155/11 господарського суду Житомирської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фармія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" провиконання господарських зобов'язань

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармія" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" про стягнення недоотриманого бензину марки А-95 в кількості 7320 літрів (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог). Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач відмовляється здійснювати відпуск придбаного бензину на підставі виданих ним талонів.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 30.08.12 у справі №15/5007/155/11 (суддя Кравець С.Г.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.12 (судді: Петухов М.Г. -головуючий, Маціщук А.В., Гулова А.Г.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармія" бензин марки А-95 в кількості 7220 літрів згідно талонів, вирішено питання про розподіл судових витрат. В решті позову відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що між сторонами у справі склались правовідносини з купівлі-продажу пального, зобов'язання відповідачем належним чином не виконані; факт наявності талонів у позивача та відмова відповідача здійснювати відпуск пального за вказаними талонами, свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань. Рішення та постанова обґрунтовані приписами статей 204, 525, 526, 655, 663, 667, 670 Цивільного кодексу України, статей 80, 179, 180, 226 Господарського кодексу України, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерство палива та енергетики, Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 180, 267 Господарського кодексу України, статей 631, 712 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судами не вірно встановлено правову природу відносин, що виникли між сторонами, що призвело до незастосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

За змістом частини 2 статті 205 Кодексу, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2008 відповідачем було виставлено позивачу рахунок №0000000486 на суму 55500,00грн. за бензин марки А-95 в об'ємі 10000 літрів. Грошові кошти у розмірі 55500,00 грн. були повністю перераховані позивачем 01.10.08 із призначенням платежу "Оплата за бензин А-95 по рах. від 26.09.08". Відповідач, згідно видаткової накладної від 06.10.08 №1633, передав позивачу талони на бензин А-95 в загальному об'ємі 10000 літрів на суму 55500,00 грн. Частина бензину була отримана позивачем згідно талонів упродовж 2008-2010 років. Однак, у грудні 2010 року відповідач відмовився видавати залишок бензину за наявними у позивача талонами.

При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що недійсність договору, укладеного сторонами шляхом видачі видаткової накладної від 06.10.08 №1633, була предметом розгляду у справі №5/5007/23/12 господарського суду Житомирської області. Рішенням господарського суду Житомирської області від 27.04.12 у справі №5/5007/23/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.06.12 та постановою Вищого господарського суду України від 18.07.12, у позові ТОВ "Тех - Сервіс" про визнання недійсним договору відмовлено.

Зі змісту статті 526 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 655 Кодексу унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п.10.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансу та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.08р., зареєстрованої у Мін'юсті України 02.09.08р. за № 805/15496, відпуск нафтопродуктів на АЗС може здійснюватися як за безготівковим розрахунком - за відомостями, талонами, платіжними картками, так і за готівку.

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (абз. 34 розділу 3 Інструкції).

Підпунктом 10.3.3.1 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери.

Як встановлено судами, талони, наявні у позивача, відповідають вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України та підтверджують право позивача на отримання на АЗС відповідача фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на них.

Згідно з частою 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача бензину А-95 загальною кількістю 7220 літрів згідно талонів, наявних у позивача.

З касаційної скарги вбачається, що доводи заявника зводяться, в основному, до того, що судами невірно визначено правову природу договору, укладеного між сторонами шляхом видачі видаткової накладної, оскільки, на думку заявника, правовідносини, що склались між сторонами, є відносинами поставки. Однак, зазначені доводи касаційної скарги визнаються колегією суддів необґрунтованими; правовідносини, що склались між сторонами, вірно визначені судами як відносини купівлі-продажу, об'єктом яких є бензин марки А-95 визначеної кількості, оплачений позивачем у 2008 році.

Крім того, як вбачається з тексту рішення та постанови, судові рішення у справі №5/5007/23/12 господарського суду Житомирської області були оцінені, у відповідності з приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України, у сукупності з іншими доказами, поданими сторонами.

Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог. Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зазначеного висновку не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни чи скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.10.12 у справі №15/5007/155/11 господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова