Постанова

від 27.11.2012 по справі 48/410

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 48/410

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач, розглянув касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. та рішеннягосподарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі№48/410 господарського суду міста Києва за позовомЗакритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Київська" до 1. Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Фонду державного майна України 2. Управління культури і туризму Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації за участюпрокуратури Деснянського району міста Києва провизнання права власності на будівлю,

За участю прокуратури: Томчук М.О., посв. №000606;

представників:

- позивача: Желізняк К.О., дов. №28 від 04.07.2012р.;

- відповідача1: не з'явилися;

- відповідача2: Резаненко А.Ю., дов. №41 від 23.07.2012р.;

- третьої особи1: Шевчук О.М., дов. №380 від 07.11.2011р.;

- третьої особи2: Землянська І.І., дов. б/н від 07.11.2012р.;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011р. Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика "Київська" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання за позивачем права власності на будівлю літера "А" загальною площею 1732,5кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Броварський, №89а.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі №48/410 (колегія суддів у складі головуючого судді Бойка Р.В., суддів Івченка А.М., Шаптала Є.Ю.) у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Київська" відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у даній справі (колегія суддів у складі головуючого судді Федорчука Р.В., суддів Лобаня О.І., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Київська" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі №48/410 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю, визнано право власності на будівлю "А" загальною площею 1732,5кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Броварський, №89а за Закритим акціонерним товариством "Птахофабрика "Київська". Стягнуто з Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на користь Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Київська" 3375,1грн. судового збору за подання позову. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Київська" 3375,1грн. судового збору за подання позову.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. та змінити рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі №48/410 шляхом виключення з його мотивувальної частини висновків, що позивач є власником спірного майна. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі №48/410 залишити без змін.

Закритим акціонерним товариством "Птахофабрика "Київська" подано відзиви на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на неї, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників учасників судового процесу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 21.07.1993р. між Фондом державного майна України, Організацією орендарів орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" та Акціонерним товариством "Птахофабрика "Київська" (після зміни організаційно-правової форми -Закрите акціонерне товариство "Птахофабрика "Київська") було укладено договір викупу державного майна і передачі його акціонерному товариству (надалі -"Договір викупу"), за умовами якого Фонд зобов'язався передати, Організація орендарів орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" купити, а Товариство прийняти у власність частку цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" вартістю 829853000крб.

На виконання умов договору викупу, 31.12.1993р. Фонд державного майна України за актом прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" передав, а Акціонерне товариство "Птахофабрика "Київська" прийняло державну частку цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" вартістю 829853000крб., а саме: основні засоби по залишковій вартості - 268788тис.крб., незавершене будівництво - 27018тис.крб., запаси та витрати -144508тис. крб., грошові кошти, розрахунки та інші активи -458953тис.крб., кредиторська заборгованість -49227тис. крб., основні засоби невиробничого призначення - 20187тис.крб.

31.12.1993р. Фондом державного майна України на підставі договору викупу та вказаного акту видано Акціонерному товариству "Птахофабрика "Київська" свідоцтво про власність, (реєстраційний №П-145) на державну частку цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" вартістю 829853000крб.

Врахував приписи ч.1 ст.128 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, чинній на момент укладення договору викупу), з'ясовані вищевикладені обставини, суд першої інстанції зазначив, що на виконання умов договору викупу Фондом було передано у власність позивача державну частку цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" загальною вартістю 829853тис.крб. (з яких 20187тис.крб. є основні засоби невиробничого призначення, що передають безкоштовно), а за оцінкою вартості об'єктів станом на 01.11.1993р. Орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" загальна вартість яких становила 20186736,69крб.

Як зазначено судом першої інстанції, позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, послався на невизнання відповідачами його права власності на спірний гуртожиток віднесений до об'єктів соціально-культурного призначення, придбаний ним за вказаним договором викупу, та втрату правовстановлюючих документів.

Здійснив аналіз матеріалів справи, суд першої інстанції вказав про ненадання позивачем доказів втрати ним правовстановлюючих документів - свідоцтва про власність, видане Фондом 31.12.1993р. зареєстроване за №П-145, договору викупу державного майна і передачі його акціонерному товариству від 21.07.1993р., акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу Орендного підприємства "Птахофабрика "Київська" від 31.12.1993р., відносно наявності яких позивач не заперечує, тоді як позивач вказує на відсутність в них необхідних ідентифікуючих ознак нерухомого майна, вимоги щодо наявності яких під час державної реєстрації права власності встановлені чинним законодавством.

Врахував вказані обставини, здійснив аналіз наявних у справі документів у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, недоведення позивачем наявності обставин (втрати правовстановлюючих документів), з якими положення ст.392 Цивільного кодексу України встановлюють можливість визнання права власності, зазначив, що оспорення/невизнання права власності іншої особи під час розгляду справи не може свідчити про наявність порушеного права позивача на момент звернення з позовом до суду про визнання права власності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав, визначених наведеною нормою матеріального права, для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції в обґрунтування скасування рішення суду першої інстанції та наявності підстав для задоволення позову про визнання на підставі ст.392 Цивільного кодексу України права власності на майно за відсутності його правовстановлюючих документів, не вказав доказів, які свідчать про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог на підставі вказаної норми матеріального права і свідчать про втрату позивачем правовстановлюючих документів.

З огляду на викладене, припущення судом апеляційної інстанції порушення ст.ст.43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України при з'ясуванні обставин справи, доводи апеляційного господарського суду, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд дійшов невірних висновків, які не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Перевіривши у відповідності до ч.2 ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновків, що суд першої інстанції у відповідності до ст.43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, мотивовано відмовлено в позові.

Зважаючи на викладене постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню в силі.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за касаційний перегляд покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі №48/410 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2012р. у справі №48/410 залишити в силі.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Київська" (07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код ЄДРПОУ 05513187) на користь Державного бюджету України (рахунок-31211254700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві; отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код банку -820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38004897; код бюджетної класифікації 22030004, символ звітності банку 254) 6750(шість тисяч сімсот п'ятдесят)грн.19коп. судового збору за касаційний перегляд.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: Н. Акулова С. Владимиренко