Рішення

від 06.11.2012 по справі 21/235-10/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" листопада 2012 р. Справа № 21/235-10/9

За позовом Приватного підприємства «Спецбуд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»

Про стягнення 110 858, 12 грн.

Головуюча суддя Сокуренко Л.В.

Судді: Антонова В.М.

Лутак Т.В.

Представники:

Від позивача Бойчук Д.А. (дов. № б/н від 29.11.2011 р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Приватного підприємства «Спецбуд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»про стягнення 110 858, 12 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 08.12.2010 р. у справі № 21/235-10 (суддя Ярема В.А.) в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Спецбуд»до Товариство з обмеженою відповідальністю «Корм»про стягнення 110 858,12 грн., відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. рішення господарського суду Київської області від 08.12.2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р. касаційну скаргу Приватного підприємства «Спецбуд»задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 08.12.2010 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 р. скасовано, справу № 21/235-10 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Згідно автоматизованої системи розподілу справ між суддями справу № 21/235-10 передано на новий розгляд судді Сокуренко Л.В.

Ухвалою суду від 21.06.2012 р. справу № 21/235-10 прийнято до свого провадження та присвоєно їй № 21/235-10/9; призначено розгляд справи на 10.07.2012 р.; зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р., зокрема обґрунтувати підстави для стягнення з ТОВ «Корм»передбаченої договором суми авансу як частини спірної заборгованості; зобов'язано відповідача надати суду письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р.

У судове засідання 10.07.2012 р. представник позивача з'явився; представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 10.07.2012 р. розгляд справи відкладено на 24.07.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів; надати суду письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р., зокрема обґрунтувати підстави для стягнення з ТОВ «Корм»передбаченої договором суми авансу як частини спірної заборгованості; зобов'язано відповідача подати: письмові пояснення по суті позовних вимог з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р.

У судове засідання 24.07.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду частину пояснень по суті позовних вимог.

Крім того, представником позивача подано клопотання про продовження строку розгляду спору.

Клопотання судом розглянуте та задоволене.

Ухвалою суду від 24.07.2012 р. продовжено строк розгляду спору; розгляд справи відкладено на 06.09.2012 р.; зобов'язано позивача подати: письмові пояснення щодо фактичної дати початку робіт; складу, обсягів робіт, які визначаються проектною документацією та чи була вона затверджена замовником у відповідності до п. 1.3 договору; письмові пояснення щодо умов п. 4.2. договору, а саме, на кого покладений обов'язок щодо введення об'єкту за договором в експлуатацію; зобов'язано відповідача подати: письмові пояснення щодо невиконання з боку відповідача п. 4.1, 4.3 договору, висловити письмово своє міркування щодо умов п. 4.2 договору, а саме, на кого, на думку відповідача, лежить обов'язок щодо введення об'єкту в експлуатацію з посилання на норми чинного законодавства України, письмово повідомити суд чи були з боку відповідача претензії до позивача щодо якості робіт чи мало місце складання відповідачем дефектного акту щодо спірного об'єкту та направлення його на адресу позивача.

05.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не погоджується з доводами, викладеними позивачем у позовній заяві та просить суд відмовити позивачу у позові.

У судове засідання 06.09.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та у зв'язку з особливою складністю спору, в нарадчій кімнаті, дійшов висновку про необхідність призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів за власною ініціативою.

Враховуючи вищевикладене, суд в нарадчій кімнаті постановив про призначення по справі № 21/235-10/9 колегіального складу суду та передачі справи для визначення складу колегії суддів.

Ухвалою суду від 06.09.2012 р. розгляд справи відкладено; призначено колегіальний розгляд справи № 21/235-10/9.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області № 180-АР від 10.09.2012 р. «Про призначення складу колегії суддів з розгляду справи № 21/235-10/9»призначено колегію у складі трьох суддів: Л.В. Сокуренко -головуючий суддя, судді -Антонова В.М., Лутак Т.В.

Ухвалою суду від 11.09.2012 р. справу № 21/235-10/9 прийнято до розгляду у складі колегії суддів: Сокуренко Л.В. -головуючий суддя, судді -Антонова В.М., Лутак Т.В.; розгляд справи призначено на 02.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати: письмові пояснення щодо фактичної дати початку робіт; складу, обсягів робіт, які визначаються проектною документацією та чи була вона затверджена замовником у відповідності до п. 1.3 договору; письмові пояснення щодо умов п. 4.2. договору, а саме, на кого покладений обов'язок щодо введення об'єкту за договором в експлуатацію; зобов'язано відповідача подати: письмові пояснення щодо невиконання з боку відповідача п. 4.1, 4.3 договору, висловити письмово своє міркування щодо умов п. 4.2 договору, а саме, на кого, на думку відповідача, лежить обов'язок щодо введення об'єкту в експлуатацію з посилання на норми чинного законодавства України, письмово повідомити суд чи були з боку відповідача претензії до позивача щодо якості робіт чи мало місце складання відповідачем дефектного акту щодо спірного об'єкту та направлення його на адресу позивача.

26.09.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшло пояснення по справі, яким представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

01.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшли додаткові пояснення по справі представника позивача, зі змісту яких вбачається, що, окрім того, що відповідач не лише не сплатив позивачу відповідну до договору суму авансу та не розрахувався з позивачем відповідно до умов договору, але й не забезпечив підготовку відповідного акту Державної технічної комісії про прийняття об'єкту робіт за договором в експлуатацію, яку відповідач, за ствердженням позивача, повинен був підготувати.

У судове засідання 02.10.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду частину документів та пояснень по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 02.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 23.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати -оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: проект будівлі (приміщення складу), загальною площею 468 м2, який знаходиться за адресою: с. Коржі, Баришівського району; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) договорів з іншими підрядними організаціями на виконання інших будівельних робіт щодо спірної будівлі; докази оплати виконаних робіт іншим підрядним організаціям, в разі не оплати надати письмові пояснення; а також надати письмові пояснення щодо спірної будівлі з вказівкою на те чи є спірна будівля -новоствореною річчю, чи проводився в даному випадку ремонт, реконструкція.

У судове засідання 23.10.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 02.10.2012 р. не виконав; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 23.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 06.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача вдруге подати: проект будівлі (приміщення складу), загальною площею 468 м2, яка знаходиться за адресою: с. Коржі, Баришівського району; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) договорів з іншими підрядними організаціями на виконання інших будівельних робіт щодо спірної будівлі; докази оплати виконаних робіт іншим підрядним організаціям, в разі не оплати надати письмові пояснення; а також надати письмові пояснення щодо спірної будівлі з вказівкою на те чи є спірна будівля -новоствореною річчю, чи проводився в даному випадку ремонт, реконструкція.

У судове засідання 06.11.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані уповноваженим представником відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2007 р. між Приватним підприємством «Спецбуд»(далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Корм»(далі -відповідач) укладено договір підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) №31 (далі -договір).

Пунктами 1.1.-1.3. договору передбачено, що підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи по влаштуванню нової рулонної 2-о шарової покрівлі приміщення складу, а замовник -прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх. Об'єкт будівництва -покрівля приміщення складу.

Склад та обсяги робіт за цим договором визначені проектною документацією, яка затверджується відповідачем і є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна робіт визначається згідно ДБН Д.1.1.-1-2000 із змінами та доповненнями на основі твердого кошторису (додаток № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною) і складає 65 520,00 грн.

Договірна ціна є остаточною і може бути змінена лише додатковою угодою сторін у разі внесення замовником змін до проектно-кошторисної документації, зміни в установленому порядку узгодженої номенклатури матеріалів та обладнання, зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це суттєво впливає на вартість робіт (п. 2.2. договору).

Підставою для оплати виконаних робіт є відповідний акт належним чином виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписуються сторонами та засвідчуються печатками. Оплата по останньому акту виконаних робіт (форма КБ-2В) здійснюється після затвердження в установленому порядку Акта державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за Договором в експлуатацію (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору відповідач зобов'язується оплатити вартість належним чином виконаних робіт протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів і довідок, передбачених п. 4.3. договору. У разі наявності недоліків в роботі вищевказаний термін сплати починається з моменту виправлення позивачем за свій рахунок недоліків та підписання сторонами відповідних актів і довідок без зауважень.

Пунктами 5.3.3., 5.3.4., 5.4.1. договору встановлено, що відповідач має право: перевіряти хід і якість робіт за цим договором, а також якість матеріалів, що застосовуються; відмовитися від прийняття етапу робіт у разі виявлення недоліків з наданням підряднику письмових зауважень до виконаних робіт; підписувати акти виконаних робіт протягом 5 днів після їх подання підрядником або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем виконані, а відповідачем без зауважень та претензій прийняті підрядні роботи загальною вартістю 65 520,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. на суму 65 520,00 грн., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим їх мокрими печатками, та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт по формі № КБ-3.

В силу п. п. 7.2. - 7.3. договору у разі виявлення протягом гарантійних строків у закінчених роботах (об'єкті будівництва) недоліків (дефектів) відповідач протягом 30 календарних днів після їх виявлення повідомить про це позивача і запросить його для складання акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник не з'явиться без поважних причин у визначений у запрошенні строк, відповідач має право залучити до складання акта незалежних експертів, повідомивши про позивача. Акт, складений без участі позивача, надсилається йому для виконання протягом 14 календарних днів після складання.

Позивач зобов'язаний за свій рахунок усунути недоліки (дефекти) в строки та в порядку, визначені в акті про їх усунення.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних документів, як то дефектні акти, письмові зауваження, письмова відмова відповідача від приймання робіт, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх обов'язків за договором.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач належним чином виконав зобов'язання за договором підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 31 від 24.10.2007 р., а саме в повному обсязі та належним чином виконав роботи по влаштуванню нової рулонної 2-о шарової покрівлі приміщення складу.

Проте, як зазначає позивач, відповідач у строки, визначені договором, виконані підрядні роботи за вищезазначеним актом не оплатив, в зв'язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»перед Приватним підприємством «Спецбуд»на момент звернення до суду становить 65 520,00 грн.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на той факт, що у відповідності до п. 4.2 договору в нього не настав обов'язок оплати вартості виконаних робіт за спірним актом, оскільки не відбулось затвердження акту державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за договором в експлуатацію.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту пунктів 4.2., 4.3. договору вбачається, що сторони досягли згоди щодо моменту настання у замовника обов'язку остаточного розрахунку з підрядником, а саме за умови затвердження в установленому порядку акта державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за договором в експлуатацію.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.03.2011 р. у справі № 20/011-11, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 р., яка в свою чергу залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2011 р., відмовлено ПП «Спецбуд»в задоволенні позову про визнання частково недійсним п. 4.2. договору підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 31 від 24.10.2007 р.

Отже, вищезазначений пункт договору є дійсним, відповідає нормам матеріального права та підлягає виконанню сторонами.

Таким чином, у відповідності до положень договору остаточну оплату вартості виконаних позивачем робіт за договором відповідач зобов'язаний здійснити після затвердження сторонами в установленому порядку акта державної технічної комісії про приймання об'єкта робіт за договором в експлуатацію.

Станом на 24.10.2007 року, тобто на момент укладення договору, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було врегульоване постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 р. "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яка втратила чинність з 01 січня 2009 р.

Відповідно до даної постанови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснювалось державною приймальною комісією, яка за результатами роботи затверджувала Акт про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Так, згідно п. 13 постанови замовник зобов'язаний після надходження повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта, а по об'єктах, які попередньо приймаються робочими комісіями, після підписання акта робочої комісії звернутися протягом 5 днів до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що визначені у пункті 11 цього Порядку, з пропозицією щодо утворення державної приймальної комісії.

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування зобов'язаний протягом 10 днів після надходження звернення від замовника утворити відповідно до цього Порядку державну приймальну комісію.

Строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта державною приймальною комісією установлюється органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію, і не повинен перевищувати 30 днів (п. 14 постанови).

В силу п. 16 постанови підготовку акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта для підписання членами державної приймальної комісії забезпечує замовник.

Пунктом 27 постанови передбачено, що за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Мінрегіонбудом.

Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Приписами ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч положень вищезазначених статтей, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт затвердження акту державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за договором в експлуатацію або інших доказів того, що позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою щодо введення об'єкту в експлуатацію.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведено факту затвердження в установленому порядку акту державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за договором в експлуатацію, наявність якого у відповідності до п. 4.2 договору необхідна для проведення остаточних розрахунків між сторонами, суд дійшов висновку, що у позивача не настало право вимоги до відповідача по проведенню остаточної оплати вартості виконаних робіт за спірним актом у повному розмірі.

Згідно вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові № 21/235-10 від 12.06.2012 р., господарським судом досліджено п. п. 3.1., 4.1. договору та встановлено, що у відповідності до вказаних пунктів договору сторони передбачили попередню оплату виконаних робіт.

Так, згідно п. 3.1. договору позивач зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з дати укладання договору або протягом 3 днів з моменту сплати авансового платежу і завершити виконання не пізніше 16 робочих днів з дати укладання договору, за умовою відсутності обставин непереборної сили (дощ, сильний вітер, тощо).

В силу п. 4.1. договору до початку робіт відповідач перераховує позивачу аванс у розмірі 60% договірної ціни, що становить 39 312,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Положеннями статті 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Отже, за своєю правовою природою аванс -це сума коштів, яка вноситься в рахунок наступних платежів або виплачується в рахунок майбутніх виплат, передбачених законодавчими актами. Розмір авансу та порядок його сплати визначається сторонами у договорі.

З вищевикладеного вбачається, що сторонами у договорі передбачено інший порядок розрахунків за виконані роботи, а саме здійснення відповідачем авансового платежу у розмірі 60% договірної ціни до початку будівельних робіт.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач має право вимоги щодо стягнення з відповідача авансу, що становить 39 312,00 грн., оскільки виникнення права позивача на остаточний розрахунок за виконані роботи у відповідності до п. 4.2. договору пов'язано з фактом затвердження в установленому порядку акту державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за договором в експлуатацію.

Системний аналіз положень п. п. 3.1., 4.1. договору свідчить про те, що підставою для виплати позивачу авансу являється факт укладення між сторонами договору підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 31 від 24.10.2007 р.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що позовні вимоги Приватного підприємства «Спецбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»заборгованості за договором підлягають задоволенню частково у розмірі 39 312,00 грн.

Позивачем також заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені, інфляційних втрат та 3% річних) за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 31 від 24.10.2007 р.

Враховуючи те, що господарським судом частково відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Спецбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»заборгованості, то господарський суд дійшов висновку про те, що штрафні санкції повинні бути нараховані лише на задоволену судом суму заборгованості, а саме 39 312,00 грн.

Так, позивачем заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 6 498,00 грн. за період з 01.12.2007 р. до 31.05.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. п. 2, 2.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/293 від 29.04.1994 р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»з дати набрання чинності Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з 14 січня 1997 року, розмір пені за прострочку платежу повинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі (стаття 1 Закону). Якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Враховуючи вищевикладене та те, що між сторонами, при укладанні договору підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) №31, не було встановлено конкретного розміру неустойки (пені), то суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Спецбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»пені у розмірі 6 498,00 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлена позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 33 153,12 грн. за період з 01.12.2007 р. по 22.10.2010 р.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Господарський суд зазначає, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом позивача, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо позивач приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Аналогічна правова позиція міститься у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»в якому зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат, суд встановив, що він здійснений обґрунтовано за період з 01.12.2007 р. по 22.10.2010 р., проте є арифметично невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір інфляційних втрат складає 20 167,06 грн.:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.12.2007 - 22.10.2010 39312 1.513 20167.06 59479.06 З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Спецбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 20 167,06 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення у розмірі 5 687,00 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних, передбачені коментованою статтею, є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що він здійснений обґрунтовано за період з 01.12.2007 р. по 22.10.2010 р., проте є арифметично невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір 3% річних складає 3 415,30 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 39312 01.12.2007 - 22.10.2010 1057 3 % 3415.30 З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Спецбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 3 415,30 грн.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватного підприємства «Спецбуд»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм» заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм»(07500, Київська область, Баришівський район, с. Коржі, вул. Промислова, буд. 40, ідентифікаційний код 32445631) на користь Приватного підприємства «Спецбуд»(08296, Київська область, м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Великого Жовтня, буд 39, кв. 1, ідентифікаційний код 31414199) основний борг у розмірі 39 312 (тридцять дев'ять тисяч триста дванадцять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 20 167 (двадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 3 415 (три тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 30 коп. та судові витрати: державне мито в сумі 1 109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуюча суддя Л. В. Сокуренко

Судді: В.М. Антонова

Т.В. Лутак

Рішення суду підписане 26.11.2012 р.