Ухвала

від 28.11.2012 по справі 2а-1670/3979/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/3979/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-1670/3979/12

за позовом Приватного підприємства "Віктор і К"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Віктор і К" (надалі - позивач, ПП "Віктор і К") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001281505 від 28 квітня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 56 101 грн. 01 коп., в тому числі за основним платежем - 44880 грн. 81 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11220 грн. 20 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки відповідача про не сплату сум орендної плати за землю у зв'язку з порушенням статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 14, 17 Закону України "Про плату за землю", п. 2 ст. 286, п. 1 ст. 287, пп. 1,2 ст. 288 Податкового кодексу України, є необґрунтованими, а відповідне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Вказував на те, що договір оренди земельної ділянки від 07.12.2009 року припинив свою дію у зв`язку із закінченням терміну, на який його було укладено. За відсутності нового договору оренди земельної ділянки, нарахування платежів за фактичне користування земельної ділянки повинно було здійснюватись у іншій спосіб, зважаючи також на те, що позивач набув права власності на частину нежитлових приміщень за адресою: вул. Леніна, б. 1/23, м. Полтава, і користується відповідною прибудинковою територією.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.12 року позов Приватного підприємства "Віктор і К" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення №0001281505 від 28.04.2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 07 грудня 2009 року між ПП "Віктор і К" (орендар) та Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (орендодавець) укладено договір оренди землі на термін з 01 січня 2009 року по 22 жовтня 2009 року (державна реєстрацію договору здійсненна 10 грудня 2009 року за № 610 (а.с. 10-11)).

На підставі листа Прокуратури Полтавської області від 22.02.2012 року №07-192 вих. 12 (а.с. 16), відповідно до наказу від 22.03.2012 року №194, відповідачем проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП "Віктор і К" з питань повноти та правильності нарахування орендної плати за період з 01.04.2009 року по 01.04.2012 року.

За наслідками перевірки складений акт від 12.04.2012 року №718/15-5/3289714, в якому відображені порушення позивачем вимог статті 21 Закону України "Про оренду землі", статей 14, 17 Закону України "Про плату за землю", п. 2 ст. 286, п. 1 ст. 287, пп. 1,2 ст. 288 Податкового кодексу України в сумі 44880 грн. 81 коп. за період з 01.04.2009 року по 01.04.2012 року.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2012 року №0001281505 (а.с. 8), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 56 101 грн. 01 коп., в тому числі за основним платежем -44880 грн. 81 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями -11220 грн. 20 коп.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням від 28 квітня 2012 року №0001281505 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 1251-ХІІ сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998, № 161-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 14 Закону України "Про плату за землю" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Пунктом 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Як зазначено вище, 07 грудня 2009 року між ПП "Віктор і К" (орендар) та Виконавчим комітетом Полтавської міської ради (орендодавець) укладено договір оренди землі на термін з 01 січня 2009 року по 22 жовтня 2009 року (державна реєстрація договору здійсненна 10 грудня 2009 року за № 610 (а.с. 10-11)).

Відповідно до умов договору в оренду передається земельна ділянка для розміщення нежитлового приміщення під аптеку, яка знаходиться за адресою: Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, загальною площею 415,7 кв. м. згідно з планом (схемою) земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 4 зазначеного договору передбачено, що орендна плата за користування земельною ділянкою, згідно з умовами даного договору, становить 13622,95 грн. на рік.

Але, 22 жовтня 2009 року між Територіальною громадою м. Полтави в особі Управління майном комунальної власності міста (продавець) та ПП "Віктор і К" (покупець) укладений договір купівлі-продажу комунального майна 7/50 нежитлового приміщення за адресою м. Полтава, вул. Леніна, № 1/23 (а.с.91-96).

Відповідно до умов зазначеного договору купівлі-продажу за заявою власника відчужується в буд. А-4 в підвалі: 1 сходи 13,2 кв.м., 2 коридор 2,7 кв.м., 3 підвал 24,0 кв.м., 4 вихід 7,2 кв.м., 5 вбиральня 2,0 кв.м., 6 кладова 6,1 кв.м., 7 кладова 8,7 кв.м., 8 санвузол 4,9 кв.м., 9 коридор 2,6 кв.м., 10 підвал 14,2 кв.м., 11 склад 16,3 кв.м., 12 сходи 4,3 кв.м., 13 коридор 12,8 кв.м., 14 підвал 10,4 кв.м., 15 підвал 4,2 кв.м.,16 підвал 33,9 кв.м., 17 підвал 12,0 кв.м., 18 склад 10,7 кв.м., 19 підвал 3,6 кв.м., 20 підвал 16,2 кв.м., 21 підвал 24,4 кв.м., 22 підвал 24,6 кв.м., 23 коридор 19,3 кв.м., 24 підвал 13,8 кв.м., 25 підвал 8,2 кв.м., 26 підвал 5,6 кв.м., 27 підвал 21,6 кв.м., 28 підвал 21,2 кв.м., 29 коридор 14,6 кв.м., 31 коридор 2,1 кв.м., 32 підвал 19,1 кв.м., 33 підвал 4,8 кв.м., 34 підвал 16,9 кв.м., 35 коридор 1,8 кв.м., 36 підвал 2,8 кв.м., 37 кладова 4,9 кв.м., загальною площею 415,7 кв.м., що складає 7/50 частини об`єкту.

Таким чином, вбачається, що з 22 жовтня 2009 року згідно зазначеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень змінилась правова підстава, відповідно до якої позивач користувався/володів земельною ділянкою за адресою м. Полтава, вул. Леніна, № 1/23.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач з моменту купівлі таких нежитлових приміщень, які розміщенні в будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці за адресою: м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, повинен був сплачувати не орендну плату, а плату за землю, яка розраховується відповідно до Закону України "Про плату за землю", що діяв до 01 січня 2011 року, та відповідно до Податкового кодексу України, який вступив в законну силу з 01 січня 2011 року.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 14 Закону України "Про плату за землю" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.

Відповідно до п. 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до положень п. 286.6 статті 286 Податкового кодексу України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до підпункту 14.1.205 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що позивач є одним із співвласників будинку (має у власності 7/50 об`єкту), також враховуючи відповідь Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 17.08.2012 року №01-14/2176, в якій зазначено, що станом на 21 серпня 2012 року інформація щодо визначення розміру прибудинкової території по вул. Леніна, 1/23 відсутня, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість самостійно визначити таку прибудинкову територію та нараховувати плату за землю.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ДПІ у м. Полтаві, нараховуючи позивачу податкове зобов`язання з орендної плати за землю помилилась, оскільки ще до спливу строку договору оренди земельної ділянки, ПП "Віктор і К" придбало у власність нежитлові приміщення площею 415,7 кв. м., що складає 7/50 об`єкту нерухомості, а тому з моменту купівлі повинно було сплачувати не орендну плату, а плату за землю.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень, покладено на податковий орган.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 27.09.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2012р. по справі № 2а-1670/3979/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.