Рішення

від 30.11.2012 по справі 2034/12571/2012

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2034/12571/2012

Провадження №2/2034/5693/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2012 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - Юдіна Є.О.,

за участю секретаря - Власенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Либомир»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

До суду з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Либомир»(далі по тексту ТОВ «Либомир») до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, в якому вимагає стягнути з Відповідача 2416,70 грн. відшкодування шкоди, завданої з вини Відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок виконання Відповідачем робіт в приміщенні Позивача в літ. «В-1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, було спричинене пошкодження товару, що зберігався в цьому приміщенні, а саме : килимків з полівінілхлориду у кількості 10 штук на суму 2416,70 грн. Оскільки загадний товар належав орендарю приміщення ТОВ «Синтофлекс», Позивач відшкодувавши шкоду власнику товару, вимагає стягнути з Відповідача суму відшкодування в порядку регресу, передбаченого статтею 1191 Цивільного кодексу України.

Позивач скористався правом доповнити позовні вимоги, надавши доповнення до позову. Відповідно до доповнених вимог, Позивач просить стягнути з Відповідача суму відшкодування та визнати право власності на нежитлову будівлю літ. «В-1» за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги з урахуванням уточнень, підтримує.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду заперечення, в яких з позовними вимогами не згодний. При цьому зазначає, що Позивач не надав до матеріалів суду доказів на підтвердження зареєстрованого права власності на нежитлову будівлю літ. «В-1», де сталося псування товару. Як зазначає Відповідач, відповідно до договору № 1171 від 21.06.2006 року, що доданий Позивачем в якості доказу до матеріалів справи, останній придбав у ФДМУ України об'єкт незавершеного будівництва «Головний корпус», за адресою: АДРЕСА_1, який не пройшов державну реєстрацію, відповідно до вимог ст. 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

З посиланням на статтю 761 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, Відповідач просить в позові відмовити.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо, відповідно до положень ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2012 року в нежитловій будівлі літ. «В-1»Відповідачем виконувались роботи, направлені на облаштування елементів підлоги. Як вбачається із Акту від 25.05.2012 року, виконання таких робіт відбулось таким чином та такими засобами, що спричинили пошкодження десяти килимків з полівінілхлориду, які належали ТОВ «Синтофлекс». Зазначений факт встановлений та не заперечується Відповідачем. Зіпсований товар зберігався в приміщенні Позивача, відповідно до договору оренди нежитлових приміщень між Позивачем та ТОВ «Синтофлекс»від 01.03.2010 року. Вартість пошкодженого товару встановлено, відповідно до довідки ТОВ «Синтофлекс»від 26.05.2012 року, що є в матеріалах справи. Власнику товару ТОВ «Стинтофлекс»Позивач відшкодував вартість пошкодженого товару, про що свідчить Акт заліку зустрічних однорідних вимог від 11.06.2012 року.

Відповідно до статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана діями особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, вимоги Позивача щодо стягнення шкоди, завданої майну, на суму 2416,70 грн. ґрунтуються на вимогах законодавства та підтверджуються наявними в справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається із доказів, наданих Позивачем до матеріалів справи, Позивач придбав об'єкт незакінченого будівництва літеру «В-1», розташовану за адресою АДРЕСА_1 у власність, відповідно до договору купівлі -продажу об'єкту незавершеного будівництва «Головний корпус»№ 1171 від 21.05.2006 року. Право власності Позивачем в державному реєстрі прав власності не зареєстровано у належному порядку, зокрема в Позивача відсутній Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно про державну реєстрацію. Проте, правомірність володіння зазначеною будівлею літ. «В-1»ґрунтується не виключно на наявності зареєстрованого права власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(в редакції яка діяла на час придбання об'єкту нерухомого майна) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Суд погоджується із тим, що державна реєстрація права власності особи є лише етапом в порядку виникнення та оформлення права власності, а не передумовою існування такого права.

Крім того, суд врахував, що Позивач правомірно користується земельною ділянкою на якій розташована нежитлова будівля. Зокрема про це свідчать надані копії рішень Мереф'янської міської ради: № 31/10 від 11.10.2005 року про надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію адміністративно-побутового та виробничого корпусів СТО у АДРЕСА_1, № 32/108 від 31.12.2005 року про погодження заяви про наміри Позивача з розділу «Робочий проект реконструкції адміністративно-побутового та виробничого корпусів СТО у АДРЕСА_1»в додатку «Оцінка навколишнього середовища», від 28.10.2005 року щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації земельної ділянки для обслуговування будівель адміністративно -побутового та виробничого корпусів СТО, розташовану за адресою АДРЕСА_1, від 15.08.2008 року про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

На підставі договору № 142-ПО від 22.12.2005 року, укладеного Відповідачем на проектно-вишукувальні роботи із ДП «Набат-земля», було виконано і погоджено у встановленому порядку проект землеустрою на земельну ділянку за вказаною адресою. Земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер -63251107000000210005.

Відповідач за власні кошти розпочав та виконав роботи щодо добудови об'єкту з метою його належної та безпечної експлуатації. На час розгляду справи нежитлова будівля літ. «В-1»перебуває в стані, що дозволяє його подальшу безпечну експлуатацію, на доказ чого суду надані Акт № 225 санітарно-епідемічного огляду об'єкту Мереф'янської міської санепідстанції від 17 травня 2010 року, в якому зазначено, що роботи з реконструкції об'єкту практично завершені, проте він не введений в експлуатацію у встановленому порядку через не вирішення питання землекористування висновок ТОВ «Ароф», ліцензія ДАБІ Серія АВ, № 555406 від 08 вересня 2010 року, з технічного обстеження об'єкту з метою встановлення можливості його експлуатації. Відповідно до звіту ТОВ «Ароф», стан конструкцій об'єкту знаходяться в такому стані, що забезпечує можливість його експлуатації.

Згідно до ст.ст. 319, 391 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена, лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судові витрати, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 319, 391, 328, 392, 7621, 1191, 1166 ЦК України, ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», суд-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Либомир»задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Либомир», код ЕДРПОУ 32566742, витрати на відшкодування шкоди в розмірі 2416,70 гривень.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Либомир», код ЄДРПОУ 32566742, право власності на нерухоме майно -нежитлову будівлю літ. «В-1», загальною площею 1764,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1, код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Либомир»судовий збір у розмірі 241,67 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: