Рішення

від 26.11.2012 по справі 5006/16/116/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.12 р. Справа № 5006/16/116/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк

про стягнення господарських санкцій за договором №160712/630 від 16.07.2012р. у розмірі 77421грн.39коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Красюков Д.В. за довіреністю б/н від 23.11.2012р.,

від відповідача: Даниленко В.А. - керівник згідно протоколу №1 від 12.09.2008р.,

у судовому засіданні 22.11.2012року оголошувалась перерва до 26.11.2012року об 11год.00хв.

СУТЬ СПРАВИ:

11.09.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ (далі - ТОВ «ТК «Урожай») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк (далі - ТОВ «ТД «Донзернопром») з вимогами про стягнення господарських санкцій за договором №160712/630 від 16.07.2012р. у розмірі 77421грн.39коп., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору №160712/630 від 16.07.2012р. та у встановлений договором строк - до 25 липня 2012р. поставив ТОВ «ТК «Урожай» лише частину сировини (насіння соняшника) - 420тон753 кг у заліковій вазі, недопоставлена кількість сировини становить - 209тон247кг, внаслідок чого відповідач, відповідно до п.12.3 договору має сплатити позивачу штраф у розмірі вартості переробки недопоставленої сировини.

Ухвалою від 13.09.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ «ТК «Урожай» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/116/2012.

24.09.2012р. ТОВ «ТД «Донзернопром» звернулося до суду з клопотанням про об'єднання справ №5006/16/116/2012 та №5006/16/117/2012, що знаходяться в провадженні господарського суду Донецької області в одне провадження на підставі ст.58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) задля вірного та своєчасного вирішення спору.

Ухвалою від 25.09.2012р. господарський суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про об'єднання справ №5006/16/116/2012 та №5006/16/117/2012 в одну справу з огляду на те, що позовні вимоги за згадуваними справами мають різні підстави виникнення та підлягають доведенню різними доказами, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін за кожною з них.

Ухвалою від 12.11.2012року у порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 22.11.2012року судом досліджено оригінал договору №1607712/630 від 16.07.2012р.(примірник відповідача).

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №160712/630 від 16.07.2012р. переробки сировини, додаткової угоди №1 від 02.08.2012р., статутних документів підприємства, Національного стандарту України ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови», наказу міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008р. «Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах», додатку №2 до Інструкції «Визначення залікової маси зерна», розрахунку залікової ваги за надходженням соняшнику від ТОВ «ТД «Донзернопром», свідоцтва про атестацію №ВЛ-094/2011, сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, складських квитанцій на зерно, актів приймання насіння соняшника (насипом), товаротранспортних накладних, актів приймання продукції за кількістю.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 549, 550 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач у запереченнях від 24.09.2012р. на позовну заяву, заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки фактично підписання позивачем та передача відповідачу договору №160712/630 відбулось 20.07.2012р. (п'ятниця), через що Замовник міг розпочати поставку сировини тільки з 23.07.2012р., відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозиціями щодо перенесення графіку поставки сировини; за умовами договору у період з 23 по 31 липня 2012р. поставлено ТОВ «ТК «Урожай» 577тон734кг соняшника у заліковій вазі або 592тони 260кг у фізичні вазі; при прийманні сировини позивачем порушені умови Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Водночас, договірна вартість переробки поставленої сировини в сумі 213 761грн.58коп. оплачена замовником в повному обсязі; ТОВ «ТК «Урожай» у порушення умов п.4.1 договору, за результатами постачання сировини, не надало відповідачу акт про фактичну вологість, смітні домішки та олійність сировини у перерахунку на абсолютно суху речовину. Крім того, зазначив, що позивачем незаконно утримується готова продукція - соняшникова олія у кількості 63 тони88кг.

На підтвердження своїх доводів, відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: приходу соняшника у вигляді таблиці, листа ТОВ «ТК «Урожай» №2607/2 від 26.07.2012р., листа ТОВ «ТД «Донзернопром» №38 від 01.08.2012р., претензії ТОВ «ТК «Урожай» №0108/3 від 01.08.2012р., рахунку №СО00000354 від 3 серпня 2012р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2012р., листа ТОВ «ТД «Донзернопром» №40 від 06.08.2012р., відповіді №47 від 10.08.2012р. на претензію та повідомлення ТОВ «ТК «Урожай» №1408/3 від 14.08.2012р. про утримання олії соняшникової.

10.10.2012р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що згідно пункту 4 додаткової угоди №1 від 02.08.2012р. до спірного договору, обидві сторони погодились вважати належним виконання зобов'язань за спірним договором відносно сировини поставленої у відповідності до пункту 1 цього договору, тим самим погодившись, що сировина була поставлена своєчасно повністю, що виключає застосування санкцій за невиконання договірних зобов'язань.

У письмових поясненнях від 12.11.2012р. відповідач зазначив, що додатковою угодою №1 від 02.08.2012р. умови договору приведені у відповідність з фактичним виконанням, тобто первісна редакція п.2.2.1 договору №1607712/630 від 16.07.2012р. стосовно строку поставки сировини у кількості 630тон на переробку до 25.07.2012р. втратила чинність, відповідно чинною є редакція відносно поставленого обсягу сировини у кількості 577тон734кг у період з 23 по 31 липня. Крім того, зауважив, що сторони прямо передбачили, що вважають постачання сировини за договором переробки виконаним належним чином.

Також у судових засіданнях 12.11.2012року та 22.11.2012року відповідач усно зазначив, що поставка сировини у повному обсязі не була здійснена внаслідок настання обставин непереборної сили, на підтвердження чого надав суду копії висновків Луганської регіональної Торгово-промислової палати від 25.10.2012р. та копії договорів купівлі-продажу соняшника №16/07 від 16.07.2012р. та №17/07 від 17.07.2012р.

Заперечуючи проти відзиву відповідача, позивач, протягом розгляду справи, надав додаткові письмові пояснення №7/338 від 10.10.2012р., №7/352 від 23.10.2012р., №7/503 від 09.11.2012р., №7/517 від 21.11.2012р. та б/н від 23.11.2012р.

Зокрема, позивач зазначає, що у встановлений договором строк відповідач поставив лише 420тон753кг сировини; інші строки постачання сировини сторонами не узгоджувались, переписка щодо факту продовження строків постачання сировини за спірним договором або внесення змін до договору в цій частині відсутні, отже відповідачем порушені строки щодо постачання сировини у кількості 209тон 247кг. Позивач стверджує, що додаткову угоду №1 від 02.08.2012р. укладено з метою зарахування поставки соняшника у кількості 577тон734кг, яка мала нижчу олійність (44,41%), ніж передбачено умовами договору, зазначеною додатковою угодою сторони засвідчили свою згоду лише щодо кількості та якості поставленої та відповідно прийнятої сировини у заліковій вазі 577тон734кг, а не щодо належного виконання сторонами всіх умов спірного договору.

Посилання відповідача, що відносно нього склались обставини непереборної сили, що звільніють його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором №160712/630 від 16.07.2012р., позивач спростовує тим, що у період часу, коли відповідач мав виконувати договірні зобов'язання, він не повідомляв позивача про обставини форс-мажору як це передбачено розділом 14 договору, відповідні висновки датовані 25.10.2012р., на час, коли поставка повинна була здійснюватись, не існували. Окрім того, вважає, що зазначені висновки не мають жодного відношення до зобов'язальних відносин, що склались між сторонами у справі, оскільки в них йдеться про визнання факту обставин непереборної сили для постачальників відповідача за іншими договорами.

У судовому засіданні 26.11.2012року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві з урахуванням наступних письмових пояснень.

Представник ТОВ «ТД «Донзернопром» у судовому засіданні 26.11.2012року заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях та відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. Представники сторін не звертались до суду з клопотанням щодо здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

16.07.2012року між ТОВ «ТД «Донзернопром» (Замовник) та ТОВ «ТК «Урожай» (Виконавець) укладено договір №160712/630, предметом якого є проведення Виконавцем робіт з переробки сировини, яка постачається Замовником, у продукцію (арк. справи 23-29, том 1).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Твердження, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що фактично договір був підписаний позивачем та переданий відповідачу 20.07.2012року, не підтверджено належними доказами у справі. Зокрема, судом оглянуто примірники оригіналу договору №160712/630, які наявні у сторін, та встановлено, що вони не містять будь-яких застережень відносно іншої дати підписання або отримання примірника договору, крім тієї, що зазначена у преамбулі договору - 16.07.2012року.

Строк дії договору встановлено сторонами у пункті 15.3 договору, а саме: договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

У п.2.1 договору сторони передбачили, що загальна кількість (залікова вага) сировини, яка постачається для переробки згідно умов договору складається із щомісячної кількості сировини, яка постачається для переробки, та кількості місяців переробки і складає на дату підписання договору 630,000тон +/-5% (на розсуд Виконавця).

Сторони домовились, що поставка сировини Замовником здійснюється у відповідності з наступним графіком: до 25 липня 2012р. проводиться поставка сировини у кількості 630,00тон (пп.2.2.1 договору).

Окремий графік поставки сировини сторонами до договору не складався.

Відповідно пп. 2.2.2 договору переробка Виконавцем сировини у кількості 630,00тон провадиться (за умови дотримання замовником графіку поставки сировини) у строк з 25.07.2012р. - 05.08.2012р.

Згідно з п.5.1 договору договірна вартість переробки однієї тони сировини (залікової ваги) складає: 370 грн., у тому числі НДС 20%.

За умовами договору (п.2.3) якість сировини має відповідати ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови» та відповідати наступним показникам якості, зокрема, базисні кондиції якісних показників сировини для зарахування залікової ваги: вологість - 7%, смітні домішки - 1%, кислотне число, міліграм КОН не більше 3,5%, олійність - не менше 46% у перерахунку на абсолютно суху речовину (п.п.2.3.1).

Згідно п.2.3.3 договору Замовник постачає Виконавцю для переробки сировину з олійністю не менш ніж 46% у перерахунку на абсолютно суху речовину. У разі постачання сировини з олійністю менш ніж 46% у перерахунку на абсолютно суху речовину, сторони домовились, що така сировина вважається непоставленою, а зобов'язання Замовника в частині постачання сировини не виконаними.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТД «Донзернопром» на виконання умов укладеного договору поставило ТОВ «ТК «Урожай» сировину для переробки у загальній кількості 577 тони 734кг (залікова вага), у тому числі:

23.07.2012р. - 59 тони 538кг,

24.07.2012р. - 117тон 322кг,

25.07.2012р. - 143 тони795кг,

26.07.2012р. - 100 тон 98кг,

30.07.2012р. - 81 тон178кг,

31.07.2012р. - 75 тон 803кг.

Постачання сировини у загальній кількості 577тон734кг (залікова вага) підтверджується актами приймання насіння соняшника (насипом), що надійшло автотранспортом від власника ТОВ «ТД «Донзернопром», актами приймання продукції за кількістю та товарно-транспортними накладними, що містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за договором №160712/630 від 16.07.2012р. за липень 2012р., в якому зазначено, що сторони провели звірку кількісного обліку насіння соняшника станом на 01.08.2012р. та засвідчили, що надійшло - 577,734тон (у заліковій вазі), відповідно перероблено - 577,734тон (у заліковій вазі). Акт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Факт поставлення ТОВ «ТД «Донзернопром» сировини за період з 23.07.2012р. по 31.07.2012р. у заліковій вазі 577тон 734кг сторонами у справі не оспорюється.

02.08.2012р. ТОВ «ТД «Донзернопром» та ТОВ «ТК «Урожай» укладена додаткова угода №1 до спірного договору, відповідно до пункту 1 якої сторони прийшли до згоди, що в межах виконання зобов'язань за договором №160712/630 від 16.07.2012р. у період з 23 по 31 липня Замовник поставив для переробки Виконавцю 577,734тони соняшника.(арк. справи 30, том1).

Додаткова угода з боку ТОВ «ТК «Урожай» підписана в.о. генерального директора Афанасьєвою І.В., повноваження якої підтверджуються наказом №2010-12-К від 13.07.2012р., та директором відповідача.

Отже, додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

ТОВ «ТК «Урожай» виданий рахунок-фактура №СО00000354 від 03.08.2012р. для оплати послуг з переробки насіння соняшника у кількості 577,734тон на суму 213761грн.58коп.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що вказаний рахунок оплачений ТОВ «ТД «Донзернопром» в повному обсязі, що позивачем не оспорюється.

ТОВ «ТК «Урожай» звернулось до відповідача з претензією №0108/3 від 01.08.2012р., в якій зазначило, що ТОВ «ТД «Донзернопром» в обумовлені договором строки не поставило позивачу 209тон247кг сировини, внаслідок чого на підставі пункту 12.3 договору просив відповідача сплатити штраф у розмірі вартості переробки недопоставленої сировини, а саме: 77 421,39грн. Копія зазначеної претензії надана суду 24.09.2012р. відповідачем разом із запереченнями на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що претензія була отримана відповідачем. Даний факт відповідачем не заперечується.(арк. справи 99,том1).

Листом №47 від 10.08.2012року відповідач надав відповідь на претензію, в якій зазначив, що вважає нарахування штрафних санкцій неправомірним, оскільки не мав можливості виконати умови договору, неодноразово звертався до позивача з вимогами щодо перенесення строків поставки сировини, посилається на можливість виконання умов договору після проведення позивачем ремонту заводу, про проведення якого відповідач попереджений листом №2607/2 від 26.07.2012року, порушення умов договору з боку позивача.(арк. справи 97, том1).

Відповідно наявність спору між сторонами спричинила звернення з позовними вимогами до суду щодо стягнення господарських санкцій за договором №160712/630 від 16.07.2012р. у розмірі 77421грн.39коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТК «Урожай» є такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

За умовами пп.2.2.1 договору відповідач мав поставити позивачу сировину для переробки у кількості 630,000тон +/-5% (на розсуд Виконавця) у строк до 25.07.2012р.

Як вбачається з позовної заяви та наступних письмових пояснень до неї, позивач на власний розсуд приймає сировину поставлену у кількості 420тон 753кг у строк до 26.07.2012р. включно як належне виконання відповідачем свого обов'язку з постачання сировини. Відповідно вважає, що в обумовлені договором строки ТОВ «ТД «Донзернопром» не поставило позивачу 209тон247кг сировини.

Проте, згідно п.1 додаткової угоди №1 від 02.08.2012р.до договору №160712/630 від 16.07.2012р. ТОВ «ТД «Донзернопром» та ТОВ «ТК «Урожай» прийшли до згоди, що в межах виконання зобов'язань за договором №160712/630 від 16.07.2012р. у період з 23 по 31 липня Замовник поставив для переробки Виконавцю 577,734тони соняшника.

Сторони встановили, що при прийманні середня олійність вказаної у пункті 1 даної угоди кількість насіння соняшника склала 44,41%. Сторони згодні з тим, що вихід олії у відповідності з розрахунками заводської лабораторії з поставленої партії соняшника склав 39,6% (п.п.2, 3 додаткової угоди).

Слід зазначити, що згідно з умовами договору №160712/630 від 16.07.2012р. олійність насіння соняшника, що постачалась Замовником для переробки мала складати 46%, вихід соняшникової олії - 41% (п.2.3.3,п.3.1 договору).

У додатковій угоді до договору сторони погодились з іншими (фактичними) показниками якості поставленої ТОВ «ТД «Донзернопром» сировини для переробки, зокрема, щодо олійності соняшникового насіння - 44, 41% та погодили вихід олії на рівні 39,6%.

Одночасно, у пункті 4 додаткової угоди сторони зазначили, що згодні з викладеними умовами та вважають їх належним виконанням зобов'язань за договором №160712/630 від 16.07.2012р. виключно у викладеній у даній угоді сукупності та тільки стосовно сировини, поставленої у порядку та у кількості, що передбачена пунктом 1 даної угоди.

Отже, суд приходить до висновку, що зміст додаткової угоди слід розуміти як засвідчення сторонами своєї згоди стосовно належного виконання ТОВ «ТД «Донзернопром» зобов'язань за договором №160712/630 від 16.07.2012р. в частині постачання у період з 23 по 31 липня 2012р. сировини у кількості 577тон734кг з олійністю 44,4%, та виходом олії на рівні 39,6%.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання Замовника щодо поставки сировини у кількості 577тон734кг у період з 23 по 31 липня 2012р. прийнято Виконавцем як належне виконання умов спірного договору в цій частині.

За таких обставин, суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що зазначеною додатковою угодою сторони прийшли до згоди лише щодо кількості та якості поставленої та відповідно прийнятої сировини у заліковій вазі 577тон734кг, не змінюючи при цьому строків поставки, адже неможливо одночасно одну частину умов додаткової угоди визнавати щодо кількості та якості сировини, а іншу, що стосується строків, не приймати до уваги.

Слід зауважити, що даною додатковою угодою сторони не вносили будь-яких змін до спірного договору та не змінили ані загальну кількість сировини, яку мав поставити Замовник за договором, ані строк постачання цієї сировини, оскільки в тексті додаткової угоди прямо та безпосередньо про це не зазначено, тобто, додаткова угода не містить таких формулювань як то: «внести зміни», «змінити редакцію» чи «викласти в новій редакції» тощо.

З огляду на зазначене, доводи відповідача стосовно того, що первісна редакція п.2.2.1 договору №1607712/630 від 16.07.2012р. втратила чинність, та відповідно чинною є редакція відносно поставленого обсягу сировини у кількості 577тон734кг у період з 23 по 31 липня, також не заслуговують на увагу.

Водночас, беручи до уваги той факт, що угода підписана 02.08.2012р. за фактом здійснення постачання сировини у кількості 577тон734кг, сторони, підписавши зазначену угоду засвідчили свою згоду щодо фактично здійсненої поставки, яку вважають належним виконанням умов договору №160712/630 від 16.07.2012р. виключно у викладеній в угоді сукупності, тобто, враховуючи кількість, якість сировини, у тому числі й строки постачання.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору відповідач мав поставити позивачу сировину для переробки у кількості 630,00тон у строк до 25.07.2012р.

Сторони у судовому засіданні зазначили, що сировина, що повинна була поставлятись на переробку, є специфічною, поставляється вона автомобільним транспортом - насипом, внаслідок чого сторони домовились, що кількість сировини буде враховуватись +/-5% (на розсуд Виконавця)(п.2.1 договору) виходячи з фактично здійснених поставок внаслідок неможливості постачання точної ваги, а, оскільки у повному обсязі поставка здійснена не була, відповідно, за згодою Виконавця (позивача), +/-5% від загально встановленої кількості не застосовується.

Судом встановлено, що зобов'язання Замовника щодо поставки сировини у кількості 577тон734кг прийнято ТОВ «ТК «Урожай» як належне виконання умов спірного договору в цій частині, у тому числі й відносно строків поставки, у зв'язку з чим, підстави для нарахування штрафу за постачання сировини, що здійснено у строк до 31 липня 2012р., відсутні.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів у підтвердження постачання відповідачем сировини за спірним договором у кількості 52тон266кг, проте, строк виконання зобов'язання відповідача настав, відповідно ТОВ «ТД «Донзернопром» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині постачання сировини у кількості 52тон266кг у встановлений договором строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до статті 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно умов договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань у разі настання обставин непереборної сили, а саме: війни, військових дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав та інших, що роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов'язань, пожеж, іншого стихійного лиха або сезонних природних явищ, зокрема, таких як замерзання морів, проливів, портів та ін., закриття шляхів, проливів, каналів, перевалів, виробничих аварій, простоїв виробництва, що не залежать від волі сторін, які виникли після укладення договору, та настання або дія яких, а також наслідки не можна передбачити чи відвернути розумними мірами (п.14.2 договору).

У пункті 14.3 договору сторони встановили, що дія форс-мажорних обставин у розумінні договору, укладеного резидентами має бути підтверджена належним чином Торгово-промисловою палатою України, за виключенням обставин, передбачених пунктом 14.5 договору, а саме, у разі виробничої аварії, виробничої зупинки підприємства Виконавця.

За умовами пункту 14.4 договору у разі неможливості виконання договору у зв'язку з обставинами непереборної сили, що зазначені вище, сторони зобов'язані попередити один одного у триденний строк, а також провести взаєморозрахунки на строк дії даного договору.

З письмових пояснень позивача вбачається, що відповідач не повідомляв позивача у порядку та строки погоджені в договорі про наявність обставин непереборної сили для належного виконання своїх зобов'язань. Відповідач доказів повідомлення позивача про настання обставин непереборної сили суду не надав.

В той же час, в матеріалах справи містяться засвідчені копії висновків Луганської регіональної Торгово-промислової палати №25.12-1163 та №25.12-1162 від 25.10.2012р. про настання обставин непереборної сили.

З зазначених висновків слідує, що ТОВ «ТД «Донзернопром» 31.08.2012р. звернулось до Луганської регіональної Торгово-промислової палати з проханням підтвердити настання обставин непереборної сили за зобов'язаннями, що випливають з договорів купівлі-продажу соняшника №16/07 від 16.07.2012р. та №17/07 від 17.07.2012р., які укладено ТОВ «ТД «Донзернопром», як покупцем соняшника, з селянським фермерським господарством «Агро-два» та з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Степове», які за цими договорами є продавцями соняшника.

Луганська регіональна Торгово-промислова палата, згідно зазначених витягів, вважає можливим факт дії для селянського фермерського господарства «Агро-два» та для сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Степове» за вищевказаними договорами обставин непереборної сили, що виникли у результаті введення карантинного режиму на території Луганської області на переміщення зернових та маслинних культур та заборону на їх переміщення у період з 18 по 30 липня 2012р. без наявності карантинних сертифікатів, що видаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Таким чином, зазначені висновки Луганської регіональної Торгово-промислової палати підтверджують наявність обставин непереборної сили для контрагентів відповідача та можуть бути застосовані виключно у відносинах, що склались між ними та ТОВ «ТД «Донзернопром» в процесі виконання договорів купівлі-продажу соняшника.

Згідно з пунктом 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення обставин форс-мажору віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України. Поряд з цим, із змісту статті 11 цього Закону, яка визначає права регіональних торгово-промислових палат, вбачається, що останні не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 19.01.2010р. у справі №30/236(1/319-15/85; 15/153).

Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, суд вважає, зазначені висновки Луганської регіональної Торгово-промислової палати не підтверджують факт існування обставин непереборної сили для ТОВ «ТД «Донзернопром», що унеможливили виконання ним своїх зобов'язань з постачання сировини за спірним договором.

Суд також враховує той факт, що відповідач своєчасно, тобто у триденний строк, не повідомив позивача як це передбачено умовами договору про настання обставин непереборної сили, якщо він припускав, що такі обставини перешкоджатимуть виконанню умов договору. Натомість звернувся до Луганської регіональної Торгово-промислової палати після спливу строку, в межах якого мало бути здійснено постачання сировини за спірним договором.

Більш того, порушення контрагентами відповідача своїх зобов'язань за договорами купівлі-продажу соняшника, навіть з поважних причин, не є підставою для звільнення ТОВ «ТД «Донзернопром» від господарсько-правової відповідальності, що прямо передбачено ч.2 ст. 218 ГК України.

Таким чином, відповідач не довів суду, що належне виконання зобов'язання з постачання сировини у кількості 52тон266кг виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.

Ствердження відповідача щодо неодноразового звернення до позивача з пропозиціями перенести строки поставки належними та допустимими доказами не підтверджується, зокрема, наявне посилання відповідача виключно на факт таких звернень у листі №47 від 10.08.2012року, письмові докази (листи, телеграми, телефонограми) суду не надані.

Відповідач не звертався до позивача з пропозиціями щодо внесення змін до п.2.2.1 договору шляхом підписання та направлення додаткової угоди.

Попередження, викладене у листі позивача №2607/2 від 26.07.2012року щодо зупинки роботи заводу внаслідок ремонту, не має відношення до спірних правовідносин, оскільки строк виконання зобов'язань з поставки сировини у відповідача - до 25.07.2012року, а згідно листа приймання сировини призупиняється з 30.07.2012року.(арк. справи 98,том1).

Інші твердження відповідача стосовно порушення при прийманні сировини позивачем Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», порушення ТОВ «ТК «Урожай» умов п.4.1 договору та не надання відповідачу відповідного акту про фактичну вологість, смітні домішки та олійність сировини у перерахунку на абсолютно суху речовину, а також стосовно утримання останнім готової продукції не впливають на необхідність дотримання відповідачем свого обов'язку за спірним договором щодо постачання сировини. Крім того, відповідач з позовними вимогами або з зустрічним позовом щодо повернення готової продукції до позивача не звертався.

За таких обставин, доводи відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 12.3 договору у разі не поставки та/або недопоставки Замовником сировини у строк та на погодженому сторонами базисі поставки, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі вартості переробки недопоставленої сировини. Не постачанням сировини вважається прострочення постачання сировини на строк один календарний день та більше від погодженого графіку.

Згідно п.5.1 договору договірна вартість переробки однієї тони сировини (залікової ваги) складає: 370 грн., у тому числі НДС 20%. Базис поставки встановлено п.п.7.1., 7.5, 7.8 договору.

Виходячи з того, що відповідач не здійснив поставку сировини у кількості 52тон266кг в обумовлений у договорі строк - до 25.07.2012р., що доведено матеріалами справи, відповідно до умов п.12.3 договору відповідач має сплатити позивачу штраф за непоставлену кількість сировини у розмірі вартості переробки непоставленої сировини, що складає 19 338грн.42коп. Сума штрафу розрахована шляхом множення кількості непоставленої сировини та договірної вартості переробки однієї тони сировини (52тони266кг*370грн.).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 19 338грн.42коп., в решті позовних вимог слід відмовити з огляду на їх безпідставність.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково на суму 19 338грн.42коп., стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 386грн.76коп. Відповідно судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1222грн.74коп. покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 629, 901 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 216, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк про стягнення господарських санкцій за договором №160712/630 від 16.07.2012р. у розмірі 77421грн.39коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк (83114, Донецьк, вул.Університетська, буд.80-В, ідентифікаційний код 36168484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ (03115, м.Київ, вул.Федора Кричевського, буд.19, ідентифікаційний код 34940079) штраф в розмірі 19 338грн.42коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 386грн.76коп.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк про стягнення 58082грн.97коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 03.12.2012року.

Суддя Осадча А.М.