Рішення

від 26.11.2012 по справі 5011-34/11549-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/11549-2012 26.11.12

За позовомПублічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СП Індустрія-Сервіс" простягнення 1 087 953,82 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача -Стеценко О.В., представник за довіреністю; від відповідача -Кандаурова А.П., представник за довіреністю; Ліхтман Н.Б., представник за довіреністю. СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Індустрія-Сервіс" (далі -відповідач) про стягнення боргу в сумі 1 087 953,82 грн., з яких:

- 500 000 грн. заборгованість за кредитом;

- 335 561,31 грн. заборгованість за процентами;

- 89 500 грн. індекс інфляції;

- 41 917,81 грн. 3% річних;

- 120 974,70 грн. пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №72-2206 від 03.10.2006, укладеним між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 27.08.2012 було порушено провадження у справі №5011-34/11549-2012, розгляд справи було призначено на 24.09.2012.

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що позивачем не надано необхідних доказів на обґрунтування позовної заяви, зокрема банківських виписок за період з жовтня до грудня 2009 року та за 2010 рік, крім того деякі банківські виписки містять посилання на інший кредитний договір, а отже позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог. Також, відповідач невірно розрахована пеня, а саме невірно застосовано положення ч. 6 ст. 232 ГК України.

Окрім того, відповідач заперечуючи проти позову зазначив, що позивачем не вірно було здійснено розрахунок процентів за користування кредитом, оскільки відповідно до п. 1.4 договору в редакції договору про внесення змін до кредитного договору №72-2006 від 03.10.2006 були внесені відповідні зміни умов щодо сплати процентів, а враховуючи списання 14.05.2009 з депозитного рахунку заставодавця 1 000 000 грн., що є свідченням погашення кредиту, процентну ставку, відповідно до вищевказаного п. 1.4 Договору необхідно застосовувати у розмірі 19% річних, відповідачем надано суду власний розрахунок процентів за користування кредитом.

Відповідачем, також відповідно до статті 267 ЦК України було подано заяву про застосування позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2006 року між ПАТ «Інноваційно-промисловий банк»(далі -Банк) та Закритим акціонерним товариством «СП Індустрія-Сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Індустрія-Сервіс" (далі -Позичальник) був укладений Кредитний договір № 72-2006 (далі -Кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 Кредитного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору кредит надається у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії з наданням окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 31 серпня 2007 року (включно) і лімітом кредитування у сумі 830 000 грн.

Згідно з пунктом 1.3 Кредитного договору кредит надається Позичальнику на купівлю горизонтально-хонінгувального верстату та іншого обладнання.

За фактичне використання кредиту Позичальник сплачує Банку 17% річних (п. 1.4 Кредитного договору).

Відповідно до пункту 1.5 Кредитного договору у кожному випадку несвоєчасного (або не у повному обсязі) виконання Позичальником своїх зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за цим договором, розмір процентної ставки може бути збільшений Банком на 2 (два) проценти річних. У разі подальшого порушення умов договору Позичальником, розмір процентної ставки збільшується з врахуванням раніше здійснених змін процентних ставок. Новий розмір процентної ставки встановлюється з дня, наступного за днем, коли Позичальник повинен був виконати, але не виконав (виконав неналежним чином) своїх обов'язків.

Сторони погодились, що зазначений порядок зміни розміру процентної ставки не є односторонньою зміною умов цього договору Банком, виражає повну і безумовну згоду Сторін і не потребує додаткового погодження з боку Позичальника. БАНК письмово повідомляє Позичальника про новий розмір процентної ставки протягом 3 робочих днів з дати її введення.

Відповідно до пункту 3.2 Кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок з обліку кредиту, вказаний в п. 4.1.1 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.4 Кредитного договору щомісячно, в останній робочий день кожного місяця, Банк нараховує проценти за користування кредитом методом «факт/факт»(для розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у місяці та році), за період з дня фактичного надання кредиту (у першому місяці кредитування), в подальшому - з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця (період нарахування) та у день остаточного повернення кредиту. Якщо між сусідніми періодами нарахування припадають вихідні або святкові дні нарахування процентних доходів за ці дні проводиться у наступному періоді нарахування. У січні місяці нарахування процентних доходів здійснюється з 1 січня, у грудні - по 31 грудня включно.

Відповідно до пункту 3.5 Кредитного договору сплата процентів за користування кредитом за період, вказаний в п. 3.4 цього договору, здійснюється Позичальником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок нарахованих доходів № 2078-4-5480-1 в Банку, до 05 числа місяця (включно), наступного за місяцем нарахування процентів та в день остаточного повернення кредиту. У випадку повного дострокового повернення кредиту, остаточну сплату нарахованих процентів здійснити протягом 3-х днів після повного повернення кредиту.

19.03.2007 між сторонами було укладено договір про внесення змін до кредитного договору №72-2006 від 03.10.2006 відповідно до якого сторони внесли зміни в пункт 1.3 Кредитного договору та виклали його в новій редакції, а саме: «Кредит надається Позичальнику на купівлю горизонтально-хонінгувального верстату та іншого обладнання, купівлю паливно-мастильних матеріалів, поповнення обігових коштів, купівлю машинобудівного обладнання». Всі інші пункти Кредитного договору залишились без змін.

03.09.2007 між сторонами також укладено договір про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якого сторони виклали п. 1.2 Кредитного договору в наступній редакції: «Кредит надається у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії з наданням окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 03 вересня 2008 року (включно) і лімітом кредитування у сумі 1 000 000 грн.».

Також, судом встановлено, що між сторонами 01.09.2008 було укладено договір про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якого сторони виклали пункт 1.2 Кредитного договору в наступній редакції: «Кредит надається у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії з наданням окремими частинами (траншами) наступними лімітами кредитування:

- у сумі 1 500 000 грн. до 27 листопада 2008 р включно;

у сумі 1 000 000 грн. з 28 листопада 2008 року до 03 вересня 2009 року (включно)».

В пункт 1.4 Кредитного договору сторони внести зміни та доповнили наступним чином:

«За фактичне використання кредиту Позичальник сплачує Банку 20% річних, починаючи з 01 вересня 2008 року та 19% річних, починаючи з дня погашення траншу кредиту у сумі 500 000 грн. та встановлення ліміту кредитування за цим договором у сумі 1 000 000 грн.».

В пункт 4.1.1 Кредитного договору внесли зміни та доповнили наступним чином:

«Відкрити Позичальнику рахунок для видачі та обліку кредиту №2073954801 та перераховувати в безготівковій формі суми траншу кредиту, в межах ліміту кредитування, відповідно до розділів 2 та 3 цього договору». Всі інші пункти Кредитного договору залишились без змін.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в загальній сумі 7 174 000 грн., з яких відповідачем було сплачено 5 674 000 грн., 01.07.2008 заборгованість, що лишилась у сумі 1500 000 грн. (7 174 000 грн. - 5 674 000 грн.) була перенесена на рахунок №2073954801, з якого 14.05.2009 Банком було списано 1 000 000 грн., а сума непогашеного залишку становить 500 000 грн., що підтверджується банківським виписками, які знаходяться в матеріалах справи та підтверджується уточненим розрахунком Банку.

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, зокрема щодо сплати процентів за користування Кредитом, станом на 06.08.2012 за відповідачем обліковувалась заборгованість за Кредитним договором в сумі 835 561,31 грн., з яких:

- за кредитом у сумі 500 000 грн.

- за процентами у сумі 335 561,31 грн.

Відповідач заперечив проти нарахування процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, оскільки відповідно до пункту 1.4 в редакції договору про внесення змін від 24.11.2008 відповідач повинен був сплачувати 19% річних.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в загальній сумі 7 174 000 грн., з яких відповідачем було сплачено 5 674 000 грн., 01.07.2008 заборгованість, що лишилась у сумі 1500 000 грн. (7 174 000 грн. - 5 674 000 грн.) була перенесена на рахунок №2073954801, з якого 14.05.2009 Банком було списано 1 000 000 грн., а сума непогашеного залишку становить 500 000 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 500 000 грн. заборгованості за кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами в сумі 335 561,31 грн. вказані проценти нараховані за період за ставкою 20% річних.

Як вбачається з матеріалів справи 24.1 1 .2008 сторонами був укладений договір про внесення змін до кредитного договору №72-2006 від 03.10.2006, яким було внесено зміни до пункту 3.5 Кредитного договору та доповнено наступним положенням:

«Сплата процентів за користування кредитом за період, вказаний у п.3.4 цього Договору, здійснюється Позичальником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок нарахованих доходів №2078.5.5480.2 в Банку, до 25 числа місяця (включно), наступного за місяцем нарахування процентів та в день остаточного повернення кредиту».

Також, були внесені зміни до пункту 1.2 Кредитного договору та доповнено наступним положенням:

«Кредит надається у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії з наданням окремими частинами (траншами) наступними лімітами кредитування:

- у сумі 1 500 000,00 грн. до 27.03.2009 року включно;

- у сумі 1 000 000,00 грн. з 28.03.2009 року до 03.09.2009 року (включно)».

та в пункт 1.4 Договору:

«За фактичне використання кредиту Позичальник сплачує Банку 20 процентів річних. Починаючи з дня погашення траншу кредиту у сумі 500 000 грн. та встановлення ліміту кредитування за цим договором у сумі 1 000 000 грн. Позичальник сплачує Банку 19 процентів річних».

Отже, як було встановлено судом списання 14.05.2009 з рахунку №2073954801 1 000 000 грн. є погашенням траншу кредиту у сумі 500 000 грн., а отже відповідно до положень пункту 1.4 Договору в редакції від 24.11.2008 мають застосовуватись 19 процентів річних.

Поданий до суду відповідачем контррозрахунок процентів за користування кредитом із застосуванням 19% річних суд визнає обґрунтованим та таким, що відповідає умовам кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами із застосуванням 19% річних у сумі 277 712,39 грн.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 41 917,81 грн. та інфляційні втрати в суму 89 500 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина 1).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає нормам чинного законодавства України, а тому визнається судом обґрунтованим, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимоги позивача про стягнення інфляційної складової суми боргу в сумі 89 500 грн. та 3% річних в сумі 41 917,81 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів у загальній сумі 120 974,70 грн., з яких:

- 76 693,95 грн. пеня за кредитом за період з 01.08.2011 до 01.08.2012;

- 44 280,75 грн. пеня за процентами за період з 01.08.2011 до 01.08.2012.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за кредит, ПОЗИЧАЛЬНИК сплачує БАНКУ пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої у період нарахування пені) від суми простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами за кожний день прострочення платежу.

Пеня нараховується методом "факт/факт" (для розрахунку пені використовується фактична кількість днів у місяці та році) починаючи з дня, наступного за днем, у якому Позичальник повинен був виконати зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом та (або) поверненню кредиту, але не виконав, або виконав не у повному обсязі і закінчується днем фактичної сплати простроченої суми процентів та (або) кредиту (включно) Пеня сплачується ПОЗИЧАЛЬНИКОМ на pax. 63976233 у Банку у день фактичної сплати Позичальником простроченої суми процентів та (або) кредиту.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до вимоги про стягнення пені за кредитом та процентами за користування кредитом.

Позивачем було надано суду уточнений розрахунок пені за процентами за користування кредитними коштами з урахуванням строку позовної давності, приписів ч. 6 ст. 232 ГК України за процентами нарахованими за ставкою 19% річних.

Відповідно до вищезазначеного уточненого розрахунку пені позивачем визначений період нарахування з 28.02.2011 до 06.08.2012.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовною заявою 22.08.2012, про що свідчить відбиток штемпелю, а отже нарахування пені з 28.02.2011 є необґрунтованим, тоді як правильним є нарахування пені починаючи з 22.08.2011.

Таким чином, за перерахунком суду починаючи з 22.08.2011 до 06.08.2012 сума пені за процентами з урахуванням строку позовної давності, відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та виходячи з 19% річних по процентам складає 6 996,47 грн., і тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення пені за відсотками у сумі 6 996,47 грн., а у вимозі про стягнення пені за кредитом відмовляє повністю за позовною давністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Індустрія-Сервіс»(01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 10, ідентифікаційний номер 30401550) на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк»(61003, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 3, ідентифікаційний код 20021814) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. заборгованості за кредитом, 277 712 (двісті сімдесят сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 39 коп. заборгованості за процентами, 41 917 (сорок одну тисячу дев'ятсот сімнадцять) грн. 81 коп. 3% річних, 89 500 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн. інфляційних втрат, 6 996 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 47 коп. пені, 18 322 (вісімнадцять тисяч триста двадцять дві) грн. 53 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2012.

Суддя Р.Б. Сташків