Постанова

від 03.12.2012 по справі 48/415-42/366-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа№ 48/415-42/366-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

при секретарі: Кравчук О.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Колода Є.Г.

від відповідача - Пікуль Д.С.

від третьої особи - не з'явився

від прокуратури - Галась О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Світ Килимів" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2012 року (Головуючий суддя: Паламар П.І., судді - Курдельчук І.Д., Спичак О.М.)

за позовом Регіонального Фонду державного майна України по

Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне

підприємство „Світ Килимів"

третя особа: Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у

справах захисту населення від наслідків Чорнобильської

катастрофи Київської обласної державної адміністрації

за участю: прокуратури Київської області

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Світ Килимів», третя особа: Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адмінітсрації, за участю прокуратури Київської області про розірвання договору купівлі-продажу об?єкта державної власності та стягнення штрафу в розмірі 1700 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 48/415-42/366-2012 від 10.10.2012 року частково задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Розірвано договір купівлі-продажу об'єкта державної власності - індивідуально визначеного майна у складі: приміщення котельні літ. З площею 3,3 м2, складське приміщення літ. А площею 1258,2 м2, прохідна літ. Б площею 15,6 м2, за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комунарська, 52 шляхом викупу від 6 квітня 2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Світ килимів".

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Світ килимів" повернути у державну власність до сфери управління Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області об'єкт приватизації-індивідуально визначене майно у складі: котельня літ. З площею 3,3 м2, складське приміщення літ. А площею 1258,2 м2, прохідна літ. Б площею 15,6 м2 за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комунарська.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Світ килимів" у дохід Державного бюджету України 5268,44 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі № 48/415-42/366-2012 в частині вимог про стягнення 1700 грн. штрафу припинено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Світ Килимів» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 10.10.2012 року в частині розірвання договору купівлі-продажу об?єкта державної власності та прийняти нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області у задовленні позову в частині розірвання спірного Договору купівлі-продажу.

Обгрунтовуючий вимоги апеляційної скарги апеллянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не в повному обсязі з?ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року, в складі колегії суддів: головуючий суддя -Сітайло Л.Г., судді -Дикунська С.Я., Алданова С.О., прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.12.2012 року.

В судове засідання 03.12.2012 року з'явились представники позивача, відповідача та прокуратури. Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився.

Колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та без участі представника третьої особи, оскільки неявка зазначеного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2012 року в частині розірвання договору купівлі-продажу об?єкта державної власності та прийняти нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області у задовлленні позову в частині розірвання спірного Договору купівлі-продажу.

Представники позивача та прокуратури в судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємств „Світ Килимів" виникли на підставі укладення договору купівлі-продажу об'єкта державної власності - індивідуально визначеного майна у складі: приміщення котельні літ. З площею 3,3 м2, складське приміщення літ. А площею 1258,2 м2, прохідна літ. Б площею 15,6 м2, за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комунарська, 52 шляхом викупу.

За умовами зазначеного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача 61/100 частину майнового комплексу, а саме індивідуально визначене майно у складі: котельня літ. З площею 3,3 м2, складське приміщення літ. А площею 1258,2 м2, прохідна літ. Б площею 15,6 м2 за адресою: Київська обл., м. Кагарлик, вул. Комунарська, 52, яке є державною власністю на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ№248293 від 28 грудня 2006 р. та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 22346561 від 1 квітня 2009 р., а відповідач -прийняти вказане майно та сплатити за нього позивачу 518344,04 грн.

25 травня 2009 року на підставі акту прийому-передачі об'єктів приватизації вказане майно передане відповідачу.

Відповідно до умов п.п. г п. 5.1.3 договору під час придбання вищевказаного майна відповідач прийняв на себе обов'язок обладнати загорожі між складським приміщенням та складом матеріального резерву Цивільної оборони області.

Твердження апеллянта, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку щодо порушення ним п. 5.1.3 Договору, оскільки ним вчинено дії для отримання передбачених для цього документів, підготовка та видача яких проводилась компетентними органами з затримкою, колегія суддів вважає необгрунтованим, виходячи з наступного.

Листом № 14-04-14-2356 від 19 жовтня 2009 р. позивач пред'явив відповідачу вимогу про необхідність виконання умов п.п. г п. 5.1.3 договору купівлі-продажу щодо обладнання огорожі, на додаток до якого направив лист Київської обласної державної адміністрації № 11-24-16071 від 9 жовтня 2009 р., який також містив відповідну вимогу.

Факт одержання відповідачем зазначеної вимоги ним не заперечувався та підтверджується його листом № 110/09 від 13 листопада 2009 р.

Беручи до уваги, що умовами укладеного між сторонами договору строк виконання обов'язку обладнання загорожі встановлений не був, відповідач відповідно до вимог ст. 530 ЦК України повинен був виконати цей обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто не пізніше 26 жовтня 2009 року.

Колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість доводів апелянта щодо відсутності його вини у невиконанні зобов?язань з обладнання загорожі, яке зумовлеле зволіканням з вирішення питань про передачу йому земельної ділянки під придбаними об?єктами нерухомості, оскільки, згідно з п.п. г п. 5.1.3 договору питання виділення земельної ділянки вирішується покупцем самостійно у порядку, встановленому чинним законодавством.

Також судом звертається увага на той факт, що позивачем на адресу відповідача вимога щодо усунення порушень умов Договору направлена 9 жовтня 2009 року, а до суду Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось лише 26 серпня 2011 року, в зв?язку з чим відповідач мав тривалий час для можливості усунення вказаного порушення.

У відповідності до ч.5 ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно з ч.8 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вказане порушення відповідачем спірного договору є істотним, порушує права держави, як власника розташованого на суміжній земельній ділянці об'єкта цивільної оборони Київської області, як суміжного землекористувача, оскільки відсутність погодженої загорожі створює умови для безперешкодного доступу сторонніх осіб на режимний об'єкт цивільної оборони.

Відповідно до вимог п.5 ч. 2 ст. 17 КАС України на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією України та законом України, поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимога про стягнення штрафу на підставі абз. 8 ч. 5 ст. 29 Закону України „Про приватизацію державного майна", пов'язана з реалізацією позивачем владних повноважень та стосується притягнення до відповідальності керівника підприємства відповідача, в зв'язку з чим не підлягає вирішенню в господарських судах України, а провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2012 року.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Світ Килимів" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2012 року у справі № 48/415-42/366-2012 - без змін.

Матеріали справи № 48/415-42/366-2012 повернути до Господарського міста Києва.

Головуючий суддя Сітайло Л.Г.

Судді Алданова С.О.

Дикунська С.Я.