Постанова

від 23.11.2012 по справі 2а/1270/8176/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8176/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Колесніковій Я.А.,

за участю представників

позивача: Гарбуз К.А. (довіреність № 543/9/10-000 від 26.03.2012),

Медіної І.В. (довіреність № 8026/9/10-015 від 07.08.2012),

відповідача: Нікішина Д.В. (довіреність б/н від 10.01.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», у якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача в дохід держави суми коштів у розмірі 2938883,13 грн., як вартості продукції, отриманої за нікчемним правочином.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що при проведенні виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Енергозберігаючі технології» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 встановлено, що ТОВ «Енергозберігаючі технології» укладено угоду з приватним підприємством «Торгсервіс - ПСМ» за № 70 від 16.04.2007 про постачання продукції виробничо-технічного призначення згідно специфікації. Договір підписано керівниками ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_4 та ПП «Торгсервіс - ПСМ» ОСОБА_5

На виконання умов договору ПП «Торгсервіс - ПСМ» на адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології» реалізовано сендвіч панелі, комплектуючі, повітряохолоджувачі, іншу продукцію та здійснено передплату за продукцію за період з 01.05.2007 по 01.06.2008 на загальну суму 2938883,13 грн., в т.ч. ПДВ - 489813,85 грн. в таких періодах:

- в 2 кварталі 2007 року на загальну суму 404968,7 грн., в т.ч. ПДВ - 67494,78 грн. (отримано продукції на загальну суму 374778,7 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 30190,00 грн.);

- в 3 кварталі 2007 року на загальну суму 513962,23 грн., в т.ч. ПДВ - 85660,37 грн. (отримано продукції на загальну суму 303430,42 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 210531,81 грн.);

- в 4 кварталі 2007 року на загальну суму 866750,86 грн., в т.ч. ПДВ - 144458,47 грн. (отримано продукції на загальну суму 712664,9 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 154085,96 грн.);

- в 1 кварталі 2008 року на загальну суму 822323,38 грн., в т.ч. ПДВ - 137053,89 грн. (отримано продукції на загальну суму 775246,66 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 47076,72 грн.);

- в 2 кварталі 2008 році на загальну суму 330877,96 грн., в т.ч. ПДВ - 55146,32 грн. (отримано продукції на загальну суму 330877,96 грн.).

Розрахунки за отриману продукцію здійснено перерахуванням безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ПП «Торгсервіс - ПСМ».

Управлінням СБУ в Луганській області складено протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 23.02.2009, згідно якого ОСОБА_5 за грошову винагороду погодилася зареєструвати на свої паспортні дані ПП «Торгсервіс - ПСМ». Підписавши всі необхідні документи у нотаріуса, свідок передала їх чоловіку на ім'я Олександр, після цього вона більше ніколи не бачила ні Олександра, ні документи. Свідок пояснила, що не має ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ПП «Торгсервіс - ПСМ», оскільки печатку та документи підприємства вона передала Олександру. Будь-які документи фінансово-господарської діяльності ПП «Торгсервіс - ПСМ» з ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_5 не підписувала, товарно-матеріальні цінності по цих вказаних операціях не отримувала. Податкову звітність ПП «Торгсервіс - ПСМ» не формувала та не надавала до податкових органів.

З викладеного позивач робить висновок, що ОСОБА_5 не розраховувала сплачувати до бюджету всі встановлені законодавством податки, збори, обов'язкові платежі.

Також позивачем зроблено висновок, що створення і реєстрація сторонньою особою на невстановлену особу, що не займалася господарською чи іншою діяльністю підприємства, юридичної особи, на яку законодавством покладені конкретні обов'язки у сфері оподаткування, є підставою вважати, що стороння особа вчиняла вказані дії умисно з тим, щоб не здійснювати господарську діяльність і приховувати прибутки, одержані на підставі угод з іншими суб'єктами підприємництва. Тому господарські відносини, які були здійснені від імені цих підприємств, предметом яких є одержання доходів, слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Згідно довідок ГВПМ СДПІ ВПП м. Луганська від 19.03.2007, 03.10.2008, 18.02.2009 фактичне місцезнаходження ПП «Торгсервіс - ПСМ» не встановлено. Про відсутність ПП «Торгсервіс - ПСМ» за юридичною адресою також наявний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Матеріали, що надійшли від УСБУ в Луганській області, передані позивачу для використання в рамках планової документальної перевірки ТОВ «Енергозберігаючі технології».

З метою встановлення ознак нікчемного правочину, директору ТОВ «Енергозберігаючі технології» надіслано запит з проханням надати пояснення з таких питань: яким чином здійснювалося транспортування товарів від підприємств; хто був покупцем товарів, отриманих від підприємств-контрагентів; яким чином здійснювалося транспортування товарів на адресу покупців, замовників; зазначення місця зберігання отриманих товарів; де та ким проводилися монтажні роботи обладнання, яке було отримано від підприємств-контрагентів; ким складається технічна документація на продукцію виробничо-технічного призначення, який пакет документів містить технічна документація, яка необхідна для надання замовникам.

Отримана відповідь головного бухгалтера ТОВ «Енергозберігаючі технології» не містила пояснень щодо умов транспортування товарів від постачальників до замовників, оскільки в умовах договорів на постачання та відвантаження товарів не передбачено за чий рахунок і яким видом транспорту буде здійснено поставку та відвантаження, не надано інформації щодо складання технічної документації на продукцію виробничо-технічного призначення, та пакету документів, що містить технічна документація, яка необхідна для надання замовникам.

Проведеною перевіркою встановлено, що договір, укладений між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ» не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки не містить у собі визначення умов постачання та відвантаження товарів. Товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ у ТОВ «Енергозберігаючі технології» відсутні, трудові ресурси ПП «Торгсервіс - ПСМ», які приймали участь у передачі продукції покупцю та відвантаження її покупцю, також відсутні. Умови для зберігання отриманої продукції у ТОВ «Енергозберігаючі технології» відсутні, підприємство не має складських приміщень, в бухгалтерському та податковому обліку відсутні операції щодо відповідального зберігання ТМЦ. Зазначене, на думку позивача, підтверджує відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження товарів від ПП «Торгсервіс - ПСМ».

В ході проведення перевірки з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. З наданих документів не можливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Позивачем, з посиланням на норми ЦК України, зроблено висновок, що договір на постачання продукції виробничо-технічного призначення (товарів) від 16.04.2007 № 70, укладений між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ», не спричиняє реального настання правових наслідків.

Наслідки укладання угод, які завідомо суперечать інтересам держави й суспільства, встановлені ГК України.

Згідно ч.1 ст.207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави й суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК України встановлено, що у разі визнання недійсним господарського зобов'язання як такого, що вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

27 липня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська подано уточнений позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» та приватного підприємства «Торгсервіс - ПСМ», у якому позивачем уточнено склад відповідачів. Предмет та підстави адміністративного позову залишилися без змін (а.с.43-46 том 1).

Відповідачем - ТОВ «Енергозберігаючі технології» на уточнений адміністративний позов подано заперечення (а.с.125-130 том 1), у яких відповідач просив у задоволенні позовних відмовити повністю.

В обґрунтування поданих заперечень зазначено, що правові наслідки недійсності правочину (ст.216 ЦК України) не є конфіскаційними, тобто, передбачена двостороння реституція, а саме: кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

В той же час, ст.ст.207, 208 ГК України дозволяють визнавати недійсними господарські зобов'язання із конфіскаційними наслідками, у разі визнання таких господарських зобов'язань тільки судом.

Отже, на думку відповідача, договір № 70 на поставку продукції виробничо-технічного призначення (товару) від 16.04.2007, укладений між ПП «Торгсервіс - ПСМ» та ТОВ «Енергозберігаючі технології», на момент судового розгляду справи є дійсним, оскільки позивачем не надано до суду жодного належного доказу стосовно того, що зазначений договір оспорюється, або цей договір чи окремі його положення в судовому порядку визнані недійсними, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) він є правомірними.

Крім того, відповідачем зазначено, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Однак для прийняття рішення про визнання угоди недійсною тільки суду необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодного належного доказу щодо звернення з адміністративним позовом про встановлення недійсності господарського зобов'язання між ПП «Торгсервіс - ПСМ» та ТОВ «Енергозберігаючі технології» у зв'язку з його нікчемністю та застосування наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

До того ж позивачем не спростовані факти про те, що на момент здійснення ТОВ «Енергозберігаючі технології» господарський операцій, а саме: у період з 01.05.2007 по 01.06.2008 постачальник таких товарів ПП «Торгсервіс - ПСМ» був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а також контролювати його показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Крім того, порушення сторонами договору законодавства про податки не може бути підставою для визнання його недійсним. При цьому податковий орган (за наявності встановлених законом підстав) не позбавлений права донарахувати необхідну суму податку суб'єкту підприємницької діяльності - порушнику податкового законодавства, оскільки ст.61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи.

Відповідач вважає, що єдиним достатнім підтвердженням наявності у представника юридичної особи умислу, направленого на ухилення від сплати податків, який є предметом доказування по кримінальній справі, як елемент складу злочину, - це рішення по кримінальній справі - вирок.

Позивачем не представлено суду належних доказів притягнення посадових осіб ПП «Торгсервіс - ПСМ» до кримінальної відповідальності, а відтак посилання позивача на наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, є безпідставними.

Кримінальну справу, порушену прокуратурою Луганської області 04.09.2009 відносно директора ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, на підставі п.2 ст.6 КПК України припинено у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину.

Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду за стягненням коштів, одержаних за нікчемним правочином, оскільки такі санкції є адміністративно-господарськими та їх можна застосувати до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення (ст.250 ГК України).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010, у позові відмовлено з посиланням на недоведеність податковим органом наявності у будь-кого з відповідачів протиправного умислу порушити інтереси держави під час укладення названого договору. До того ж, суди послалися на пропуск податковим органом строку застосування адміністративно-господарських санкцій, установленого ст.250 ГК України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2012 замінено Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 у справі № 2а-168/10/1270 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

22 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», приватного підприємства «Торгсервіс-ПСМ» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2012 року адміністративну справу за вказаним позовом прийнято до провадження та призначено до судового розгляду у відкрите судове засідання.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві, уточненій позовній заяві, письмових поясненнях, просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - ТОВ «Енергозберігаючі технології» проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення аналогічні, викладеним у запереченнях на адміністративний позов.

Представник відповідача - ПП «Торгсервіс - ПСМ» у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Так, поштові відправлення направлені на адресу ПП «Торгсервіс - ПСМ» повернулися до суду без вручення із зазначенням причини невручення - «за зазначеною адресою не знаходиться», «давно закрито», що, з огляду на положення ч.11 ст.35 КАС України, суд вважає належним повідомленням ПП «Торгсервіс - ПСМ» про дату, час та місце розгляду адміністративної справи.

Крім того, судом встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.06.2009 за № 1 382 117 0009 012516 здійснено державну реєстрацію припинення приватного підприємства «Торгсервіс-ПСМ» у зв'язку з визнанням його банкрутом, що підтверджено спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців (а.с.8-11 том 2) та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців (а.с.194-197 том 3).

Ухвалою суду від 23 листопада 2012 року закрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/8176/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології», приватного підприємства «Торгсервіс-ПСМ» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином в частині позовних вимог, заявлених до приватного підприємства «Торгсервіс-ПСМ».

Заслухавши пояснення представників позивача, першого відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.

ТОВ «Енергозберігаючі технології», зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що 31.08.2005 за № 1 382 120 0000 005574 включено відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.188-193 том 3).

ТОВ «Енергозберігаючі технології» перебуває на податковому обліку у позивача з 23.09.2003 за № 3608, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 29.04.2009 № 1670 (а.с.7 том 1).

З 28.04.2009 по 21.05.2009 співробітниками ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську на підставі направлень від 28.04.2009 № 363, від 14.05.2009 № 402, виданих ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, згідно із п.1 ст.11, ч.1, ч.2 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до наказів ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську № 287 від 28.04.2009, № 324 від 14.05.2009 проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Енергозберігаючі технології», код за ЄДРПОУ 32648898, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт № 270/23-00/32648898 від 26.05.2009 (а.с.13-33 том 1).

Згідно висновків акта № 270/23-00/32648898 від 26.05.2009, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Енергозберігаючі технології», зокрема ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Енергозберігаючі технології» з зазначеними у акті перевірки постачальниками на суму 7973303,00 грн.

З акта перевірки № 270/23-00/32648898 від 26.05.2009 вбачається, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську встановлено, що ПП «Торгсервіс - ПСМ» відсутнє за місцезнаходженням, не має основних фондів та транспортних засобів, необхідних для виконання зазначених поставок товарів; керівник та засновник цього підприємства ОСОБА_5 заперечує свою причетність до його фінансово-господарської діяльності; ТОВ «Енергозберігаючі технології» не подано доказів транспортування придбаного товару, складення технічної документації на придбану продукцію виробничо-технічного призначення, а також прийняття цієї продукції з урахуванням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7. Наведені обставини були розцінені ДПІ як свідчення того, що виконання названого договору не було опосередковане дійсним рухом активів їх учасників, що, в свою чергу, свідчить про його завідоме укладення виключно з метою податкової економії.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень І-го відповідача, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України (тут і надалі посилання на норми Цивільного кодексу України наводяться в редакції, яка діяла на час звернення до суду з даним адміністративним позовом) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин не створює будь-яких наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України). Для застосування таких наслідків окремого судового рішення не потрібно.

Правову позицію щодо розгляду справ даної категорії висловила Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України в постанові від 09 лютого 2010 року за результатами розгляду за винятковими обставинами справи № 2а-509/08 за позовом державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до приватної фірми «Росток» та приватної виробничо-комерційної фірми «Дімон і Ко» про визнання недійсними господарських зобов'язань та стягнення в доход держави всього одержаного. Правова позиція Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України така.

Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

За ст.208 ГК України правочин, який вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно з ч.2 ст.228 ЦК України є нікчемним. У силу ч.2 ст.215 цього Кодексу визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання правочину (господарського зобов'язання) недійсним розгляду не підлягають. У випадку помилкового порушення провадження воно підлягає закриттю.

Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом ч.1 ст.208 ГК України застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені ч.1 ст.208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених ч.1 ст.208 ГК України, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає положенням ст.41 Конституції України, згідно з якими конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, оскільки відповідають визначенню, закріпленому у ч.1 ст.238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених ст.250 ГК України. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.

Водночас застосування приписів указаної норми можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність господарського зобов'язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов'язання (правочину, договору, угоди), що є підставою позову про застосування санкцій. З'ясування цих обставин є необхідним незалежно від того, чи закінчилися строки застосування санкцій за укладення господарських зобов'язань з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Підтвердження доводів податкового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємництва, які завідомо не сплачують податки, зокрема в одній справі, може бути підставою для відмови у позові платнику податків в іншій справі, наприклад, про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, зменшення суми бюджетного відшкодування, відмову у такому тощо.

Про наявність умислу на укладення угоди з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, на думку суду може свідчити наявність таких обставин:

- неможливість здійснення суб'єктом господарської діяльності зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у суб'єкта господарської діяльності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному у документах обліку та таке інше.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року по справі № 2а-168/10/1270, якою були скасовані попередні судові рішення у справі, зазначено, що вирішуючи даний спір, суди встановили, що спірний договір укладено відповідачами з наміром здійснити господарські операції з поставки. Однак при цьому суди не витребували та безпосередньо не дослідили первинні документи, на підтвердження дійсного виконання поставок продукції в адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології» за цим договором. Фактично висновок судів про товарний характер операцій ґрунтується на постанові старшого слідчого ДПА у Луганській області від 29.10.2009 про закриття кримінальної справи № 37/09/9126, порушеної відносно директора ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю в його діях ознак складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків). Однак зазначена постанова, будучи процесуальним документом у кримінальному судочинстві, не є належним та допустимим доказом реальності операцій в рамках господарських правовідносин між відповідачами, що склалися на підставі спірного договору. Адже як адміністративне, так і кримінальне є окремими видами судочинства. Не всі діяння, які можуть бути визнані адміністративним судом за наслідками розгляду адміністративного позову як такі, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, є кримінально-караними. До того ж, підстави для порушення провадження у адміністративній справі та кримінально-процесуального провадження, а також підстави припинення (закриття) цих проваджень є різними, врегульовані відповідними процесуальними кодексами. А відтак закриття провадження у кримінальній справі відносно посадової особи платника не є беззаперечним свідченням відсутності складу податкового правопорушення у діях такого платника.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, належним чином із застосуванням всіх передбачених нормами процесуального права засобів перевірити доводи ДПІ щодо обставин укладення договорів між ТОВ «Енергозберігаючі технології», відповідач-1 та ПП «Торгсервіс - ПСМ», фактичного виконання поставок за цими договорами, дати правильну юридичну оцінку цим обставинам та вирішити спір відповідно до вимог норм матеріального права (а.с.236-240 том 1).

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року витребувано, зокрема від ТОВ «Енергозберігаючі технології» первинну документацію на підтвердження фактичного виконання господарських операцій між ПП «Торгсервіс - ПСМ» та ТОВ «Енергозберігаючі технології»; докази відображення вказаних операцій у бухгалтерському обліку ТОВ «Енергозберігаючі технології»; докази використання у господарській діяльності ТОВ «Енергозберігаючі технології» товарів, отриманих від ПП «Торгсервіс - ПСМ» тощо.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено під час судового розгляду, між ТОВ «Енергозберігаючі технології» (покупцем) в особі директора ОСОБА_4 та ПП «Торгсервіс - ПСМ» (постачальником) в особі директора ОСОБА_5 укладено договір на постачання продукції виробничо-технічного призначення (товарів) № 70 від 16.04.2007 (а.с.11-12 том 1).

Згідно п.1.1, п.1.2 договору постачальник бере на себе постачання, а покупець - приймання та оплату продукції (товарів) в асортименті, кількості та строки, визначені у специфікаціях, що додаються до цього договору, або рахунках-фактурах, видаткових накладних. Якість поставленої продукції визначається технічною документацією.

Пунктом 2.1 договору визначено, що за поставлену продукцію сплачується за цінами, вказаними у специфікаціях, рахунках-фактурах, видаткових накладних.

Розділом 3 договору визначено строк та порядок поставки товару.

Так, постачальник надає покупцю технічну документацію на продукцію виробничо-технічного призначення у строк отримання покупцем продукції (товару) за товарними накладними. Постачальник відвантажує продукцію у строки, визначені у специфікації.

Відповідно до п.4.1 договору якість поставленого товару має відповідати технічній документації, визначеній в п.1.2 цього договору.

Постачальник має посвідчити якість поставленого товару належним товаросупровідним документом, що направляється разом з товаром (п.4.2 договору).

При постачанні некомплектного товару постачальник зобов'язаний за вимогою покупця доукомплектувати або замінити протягом 2 днів з моменту отримання вимоги покупця, в іншому випадку покупець має право відмовитися від товару (п.4.3 договору).

На виконання умов договору ПП «Торгсервіс - ПСМ» на адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології» поставлено сендвіч панелі, комплектуючі, повітряохолоджувачі, іншу продукцію у періоді з 01.05.2007 по 01.06.2008 на загальну суму 2938883,13 грн., в т.ч. ПДВ - 489813,85 грн. в таких періодах:

- в 2 кварталі 2007 року на загальну суму 404968,7 грн., в т.ч. ПДВ - 67494,78 грн. (отримано продукції на загальну суму 374778,7 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 30190,00 грн.);

- в 3 кварталі 2007 року на загальну суму 513962,23 грн., в т.ч. ПДВ - 85660,37 грн. (отримано продукції на загальну суму 303430,42 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 210531,81 грн.);

- в 4 кварталі 2007 року на загальну суму 866750,86 грн., в т.ч. ПДВ - 144458,47 грн. (отримано продукції на загальну суму 712664,9 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 154085,96 грн.);

- в 1 кварталі 2008 року на загальну суму 822323,38 грн., в т.ч. ПДВ - 137053,89 грн. (отримано продукції на загальну суму 775246,66 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 47076,72 грн.);

- в 2 кварталі 2008 році на загальну суму 330877,96 грн., в т.ч. ПДВ - 55146,32 грн. (отримано продукції на загальну суму 330877,96 грн.).

Господарську операцію оформлено: податковими накладними, виданими ПП «Торгсервіс - ПСМ» ТОВ «Енергозберігаючі технології» (а.с.143-189 том 2); видатковими накладними (а.с.190-204 том 2).

ТОВ «Енергозберігаючі технології» за отриманий товар сплатило у повному обсязі, що підтверджено виписками банку про рух коштів на рахунку (а.с.235-250 том 2, 1-52 том 3).

Оригінали податкових накладних не надані суду для огляду в судовому засіданні. Як повідомив представник ТОВ «Енергозберігаючі технології», на підставі постанови слідчого від 09.09.2009 про проведення обшуку в межах кримінальної справи № 37/09/9126 співробітниками ПМ СДПІ ВПП у м. Луганську проведено обшук за юридичною адресою ТОВ «Енергозберігаючі технології» та вилучено документи, що відображають зокрема фінансово-господарську діяльність ТОВ «Енергозберігаючі технології» з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Після закриття провадження у кримінальній справі № 37/09/9126 за п.2 ст.6 КПК України, підприємству повернуто не всю документацію, зокрема не повернуто податкові накладні, видані ПП «Торгсервіс - ПСМ» у спірному періоді, а також рахунки-фактури на підставі яких було здійснено оплату за отриманий товар.

Дослідженням виписок банку про рух коштів на рахунку (а.с.235-250 том 2, 1-52 том 3) встановлено, що підставою для перерахування коштів з розрахункових рахунків ТОВ «Енергозберігаючі технології» зазначено, що таке перерахування здійснюється згідно рахунків-фактур.

З вищевикладеного суд приходить до висновку, що господарську операцію між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ», на виконання умов договору, також було оформлено рахунками-фактурами.

Податкові накладні, отримані від ПП «Торгсервіс - ПСМ», включені ТОВ «Енергозберігаючі технології» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за спірний період (а.с.92-116 том 3).

Господарські операції між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ» також знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Енергозберігаючі технології», а саме: журналі-ордері по рахунку 631 за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, за лютий, березень, квітень, травень 2008 року (а.с.117-127 том 3).

Крім того, представником ТОВ «Енергозберігаючі технології» до матеріалів справи подано докази на підтвердження того, що договір № 70 від 16.04.2007, укладений між ПП «Торгсервіс - ПСМ» та ТОВ «Енергозберігаючі технології», був укладений 1 відповідачем в межах його господарської діяльності та з метою подальшого використання у господарській діяльності підприємства, а саме: бухгалтерську довідку про рух товару, отриманого від ПП «Торгсервіс - ПСМ»; видаткові накладні, видані ТОВ «Енергозберігаючі технології» його контрагентам, яким було реалізовано товар, отриманий від ПП «Торгсервіс - ПСМ»; актами приймання-передавання виконаних робіт; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт; актом приймання виконаних підрядних робіт (а.с.128-174 том 3).

Також, представником ТОВ «Енергозберігаючі технології» до матеріалів справи приєднано ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АД № 035211, видану ТОВ «Енергозберігаючі технології» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с.206 том 2); ліцензію Управління містобудування та архітектури Луганської обласної державної адміністрації серії АА № 630331, видану ТОВ «Енергозберігаючі технології» на провадження будівельної діяльності, вишукувальних та проектних робіт для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (частково) (а.с.207 том 2).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Енергозберігаючі технології» документально підтверджено здійснення господарських операцій з ПП «Торгсервіс - ПСМ». Також, на думку суду, вказаними документами підтверджується реальність та товарність операцій з постачання товарів від ПП «Торгсервіс - ПСМ» до ТОВ «Енергозберігаючі технології».

Посилання представників позивача на те, що умовами договору постачання № 70 від 16.04.2007 не визначено суттєвих умов договору щодо постачання та відвантаження товарів, на думку суду, є безпідставними, оскільки, як вже вище вказано, п.1.1 цього договору визначено, що постачальник бере на себе постачання, а покупець - приймання та оплату продукції (товарів) в асортименті, кількості та строки, визначені у специфікаціях, що додаються до цього договору, або рахунках-фактурах, видаткових накладних. Пунктом 3.2 цього договору визначено, що постачальник відвантажує продукцію у строки, визначені специфікацією.

Що стосується посилань представників позивача на відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Енергозберігаючі технології», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарської операції, суд оцінює критично, оскільки, як встановлено у судовому засіданні, доставка товару на адресу покупця - ТОВ «Енергозберігаючі технології» здійснювалася продавцем - ПП «Торгсервіс - ПСМ».

Як повідомив представник ТОВ «Енергозберігаючі технології» у судовому засіданні, покупець жодних товаротранспортних витрат не поніс.

Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна за своєю суттю є підтвердженням придбання автотранспортних послуг і єдиною підставою для включення до складу валових витрат сплачених сум за автотранспортні послуги. Відсутність товарно-транспортної накладної свідчить про відсутність підстав для віднесення до складу валових витрат, витрат за автотранспортні послуги.

Таким чином, суд вважає, що відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Енергозберігаючі технології» не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарської операції.

Посилання відповідача на відсутність специфікацій до договору - документів, обов'язковість складання яких визначена договором, суд також оцінює критично.

Так, представником ТОВ «Енергозберігаючі технології» у судовому засіданні повідомлено, що такі специфікації до договору № 70 від 16.04.2007 між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ» не укладалися.

Дослідженням договору № 70 від 16.04.2007 встановлено, що умовами вказаного договору передбачена альтернативність документів, а саме п.1.1 договору визначено, що асортимент, кількість та строки визначаються у специфікаціях, що додаються до цього договору, або рахунках фактурах, видаткових накладних.

Як встановлено у судовому засіданні, замість специфікацій, ПП «Торгсервіс - ПСМ» були видані рахунки-фактури та видаткові накладні, в яких і було визначено асортимент, кількість товару.

Що стосується посилань представників позивача на невідповідність податкових накладних отриманих ТОВ «Енергозберігаючі технології» від ПП «Торгсервіс - ПСМ» вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Оглядом податкових накладних, отриманих ТОВ «Енергозберігаючі технології» від ПП «Торгсервіс - ПСМ» встановлено, що у вказаних накладних наявні всі необхідні реквізити, обов'язковість наявності яких встановлена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Посилання представників позивача на висновок спеціаліста від 24.07.2009 № 25, складеного за результатами проведення почеркознавчого дослідження, як на доказ відсутності реальності господарської операції, оскільки, згідно висновку спеціаліста, підписи, що виконані від імені директора ПП «Торгсервіс - ПСМ» ОСОБА_5 у податкових накладних виконані вірогідно не ОСОБА_5, а іншою особою, суд оцінює критично.

Так, дослідженням висновку спеціаліста встановлено (а.с.97-99 том 1), що вказане дослідження проведено спеціалістом на підставі супровідного листа СДПІ ВПП у м. Луганську, в межах перевірки в порядку ст.97 КПК України.

Суд зазначає, що вказаний висновок експерта був доказом у кримінальній справі, порушеній за ч.3 ст.212 КК України відносно директора ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_4, відповідну оцінку належності та допустимості якого було надано слідчим по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області при винесенні постанови про припинення кримінальної справи № 37/09/9126 від 29.10.2009, якою вказану кримінальну справу припинено у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (а.с.131-132 том 1).

Крім того, вказана постанова, на думку суду, свідчить про відсутність факту ухилення від сплати податків - порушення податкового законодавства з боку директора ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_4

При винесенні постанови про припинення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Енергозберігаючі технології» ОСОБА_4, слідчим також було надано відповідну оцінку протоколу допиту у якості свідка ОСОБА_5, а відтак посилання представників позивача на вказаний протокол є також безпідставними.

Судом вживалися заходи щодо виклику та допиту у судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Разом з тим, такі заходи не призвели до явки цих осіб у судове засідання.

Так, представники позивача не змогли забезпечити явку у судове засідання ОСОБА_5, повідомивши про те, що ця особа мешкає за межами Луганської області та на виклик суду з'явитися не може.

ОСОБА_4 судом двічі надсилалися повістки-виклики рекомендованою кореспонденцією з повідомленням на юридичну адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології». Поштові відправлення із повістками-викликами отримані уповноваженою особою ТОВ «Енергозберігаючі технології», що підтверджено підписами на повідомленнях про вручення поштових відправлень. Разом з тим, директор ТОВ «Енергозберігаючі технології» у судове засідання не з'явився.

Крім того, суд зауважує, що на час укладення договору № 70 від 16.04.2007 та на час здійснення поставок товару протягом 2007-2008 років ПП «Торгсервіс - ПСМ» було зареєстровано як юридична особа, перебувала на обліку у податкових органах, була зареєстрована платником податків, зокрема платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Торгсервіс - ПСМ» про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2009 року у справі № 2а-20872/09/1270 у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.

З тексту вказаної постанови вбачається, що адміністративним судом не встановлено порушень діючого законодавства при реєстрації ПП «Торгсервіс - ПСМ» на ОСОБА_5

Обставини встановлені постановою суду, яка набрала законної сили, з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Що стосується посилань відповідача на відсутність документів, що підтверджують якість отриманого товару ТОВ «Енергозберігаючі технології» від ПП «Торгсервіс - ПСМ», а також виготовленої продукції ТОВ «Енергозберігаючі технології», як на доказ відсутності реальності здійснених господарських операцій, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права органів державної податкової служби на час проведення перевірки було визначено Законом України «Про державну податкову службу в Україні», на час розгляду адміністративної справи - ст.20 ПК України.

Системним аналізом положень цього Закону та ст.20 ПК України встановлено, що податковому органу діючим законодавством не надано права перевіряти якість товару, а отже, у відповідача відсутнє право й вимагати від позивача документацію, що підтверджує якість такого товару.

Крім того, представником ТОВ «Енергозберігаючі технології» на вимогу суду у судове засідання було надано сертифікат відповідності на панелі металеві тришарові, одержані від ПП «Торгсервіс - ПСМ»; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 04.12.2007 № 05.03.02-03/60794 на панелі металеві тришарові з утеплювачем з плит; рішення ДП «Укрметртестстандарт» від 20.12.2010 № 210-09/10440, у якому зазначено про те, що вентилятори центр обіжні та осьові промислового призначення, робочі колеса (крильчатка) до центр обіжних вентиляторів, автоматичні регулятори числа оборотів не належать до контрольованих товарів та не підлягають обов'язковій сертифікації в Україні (а.с.202-205 том 3).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд за результатами судового розгляду прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість тверджень податкового органу про нікчемність правочину від 16 квітня 2007 року № 70, укладеного ТОВ «Енергозберігаючі технології» з ПП «Торгсервіс - ПСМ» на постачання товарів, та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування наслідків нікчемного правочину, передбачених ч.1 ст.208 ГК України. Наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства обох сторін, позивачем не доведена.

Оскільки під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження нікчемність правочину від 16 квітня 2007 року № 70, укладеного ТОВ «Енергозберігаючі технології» з ПП «Торгсервіс - ПСМ», у задоволенні адміністративного позову про застосування наслідків нікчемного правочину, передбачених ч.1 ст.208 ГК України, суд відмовляє повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 28 листопада 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 28 листопада 2012 року.

Суддя К.О. Пляшкова