Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а/1270/8176/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року справа №2а/1270/8176/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання: Куленко О.Д., за участю сторін: представник позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином, -

В С Т А Н О В И В :

09.07.2009 р. Державна податкова інспекція в Артемівському районі м.Луганська звернулася до суду з позовом, який в ході слухання справи був уточнений, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» (далі - ТОВ «Енергозберігаючі технології») та Приватного підприємства «Торгсервіс-ПСМ» (далі ПП «Торгсервіс-ПСМ») про стягнення з ТОВ «Енергозберігаючі технології», відповідно до ст.ст.207, 208 ГК України, в дохід держави суми коштів у розмірі 2938883,13 грн., як вартості продукції, отриманої за нікчемним правочином (т.1 а.с.43).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010р., у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2012 р. замінено Державну податкову інспекцію в Артемівському районі у м. Луганську її правонаступником - Державною податковою інспекцією в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби, касаційну скаргу державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Державної податкової служби задоволено частково, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.01.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.06.2010 у справі скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року закрито провадження в адміністративній справі № 2а/1270/8176/2012 за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до ТОВ «Енергозберігаючі технології», ПП «Торгсервіс-ПСМ» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином в частині позовних вимог, заявлених до ПП «Торгсервіс-ПСМ», оскільки згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснено державну реєстрацію припинення ПП «Торгсервіс-ПСМ» у зв'язку з визнанням його банкрутом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження нікчемність правочину від 16 квітня 2007 року № 70, укладеного ТОВ «Енергозберігаючі технології» з ПП «Торгсервіс - ПСМ».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.11.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно довідок податкового органу фактичне місцезнаходження ПП «Торгсервіс - ПСМ» не було встановлено. Про відсутність ПП «Торгсервіс - ПСМ» за юридичною адресою також наявний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. договір, укладений між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ» не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки не містить у собі визначення умов постачання та відвантаження товарів. Товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ у ТОВ «Енергозберігаючі технології» відсутні, трудові ресурси ПП «Торгсервіс - ПСМ», які приймали участь у передачі продукції покупцю та відвантаження її покупцю, також відсутні. З'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Крім того, апелянт зазначив, що судом не були перевірені оригінали первинних документів, а лише їх копії.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Енергозберігаючі технології» є юридичною особою і перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби з 23.09.2003 р. (а.с.188-193 том 3, а.с.7 том 1).

У період з 28.04.2009 р. по 21.05.2009 р. співробітниками ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Енергозберігаючі технології» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт № 270/23-00/32648898 від 26.05.2009 (а.с.13-33 том 1).

В акті перевірки зазначено, що ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську встановлено, що ПП «Торгсервіс - ПСМ» відсутнє за місцезнаходженням, не має основних фондів та транспортних засобів, необхідних для виконання зазначених поставок товарів; керівник та засновник цього підприємства ОСОБА_3 заперечує свою причетність до його фінансово-господарської діяльності; ТОВ «Енергозберігаючі технології» не подано доказів транспортування придбаного товару, складення технічної документації на придбану продукцію виробничо-технічного призначення, а також прийняття цієї продукції з урахуванням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7. Наведені обставини були розцінені ДПІ як свідчення того, що виконання названого договору не було опосередковане дійсним рухом активів їх учасників, що, в свою чергу, свідчить про його завідоме укладення виключно з метою податкової економії.

На підставі вказаного податковим органом в акті перевірки був зроблений висновок про порушення ТОВ «Енергозберігаючі технології» законодавства, зокрема ч.1, ч.5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Енергозберігаючі технології» з зазначеними у акті перевірки постачальниками на суму 7973303,00 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до ч.1 ст.228 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 ст. 228 ЦК України встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Нікчемний правочин не створює будь-яких наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України). Для застосування таких наслідків окремого судового рішення не потрібно.

Частиною 1 статті 208 ГК України встановлено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно ч. 2 статті 208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Колегія суддів з урахуванням вказаних норм закону та правової позиції Верховного Суду України висловленої у постанові від 09 лютого 2010 року у справі № 2а-509/08, згодна з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Енергозберігаючі технології» (покупцем) в особі директора Сенчук С.І. та ПП «Торгсервіс - ПСМ» (постачальником) в особі директора ОСОБА_3 укладено договір на постачання продукції виробничо-технічного призначення (товарів) № 70 від 16.04.2007 (а.с.11-12 том 1). Згідно п.1.1, п.1.2 вказаного договору постачальник бере на себе постачання, а покупець - приймання та оплату продукції (товарів) в асортименті, кількості та строки, визначені у специфікаціях, що додаються до цього договору, або рахунках-фактурах, видаткових накладних. Якість поставленої продукції визначається технічною документацією. Пунктом 2.1 договору визначено, що за поставлену продукцію сплачується за цінами, вказаними у специфікаціях, рахунках-фактурах, видаткових накладних. Розділом 3 договору визначено строк та порядок поставки товару.

Отже, згідно умов договору, постачальник надає покупцю технічну документацію на продукцію виробничо-технічного призначення у строк отримання покупцем продукції (товару) за товарними накладними, а постачальник відвантажує продукцію у строки, визначені у специфікації.

Згідно п.4.1 вказаного договору якість поставленого товару має відповідати технічній документації, визначеній в п.1.2 цього договору. Постачальник має посвідчити якість поставленого товару належним товаросупровідним документом, що направляється разом з товаром (п.4.2 договору). При постачанні некомплектного товару постачальник зобов'язаний за вимогою покупця доукомплектувати або замінити протягом 2 днів з моменту отримання вимоги покупця, в іншому випадку покупець має право відмовитися від товару (п.4.3 договору).

Відповідно до вказаного договору ПП «Торгсервіс - ПСМ» на адресу ТОВ «Енергозберігаючі технології» у періоді з 01.05.2007 р. по 01.06.2008р. поставило товар: сендвіч панелі, комплектуючі, повітряохолоджувачі, іншу продукцію на загальну суму 2938883,13 грн., в т.ч. ПДВ - 489813,85 грн., по періодах: 2 квартал 2007 року на загальну суму 404968,7 грн., в т.ч. ПДВ - 67494,78 грн. (отримано продукції на загальну суму 374778,7 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 30190,00 грн.); 3 квартал 2007 року на загальну суму 513962,23 грн., в т.ч. ПДВ - 85660,37 грн. (отримано продукції на загальну суму 303430,42 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 210531,81 грн.); 4 квартал 2007 року на загальну суму 866750,86 грн., в т.ч. ПДВ - 144458,47 грн. (отримано продукції на загальну суму 712664,9 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 154085,96 грн.); 1 квартал 2008 року на загальну суму 822323,38 грн., в т.ч. ПДВ - 137053,89 грн. (отримано продукції на загальну суму 775246,66 грн., зроблено передплату за продукцію на суму 47076,72 грн.); 2 квартал 2008 р. на загальну суму 330877,96 грн., в т.ч. ПДВ - 55146,32 грн. (отримано продукції на загальну суму 330877,96 грн.). Відповідачем на підтвердження виконання умов вказаного договору надано: податкові накладні, що видані ПП «Торгсервіс - ПСМ» (а.с.143-189 том 2); видаткові накладні (а.с.190-204 том 2), виписки банку про рух коштів на рахунку як доказ оплати за отриманий товар (а.с.235-250 том 2, 1-52 том 3).

Податкові накладні, отримані від ПП «Торгсервіс - ПСМ», включені ТОВ «Енергозберігаючі технології» до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за спірний період (а.с.92-116 том 3).

З виписок банку про рух коштів на рахунку вбачається, що підставою для перерахування коштів з розрахункових рахунків ТОВ «Енергозберігаючі технології» здійснювалось згідно рахунків-фактур.

Господарські операції між ТОВ «Енергозберігаючі технології» та ПП «Торгсервіс - ПСМ» також знайшли своє відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Енергозберігаючі технології», а саме: журналі-ордері по рахунку 631 за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, за лютий, березень, квітень, травень 2008 року (а.с.117-127 том 3); бухгалтерська довідка про рух товару, отриманого від ПП «Торгсервіс - ПСМ»; видаткові накладні, видані ТОВ «Енергозберігаючі технології» його контрагентам, яким було реалізовано товар, отриманий від ПП «Торгсервіс - ПСМ»; актами приймання-передавання виконаних робіт; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт; актом приймання виконаних підрядних робіт (а.с.128-174 том 3).

Аналізуючи надані документи колегія суддів дійшла погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Енергозберігаючі технології» документально підтверджено здійснення господарських операцій з ПП «Торгсервіс - ПСМ», а саме реальність та товарність операцій з постачання товарів від ПП «Торгсервіс - ПСМ» до ТОВ «Енергозберігаючі технології».

Також правильним є висновок суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача товарно-транспортних накладних, оскільки покупець не ніс витрат по транспортуванню товару.

Не заслуговують уваги доводи апелянта щодо відсутності оригіналів податкових накладних. З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого від 09.09.2009 про проведення обшуку в межах кримінальної справи № 37/09/9126 співробітниками ПМ СДПІ ВПП у м. Луганську проведено обшук за юридичною адресою ТОВ «Енергозберігаючі технології» та вилучено документи, що відображають зокрема фінансово-господарську діяльність ТОВ «Енергозберігаючі технології» з іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Після закриття провадження у кримінальній справі № 37/09/9126 за п.2 ст.6 КПК України, підприємству повернуто не всю документацію, зокрема не повернуто податкові накладні, видані ПП «Торгсервіс - ПСМ» у спірному періоді, а також рахунки-фактури на підставі яких було здійснено оплату за отриманий товар.

Вказані обставини апелянтом, як суб'єктом владних повноважень, не спростовано, отже, судом першої інстанції вірно прийнято до уваги податкові накладні, що були надані відповідачем.

Решта доводів апелянта також не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивачем, відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначену угоду, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, судом першої інстанції вірно правильно вирішено, що оскільки під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження нікчемність правочину від 16 квітня 2007 року № 70, укладеного ТОВ «Енергозберігаючі технології» з ПП «Торгсервіс - ПСМ», то у задоволенні позову із застосуванням наслідків нікчемного правочину, передбачених ч.1 ст.208 ГК України, вірно відмовлено.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Повний текст виготовлено 05.02.2013 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 р. залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2012 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергозберігаючі технології» про стягнення коштів, що отримані за нікчемним правочином, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон