Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а/1270/6793/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року справа №2а/1270/6793/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П., Шишова О.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/6793/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юляна» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000882201 та №000892201 від 11.05.12, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Юляна» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби (далі - Інспекція) про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000882201 та №000892201 від 11.05.12.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 11 травня 2012 року керівником Інспекції Борзовим О.М. винесені податкові повідомлення-рішення № 0000882201 від 11 травня 2012 року щодо стягнення податку на додану вартість з штрафними санкціями в сумі 12356,00 грн. та № 0001072201 від 24 травня 2012 року щодо стягнення податку на прибуток з штрафними санкціями в сумі 15444,00 грн.

З вищеназваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується, з наступних підстав.

Так, згідно результатів перевірки, відображених в акті перевірки ТОВ "Юляна" № 260/22-36804161 від 19.04.2012, головним державним податковим ревізором-інспектором сектору особливо важливих перевірок зроблено висновок:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 12355,00 грн., в тому числі, за лютий 2001 року в сумі 1923,00 грн., за березень в сумі 1042,00 грн.;

- занижено податок на прибуток на загальну суму 15443,00 грн., в тому числі, за 1 квартал 2011 року в сумі 15443,00 грн.

Підставою для такого твердження став факт визнання головним державним податковим ревізором-інспектором сектору особливо важливих перевірок з огляду на акт № 328/236-36917523 від 10.02.2012 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Оріал», усіх операцій за договором поставки № 10 від 01.10.2011 з продажу товару в асортименті на адресу контрагента ТОВ "Юляна" - покупця ТОВ «Оріал» за період з січня по березень 2011 року неможливими та такими, що порушують приписи господарського та цивільного законодавства (моральних засад), мають протиправний характер, оскільки спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, порушуючи публічний порядок, і не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, згідно з частини другої статті 228 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, є нікчемним.

Проте, дане твердження є необґрунтованим та таким, що суперечить існуючим нормам чинного законодавства.

Також позивач відзначив, що в період з 01.01.2011 по 31.03.2011 позивачем до складу податкового кредиту була включена вартість отриманих від ТОВ «Оріал» товарів на загальну суму 74129,51 грн. згідно податкових накладних № 342 від 02.02.2011, № 31 від 01.03.2011, № 57 від 10.03.2011, № 89 від 25.03.2011 та видаткових накладних № 342 від 02.02.2011, № 31 від 01.03.2011, № 57 від 10.03.2011, № 89 від 25.03.2011, сплата за поставлені товари підтверджується платіжними дорученнями № 232 від 24.03.2011 на суму 18440,74 грн., № 151 від 25.02.2011 на суму 11535,97 грн., № 236 від 25.02.2011 на суму 44152,90 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/6793/2012 в цій справі позов задоволено частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 травня 2012 року № 0000882201 щодо стягнення податку на прибуток приватних підприємств за штрафними санкціями в сумі 15444,00 грн.; Скасовано податкове повідомлення - рішення від 11 травня 2012 року № 0000892201 щодо стягнення податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за штрафними санкціями в сумі 12356,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Інспекцією проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ „Юляна" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523).

Згідно отриманої від Алчевської ОДПІ податкової інформації встановлено відсутність у ТОВ «Оріал» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Господарські операції між ТОВ «Оріал» та ТОВ „Юляна" не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ „Юляна" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міською радою Луганської області 15.12.2009 за № 13831020000002739.

Позивач взятий на облік як платник податків Інспекцією, має свідоцтво платника ПДВ № 100271791 від 26.02.2010 (Т.1 а.с.91).

Згідно Довідки АБ № 070700 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ „Юляна" здійснює діяльність з оптової торгівлі будівельними матеріалами, посередництвом в торгівлі товарами широкого асортименту, оптовій торгівлі залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, оптовій торгівлі електронними компонентами та устаткуванням, іншими видами оптової торгівлі, роздрібної торгівлі залізними виробами, фарбами та склом (Т.1 а.с.89).

На підставі направлення від 11.04.12 № 66/01-16, виданого Інспекцією, Золошко Валентиною Анатоліївною, головним державним податковим ревізором - інспектором, інспектором податкової служби ІІ рангу сектору особливо важливих перевірок відділу податкового контролю Інспекції, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу (далі - ПК) України від 02.10.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) та відповідно до наказу Інспекції від 10.04.2012 № 197-п проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ „Юляна", код ЄДРПОУ 36804161 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинам з ТОВ „Оріал" (код ЄДРПОУ 36917523), за результатами якої складено акт від 19.04.2012 № 260/22-36804161 (Т.1 а.с.6-14).

Згідно висновків акта перевірки № 260/22-36804161 від 19.04.2012 встановлено порушення ТОВ „Юляна", зокрема:

- пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями): занижено податок на прибуток на загальну суму 15443 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року у сумі 15443 грн.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.4,198.6 статті 198 ПК України: занижено податок на додану вартість на загальну суму 12355 грн., у тому числі за лютий 2011 року у сумі 1923 грн., березень 2011 року у сумі 10432 грн.;

- частини п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „Юляна" з ТОВ „Оріал" (код ЄДРПОУ 36917523) при придбанні товарів, робіт, послуг.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав до Інспекції заперечення до акту № 260/22-36804161 від 19.04.2012 (Т.1 а.с.19).

Останньою 08.05.2012 надано відповідь № 4658/22-704 на заперечення, якою висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення (Т.1 а.с.20-21).

На підставі акта перевірки Інспекцією 11.05.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000882201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 15444,000 грн. (за основним платежем 15443,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.) /Т.1 а.с.15/;

- № 0000892201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 12356,00 грн. (за основним платежем 12355,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.) /Т.1 а.с.15зв.);

Не погоджуючись з прийнятими Інспекцією вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем 21.05.2012 подано скаргу № 24 до Державної податкової служби у Луганській області (Т.1 а.с.22).

17.07.2012 Рішенням Державної податкової служби у Луганській області залишено без змін податкові повідомлення - рішення Інспекції від 11 травня 2012 року № 0000892201 про сплату 12355 грн. податку на додану вартість та 1 грн. застосованої штрафної санкції, № 0000882201 про сплату 15443 грн. податку на прибуток та 1 грн. застосованої штрафної санкції, а скаргу директора ТОВ „Юляна" Биканова В.О. від 21 травня 2012 року № 24 (вх. № 1345/10 від 23 травня 2012 року) - без задоволення (Т.1 а.с.25-26).

25 липня 2012 року позивачем подано до Державної податкової адміністрації України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення керівника Інспекції № 0000892201, 0000882201 від 11 травня 2012 року (Т.1 а.с.27-30).

15.08.2012 Рішенням Державної податкової адміністрації України залишено без змін податкові повідомлення-рішення Інспекції від 11 травня 2012 року № 0000892201, № 0000882201 та рішення ДПС у Луганській області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (Т.1 а.с.31-32).

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем (покупець) в особі директора Биканова Валерія Олександровича та ТОВ «Оріал» (код ЄДРПОУ 36917523) (продавець) в особі директора Михайличенко Володимира Олександровича був укладений договір поставки від 01.02.2011 № 10. Згідно умов договору поставка здійснюється власним автомобільним транспортом ТОВ „Юляна" зі складів ТОВ «Оріал».

Відповідачем в акті перевірки № 260/22-36804161 від 19.04.2012 зазначено, що до перевірки надані документи (видаткові накладні), які підтверджують, що матеріали придбані у ТОВ «Оріал» використані для подальшого продажу, але на думку відповідача, згідно накладних виписаних на реалізацію товарів неможливо визначити постачальника цих матеріалів. Отже, стверджувати, що матеріали, які в подальшому реалізовані ТОВ „Юляна" отримані саме від ТОВ «Оріал» не можливо.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що згідно наданих позивачем документів, а саме: податкових, видаткових накладних, платіжних доручень, рахунків-фактури вбачається, що постачальником є ТОВ «Оріал».

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що, відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою та третьою статті 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

На момент укладення договорів між ТОВ «Юляна» та ТОВ «Оріал» значилися зареєстрованими в єдиному Реєстрі підприємств та організацій України і знаходилися на обліку платників податків в органах Державної податкової служби, що свідчить про здатність цих суб'єктів господарювання здійснювати свої цивільні права і обов'язки через свої органи, що діяли на підставі засновницьких документів.

Розділом ІІІ ПК України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно пунктів 137.1, 137.4 статті 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.3 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно пункту 139.1.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Пунктом 139.1.9 статті 139 ПК України до складу витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не встановлено жодного факту порушення з боку ТОВ «Юляна» вимог вищевказаних норм.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи (договори, квитанції, розшифровки податкових накладних, картки рахунків, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення (Т.1 а.с.47-57, а.с.92-102, а.с.124-250, Т.2 а.с.1-146, а.с.156-159, а.с.174-197) згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.

Податкові накладні внесено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (Т.2 а.с.160-173).

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо необхідності збільшення суми податку на додану вартість та на податок на прибуток приватних підприємств за рахунок вартості товарів, що були отримані ТОВ «Юляна» від ТОВ «Оріал», бо висновок про нікчемність договорів ТОВ «Юляна» є необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту зокрема вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пункт 198.6 статті 198 ПК України встановлює, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статі 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, у позивача наявні всі належним чином оформлені документи, які підтверджують зв'язок витрат по операціях з ТОВ «Оріал» з господарською діяльністю підприємства, тому позивач має право й на податковий кредит з ПДВ, підставою для нарахування якого є податкові накладні, які видані особами, які продавали товар/виконували роботи/надавали послуги, та оформлені відповідно до чинного законодавства.

Щодо порушення частин першої і п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та вчинені правочини є нікчемними, й у силу статті 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята статті 203 ЦК України). Законом встановлена презумпція правомірності правочину. Так, у відповідності зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як свідчать наявні у матеріалах справи первинні документи, зміст укладених ТОВ «Юляна» договорів не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також жодним чином не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: продавець/виконавець за договорами передав товар покупцю/виконав роботу та передав її результат покупцю, та отримав за це обумовлену договорами суму, покупець - прийняв товар/роботу та здійснив їх оплату на користь продавця, зобов'язання сторонами виконані в повному обсязі, заборгованість відсутня.

Доказів про те, що первинні документи позивача про отримання товару його працівниками складено без мети господарської діяльності, відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Юляна» в частині скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000882201 та №0000892201 від 11.05.2012 обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у справі № 2а/1270/6793/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юляна» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000882201 та №000892201 від 11.05.12, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов