Ухвала

від 29.11.2012 по справі 2а-2378/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2378/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Соловицькій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс», Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою,-

В С Т А Н О В И Л А:

Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою у сумі 21 996 325,35 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»подало апеляційну скаргу, в якій просило змінити її мотивувальну частину.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення адміністративного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у грудні 2010 року посадовими особами Фастівської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено виїзну позапланову перевірку з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»податку на додану вартість по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будроост»за період з 01.01.2008 року по 01.09.2010 року, за результатами якої складений акт від 06.01.2011 року № 2/1/2302-32361604.

Перевіркою встановлено, що згідно з даними рахунків-фактур, накладних та податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Будроост»протягом березня-серпня 2008 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»придбано у вказаного суб`єкта господарювання товари (будівельні матеріали, матеріали для обробки, смазочні та мастильні матеріали промислового призначення).

Відповідно до відомостей, наведених у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та уточнюючих розрахунках до них, витрати у загальному розмірі 16 769 530 грн. 00 коп., понесені підприємством у зв`язку з придбанням у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будроост»матеріальних цінностей, включено відповідачем до складу валових витрат виробництва та обігу за II -III квартали 2008 року, а податок на додану вартість у розмірі 3 353 906 грн. 00 коп., сплачений відповідачем у складі ціни товарів - до податкового кредиту за квітень-серпень 2008 року.

На підтвердження виконання господарської операції, відповідачем під час перевірки надано позивачу накладні, рахунки-фактури та податкові накладні від 03.03.2008 року, 20.03.2008 року, 01.04.2008 року, 03.04.2008 року, 05.05.2008 року, 12.05.2008 року, 02.06.2008 року, 04.06.2008 року, 01.07.2008 року, 11.07.2008 року, 14.07.2008 року, 01.08.2008 року та 11.08.2008 року на загальну суму 21 996 302 грн. 35 коп., у тому числі ПДВ -3 666 050 грн. 39 коп.

Зазначені первинні документи виписані посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будроост»ОСОБА_5

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06.09.2010 року у справі № 4-630-1/10 розкрито банківську таємницю щодо діяльності та фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»за період з 01.03.2008 року по 01.09.2010 року та встановлено, що позивачем перераховано на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будроост»кошти за отримані матеріальні цінності у загальному розмірі 13 903 623 грн. 74 коп.

Відповідно до висновку спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичних центру Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Київській області, підписи від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Будроост»ОСОБА_5 на накладних, рахунках-фактурах та податкових накладних від 03.03.2008 року, 20.03.2008 року, 01.04.2008 року, 03.04.2008 року, 05.05.2008 року, 12.05.2008 року, 02.06.2008 року, 04.06.2008 року, 01.07.2008 року, 11.07.2008 року, 14.07.2008 року, 01.08.2008 року, 11.08.2008 року, на підставі яких протягом березня-серпня 2008 року формувались податкові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс», вчинені невідомою особою.

За поясненнями ОСОБА_5, який у перевіряємому періоді був засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Будроост», він не має жодного відношення до ведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Будроост»господарської діяльності, жодних документів бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі рахунків-фактур, накладних та податкових накладних не підписував, податкову звітність не складав та не подавав її до органу державної податкової служби.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.05.2009 року № 2-3377/09 за позовом ОСОБА_5 визнано недійсними статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Будроост»з моменту його реєстрації та свідоцтво платника податку на додану вартість з 26.01.2008 року.

З урахуванням викладеного, податковим органом зроблений висновок про те, що правочин між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будроост»фактично не укладався, поставка матеріальних цінностей не відбувалась, господарська операція з купівлі товару, відображена у податковому обліку відповідача, не спричинила реального настання правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства та має ознаки нікчемного правочину.

У зв'язку із зазначеним, на думку податкового органу, спірне господарське зобов'язання є нікчемним, а тому контролюючий орган звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позов щодо стягнення в доход держави грошових коштів, отриманих за нікчемною угодою, на підставі ст. 208 ГК України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України , визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

У свою чергу, органи державної податкової служби, вказані в абз. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не позбавлені права на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки, зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч.1 ст. 238 ГК України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується у повному обсязі з висновком суду першої інстанції про відсутність первинних документів, які свідчать про надходження, оприбуткування та складський облік матеріальних цінностей, створення цивільно-правових наслідків правочину, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс»для цілей оподатковування враховано безтоварну операцію.

Крім того, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що правочини, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будроост»не вчинялись.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для застосування наслідків, передбачених п. 1 ст. 208 ГК України, зважаючи саме на недотримання позивачем строку звернення до суду із позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Звернення Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до суду з позовом в травні 2011 року з вимогою про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності внаслідок укладання угод в березні-серпні 2008 року, здійснено поза межами строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Так, судом першої інстанції було обґрунтовано зазначено, що санкції, передбачені ст. 208 ГК України є адміністративно-господарськими, відтак можуть бути застосовані лише протягом строку, передбаченого ст. 250 ГК України, а саме - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо застосування наслідків, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України.

Доводи апелянтів спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт-Сервіс», Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.