Постанова

від 03.12.2012 по справі 15/59-10-1742

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа № 15/59-10-1742 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від позивача:Чемолосова Г.О., дов. №26.09-01 від 26.09.2012р.; від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. (складена 23.07.2012р.) у справі господарського суду№15/59-10-1742 Одеської області за позовомМалого приватного підприємства "Віртус" м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" м. Іллічівськ провизнання недійсним договору підряду В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.12.2011р. (складене 19.12.2011р.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. (складена 23.07.2012р.) у справі №15/59-10-1742 задоволені позовні вимоги. Визнано недійсним договір підряду №18 від 06.10.2008р., укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Чернова Є.В. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 15/59-10-1742 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 16.11.2012р. № 03.14.03-04/1295.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.11.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі судової колегії: Прокопанич Г.К. -головуючий, Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач підтримав мотиви задоволення позовних вимог господарськими судами попередніх інстанцій.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 03.12.2012р. з'явився представник позивача. Відповідач уповноваженого представника -не направив. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23".

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, спірні правовідносини стосуються договору підряду №18 від 06.10.2008р. між Малим приватним підприємством "Віртус" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23", відповідно до умов якого позивач (замовник) доручає, а відповідач (підрядник) зобов'язується виконати комплекс ремонтних робіт з матеріалів замовника за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 54. Договір набирає чинності з моменту сплати авансу відповідно до п.3.1 та діє до повного виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідача - у термін до 20.11.2008р.

Згідно з п. 2.1 зазначеного договору вартість доручених підряднику робіт за договором складає: за договірною динамічною ціною та кошторисною документацією -189947,85грн., у т.ч. 20% ПДВ. Зміна об'ємів робіт здійснюється лише за узгодженням із замовником.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору після підписання договору замовник здійснює передплату у розмірі 10000 грн. Решта оплати здійснюється по мірі виконання робіт на підставі акту приймання робіт протягом 5 днів після підписання акту замовником. У випадку затримки оплати за актами дата здачі об'єкту переноситься на проміжок часу, рівний часу затримки перерахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 879 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Приписами ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Задовольняючи позовні вимоги, господарськими судами попередніх інстанцій взяті до уваги посилання позивача, що генеральним директором МПП "Віртус" Матковським С.І. в м. Одесі 06.10.2008р. був підписаний та наданий для підписання директором ТОВ "Монтаж-23" договір підряду іншого змісту, ніж наданий відповідачем примірник до суду, однак позивачу повернутий не був.

Так в підтвердження зазначених обставин, господарськими судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що виходячи з наданої до матеріалів даної справи відповідачем копії договору підряду №18 від 06.10.2008р. вбачається, що остання відрізняється розташуванням відбитків печаток сторін від копії договору підряду №18 від 06.10.2008р., що знаходиться в матеріалах справи господарського суду Одеської області №34/75-09-2321 за позовом ТОВ "Монтаж-23" до МПП "Віртус" про стягнення боргу за договором підряду №18 від 06.10.2008р.

Також господарськими судами виходячи з наданої довідки відділу кадрів позивача встановлено, що 06.10.2008р. генеральний директор МПП "Віртус" Матковський С.І. знаходився в м. Одесі, а відтак дійшли до обґрунтованого висновку про неможливість підписання спірного договору, оскільки виходячи з наданої копії спірного договору вбачається, що останній підписаний в м. Іллічевську.

Господарськими судами попередніх інстанцій прийнятий до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи №3498/02 від 23.08.2011р. відповідно до якого підпис на спірному договорі підряду виконаний не самим директором позивача Матковським С.І., а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису Матковського С.І. шляхом попереднього тренування з відпрацюванням стереотипу його підпису.

Також господарськими судами першої та апеляційної інстанції правомірно не взяті до уваги виписки банку про перерахування позивачем коштів на загальну суму 28 947грн. на рахунок ТОВ "Монтаж-23" за договором підряду №18 від 06.10.2008р., оскільки виходячи з останніх кошти були перераховані за іншим договором.

Крім того, господарськими судами враховані декларації відповідача за жовтень-грудень 2008р., відповідно до яких останній задекларував зобов'язання перед бюджетом зі сплати з операцій з МПП "Віртус" на загальну суму 4824,51грн., що не відповідає заявленим обсягам виконаних за цей же період підрядних робіт в розмірі 328275,77грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що як зазначається в ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 111 7 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. (складена 23.07.2012р.) у справі №15/59-10-1742 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2012р. (складена 23.07.2012р.) у справі №15/59-10-1742 -залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-23" -без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков