Рішення

від 05.12.2012 по справі 15/5005/9778/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.12р. Справа № 15/5005/9778/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

про зобов'язання прийняти та оплатити товар

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Голосна Д.С.

Представники:

від позивача: Логвінов С.С., представник за довіреністю № б/н від 03.09.12р.

від відповідача: Марченко М.А, представник за довіреністю № 461-4016 від 23.11.11р.,

Бойко Н.Л., представник за довіреністю № 197-4016 від 19.04.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аратта" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - відповідач), про зобов'язання відповідача прийняти та оплатити товар виготовлений позивачем відповідно до Договору поставки № 1200313 від 18.01.12р. та додаткової угоди № 2/1203242 від 01.08.12р.

Ухвалою господарського суду від 15.11.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду в засіданні на 04.12.12р.

04.12.12р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

В свою чергу, повноважні представники відповідача заявлені позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, про що також зазначено у відзиві, який долучено до матеріалів справи. До відзиву також додані: копія статуту, копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копія довідки з ЄДРПОУ.

Повноважним представником позивача 04.12.12р. у судовому засіданні було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості ознайомитися з поданим відзивом на позов та підготувати на нього свої письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін 04.12.12р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.12р., для надання можливості повноважному представнику позивача ознайомитися з поданим відзивом на позовну заяву та підготувати на нього свої письмові заперечення.

06.12.12р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.12р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 1200313 (далі-Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт зазначається в специфікаціях (Додатках) до Договору, які є невід'ємною його частиною, а відповідач зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно п. 3.1. Договору, позивач зобов'язується поставити відповідачу товар на умовах та способом зазначеним в специфікаціях (Додатках) до даного Договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2000 в чинній редакції.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що позивач зобов'язується поставити товар відповідачу в строки, зазначені в п. 3.3. Договору.

Відповідно до п. 3.3. Договору поставка товару здійснюється позивачем згідно п. 3.1. Договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) відповідача. В письмовому підтвердженні (заявці) відповідач зазначає графік поставки, об'єм та строки поставки товару в межах періоду поставки, який сторони зазначили в специфікаціях (Додатках) до даного Договору. Дострокова поставка товару допускається тільки по узгодженню сторін.

Загальна вартість товару по даному Договору складає суму партії товару по всім специфікаціям (Додаткам) до даного Договору (п. 4.1. Договору).

В п. 4.2. Договору зазначено про те, що вартість кожного найменування товару, його марки, вид, сорт, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару зазначається в специфікаціях (Додатках) до Договору.

В специфікаціях (Додатках) до даного Договору сторони також зазначають про включення або не включення в загальну вартість кожної партії товару вартість упаковки, маркування, тари, транспортних та інших витрат, пов'язаних з поставкою товару з урахуванням положень Правил ІНКОТЕРМС (п. 4.5 Договору).

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що порядок оплати та форма розрахунку зазначаються сторонами в специфікаціях (Додатках) до даного Договору.

Відповідно до п. 5.7. Договору, у випадку поставки товару з порушенням строків, визначених у відповідності до п. 3.2. даного Договору , відповідач має право відмовитися від товару , при цьому позивач повинен своїми силами та за свій рахунок забрати не прийнятий відповідачем товар на протязі 3 днівз моменту його повідомлення відповідачем про відмову прийняти товар.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань, не встановлена даним Договором, регламентується чинним законодавством України (п. 9.3. Договору).

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками. Строк дії договору закінчується 31.12.2012р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п. 11.1 Договору).

Згідно п. 13.6. Договору, гарантія виконання, надана позивачем, повинна забезпечувати покриття наступних його зобов'язань по даному Договору:

- поставка продукції у повному обсязі;

- поставка продукції обумовленої якості;

- поставка продукції обумовленої комплектації;

- поставка продукції в обумовлений строк;

- поставка продукції по обумовленої вартості.

Як зазначено в п. 13.7. Договору відповідач повертає оригінал гарантії виконання позивачу на протязі 20 робочих днів з моменту повного та належного виконання позивачем всіх зобов'язань по даному Договору (підписання акту приймання-передачі продукції). Підставою для підтвердження виконання всіх зобов'язань, покритих гарантією виконання, є оформлення відповідачем листа на адресу позивача про виконання зобов'язань та відсутності претензій до позивача в частині гарантії виконання, підписаного уповноваженими особами сторін. Лист направляється на адресу позивача на протязі 10 робочих днів після підписання акту прийому-передачі (копія факсом, оригінал рекомендованим листом).

В п. 2 Специфікації № 1 до Договору зазначено, що відповідач здійснює оплату поставленого позивачем товару за фактом поставки протягом 5-ти банківських днів, з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар на склад відповідача за умовами виконання пункту 3.4 Договору. Датою (моментом) оплати вважається дати списання грошових коштів з розрахункового рахунку відповідача.

Пунктом 3 Специфікації № 1 до Договору передбачено, що позивач поставляє товар на умовах DDP, м. Нікополь (склад відповідача) згідно "ІНКОТЕРМС 2000" в строки зазначені в даній специфікації.

01.02.12р. та 19.02.12р. між сторонами були підписані протоколи розбіжностей, крім того сторони дійшли згоди відносно поковочних розмірів поставленої продукції шляхом затвердження таких розмірів у таблиці.

25.04.12р. між сторонами підписано додаткову угоду № 1/1202054 до Договору, відповідно якої сторони внесли зміни в Специфікацію № 1, а саме в графу строк поставки/термін постачання, читати в редакції - 2-3 квартал 2012р. Крім того, сторони внесли зміни до п.13.1. та п. 13.4. Договору. Решта умов договору залишено без змін.

01.08.12р. між сторонами підписано додаткову угоду № 2/1203242 до Договору, відповідно якої сторони дійшли згоди відносно поковочних розмірів продукції, що поставляється шляхом затвердження таких розмірів у таблиці. Як зазначили сторони, інші умови договору залишаються без змін і сторони підтверджують по ним свої обов'язки .

14.06.12р., 09.07.12р., 26.07.12р. та 30.08.12р. позивачем було направлено на адресу відповідача листи, відповідно яких позивач повідомляв відповідачу, що замовлення виконане та готове до відвантажування.

В свою чергу, відповідач 07.09.12р. надав позивачу відповідь, згідно якої останній підтверджує, що строк поставки це 2-3 квартал, але у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами, просить перенести строк поставки на кінець 4 кварталу з оплатою в 1 кварталі 2013р., на умовах підписання додаткової угоди.

Позивачем 17.09.12р. було направлено на адресу відповідача відповідь на вищевказаний лист, згідно якого позивач відмовляє відповідачу в укладанні додаткової угоди щодо перенесення строків поставки на кінець 4 кварталу з оплатою в 1 кварталі 2013р. Крім того, в даному листі позивач зазначив про те, що строк поставки встановлений на 2-3 квартал 2012р. змінити не може, оскільки замовлення вже готово, про що відповідачу неодноразово повідомлялося. Позивач також повідомив відповідачу про те, що за кожен день зберігання товару позивач несе певні фінансові витрати та позбавлений можливості приймати нові замовлення через брак місця на складі. В даному листі позивач зазначив про те, що останній готовий до поставки товару.

01.10.12р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про відвантаження товару, відповідно якого поставка відбудеться 05.10.12р. з 11.00 до 14:00 год.

03.10.12р. відповідачем направлено на адресу позивача лист, в якому зазначено про те, що відповідач має фінансові труднощі, у зв'язку з чим просить перенести строки поставки на 2013р.

05.10.12р. позивач здійснив поставку товару відповідачу, що підтверджує заявка-договір на перевезення вантажу (а.с. 34) та товарно-транспортна накладна (а.с.35), але відповідач відмовився від прийняття товару без повідомлення позивачу обґрунтованих причин відмови, про що складено відповідний акт (а.с.36).

Таким чином, позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти та оплатити товар виготовлений позивачем відповідно до Договору поставки № 1200313 від 18.01.12р. та додаткової угоди № 2/1203242 від 01.08.12р.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, поставка товару здійснюється позивачем, згідно п. 3.1 та п. 3.3. Договору, лише після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) відповідача.

Відповідач стверджує, що жодного письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) на адресу позивача не направляв, а про істотну зміну обставин неодноразово повідомляв листами від 07.09.12р. та 03.10.12.

Таким чином, як вважає відповідач, подія яка має неминуче настати (отримання позивачем письмового підтвердження відповідача), на теперішній час не настала, відповідно, строк (термін) виконання позивачем зобов'язання щодо поставки товару, а відповідачем - щодо приймання товару є таким що не настав, а відтак, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з відповідною вимогою.

Крім того, відповідач зазначає про те, що відповідач здійснює оплату поставленого позивачем товару за фактом поставки протягом 5-ти банківських днів, з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар на склад відповідача за умовами виконання пункту 3.4. Договору.

Як зазначає відповідач, на теперішній час факт поставки відсутній та жоден з перелічених в п. 3.4. Договору документів відповідачу не надавався.

Таким чином, як вважає відповідач, подія яка має неминуче настати (фактична поставка та отримання відповідачем документів, передбачених Договором), на теперішній час не настала, відповідно, строк (термін) виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару є таким що не настав, а відтак, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з відповідною вимогою.

При викладених обставинах вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму .

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 689 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний прийняти товар , крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Покупець зобов'язаний прийняти товар у строк, встановлений договором , а якщо договором такий строк не встановлений - у строк, визначений відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України.

Право вимагати заміни товару встановлене ст. ст. 672, 678 Цивільного кодексу України, а право відмовитися від договору регулюється ст. ст. 665, 666, 670, 672, 686 Цивільного кодексу України.

В окремих випадках порушення продавцем договірних зобов'язань, покупець має право відмовитися від прийняття товару (ст. ст. 666, 670, 672, 686 Цивільного кодексу України). Якщо покупець скористався вказаним правом, у нього виникають два обов'язки. По-перше, покупець зобов'язаний забезпечити схоронність товару. По-друге, покупець зобов'язаний повідомити продавця про відмову від прийняття товару .

Повідомлення продавця про відмову від прийняття товару, крім інформації про те, що покупець відмовляється від прийняття товару, повинно містити вказівку на вид порушення, допущеного продавцем та положення договору або норму законодавчого акту, що дає право на відмову від договору. Крім того, повідомлення здійснюється у такій формі, щоб покупець міг у разі виникнення спору довести, що зазначене повідомлення, було ним зроблено (наприклад, у формі листа з описом та повідомленням), адже в іншому випадку неприйняття покупцем товару може тлумачитися як зволікання без достатніх правових підстав із наслідками .

Відмова покупця від прийняття товару без вказаних підстав або зволікання з таким прийняттям є порушенням покупцем його договірних обов'язків, що є підставою виникнення певних прав продавця. Зокрема, продавець у випадку зволікання або неприйняття покупцем товару без достатніх правових підстав має право: 1) вимагати від покупця виконання ним договірних обов'язків, а саме прийняти та оплатити товар; 2) відмовитися від договору купівлі-продажу.

Так, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача прийняти товар, оскільки:

- посилання відповідача на те, що ним не було зроблено заявку на поставку товару судом не приймається до уваги, тому що між сторонами було узгоджено предмет поставки, його родові ознаки та вартість товару, яка включає в себе вартість упаковки, маркування, тари, транспортних та інших витрат, пов'язаних з поставкою товару з урахуванням положень Правил ІНКОТЕРМС, що підтверджує специфікація № 1 до Договору, а також додаткові угоди до Договору, якими були внесені деякі зміни відносно поковочних розмірів продукції.

- позивачем на вимогу відповідача були виконані додаткові роботи щодо виконання отворів в упаковках, що підтверджує лист позивача з вих. № 01/12 від 14.06.12р. (а.с.26). Даний факт зі сторони відповідача в судовому засіданні не заперечувався.

- позивачем не одноразово було повідомлено відповідача, що згідно умов Договору та внесених до нього змін, позивач готовий до відвантаження товару, що підтверджують листи останнього від 14.06.12р. (а.с.26), від 26.07.12р. (а.с.28), від 30.08.12р. (а.с.29), від 17.09.12р. (а.с.31), від 01.10.12р. (а.с.32). Жодного заперечення зі сторони відповідача щодо направлення та отримання листів позивача про готовність відвантажити товар в судовому засіданні не заявлено.

- позивачем повідомлено належним чином відповідача про здійснення поставки товару з зазначенням конкретної дати та часу, що підтверджує лист останнього від 01.10.12р. (а.с.32). Відповідач не заперечував факт повідомлення про поставку товару.

- відповідач необґрунтовано відмовився від прийняття товару. Ні Договором, ні чинним законодавством України не передбачено наслідком відмови від прийняття товару виникнення скрутного фінансового становища підприємства.

Таким чином, відмова відповідача від прийняття товару без вказівки на вид порушення, допущеного позивачем та положення договору або норму законодавчого акту є підставою виникнення певних прав позивача, в саме вимогою від відповідача виконання ним договірних обов'язків - прийняти та оплатити товар.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача оплатити товар задоволенню не підлягають, оскільки подія яка має неминуче настати (фактична поставка та отримання відповідачем документів, передбачених Договором), на теперішній час не настала, відповідно, строк (термін) виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару є таким що не настав.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України .

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Відповідно доданих до позовної заяви документів, позивачем укладено договір про надання юридичних послуг № 05/2 від 03.09.12р. з спеціалістом в галузі права приватним підприємцем - фізичною особою Логвіним Сергієм Сергійовичем, що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 564740 від 10.03.10р. Посилання на Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № 564740 від 10.03.10р. та Свідоцтво платника єдиного податку серії А № 893905 від 28.04.12р., в якому зазначено як вид діяльності - інша юридична діяльність, не може бути прийнято судом. Таким чином, позивачем не надано жодних доказів того, що представник Логвінов С.С. має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Крім того, позивачем не додано доказів сплати за отримані послуги адвоката, позивачем додано лише квитанцію до прибуткового касового ордера № 15 від 03.09.12р., засвідчену печаткою фізичної особи - підприємця Логвінова С.С. , яка діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію , а не на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як того вимагає законодавство України.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 5 000 грн. слід визнати не обґрунтованою і такою що задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 689, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст. ст. 4, 28, 32-34, 43-44, 48-49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.К.Лібкнехта, буд. 14/60, код ЄДРПОУ 32746211) виготовлений товар відповідно до Договору поставки № 1200313 від 18.01.12р. та додаткової угоди № 2/1203242 від 01.08.12р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.К.Лібкнехта, буд. 14/60, код ЄДРПОУ 32746211) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог -відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 07.12.12р.