Постанова

від 06.03.2013 по справі 15/5005/9778/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2013 року Справа № 15/5005/9778/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Логвінов С.С., довіреність № б/н від 03.09.12;

від відповідача: Золотарьова М.К., довіреність № 86- 4016 від 15.02.13.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 15/5005/9778/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь

про зобов'язання прийняти та оплатити товар, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 15/5005/9778/2012 від 06.12.2012 року (суддя Петренко Н.Е.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта", м. Дніпропетровськ задоволені частково.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" прийняти у товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" виготовлений товар відповідно до Договору поставки № 1200313 від 18.01.12р. та додаткової угоди № 2/1203242 від 01.08.12р.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аратта" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що строк поставки сторонами узгоджено в Договорі від 18.01.2012 року - це 2-3 квартал. В цей строк позивач здійснив поставку товару, але відповідач відмовився його прийняти, вчинивши перед цим спробу перенести строки поставки на більш пізній строк, у зв'язку з фінансовими труднощами.

До вказаних правовідносин сторін суд застосував положення ч.1 ст.692 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення послуг адвоката, суд першої інстанції виходив з того, що Логвинов С.С., який здійснював підготовку правової позиції у справі, діяв на підставі свідоцтва про державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця, а не на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, як це передбачено законодавством України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернувся відповідач із апеляційною скаргою, в обґрунтування підстав звернення з якою посилається на допущену судом першої інстанції неповноту з'ясування фактичних обставин справи, а саме:

- не дана оцінка і не досліджено п.3.3 Договору поставки від 18.01.2012р., відповідно до якого поставка здійснюється Постачальником згідно п.3.1 цього Договору лише після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки ) покупця.

Відповідач повідомляв, що через фінансову скруту відсутня можливість прийняти товар, а особливо оплатити його і просив перенести строки поставки на більш пізній термін. Оскільки, заявку зроблено не було, то відсутні підстави вважати, що строк приймання товару настав.

За таких обставин, відповідач вважає право позивача на судовий захист не порушеним і строк поставки таким, що не настав.

Відповідач просить:

- скасувати оскаржуване рішення суду в частині зобов'язання останнього прийняти товар у ТОВ «Аратта» та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Аратта»;

- в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Парусніков Ю.Б., Тищик І.В.

18.02.2013 року від представника позивача надійшов відзиви на апеляційну скаргу (а.с.7-8 т.2), в якому останній зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року - прийнято у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів справі.

На підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. №225 від 28.02.2013 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.

06.03.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення - скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 15/5005/9778/2012 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.690 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України):

- якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У відповідності до п.3.3 Договору поставки від 18.01.2012 року № 1200313, поставка товару здійснюється Постачальником згідно п.3.1 цього Договору, тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки ) Покупця.

У письмовому підтвердженні (заявці) Покупець зазначає графік поставки, що містить обсяги і строки поставки Товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікаціях (Додатках) до цього Договору.

Дострокова поставка допускається тільки за згодою сторін.

Строк поставки товару зазначено у Додатковій угоді № 1/1202054 від 25.04.2012 року, 2-3 квартал 2012 року (а.с.24 т.1), а також у специфікації № 1 ( а.с.18-19 т.1).

Листами від 26.07.2012 року та від 30.08.2012 року, позивач повідомляв відповідача про готовність поставки товару (а.с.28, 29 т.1), на що відповідач просив перенести термін поставки на більш пізній період у зв'язку з фінансовими труднощами.

Позивач погодився перенести строк поставки до 31.12.2012 року (а.с.31 т.1), домовленості відбувалися на рівні переписки, додаткові угоди з приводу уточнення строку поставки не укладалися.

05.10.2012 року відповідач відмовився прийняти товар, про що складено Акт відмови від прийняття товару (а.с.36 т.1).

Враховуючи врегулювання у специфікації терміну поставки товару і відсутність з цього приводу пролонгації терміну поставки у Договорі від 18.01.2012 року, а також ту обставину, що всі зміни до договору повинні бути внесені у такій самій формі, що і договір, то застосування до вказаних правовідносин між сторонами положень абз.2 ч.1 ст.530 ЦК України є безпідставним, оскільки ця норма стосується виконання зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати.

Оскільки, строк поставки встановлений 2-3 квартал 2012 року, то поставка товару 05.10.2012 року відбулася в межах цієї дати, а тому відмова відповідача є безпідставною і до цих правовідносин суд першої інстанції обґрунтовано застосував положення ч.4 ст.690 ЦК України.

Крім того, надання заявки є не подією в правовому розумінні цього слова, а вольовою дією сторін. Проте у будь-якому випадку поставка товару в часових межах, оговорених у специфікації і на підставі конклюдентних дій, вказаних у листуванні, не можна вважати достроковою поставкою.

Тому, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно відмовився від прийняття товару, оскільки фінансове становище відповідача не може бути обґрунтуванням цього.

За таких обставин, виходячи зі змісту ст.265 Господарського кодексу України, обов'язок постачальника поставити товар кореспондується з обов'язком покупця прийняти товар і сплатити за нього певну суму, а тому рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Викладені у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 15/5005/9778/2012 (суддя Петренко Н.Е.) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2012 року у справі № 15/5005/9778/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик

Повний текст складений 07.03.2013 року.