Постанова

від 03.12.2012 по справі 2/5005/10182/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2012 року Справа № 2/5005/10182/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.-доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Радіонов В.О. юрисконсульт, довіреність № 4152 від 25.09.09;

від відповідача-2: Мошак О.М., довіреність № б/н від 25.01.12;

представник відповідача - 1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос", м. Полтава

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 р. у справі № 2/5005/10182/2011

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача -1: товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ

до відповідача -2: товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос", м. Полтава

про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 198 849,26 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 року у справі № 2/5005/10182/2011 (головуючий суддя: Боділовська М.М., судді: Мельниченко І.Ф., Подобєд І.М.):

- стягнуто із товариства з обмеженою відповідальністю «Коркос»на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором № 109вл від 25.10.2007 року в сумі 4 000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.);

- 1 988,50 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 50 коп.) державного мита;

- 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.;

- стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Українське Фінансове Агентство "ВЕРУС" та товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос" на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»штраф за кредитним договором № 109вл від 25.10.2007 року в сумі 14 400,00 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що розмір заборгованості доказаний матеріалами справи, а щодо розміру штрафу за недодання відповідачем-2 документації про цільове використання кредитних коштів, то суд зменшив його до 10%, скориставшись своїм правом, передбаченим п.3 ст.83 ГПК України.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 року, відповідач - 2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесені рішення у справі № 2/5005/10182/2011, просить:

- скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 року;

- прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»відмовити.

В обґрунтування підстав звернення із апеляційною скаргою, представник відповідача -2 посилається на неправомірне поновлення провадження у справі, у той час, як тільки після 21.05.2012 року господарський суд Дніпропетровської області повинен був винести ухвалу про поновлення провадження у справі та призначити справу до розгляду.

Повідомлення про призначення справи до розгляду отримано з запізненням, представник ТОВ «Коркос»не зміг бути присутнім у судовому засіданні, внаслідок чого був позбавлений можливості надати документи господарському суду Дніпропетровської області, у тому числі і довідку про відсутність заборгованості по відсоткам в розмірі 4000 грн., які були стягнуті судом першої інстанції помилково, а також повідомлення про цільове використання коштів. Погашення заборгованості відбулося в повному обсязі, оскільки банк самостійно списував грошові кошти з розрахункового рахунка клієнта.

Зазначене вище, на думку скаржника, спричинило порушення також принцип рівності прав сторін - учасників судового провадження на доступ до правосуддя. Вважає безпідставним і стягнення штрафу, оскільки було надано у той же день всі документи банку, які стосувалися операцій з кредитними коштами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

31.10.2012 року від представника ПАТ КБ «ПриватБанк»надійшли пояснення щодо наявності у скаржника заборгованості з відсотків та щодо обов'язку сплатити штраф за пунктом 2.2.8 Кредитного договору (а.с.136 т.3).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року, на підставі клопотання представника позивача та представника відповідача -2, продовжено строк розгляду спору на 15 днів, згідно вимог статті 69 ГПК України.

03.12.2012 року в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги скаржника та просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 року у справі №2/5005/10182/2011 залишити без змін.

Представник відповідача -1 не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, згідно вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.

Представник відповідача -2 (скаржника) в судовому засіданні підтримав доводи зазначені в апеляційні скарзі та просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996р. № 02-5/422 "Про судове рішення" - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 року у справі № 2/5005/10182/2011 підлягає задоволенню, рішення - скасуванню, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити з таких підстав.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду встановлено, що стягнення заборгованості по договору в сумі 4 000 грн. є помилковим, оскільки кошти сплачено, з чим позивач погодився повністю.

Що стосується стягнення штрафу, то апеляційний господарський суд зауважує про наступне.

Згідно з п.2.2.8 Договору про надання кредитних коштів від 25.10.2007 року, щомісячно в строк до 15 числа, скаржник зобов'язується інформувати банк про цільове використання кредитних коштів з наданням підтверджуючої документації.

На перевірку доводів скаржника, Дніпропетровським апеляційним господарським судом було зобов'язано позивача надати матеріали кредитної справи, оригінали яких досліджувались в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що скаржником отримано від позивача декілька кредитних траншів в період з жовтня 2007 року по липень 2008 року, а саме: 31.10.2007р., 20.11.2007р., 29.01.2008р., 05.02.2008р., 19.02.2008р., 18.03.2008р., 21.03.2008р., 23.04.2008р., 25.04.2008р., 27.05.2008р., 24.06.2008р., 08.07.2008р.

У матеріалах кредитної справи наявне платіжне доручення №1270 від 31.10.2007р., у відповідності до якого по правовідносинам за контрактом від 01.01.2007р. було сплачено за товар, який розмитнено на підставі митної декларації, на якій міститься відмітка позивача про отримання ним копії цієї декларації, яка і знаходиться у матеріалах кредитної справи. Також, з платіжного доручення №23/1964 рл від 20.11.2007р. вбачається, що грошові кошти були сплачені за розмитнений товар 18.09.2007р.

Згідно акта перевірки цільового використання кредитних коштів нецільового використання кредитних коштів не встановлено і банк не мав претензій з цього приводу до позичальника.

По операціях від 29.01.2008р., 05.02.2008р., 19.02.2008р. було здійснено придбання валюти, про що зазначено у платіжних дорученнях в межах банківських операцій, тому не можна стверджувати про те, що банк не був повідомлений про цільове використання кредитних коштів.

18.03.2008р. було здійснено розрахунок з фірмою «Імпекс Мрія», копія рахунку-фактури якої також міститься у матеріалах кредитної справи.

23.04.2008р. було здійснено перерахування за митне оформлення товару, ввезеного в Україну, про що є повідомлення Полтавської митниці, яке також надане скаржником у матеріали кредитної справи.

25.04.2008р. було здійснено сплата податку на прибуток, про що зазначено у платіжному дорученні і ця операція не виходила за межі банку.

24.06.2008р. сплачено за послуги митниці по розмитненню товару .

Оскільки, діючим законодавством України у сфері банківської діяльності не передбачено спеціальної форми повідомлення банку і така форма умовами договору не затверджувалася, то не можна вважати неправильною практику надання скаржником документів позивачеві, що підтверджують здійснення фактичних товарних операцій - придбання валюти, товару, його розмитнення тощо, у той же день, коли їх було проведено.

Що стосується внутрішньобанківських операцій, то інформація про цільове використання коштів зазначається у платіжних дорученнях, на підставі яких їх було здійснено.

У відповідності до п.5.2 договору від 25.10.2007 року, метою (ціллю) кредитування було поповнення оборотних засобів, придбання сировини, матеріалів, партії товарів, основних засобів, погашення кредиторської заборгованості, виплата заробітної плати і відповідних платежів, оплат податків, проплата за виконані роботи і послуги, надання фінансової допомоги. З матеріалів справи не вбачається нецільового використання кредитних коштів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції у цій справі постановлені на підставі неповного з'ясування всіх суттєвих її обставин, а тому у відповідності до ст.104 ГПК України, рішення у справі має бути скасоване, апеляційну скаргу слід задовольнити, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос", м. Полтава на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 р. у справі № 2/5005/10182/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2012 р. у справі № 2/5005/10182/2011 скасувати.

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ до відповідача -1: товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", м. Дніпропетровськ, відповідача -2: товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос", м. Полтава про стягнення з заборгованості за кредитним договором в сумі 198 849,26 грн. відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Коркос", м. Полтава:

- суму судового збору за подання позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області в розмірі 1 988,50 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім)грн. 67 коп.;

- витрати на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість)грн.;

- суму судового збору за подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в розмірі 826,50 грн. (вісімсот двадцять шість)грн. 50 коп.

Видати наказ. Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя І.В. Тищик

Повний текст постанови складений 06.12.2012 року.