Постанова

від 03.12.2012 по справі 5019/1299/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа № 5019/1299/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мультимедійна спілка" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2012 р. у справі № 5019/1299/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мультимедійна спілка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг", Іноземного підприємства "Індра"

про стягнення в сумі 13 628 грн. 35 коп.

за участю представників:

позивача - Катеринчик А.І.,

відповідача 1 - не з'явився,

відповідача 2 - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська мультимедійна спілка" звернулось до місцевого господарського суду із позовом до Іноземного підприємства "Індра", Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС Трейдінг" про стягнення 13628,35 грн., з яких 12439,82 грн. основного боргу, 919,09 грн. пені, 269,44 грн. - 3 % річних.

Заявою від 17.10.2012 року позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені та просив стягнути 937,93 грн. пені

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24.10.2012 року (суддя Гудзенко Я.О.) вказаний позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Іноземного підприємства "Індра" на користь ТОВ "Українська мультимедійна спілка" 4257,82 грн. основного боргу, 341,20 пені, 3 % річних в сумі 71,96 грн. та 551,64 грн. судового збору. В частині вимог до ТОВ "УМС Трейдінг" провадження у справі припинено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що на виконання договору № 38/11 від 02.05.2011 року позивач поставив ІП "Індра" товар на загальну суму 12439,82 грн., водночас останній здійснив лише часткову оплату за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 4257,82 грн.. З огляду на приписи ст.ст. 11, 509, 526, 655, 691, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України та надавши юридичну оцінку доказам поданим сторонами, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу. Крім того, перевіривши арифметичний розрахунок пені та 3% річних, нарахованих позивачем суд встановив, що стягненню підлягає 341,20 грн. пені та 3 % річних у розмірі 71,96 грн. за період з 05.09.2011 р. по 31.07.2012 р. Оскільки від позивача до суду 01.10.12 р., на підставі ст. 22 ГПК України, надійшла заява про відмову від позову в частині позовних вимог до ТОВ "УМС Трейдінг", суд припинив провадження у справі в частині вимог до відповідача-2 на підставі ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2012 року в частині відмови в позові до ІП "Індра" про стягнення 8182 грн. основного боргу, пені в сумі 596,73 грн., 3% річних в сумі 197,48 грн. та 1057,86 грн. витрат зі сплати судового збору.

Апелянт зокрема зазначає, що судом помилково зроблено висновок про те, що часткова оплата товару відповідачем здійснена за спірними видатковими накладними. Зауважує, що у жодному із вказаних платіжних доручень в графі призначення платежу не зазначено на виконання якої видаткової накладної здійснено платіж. Вказує також, що оскільки ІП "Індра" в терміни погоджені в договорі за поставлений товар саме згідно спірних видаткових накладних не розрахувалось, вважає, що арифметичний розрахунок пені позивача в сумі 937,93 грн. було здійснено вірно.

Відповідачі правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались, участь уповноважених представників під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не забезпечили.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених у ній.

Враховуючи, що нез'явлення сторін не перешкоджає вирішенню спору, судова колегія визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідачів.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.05.2011 року ТОВ "Українська мультимедійна спілка" (постачальник) та ІП "Індра" (покупець) укладено договір поставки № 38/11, відповідно до п.п. 1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені договором, передати у власність покупця товар в певній кількості, належної якості і погодженій ціні, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, що визначені в даному договорі (далі-договір, а.с 9-15).

Згідно з п. 1.3 договору кількість та асортимент кожної партії поставленого товару вказуються в накладній, що оформляється згідно замовлення покупця, яке є невід'ємною частиною даного договору. Накладні оформляються на кожну партію поставленого товару і мають силу специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору ціна на товар, що поставляється згідно даного договору, є договірною та вказується у накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, що поставляється згідно даного договору, може бути змінена виключно за згодою сторін.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що загальна сума даного договору є сукупною сумою всіх поставок, що здійснені протягом терміну дії договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011 року (п. 10.1 договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Апеляційним судом встановлено, що у період з 05.07.2011 р. по 27.12.2011 р. позивач поставив ІП "Індра" товар на загальну суму 12439,82 грн., що підтверджується видатковими накладними № 47 від 05.07.2011 р. на суму 2670 грн., № 51 від 20.07.2011р. на суму 2352 грн., № 60 від 15.08.2011р. на суму 1160 грн., № 77 від 20.09.2011р. на суму 1714,68 грн., № 83 від 03.10.2011р. на суму 787,80 грн., № 97 від 03.11.2011р. на суму 1361,94 грн., № 99 від 24.11.2011р. на суму 777,00 грн., № 108 від 27.12.2011 р. на суму 1616,40 грн. (а.с. 17-24).

Пунктом 5.4 договору передбачено, що покупець здійснює оплату на умовах відстрочки платежу протягом 60-ти календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця.

Відповідач-1 свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково, сплативши платіжними дорученнями № 1158 від 06.09.2011 р. - 2670 грн., № 1355 від 28.09.2011 р. - 2352 грн., № 1575 від 26.10.2011 р. - 1160 грн., № 2034 від 26.12.2011 р. - 1500 грн., № 2055 від 28.12.2011 р. - 500 грн., а всього 8182 грн. (а.с. 100-104).

Поряд з тим, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає про те, що вказаними платіжними дорученнями сплачено борг не за спірними видатковими накладними.

Колегія суддів відхиляє дані посилання апелянта, оскільки в платіжних дорученнях в графі призначення платежу зазначено саме угоду № 38/11 від 02.05.2011 р., а доказів поставки товарів для ІП "Індра" у період з 05.07.2011 р. по 27.12.2011 р., крім спірних накладних, ТОВ "Українська мультимедійна спілка" не надало. З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що сплата відповідачем-1 коштів в сумі 8182 грн. мала місце саме на оплату зазначених спірних накладних.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача-1 в частині повернення позивачу товару на суму 2902,00 грн. згідно накладної № ІN 307.16.09 від 16.09.2011 року, оскільки такої накладної, як і належних доказів у підтвердження повернення товару, матеріали справи не містять.

Крім того, заперечуючи проти позову ІП "Індра" вказувало також на те, що в порушення п. 11.1 договору позивач не виконав свої зобов'язання в частині направлення представника для здійснення повернення товару.

Поряд з тим, за приписами п. 11.1 договору, покупець має право повернути постачальнику нереалізований товар, поставлений у відповідності з договором, а постачальник зобов'язується такий товар прийняти та повернути вартість товару, що повертається. Постачальник зобов'язаний здійснити повернення товару власним транспортом та за свій рахунок протягом десяти календарних днів з дати отримання від покупця відповідного повідомлення.

Згідно з п. 11.3 договору, у разі невиконання постачальником вимог п. 11.1 договору покупець має право передати цей товар на відповідальне зберігання третій особі з віднесенням пов'язаних з цим витрат на рахунок постачальника або реалізувати цей товар за цінами нижче цін, за якими цей товар було отримано від постачальника.

Як вбачається, наявний в матеріалах справи договір зберігання №164/11/10 укладено 01.04.2009 року, тобто до виникнення спірних правовідносин, при цьому актів прийому-передачі відповідач-1 суду не надав, а отже відповідні доводи ІП "Індра" не заслуговують на увагу.

Крім того, вимога ІП "Індра" № СК-1/12/493 про направлення представників для здійснення повернення товару надіслана ТОВ "Українська мультимедійна спілка" 27.09.2012 року та враховуючи, що відповідач-1 доказів отримання такої вимоги, як це передбачено п.11.1 договору не надав, у позивача не виник обов'язок здійснити повернення товару.

Апеляційний судом також встановлено, що 03.05.2011 року між ТОВ "Українська мультимедійна спілка" та ТОВ "УМС Трейдінг" укладено договір поруки, згідно п. 1.1 якого відповідач-2 (поручитель) зобов'язався відповідати перед позивачем (кредитором) за виконання відповідачем-1 (боржником) своїх майнових зобов'язань.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежена сплатою суми в розмірі 1000 грн. (п. 3.1 договору поруки).

Поряд з тим, 01.10.2012 року до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Українська мультимедійна спілка" б/н від 28.09.2012 року про відмову від позову в частині вимог до ТОВ "УМС Трейдінг".

Враховуючи приписи п.4 ст. 80 ГПК України, суд першої інстанції правомірно прийняв відмову позивача від позову у вказаній частині і припинив провадження у справі в частині вимог до відповідача-2.

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія апеляційного господарського суду вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно враховував положення ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття зобов'язання, його порушення та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, у зв'язку з чим стягнув з відповідача-1 суму основного боргу в розмірі 4257,82 грн. (12439,82 грн. - 8182 грн.).

Що стосується стягнення з ІП "Індра" пені в сумі 937,93 грн. та 3% річних за період з 04.09.2011 р. по 31.07.2012 р., апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує зі змісту п. 7.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок пені та 3 % на суму боргу з врахуванням здійснених відповідачем-1 платежів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стягненню підлягає пеня у розмірі 341,20 грн. та 3 % річних у розмірі 71,96 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання позивача, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, апелянт, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Рівненської області від 24.10.2012 р. у справі №5019/1299/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська мультимедійна спілка" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Саврій В.А.