Ухвала

від 26.11.2012 по справі 2а/0570/7765/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року справа №2а/0570/7765/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Марциновському А.К.

за участю представників від:

позивача Панишева С.О.

відповідача Кузьмичова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/7765/2012 за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.05.2012 року № 0000042204, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року позовні вимоги ( з урахуванням уточнених вимог) задоволені у повному обсязі.

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.05.2012 року № 0000042204, винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо зменшення підприємству з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 744 986,00 грн. Вирішене питання про судові витрати (а.с.17, 18-22 том 5).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Київському районі м. Донецька звернулось з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.24-27 том 5).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються, у невірному застосуванні положень п.п.181.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України, ст.ст.215, 216, 228 ЦК України, ненаданням належної оцінки укладеним позивачем договорами з контрагентом ТОВ «Євро Клас Трейд», відсутністю господарських відносин, зазначені операції не мали реального характеру, відсутність товарно - транспортних накладних, внаслідок чого має місце нікчемність правочинів, наявні первинні документи позивача не можуть бути враховані при формуванні податкового кредиту із зазначеними контрагентами. Податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим, законним прийняте на підставі здійсненої перевірки, відповідно до якої встановлені відповідні порушення податкового законодавства.

Представник відповідача-апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду скасувати, та прийняти нову про відмову у задоволення вимог.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Надав письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Підприємство з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 19.06.2001 року за № 1 266 120 0000 003428. Ідентифікаційний код юридичної особи - 31534840, місцезнаходження - 83015, м. Донецьк, пр. Миру, буд. 14-А. Згідно довідки про взяття на облік платників податків від 27.06.2007 року № 824/10/29-014-29 ПІІ ТОВ «Вікторія» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька з 09.07.2001 року за № 3613. ПІІ ТОВ «Вікторія» зареєстроване платником податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво (серії НБ № 105103) за № 07770280 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Київському районі м. Донецька 13.11.2002 року. Свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту (в новій редакції), затвердженою протоколом Загальних Зборів Учасників від 07.11.2008 року № б/н.

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АБ № 045850 ПІІ ТОВ «Вікторія» здійснює наступні види діяльності за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності): «55.10.0 Діяльність готелів», «55.30.1 Діяльність ресторанів», «55.30.2 Діяльність кафе», 55.40.0 Діяльність барів», «80.21.3 Позашкільна освіта», «74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу».

В період з 23.04.2012 року по 08.05.2012 року ДПІ у Київському районі м.Донецька проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПІІ ТОВ «Вікторія» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року та податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Євро Клас Трейд» (код за ЄДРПОУ 36068723), про що складений акт від 16.05.2012 року № 672/22-4/31534840 (далі - акт перевірки № 672).

Зі змісту цього акту вбачається, що ДПІ у Київському районі м. Донецька отримало від ДПС у Донецькій області листів від 20.05.2011 року № 7590/7/20-213-3, від 19.08.2011 року № 12464/7/20-213-3, від 27.10.2011 року № 15790/7/20-13313-3, якими доведено, що ПІІ ТОВ «Вікторія» сформувало сумнівний податковий кредит від ТОВ «Євро Клас Трейд» у березні 2011 року - у розмірі 333 333,33 грн., у червні 2011 року - у розмірі 176 938,54 грн. та липні 2011 року - у розмірі 234 714,50 грн.

Крім того, ДПІ у Київському районі м. Донецька отримало також від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва інформацію у вигляді акту від 10.02.2012 року № 465/23-522-36068723 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Євро Клас Трейд» (код за ЄДРПОУ 36068723) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «ЦЕК «Еско Центр» та ПІІ ТОВ «Вікторія» їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011 року» (далі - акт перевірки № 465).

В акті перевірки № 672 відповідач посилається на те, що зазначеним актом перевірки № 465 встановлено, що у контрагента ТОВ «Євро Клас Трейд» відсутні складські приміщення, наявний автомобільний чи інший транспорт, інші матеріальні ресурси, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу. Також у акті перевірки № 465 зазначено, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ «Євро Клас Трейд» по взаємовідносинам у періоді з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року з ТОВ «Компанія «Вайліс» (акт перевірки від 09.02.2012 року № 388/23-522-36068723) встановлено нікчемність правочину між цими підприємствами, що призвело до завищення податкового кредиту у ТОВ «Євро Клас Трейд», сформованого за рахунок ТОВ «Компанія «Вайліс». Покупцями продукції були ТОВ «ЦЕК Еско Центр» та ПІІ ТОВ «Вікторія». Отже встановлено про неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ «Євро Клас Трейд» в частині постачання товарів, передбаченому приписами діючого законодавства України за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року (арк. акту 6-7, арк. справи 124-125 том 1).

В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПІІ ТОВ «Вікторія» відповідач відмітив, що позивач не надав перевіряючим первинні документи, що підтверджують спосіб та засіб перевезення: реквізити перевізника, договір, товарно-транспорті накладні, довіреності, залізнично-дорожні квитанції, тощо, форми проведення розрахунків (дата, сума) та наявність дебіторської або кредиторської заборгованості на початок та кінець відповідного періоду за транспортування ТМЦ (товарно-матеріальних цінностей) (арк. акту 7-8, арк. справи 125-126 том 1).

Також відповідачем не підтверджені надані йому позивачем під час проведення перевірки копії сертифікатів відповідності на 26 аркушах, виданих «UNOX S.P.A.», «SIRMAN S.P.A.», «DAEWOO ELECTRONICS CORPORATION», «ANGELO PO GRANDI CUCINE SPA», ТОВ «Легіон Стіл», ТОВ «Інтер-Проф» та інші, оскільки, як слідує з акту перевірки № 672 згідно бази ДПС України «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» встановлено, що ТОВ «Євро Клас Трейд» не мав взаємовідносин з вищевказаними підприємствами у березні, червні та липні 2011 року. Таким чином, до перевірки не надано документацію щодо якості продукції, відповідності її державним стандартам та нормам, її походження (арк. акту 11, арк. справи 129 том 1).

У зв'язку з цим відповідачем визначено, що позивачем порушено ст.ст. 205, 206, 662, 673 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 306 Господарського кодексу України, норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Правил оформлення перевізних документів залізничним транспортом, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року № 863/5084 тощо, а саме: відсутність товарно-транспортних накладних, що свідчить про відсутність переміщення товару та фактичне здійснення господарської операції, та не можливість підтвердити якість поставленого товару від ТОВ «Євро Клас Трейд» на адресу ПІІ ТОВ «Вікторія», що також свідчить про відсутність фактичного постачання товару.

З урахуванням вищевикладеного ДПІ у Київському районі м. Донецька зроблено висновок , що справжньою метою угоди № 724 від 15.02.2011 року, укладеною між ПІІ ТОВ «Вікторія» та ТОВ «Євро Клас Трейд» було отримання податкової вигоди першим у вигляді завищення податкового кредиту, зменшення податкового зобов'язання та, як наслідок, податку, який повинен бути перерахований до бюджету України.

Одночасно, посилаючись на норми ст.ст. 203, 215, 216, 228 та 235 Цивільного кодексу України відповідачем також зроблено висновок , що правочин, здійснений позивачем та його контрагентом (ТОВ «Євро Клас Трейд») за угодою від 15.02.2011 року № 724 є нікчемними, та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з її недійсністю.

Таким чином, проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ПІІ ТОВ «Вікторія» (з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року) неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 744 985,00 грн., у тому числі за березень 2011 року на 333 333,00 грн., за червень 2011 року на 176 938,00 грн., за липень 2011 року на 234 714,00 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Зазначене порушення призвело до завищення:

- значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) у розмірі 234 714,00 грн.;

- залишку від'ємного значення (ряд. 21) у розмірі 510 272,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення (ряд 24), який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 510 272,00 грн.

Позивач не погодився з таким висновком та подав до ДПІ у Київському районі м. Донецька заперечення до акту перевірки № 672.

За результатами розгляду цього заперечення відповідач листом від 29.05.2012 року № 4619/10/22-4 залишив без змін наведені вище висновки акту перевірки № 672, та 29.08.2012 року прийняв спірне податкове повідомлення-рішення за формою «В4» за № 000004224 щодо зменшення ПІІ ТОВ «Вікторія» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 744 986,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наданих суду документів, що між ПІІ ТОВ «Вікторія» (Покупець) укладено з ТОВ «Євро Клас Трейд» (Постачальник) договір від 15.02.2011 року № 724 про постачання товару, найменування, одиниця виміру, загальна кількість та ціна якого визначається у Специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору. За умовами пп. 5.1 п. 5 договору від 15.02.2011 року № 724 поставка товару здійснюється на умовах DDP за адресою м. Донецьк, пр. Миру, 14 А. Згідно пп. 8.3 п. 8 Договору - вид транспорту - автомобільний. Підпунктом 9.6 п. 9 Договору встановлено, що збірка, монтаж та введення в експлуатацію товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника. Строк дії Договору з моменту його підписання сторонами до повного виконання всіх своїх зобов'язань.

Додатковою угодою від 28.02.2011 року до зазначеного договору доповнено пункт 2.1 в частині визначення терміну «проект» - це «план розставлення технологічного обладнання» та розширено п. 5.2 Договору щодо дати поставки, якою вважається дата приймання товару Покупцем, зазначеною у видатковій накладній та п. 9.2 щодо приймання товару за кількістю та якістю та підписом накладної згідно вимогам Податкового кодексу України.

Згідно Специфікацій до Договору Постачальник поставив на адресу Продавця різноманітне електромеханічне та електронагрівальне обладнання (далі - технологічне обладнання, обладнання) для мийки столового посуду, сервізної, борошняного, холодного, гарячого, овочевого, м'ясо-рибного цехів, комплекти стелажів, сервізну, полиці, посуду, спеціальні столи для цехів, холодильні шафи та інше обладнання на загальну суму 4 469 918,25 грн., у тому числі податок на додану вартість (ПДВ) - 744 986,36 грн., про що виписані наступні податкові накладні: від 15.03.2011 року № 17 на суму 2 000 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 333 333,33 грн.), від 17.06.2011 року № 33 на суму 227 255,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 37 875,93 грн.), від 20.06.2011 року № 37 на суму 22 583,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 3 763,84 грн.), від 23.06.2011 року № 40 на суму 811 792,63 грн. (у т.ч. ПДВ - 135 298,77 грн.), від 13.07.2011 року № 13 на суму 470 209,16 грн. (у т.ч. ПДВ - 78 368,19 грн.), від 28.07.2011 року № 52 на суму 445 095,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 74 182,60 грн.), від 29.07.2011 року № 53 на суму 492 982,22 грн. (у т.ч. ПДВ - 82 163,70 грн.) (арк. справи 9-71 т. 1).

На підтвердження отримання придбаного обладнання позивачем надані до матеріалів справи видаткові накладні: від 15.06.2011 року № РН-0000130 на суму 536 750,23 грн. (у т.ч. ПДВ 89 458,37 грн.), від 20.06.2011 року № РН-000136 на суму 1 713 088,39 грн. (у т.ч. ПДВ - 285 514,73 грн.), від 23.06.2011 року № РН-0000139 на суму 811 792,63 грн. (у т.ч. ПДВ - 135 298,77 грн.), від 13.07.2011 року (у т.ч. ПДВ - 470 209,16 грн.), від 28.07.2011 року № РН-0000190 на суму 445 095,62 грн. (у т.ч. ПДВ - 74 182,60 грн.), від 29.07.2011 року № РН-0000191 на суму 492 982,22 грн.) (арк. справи 105-118 т.1) та акти приймання-передачі обладнання: від 28.07.2011 року, 29.07.2011 року, 13.07.2011 року, 23.06.2011 року, 20.06.2011 року, 15.06.2011 року (арк. справи 114-129 том 2).

Оплата за обладнання здійснена позивачем у березні, червні, серпні та вересні 2011 року, про що свідчать платіжні доручення (арк. справи 93-102 том 3).

З огляду на Реєстри отриманих податкових накладних та Додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, червень та липень 2011 року, що надані позивачем до матеріалів справи та підтверджено актом перевірки № 672 сума податку на додану вартість у розмірі 744 986,36 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту, а саме: у березні 2011 року в сумі 333 333,33 грн., у червні 2011 року в сумі 176 938,54 грн. та у липні 2011 року в сумі 234 714,49 грн.

Про оприбуткування позивачем придбаного у ТОВ «Євро Клас Трейд» обладнання свідчать акти введення в експлуатацію основних засобів, що є підставою для зарахування на баланс основних засобів відповідно до п.10 Наказу Мінфіна від 30.09.2003, № 561 "Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів" (арк. справи 145-250 том 3, 1-238 том 4).

Також на підтвердження факту придбання наведеного вище технологічного обладнання позивачем надано до суду план розташування цього обладнання (том 4).

Технологічне обладнання відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України (ГОСТ 12.2.092-94), що підтверджено наявністю Сертифікатів відповідності разом з додатками, виданих Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи разом з додатком (арк. справи 156-181 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи обладнання оприбутковано на балансових рахунках 15221 «Придбання основних засобів» та 1532 «Придбання інших необоротних активів» ПІІ ТОВ «Вікторія» в повному обсязі, та частково оплачені в розмірі 3 572 158,32 грн. (копії платіжних доручень додаються).

Фактично ТОВ «Євро Класе Трейд» поставило та змонтувало обладнання для служби ресторанного господарства ПІІ ТОВ «Вікторія» на суму 4 469 918,26 грн (копії актів прийому-передачі наявні в матеріалах справи).

Не прийняття до уваги відповідачем Сертифікатів відповідності на придбане позивачем у контрагента електромеханічного та електронагрівального обладнання, з огляду на їх неможливості прочитати та відсутності підтвердження по Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів придбання ТОВ «Євро Клас Трейд» з виробниками обладнання у березні, червні, липні 2011 року (період взаємовідносин між позивачем та контрагентом) є безпідставним та не обґрунтованим. Податковий орган не був позбавлений можливості повторно витребувати такі сертифікати для огляду в тому числі і оригінали для ознайомлення. Сертифікати які надані суду, є читаємими та з них за можливе відтворити той інформаційний зміст, який вони несуть та утримують в собі.

Щодо відсутності в автоматизованій системі факту придбання ТОВ «Євро Клас Трейд» з виробниками такого обладнання саме в періоді господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом, та як наслідок висновків податкового органу, як на ще одну обставину, що вказує на відсутність постачання товару позивачу від ТОВ «Євро Клас Трейд» є безпідставними, як з огляду на період здійснення запиту в автоматизованій системі, який може не співпадати з фактом придбання такого обладнання ТОВ «Євро Клас Трейд», так і з огляду на можливість придбання товару у інших осіб, а не закордонного виробника.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, що на думку відповідача законодавчо повинно б бути встановлена обов'язковість купівлі-продажу продукції, що супроводжується сертифікатами якості, в одному податковому періоді, зокрема, за такою схемою: виробник - покупець (продавець) - покупець і т.д., що є безпідставним. Жодним чинним нормативним актом подібного походження сертифікатів відповідності на будь-яку продукцію не передбачено.

Надаючи правову оцінку доводам, що стосується сертифікатів на обладнання суд першої інстанції обґрунтовано застосував в межах спірних правовідносин та надав належну оцінку зазначеним обставинам з урахуванням Закону України від 17.05.2001 року № 2406-ІІІ «Про підтвердження відповідності», Декрету Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію», Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003 року № 225 наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року № 28 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.05.2005 року № 466/10746). Згідно цього Наказу технологічне обладнання за ГОСТом 12.2.092-94 підлягає обов'язковій сертифікації.

Як правильно зазначив суд першої інстанції на підставі аналізу наведених норм, що суб'єкт підприємницької діяльності (постачальник), який реалізує продукцію, що підлягає обов'язковій сертифікації для підтвердження її небезпеки для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища (тобто для підтвердження якості продукції), повинен мати копію сертифікату відповідності на таку продукцію. У разі відсутності такого сертифікату відповідності - нести за це законодавчо встановлену відповідальність.

Судом встановлено, що сертифікати відповідності на придбане технологічне обладнання у позивача в наявності, чинні за строком їх дії, виготовлені на бланках, підписані уповноваженими особами, а тому колегія суддів не вбачає порушення з боку позивача в дотриманні відповідності придбаного обладнання державним стандартам та нормам, тощо.

Наявність у позивача відповідних сертифікатів якості на придбане обладнання, також вказують на факт вчинення господарських операцій з його придбання та встановлення. Зазначене витікає із Закону України «Про підтвердження відповідності», відповідного до якого, встановлений обов'язок постачальника при реалізації продукції надавати копії сертифіката відповідності, який виконаний з боку контрагента. Тобто, надання постачальником сертифікату відповідності товару, в своїй сукупності також вказує на факт здійснення господарської операції.

З огляду на зазначене суд першої інстанції правильно не погодився з висновком відповідача у акті перевірки № 672 щодо того, що сертифікати відповідності на технологічне обладнання вважаються не наданими позивачем у зв'язку з тим, що, як встановлено проведеною перевіркою, контрагент ТОВ «Євро Клас Трейд» не мав взаємовідносин з виробниками обладнання, при цьому, конкретно вказаний період відсутності взаємовідносин - березень, червень та липень 2011 року, оскільки такий висновок спростовується наведеними вище нормативними актами.

Щодо відсутності у ПІІ ТОВ «Вікторія» товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає наступне. Правова позиція відповідача, ґрунтувалась на відсутності у суб'єктів правочину товарно-транспортної документації, що саме по собі унеможливлює ствердження факту реальності здійснення правочину, але законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з результатами формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Як передбачено договором постачання технологічного обладнання від 15.02.2011 року № 724 поставка обладнання здійснюється автомобільним транспортом на умовах DDP згідно з Інкотермс-2000.

Відповідно до Інкотермс-2000 (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) DDP - delivered duty paid (named place of destination) - поставка зі сплатою мита (. назва місця призначення) означає, що продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення.

Норми Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, передбачають обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних у разі укладення договорів про перевезення вантажів з перевізником.

Отже, зазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні регулюють правові відношення про перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі договорів, що укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі, та вантажовідправниками або вантажоодержувачами.

Дана норма кореспондується з Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», якою затверджений перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. Так, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах таким документом є товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб це - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

За домовленістю позивача з контрагентом, постачання технологічного обладнання здійснювалось за рахунок Постачальника (ТОВ «Євро Клас Трейд»), а отже, позивач не має відомості з ким та на яких умовах домовлявся його контрагент про відправку товару на адресу ПІІ ТОВ «Вікторія»: м. Донецьк, пр.. Миру, 14а. На виконання умов договору від 15.02.2011 року № 724 контрагентом обладнання поставлялося без затримок разом з супроводжуючими документами, зокрема: копіями сертифікатів відповідності, видатковими накладними, де вказуються необхідні реквізити (постачальник, дата відвантаження, кількість товару, його вартість, а також є печатка постачальника та підпис уповноваженої особи). Посилання представника апелянта на обов'язковість мати у позивача в своєму бухобліку товаротранспортних накладних на перевезення вантажним транспортом товару, обов'язковість яких встановлена відповідно до визначених господарюючими суб'єктами правил перевезення DDP згідно з Інкотермс-2000, є безпідставним. Самі господарюючи суб'єкти у договорі купівлі продажу не визначали обов'язкової умови надання, внаслідок відсутності такої необхідності, відповідних документів підтверджуючих транспортування обладнання на адресу його встановлення.

Крім того, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, що підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, і відповідно, отримання права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. У відповідності п. 1 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» затвердженого Постановою КМУ № 207 від 25.02.2009р. товарно-транспортна накладна необхідна тільки у випадку, якщо вантажне перевезення здійснюється на підставі договору. У відповідності до умов договору № 724 від 15.02.2011 р. (з додатками) в ціну товару включена: вартість тари, упаковки, маркування, доставки на об'єкт покупця, шеф-монтажу, пусконалагоджувальні роботи, митні витрати, сертифікація на Україні і ПДВ, гарантію та гарантійне обслуговування. У цьому випадку право власності на товар переходить покупцеві в місці поставки, яке визначено як склад покупця. Тобто на склад покупця постачальник везе власний товар і, необхідності в укладанні договору на перевезення в даному випадку немає, а оформлення товарно-транспортної накладної не є обов'язковою умовою.

На підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновками відповідача, з ними не погоджується і суд апеляційної інстанції, викладеними у акті перевірки від № 672 щодо не встановлення факту перевезення технологічного обладнання від продавця (постачальника) (ТОВ «Євро Клас Трейд») до покупця (ПІІ ТОВ «Вікторія») у зв'язку з відсутністю у позивача документів, що засвідчують транспортування товарів. Зазначене спростовується наведеними вище наявними первинними документами: актами приймання-передачі обладнання, видатковими накладними, оприбуткуванням обладнання, а також планом розташування технологічного обладнання на території ПІІ ТОВ «Вікторія».

Крім того, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги акт перевірки № 465 щодо перевірки ТОВ «Євро Клас Трейд», складеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, оскільки ані цим актом, ані актом перевірки № 672 не визначено зв'язок встановлення останнім фіктивності господарських відносин ТОВ «Євро Клас Трейд» зі своїм постачальником ТОВ «Компанія Вайліс» та, відповідно, по ланцюгу постачання з покупцями - ТОВ «ЦЕК «Еско Центр» та ПІІ ТОВ «Вікторія».

Зазначеними актами перевірок не надано жодного законного обґрунтування на фіктивність господарських відносин з ТОВ «Євро Клас Трейд». Напроти, вбачається, що ТОВ «Євро Клас Трейд» сформував по покупцю ПІІ ТОВ «Вікторія» податкові зобов'язання у повному обсязі.

Щодо висновку ДПІ у Київському районі м. Донецька про нікчемність договору від 15.02.2011 року № 724 року, укладеному між ПІІ ТОВ «Вікторія» та ТОВ «Євро Клас Трейд» колегія суддів зазначає, що надані позивачем та досліджені судом первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції. Відповідно до матеріалів справи, не знайдено невідповідності наявних первинних документів приписам ст.ст. 3,9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне підтвердження записів у бухгалтерському обліку.

Проведеною перевіркою податкового органу встановлені обставини складання відповідних податкових та видаткових накладних на поставлені контрагентом товари, та не встановлено обставин невідповідності цих накладних поставленим товарам.

Крім того, правильність заповнення податкових накладних та форма податкових накладних відповідачем не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання. Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідачем не доведено та не встановлено.

Як вбачається за матеріалами справи, спірні господарські відносини з контрагентом спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача, у договорах наявна господарська мета. При цьому не заперечується фактичне використання продукції у своїй господарській діяльності, придбаної позивачем.

Колегія суддів звертає увагу, що перелік обов'язків платника податків, визначений ст.16 Податкового кодексу України, і не передбачено обов'язку перевірки законності і правомірності діяльності контрагентів.

Що стосується доводів відповідача стосовно нікчемності правочинів між Позивачем та ТОВ «Євро Клас Трейд», суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про їх безпідставність.

Податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом. Податковий орган формуючи такі не притаманні йому висновки та приймаючи таке рішення, порушує принцип визначеної компетенції щодо визнання таких правочинів недійсним, що приводить до безпідставного прийняття рішення.

Крім того, відповідачем не доведено перед судом та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджували, що позивач діяв без належної обачності й обережності, і йому могло бути відомо про порушення, які можливо допущенні його контрагентами щодо його фіктивності. Не під час здійснення перевірки, не під час розгляду справи в суді відповідачем не надано беззаперечних доказів, як то обвинувального вироку, постанови (як то про звільнення від кримінальної відповідальності, закриття з не реабіліатуючих обставин) якими б були доведені та встановлені відповідні обставини справи, правові наслідки щодо діяльності контрагента позивача, що нерозривно пов'язується з Позивачем в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення, ДПІ повинно з'ясувати усі необхідні обставини, на підставі яких приймається рішення. Рішення суб'єкту владних повноважень повинно бути обґрунтованим. Такі висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на сумнівних припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах.

Перекладання свого обов'язку щодо доказування обставин справи, що стосується встановлення факту правопорушення позивача, та як правило на обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення на суд, який за думкою відповідача повинен доводити правомірність прийнятого податковим органом рішення, є некоректним.

Саме ДПІ повинно приймати рішення на підставі усіх встановлених обставинах справи, яким суд надає оцінку та такому рішенню, суд не може перебирати на себе функцію виконання обов'язків податкового органу. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Недоведеність податковим органом порушення податкового законодавства платником податку, при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення податкових зобов'язань, і як наслідок цього безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем неправомірно.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апелянтів не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/7765/2012- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 листопада 2012 року. Ухвала у повному обсязі виготовлена 30 листопада 2012 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова А.В.Гайдар