УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2012 р. Справа № 148190/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Качмара В.Я., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Прухницької Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «НВФ «ЕНЕРГОБУДМОНТАЖ» до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И В:
22.05.2012 року Приватне підприємство «НВФ «ЕНЕРГОБУДМОНТАЖ» (далі - Позивач, ПП «НВФ «ЕНЕРГОБУМОНТАЖ» відповідно) звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Івано-Франківської митниці (далі - Відповідач, Івано-Франківська митниця) про визнання протиправним та скасування рішення.
В ході розгляду справи Позивачем були збільшені позовні вимоги.
Позов, з врахуванням його збільшення, обґрунтований тим, що прийняті Відповідачем оскаржувані рішення № 206060000/2012/000953/1 від 26.03.2012 року, № 206060000/2012/000743/2 від 15.03.2012 року, № 206060000/2012/000784/1 від 16.03.2012 року, № 206060000/2012/000776/2 від 16.03.2012 року та № 206060000/2012/000953/1 від 26.03.2012 року, якими збільшено митну вартість на імпортовані товари шляхом проведення перевірки відомостей, заявлених у деклараціях митної вартості, призвели до додаткового нарахування Позивачу обов'язкових платежів на загальну суму 31848,29 грн. Позивач зазначив, що при митному оформленні товарів ним подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного товару за цінами, що визначені в контрактах, а заявлена митна вартість товару не є нижчою у порівнянні з рівнем митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого попередньо здійснювалось за цими ж контрактами. В оскаржуваних рішеннях Відповідачем безпідставно підвищено митну вартість товарів, а також не вказано порушення, вчиненні Позивачем при їх розмитненні, які б слугували підставою для повторного визначення митної вартості товару, при цьому у всіх поданих документах ціни зазначались за одиницю товару - штуку, проте Відповідач здійснив визначення митної вартості, взявши за одиницю виміру - масу товару в кілограмах. Вважає, що Відповідачем в порушення статті 266 Митного кодексу України (далі - МКУ), було здійснено повторне визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, який використано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 МКУ. Крім цього, Відповідач при самостійному визначенні вартості ввезеного товару не дотримався передбаченого законодавством десятиденного терміну для подання Позивачем витребуваних документів та не провів консультацій, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Вважає дані рішення про визначення митної вартості товарів необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року позов задоволено повністю, оскаржувані рішення Відповідача визнані протиправними та скасовані.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що Позивач надав всі передбачені законодавством документи, необхідні для розмитнення товару. Додаткових документів, крім визначених законом, Відповідач не мав права вимагати. При самостійному визначенні митної вартості товарів Івано-Франківська митниця не дотрималася встановленого порядку - не витримала 10-денного строку для надання додатково витребуваних документів, не провела консультацій з Позивачем, не застосовуючи попередніх методів визначення вартості товарів зразу ж застосувала резервний метод.
Не погодившись з постановою окружного суду, Відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, зазначивши у скарзі, що висновки суду не відповідають нормам матеріального права. Так, Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 (далі - Порядок № 1766), передбачається право митного органу вимагати у декларанта додаткові документи. Суд дійшов хибного висновку про те, що запис Позивача про неможливість надати витребуваний митним органом документ не може трактуватись як відмова від його надання, та про необхідність застосування в даному випадку 10-денного строку на надання документу. Позивач не довів митному органу правильності визначення ним митної вартості товарів. Не відповідає обставинам справи висновок суду про відмову представника Відповідача надати засвідчений витяг з ЦБТ ДМСУ, оскільки такої відмови в судовому зсіданні не заявлялося. Івано-Франківська митниця просить скасувати постанову від 06.08.2012 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.
Представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що 16 липня 2010 року Позивачем укладено контракт за № 11/1 та додаткову угоду від 25 жовтня 2011 року з юридичною особою нерезидентом України - польською фірмою «AKS ZIELONKA», згідно яких «AKS ZIELONKA» поставляє, а приватне підприємство «НВФ «ЕНЕРГОБУДМОНТАЖ» придбаває корпуси кабельні, канали, труби і інше електротехнічне обладнання для комунальних потреб.
За вищенаведеним контрактом здійснено дві поставки товару через митну територію України.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів Позивач через свого Декларанта подав відповідачу Декларацію митної вартості за № 206060000/2012 від 19.03.2012 року, вантажно-митну декларацію (далі - ВМД) за № 206060000/2012/001957, контракт за № 11/1 від 16.07.2010 року та додаткову угоду від 25 жовтня 2011 року з додатками, рахунок-фактуру (інвойс) з перекладом за № VAT F /EXP/12/000003 від 08.03.2012 року, обґрунтування митної вартості товару, прайс-листи «AKS ZIELONKA», розрахунок витрат на доставку вантажу № 4 від 13.03.2012 року, експортну ВМД, сертифікат про походження товару № PL/MF/AE 0118134, накладну СМR. Додаткові документи, що подавались Відповідачу також зазначені в картках відмови в прийнятті митної декларації за № 206060000/2/00034 та № 20602000/2/00039.
Відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів № 206060000/2012/000743/2 від 15.03.2012 року Відповідачем збільшено митну вартість на імпортований товар: кабельні лотки - вироби будівельні з пластмаси (ПВХ), кабельні канали для електричних мереж різних типів торгівельної марки «AKS ZIELONKA» до 10810,17 PLN, а рішенням про визначення митної вартості товарів від 16.03.2012 року № 206060000/2012/000784/1 збільшено митну вартість на імпортовані товари цієї ж фірми-виробника: трубки пластмасові з (ПВХ), жорсткі, безшовні, довжиною 2 м, різних типів до 910,00 PLN, що призвело до додаткового нарахування Позивачу обов'язкових платежів на загальну суму 1269,34 грн.
1 вересня 2010 року позивачем укладено Договір поставки за № 27/1 та додаткові угоди з юридичною особою нерезидентом України - словенською фірмою TEM Catez d.d., згідно з якими TEM Catez d.d. поставляє, а ПП «НВФ «ЕНЕРГОБУДМОНТАЖ» придбаває товари виробництва фірми TEM Catez d.d.: вимикачі, гнізда, електродзвінки, рамки та інше пластмасове та електротехнічне обладнання для комунальних потреб.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів Позивач через свого Декларанта подав відповідачу Декларацію митної вартості від 20.03.2012 року, ВМД за № 206060000/2012/001996, договір поставки за № 27/1 від 01.09.2010 року, додаткові угоди № 2 від 01.12.10 року, № 3 від 15.12.2010 року, № 4 від 01.07.2011 року та № 5 від 25.10.2011 року, рахунок-фактуру (інвойс), обґрунтування митної вартості товару, прас-листи TEM Catez d.d., розрахунок витрат на доставку вантажу №4 від 13.03.2012 року, експортну ВМД, сертифікат про походження товару №109900, накладну СМR, Вказані відомості також відображені в графі 18 Рішення про визначення митної вартості товарів № 206060000/2012/000776/2 від 16.03.2012 року, згідно з яким Відповідачем збільшено митну вартість на вказані товари, що імпортувались на загальну суму 28884,81 грн. Перелік додаткових документів, які подавались Відповідачу, теж висвітлені в картці відмови в прийнятті митної декларації за № 20602000/2/00037.
4 липня 2011 року Позивачем укладено контракт за № 28/2 та додаткову угоду № 1 від 25.09.2011 року з юридичною особою нерезидентом України - польською фірмою APANA Sp. z o.o., згідно з якими APANA Sp. z o.o. поставляє, а приватне підприємство «НВФ «Енергобудмонтаж» придбаває вироби з металу: гвинт самонарізний, гвинт короткий, гвинт довгий, лапки і інші товари.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів Позивач через свого Декларанта подав Відповідачу Декларацію митної вартості від 26.03.2012 року, контракт за № 28/2 від 04.07.2011 року, додаткову угоду № 1 від 25.09.2011 року, рахунок-фактуру (інвойс) з перекладом за № 3/03/2012 від 19.03.2012 року, комерційну пропозицію фірми APANA Sp. z o.o. № 28/03 від 28.03.2011 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 36 від 13.03.2012 року, вантажно-митну декларацію за № 206060000/2012/002271, обґрунтування митної вартості товару, розрахунок витрат на доставку вантажу № 5 від 26.03.2012 року, експортну ВМД, сертифікат про походження товару № PL/MF/AE 0118136, накладну СМR. Додаткові документи, які подавались Відповідачу, також висвітлені в картці відмови в прийнятті митної декларації за № 20602000/2/00046.
Відповідно до рішення про визначення митної вартості товарів № 206060000/2012/000953/1 від 26.03.2012 року Позивачу збільшено митну вартість на імпортований товар на загальну суму 1694,14 грн.
Таким чином, згідно із вказаними рішеннями Відповідачем самостійно визначено митну вартість товарів із застосуванням 6 резервного методу, виходячи з того, що Позивачем не представлено на вимогу митного органу витребувані у Позивача додаткові документи, як то - «калькуляцію фірми виробника», про що було зроблено відмітку на декларації митної вартості в процесі митного оформлення товарів від фірми APANA Sp. z o.o.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, відповідають наявним в матеріалах доказам та не заперечуються сторонами.
Тому зазначені обставини апеляційний суд вважає такими, що знайшли підтвердження в ході апеляційного перегляду справи.
Правильно встановивши фактичні обставини справи, окружний суд вірно застосував відповідні цим правовідносинам норми матеріального права.
Так, Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється статтями 259-273 МКУ в редакції Закону України № 92-ІV від 11.07.2002 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а також Порядком № 1766.
Відповідно до частин першої та другої статті 258 МКУ заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Частиною 4 статті 260 МКУ передбачено, що методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.
Згідно із статтею 266 МКУ визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Частина 2 цієї статті зазначає, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за ціною договору, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.
Згідно з ч. 2 ст. 267 МКУ якщо митна вартість не може бути визначена за ціною договору, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. Статті 268 та 269 МКУ передбачають визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Частина 5 статті 266 МКУ передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Проте всупереч вимогам закону процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого послідовного вибору методів для визначення митної вартості, необхідність яких передбачена ст. 266 МКУ, не проводилася.
Доводи Відповідача про відсутність належної інформації для застосування методів визначення митної вартості за ціною на ідентичні чи аналогічні товари не були доведені у судовому засіданні.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 339 від 09.04.2008 року, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення покладено на митні органи, при цьому послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю визначається Державною митною службою України.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Тому обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що вищезазначений перелік документів, поданих Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості, був вичерпним та в повній мірі обґрунтовував визначену в митних деклараціях ціну товару, що в свою чергу виключало потребу Відповідачу вимагати додаткові відомості для підтвердження заявленої митної вартості товарів та було достатньою підставою для застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Пунктом 11 Порядку № 1766 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. При цьому, посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 1766 декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 1010 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
В пункті 14 Порядку № 1766 вказано, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Запис про неможливість надання калькуляції фірми виробника вчинений Позивачем 26.03.2012 року Відповідач хибно трактував як відмову у наданні додаткових документів, внаслідок чого, без надання позивачу десятиденного строку для подачі витребуваних документів, прийняв одне із оскаржуваних рішень № 206060000/2012/000953/1 від 26.03.2012 року.
Митне оформлення товарів придбаних від фірми «AKS ZIELONKA» (Польща) та фірми TEM Catez d.d. (Словенія) теж проводилось шляхом електронного декларування, проте у графі «Для відміток митного органу» Декларації митної вартості Форми ДМВ-2 відсутні будь-які записи про необхідність подання додаткових документів.
Відповідач зазначає, що при застосуванні процедури електронного декларування такі записи не проводяться, однак за таких обставин неможливо підтвердити не тільки перелік додаткових документів, що вимагались митним органом, але й сам факт наявності такої вимоги.
Крім того, абзацом 3 пункту 11 Порядку № 1766 передбачено, що посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».
Таким чином, при митному оформленні товарів, придбаних від фірм «AKS ZIELONKA» (Польща) та фірми TEM Catez d.d. (Словенія) у Відповідача не було правових підстав вимагати від Позивача подання додаткових документів.
Посилання Відповідача на те, що при коригуванні ціни товару працівники Івано-Франківської митниці керувалися ціновою базою даних (ЦБД) Держмитслужби. Проте обґрунтованість таких доводів суди першої та апеляційної інстанції не мали змоги перевірити через ненадання Відповідачем відповідних доказів.
На підтвердження правомірності заявлених позовних вимог представник Позивача надав суду копії митних декларації МД-2, згідно з якими в листопаді 2011 року та в січні 2012 року Позивачем здійснено митне оформлення абсолютно ідентичного товару на підставі тих ж зовнішньоекономічних контрактів, укладених з тими ж фірмами продавцями, із застосуванням першого методу визначення митної вартості товару.
Отже Відповідачем не доведена правомірність прийняття оскаржуваних рішень як і застосування резервного методу при обчисленні митної вартості товарів. Відповідачем не наведено суду переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару.
Таким чином, доводи апеляційної скарги законності рішення суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.08.2012 року у справі № 2а-1405/12/0970 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.С. Затолочний
Судді: В.Я. Качмар
Д.М. Старунський
Повний текст виготовлено 07.12.2012 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2012 |
Оприлюднено | 08.12.2012 |
Номер документу | 27887961 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Затолочний В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні