Постанова

від 02.11.2006 по справі 43/741

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/741

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 листопада 2006 р.                                                                                   № 43/741  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді:суддів:Добролюбової Т.В.,Гоголь Т.Г.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш", м. Київ

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.04.2006

у справі№ 43/741 господарського суду м. Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш", м. Київ

доВідкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13068", м. Київ

простягнення 59732,57 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Сєкан А.І. за дов. від 27.09.06

від відповідача:Полякова Т.О. за дов. від 25.10.06 №344

ВСТАНОВИВ:

05.09.2005 року Закрите акціонерне товариство "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13068" заборгованості за виконані ремонтні роботи теплових мереж у сумі 57411,97грн., з урахуванням індексу інфляції у розмірі - 2320,60 грн.

Доповідач: Продаєвич Л.В.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.11.2005 (суддя: Пасько М.В.) –позов задоволений. З ВАТ "Київське автотранспортне підприємство 13068" на користь ЗАТ "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" стягнуто 57411,97грн.-основного боргу, 2320,60грн.-інфляційних нарахувань та судові витрати.

Судове рішення вмотивоване тим, що позивачем договірні зобов'язання виконані в повному обсязі, проте відповідачем оплата виконаних робіт здійснена частково.

Задовольняючи позов суд виходив із приписів статей 202, 205, 207, 225, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.

За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13068" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 (судді: Алданова С.О.–головуючий, Дзюбко П.О., Пантелієнко В.О.) скасоване з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, вмотивував постанову тим, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем обладнання та виконання підрядних робіт на суму 132980,30грн., тоді як відповідачем здійснені розрахунки на суму 153680,33грн.; позивачем не доведено виконання робіт за додатковою угодою від 05.09.2003, оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за цей же період відповідачем не підписані, а тому не є належними доказами виконання позивачем робіт на суму 78112,00грн.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду, Закрите акціонерне товариство "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та залишення без змін рішення господарського суду м. Києва.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу товариство посилається на те, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, які полягають у тому, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року містить відмітку про відмову другої сторони від його підписання та не застосував приписи частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи і проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке:

Згідно з імперативними вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти наявні у справі докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 23.04.2003 між сторонами укладено договір, за умовами якого підрядник виконує проектні роботи теплових навантажень, поставляє обладнання і комплектуючі, здійснює монтажні роботи та пуск теплового пункту адміністративних приміщень замовника по вул. Механізаторів, 2 у м. Києві.

05.09.2003 між сторонами укладена додаткова угода до договору від 23.04.2003 №23/04, предметом якої є виконання підрядником робіт по ремонту теплових мереж до адміністративного корпусу, учбового пункту та до чотирьохповерхового виробничого корпусу товариства.

Цією угодою сторони погодили вартість ремонтних робіт, яка становить 78112,00грн. та встановили термін виконання робіт –протягом двох місяців з моменту перерахування авансу. Пунктом 2.2 додаткової угоди визначено, що замовник до початку робіт сплачує аванс у розмірі вартості матеріалів на суму 42000,00грн.

По завершенню робіт позивачем направлений на адресу відповідача акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2003 року.

Відповідачем оплата робіт проведена частково, розрахунки за додатковою угодою не проведені, акт за листопад 2003 року не підписаний.

Відмовляючись сплатити вартість робіт за додатковою угодою та підписати акт виконаних робіт, відповідач, зокрема, в претензії від 27.11.2003 року послався на те, що позивачем не в повному обсязі виконані роботи, а саме –не проведено пуск теплового пункту (відсутній акт допуску до експлуатації). На підставі зазначеного, відповідач змушений був звернутися до ПП "Енергія" для налагодження та здачі в експлуатацію вказаного об'єкту.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України, яку слід застосовувати до спірних правовідносин та в силу пункту 4 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

Пунктом 4 статті 882 цього Кодексу передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За правилами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не з'ясував дійсні обставини справи та не врахував вимоги чинного цивільного законодавства, що регулює підрядні правовідносини та дійшов передчасного висновку про те, що акт за листопад 2003 року не є належним доказом виконаних позивачем робіт на суму 78112,00грн.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться претензії замовника на адресу підрядника (листи від 20.11.2003 №466, від 27.11.2003 №477, від 26.12.2003 №278) щодо якості виконаних робіт. Саме на це відповідач звертав увагу судових інстанцій, проте, господарські суди першої та апеляційної інстанцій залишили без належної оцінки та перевірки зазначені твердження.

Суперечливі висновки судів попередніх інстанцій унеможливлюють висновок касаційного суду про відповідність судових рішень нормам матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі перегляду справи не дають касаційній інстанції права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові, додатково перевіряти та оцінювати докази у справі.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 ?Про судове рішення?, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини та правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджені достовірними доказами, дослідженими у судових засіданнях. Переглянуті судові акти цим вимогам повністю не відповідають.

Ухвалені без додержання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного

розгляду в судовому процесі всіх обставин справи судові акти підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2006 у справі № 43/741 та рішення господарського суду м. Києва від 03.11.2005 –скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш", м. Київ –задовольнити частково.

Головуючий, суддя

Т. Добролюбова

Суддя

Т. Гоголь

Суддя

Л. Продаєвич