Ухвала
від 05.12.2012 по справі 2а-21095/10/0570
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/901/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів - Сороки М.О.

Чумаченко Т.А.

Мироненка О.В.

провівши письмовий розгляд справи за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ТОВ "Корпоративні комп'ютерні системи" про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2010 року позивач звернувся в суд із позовом до ТОВ "Корпоративні комп'ютерні системи" про стягнення заборгованості.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, позивач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулося це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно ст. 20 Закону.

Згідно ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних Облікової ставки Національного Банку України за кожний календарний день прострочення.

Зі справи вбачається, що відповідач 01 березня 2010 року подав позивачу звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік при чисельності 9 штатних працівників, повинен був працювати один інвалід, проте у 2009 році штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, у відповідача не працювали \ а.с. 8\.

Позивачем за невиконання відповідачем нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інваліда нараховані адміністративно-господарські санкції за нестворене робоче місце для забезпечення працевлаштування інваліда в 2009 році в сумі 3833,44 грн. та нарахована пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 112,7 грн. \ а.с. 10\.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування і оплачувану роботу, зокрема з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організаціям або до державної служби зайнятості, тобто працевлаштуватися на створені для них робочі місця є правом інваліда.

Відповідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно п. 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів. Затвердженого постановою КМ України від 03.05.1995р. № 314, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Зі справи вбачається, що відповідачем у 2009 році до Донецького міського центру зайнятості подавались звіти за формою № 3-ПН від 15 квітня, 7 травня та 10 серпня 2009 року про наявність вакансій для інвалідів в кількості 1, але протягом 2009 року центром зайнятості до підприємства на заявлену вакансію інваліди не направлялись у зв'язку з відсутністю серед безробітних осіб, які є інвалідами, осіб з відповідною освітою та для яких відповідно до ст. 7 Закону України «Про зайнятість населення»вакантні посади та професії, надані у звітах вважалися б підходящою роботою \ а.с. 45\.

Частиною 4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк -про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення»порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України.

Таким чином, Закон України «Про зайнятість населення»передбачає в тому числі, що порушення порядку подання адміністративних даних, передбачених ч. 4 ст. 20 цього Закону наприклад, подання таких даних не кожного місяця), є окремим порушенням, яке може тягнути за собою певну відповідальність, що повинна бути передбачена законодавством.

Частина 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»містить вимогу щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів і не містить вимог щодо періодичності надання цієї інформації.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що неподання відповідачем щомісячно до центру зайнятості адміністративних даних про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, не може тягнути за собою застосування санкцій. Передбачених Законом № 875, оскільки ці санкції застосовуються саме за невиконання вимог щодо нормативу працюючих інвалідів, а не за порушення періодичності подання звітів до центру зайнятості. За Законом України «Про зайнятість населення».

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення05.12.2012
Оприлюднено10.12.2012
Номер документу27890272
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-21095/10/0570

Ухвала від 06.12.2010

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Чумак Сергій Юрійович

Ухвала від 06.12.2010

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Чумак Сергій Юрійович

Ухвала від 05.12.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мироненко О.В.

Ухвала від 30.11.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Мироненко О.В.

Ухвала від 23.12.2010

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Чумак С.Ю.

Постанова від 19.11.2010

Адміністративне

Донецький окружний адміністративний суд

Голуб В. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні