Постанова

від 05.12.2012 по справі 5023/3080/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа № 5023/3080/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача -Рибалка Д.В. (довіреність №01-62юр/2494 від 29.03.2012р.), Алісултанова І.Б. (довіреність №01-62юр/7135 від 17.09.2012р.)

відповідача -Плескова І.С. (довіреність б/№ від 15.08.2012р.), директора - Давиденко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5», м. Харків (вх. № 3025Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2012 р. по справі № 5023/3080/12

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків

до Дочірнього підприємства «Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5», м. Харків

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Акціонерна компанія «Харківобленерго», звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5», м. Харків 37217,85 грн. заборгованості за електричну енергію, яка включає 30673,31 грн. заборгованості за електричну енергію, 4514,06 грн. перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 255,29 грн. інфляційних втрат, 299,78 грн. 3% річних, 1475,41 грн. пені. Позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №53010 від 17.07.2008р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.09.2012р.позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Будівельне управління Харківської ТЕЦ-5»на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» вартість електричної енергії в розмірі 30 673,31 грн.; борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 4 514,06 грн.; судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. В частині стягнення 2 030,48 грн. - провадження по справі припинено.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права просить його скасувати в частині задоволення позову, в цій частині прийняти нове рішення та припинити провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 17.07.2008р. укладено договір про постачання електричної енергії № 53010 (надалі Договір), в п.9.4 якого передбачено його продовження на 2012р.

Відповідно до п. 1 цього договору, постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку 3.1 «Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію»до цього договору, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід`ємними частинами.

Згідно з умовами п. 2.2.2 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару.

Згідно з умовами п. 2.3. Договору, Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами цього договору.

Підставою звернення позивача з даним позовом стала несплата відповідачем заборгованості за поставлену позивачем електричну енергію за період з лютого 2011р. по травень 2012р. у розмірі 37217,85 грн., з яких: 30673,31 грн. борг за електричну енергію за вказаний період, 1475,41 грн. пеня за цей період, 299,78 грн. 3% річних, 255,29 грн. інфляційні, 4514,06 грн. перевищення договірної величини обсягу електричної енергії за березень 2012р.

Приймаючи рішення по даній справі, господарський суд Харківської області правомірно встановив наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 30673,31 грн., з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року №1812-ІІІ та "Правил користування електричною енергією", затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 25.12.2008 року), договір на користування електричною енергією є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ст. ст. 174, 179 ГК України, ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення господарських прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 193 ГК України та ст.526 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що АК "Харківобленерго", як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив у період з лютого по травень 2012 року (включно) відпуск електричної енергії Споживачу у повному обсязі, за яку в порушення умов Договору відповідач своєчасно не розрахувався.

Згідно ст. 171 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, зобов'язання по сплаті отриманої електричної енергії у відповідача виникло на підставі договору про постачання електричної енергії № 53010 від 17.07.2008р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості електричної енергії в розмірі 30 673,31 грн. (тарифна складова - 25 561,10 грн. та ПДВ 20% - 5 112,21 грн.) є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача 4514,06 грн. боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, колегія суддів також вважає рішення в цій частині законним, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2012 року відповідачем використана електрична енергія в обсягах, що переви щують договірні величини.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку постачання електричної енергії споживачам" від 16 червня 2005 року № 473 (далі "Порядок") встановлено порядок визначення граничних величин споживання електричної енергії та потужності для споживачів, а саме: п. 7 передбачає - енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами).

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Так, відповідно до п.4.2 "Правил" , п. 7 "Порядку" п. 5.1 Договору між сторонами визначені договірні величини споживання електричної енергії та потужності на 2011 рік, про що укладено Додаток № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 на березень 2012 року Споживачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 18 770 кВт/г.

П. 4.4 "Правил" та п. 5.2 Договору передбачено, що Споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Додатком № 2 до Договору , розрахунковий період встановлено Споживачу з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до звіту, наданого споживачем, величина фактично спожитої електричної енергії з перевищенням договірних величин за листопад 2011р. склала 24 986 кВ/г.

Таким чином, відповідач у березні 2012р. перевищив встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 6 216 кВ/г.

Відповідно до вимог п. 6.14 "Правил" (зі змінами та доповненнями), позивачем складене Повідомлення № 13962 від 12.12.2011 року про перевищення договірної величини споживання електричної енергії по підсумкам розрахункового періоду, згідно якого споживача повідомлено про порушення ним ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 року зі № 575/97-ВР, якою передбачена відповідальність споживачів за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у вигляді сплати на користь енергопостачальної організації двократної різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною, яка за березень 2011р. складає 4 514,06 грн.

Крім того, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі стосовно стягнення з відповідача 2030,48 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки між позивачем та відповідачем проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму штрафних санкцій у розмірі 2030,48 грн. Наведене вбачається з повідомлення від 28.08.2012р. № 01-36/6596 (а.с.125 т.1) про зарахування заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 9554,77 грн., частина якої у розмірі 2030,48 грн. сума штрафних санкцій пред'явлена до відповідача по цій справі. Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції також просив припинити провадження у справі щодо стягнення цієї суми з відповідача.

Що стосується клопотання відповідача про зарахування зустрічних однорідних позовних вимог на всю суму основної заборгованості по договору №7/01/02 від 01.02.2010р. та припинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування можливе за наявності таких умов:

- зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);

- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

- ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;

- звернення з заявою однієї сторони до іншої.

Частина 2 статті 601 ЦК України допускає проведення зарахування за заявою однієї зі сторін договірного зобов'язання. При цьому слід врахувати, що зобов'язання вважається припиненим не з моменту вчинення заяви про зарахування, а з моменту, коли вимоги набули таких умов, що могли підлягати зарахуванню.

З матеріалів справи вбачається, що заява про зарахування була направлена відповідачем позивачу в період розгляду даної справи (23.08.12р. (а.с. 81 т.1). На вимогу суду відповідач надав документи, що підтверджують заборгованість позивача перед відповідачем.

Однією з умов можливості зарахування зустрічних однорідних вимог є настання строку виконання зобов'язань. Відповідно до договору №7/01/02 від 01.02.2012р. розрахунки проводяться в 10-ти денний термін рахунку з дня отримання рахунку. Відповідач не надав докази направлення позивачу рахунків у зв'язку з чим не довів наявність такої умови для зарахування зустрічних однорідних вимог, як настання строку виконання зобов'язання позивача за договором №7/01/02.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення господарського суду Харківської області від 07.09.12 р. по справі №5023/3080/12, вважає його таким, що прийнято у цілковитій відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду; -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Будівельного управління Харківської ТЕЦ-5», с. Подвірки Харківської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.09.2012р. у справі №5023/3080/12 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.12.2012р.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.