Постанова

від 12.09.2012 по справі 2а/0270/2403/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2403/12

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Залімського І. Г. Мельник-Томенко Ж. М.

за участю:

секретаря судового засідання: Грищук С.Д.

представника позивача: Пічкура В.М.

представника відповідача (апелянта): Лесика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Еліт Діамант" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2012 року приватне підприємство «Еліт Діамант» (ПП «Еліт Діамант») звернулось в суд з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (Вінницька ОДПІ) про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку та застосування ним спрощеної системи оподаткування; визнання протиправним рішення відповідача, яке полягає у не визнанні як податкової звітності податкової декларації позивача, як платника єдиного податку №9022885514 від 28 квітня 2012 року та зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку та прийняти (визнати) як податкову звітність податкову декларацію позивача, як платника єдиного податку №9022885514 від 28 квітня 2012 року.

02 липня 2012 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про задоволення адміністративного позову.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити

Представник позивача про задоволення апеляційної скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши, суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПП "Еліт Діамант" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Вінницької міської ради 17 листопада 2009 року.

24 січня 2012 року ПП «Еліт Діамант» звернулось із заявою до ДПІ у м. Вінниці про застосування спрощеної системи оподаткування, яка була залишена без розгляду та була предметом розгляду в суді.

Так, на виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2012 року по справі №2а/0270/664/12, відповідач повторно розглянув вказану заяву ПП "Еліт Діамант" та листом від 11 травня 2012 року відмовив позивачу у застосуванні спрощеної системи оподаткування та звітності, посилаючись на п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, не можуть бути платниками єдиного податку.

Крім того, відповідачем відмовлено у визнанні податкової звітності податкової декларації позивача, як платника єдиного податку №9022885514 від 28 квітня 2012 року.

Дані обставини стали підставою для звернення ПП «Еліт Діамант» до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, і достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм ПК України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган в обґрунтування прийнятого рішення посилається на те, що відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" від 04 листопада 2011 року №4014 (Закон №4014), який набрав чинності з 01 січня 2012 року, не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

При цьому, п. 2 ст. 4 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 року №637/97-ВР (Закон №637) визначено, що всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, проводять їх облік за встановленими формами і подають статистичну звітність. Оперативний облік видобутку, переробки, переміщення дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ювелірних виробів з них ведеться суб'єктами підприємницької діяльності окремо за кожним видом операції з урахуванням технології, виду утворених відходів та виробничих втрат. Особливості обліку дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогеннного утворення та напівдорогоцінного каміння визначаються Міністерством фінансів України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у Податковому кодексі України не визначено поняття "дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння" і поняття щодо діяльності з їх "видобутку, виробництва та реалізації". Однак, згідно з вимогами ст. 5 ПК України, застосуванню підлягають норми інших нормативно-правових актів. Спеціальним законом, який здійснює державне регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону №637, ювелірні вироби підпадають під визначення "дорогоцінні метали" чи "дорогоцінне каміння", а ст. 14 цього ж Закону врегульовано такий вид діяльності як "торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них". При цьому, згідно ч. 2 зазначеної статті, правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб'єктам підприємницької діяльності на праві власності, встановлюються Кабінетом міністрів.

Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України чітко встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.

З огляду на приписи ст. 6 та п. 2 ст. 150 Конституції України, колегія суддів вважає неприпустимим розширене тлумачення норми закону, яка визначає перелік осіб, на яких розповсюджується пільгова система оподаткування, оскільки таким рішенням фактично буде запроваджено нову правову норму, яка зачіпає права та інтереси платників податків, а дії суду у даному випадку будуть виходити за межі наданих йому повноважень.

Крім того, ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; а також суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В свою чергу, поняття "вироби із дорогоцінного металу" визначено Інструкцією про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №244, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №3698968 від 25 березня 2004 року. Так, виріб із дорогоцінного металу - це будь-який ювелірний (побутовий) виріб, виготовлений зі сплавів дорогоцінних металів (золота, срібла, платини тощо), який використовується як прикраса або предмет побуту.

Відповідно до абзацу 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення. Виходячи із буквального змісту вказаної статті, не можуть бути суб'єктами спрощеної системи оподаткування підприємці, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами тобто виробами із дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння. Оскільки зазначене не було враховано судом першої інстанції при вирішення спору, колегія суддів апеляційного суду вбачає в діях суду першої інстанції порушення норм права, що призвели до неправильного вирішення спору, і висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позову не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку та прийняти (визнати) як податкову звітність податкову декларацію позивача, як платника єдиного податку №9022885514 від 28 квітня 2012 року, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив їх, оскільки суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та не може давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, вирішенням позовних вимог щодо зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку та прийняти (визнати) як податкову звітність податкову декларацію позивача, як платника єдиного податку №9022885514 від 28 квітня 2012 року фактично вирішується питання, яке належить до виключної компетенції відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятих на їх підставі рішень

В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Еліт Діамант" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "17" вересня 2012 р. .

Головуючий Матохнюк Д.Б.

Судді Залімський І. Г.

Мельник-Томенко Ж. М.