Рішення

від 24.10.2012 по справі 2-1563/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/10007/12 Справа № 2-1563/08 Головуючий у 1 й інстанції - Савранського Т.А. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Пономарь З.М., Ремеза В.А.

при секретарі: Горлаковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 квітня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Світлана-2000" (треті особи: Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Дніпродзержинське регіональне відділення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області) про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2008 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до Приватного підприємства "Світлана-2000" , треті особи: Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Дніпродзержинське регіональне відділення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 посилалася на те, що 02.04.2008 року між нею та приватним підприємством «Світлана-2000»було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, комплексу торгових павільйонів розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Договір купівлі-продажу між ПП «Світлана-2000»та нею було укладено у простій письмовій формі 02.04.2008 року. Для належного виконання умов Договору 08.04.2008 р. нею було направлено повідомлення, яке було прийнято відповідачем, про виклик до приватного нотаріуса 10.04.2008 за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Леніна, 37 для нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу на 10.00 год. Однак відповідач не з'явився до нотаріуса для такого посвідчення, про що свідчить відсутність записів у відповідних реєстрах у нотаріуса.

Отже, нотаріальне посвідчення вказаного Договору купівлі-продажу нерухомого майна не відбулося.

Оскільки між нею та відповідачем 08.04.2008 року було підписано акт приймання-передачі комплексу торгових павільйонів, що свідчить про часткове виконання зобов'язання по договору, сплачена повністю сума за договором у розмірі 170000 грн., що свідчить про повне виконання нею свого обов'язку покупця, ОСОБА_3 просила суд визнати дійсним договір купівлі продажу нерухомого майна, укладений 02.04.2008 р. між нею та Приватним підприємством «Світлана 2000», визнати за нею право власності на нерухоме майно, що є предметом договору купівлі-продажу., укладеного з ПІ і «Світлана-2000»02.04.2008 року, а саме: на комплекс торгових павільйонів (літ А-3), загальною площею 240,8 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 визнати за нею право на використання нерухомого майна комплексу торгових павільйонів, розташованих за адресою: м. Дніпродзержинськ, пров. АДРЕСА_1», без додаткового вводу його в експлуатацію, зобов'язати ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»провести реєстрацію права власності на нерухоме майно торговий комплекс (літ А-3), загальною площею 240.8 м.кв., що розташований за адресою АДРЕСА_1»за ОСОБА_3

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 квітня 2008 року позовні вимоги задоволені.

Суд визнав дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 02.04.2008 року між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Світлана-2000», згідно якого Приватне підприємство «Світлана-2000»продало а ОСОБА_3 придбала у власність нерухоме майно, а саме: комплекс торгових павільйонів (літ А-3) загальною площею 240,8 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Суд визнав за ОСОБА_3 право власності на комплекс торгових павільйонів (літ А-3), загальною площею 240,8 м.кв., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пров. АДРЕСА_1».

Суд визнав за ОСОБА_3 право на використання нерухомого майна - комплексу торгових павільйонів, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 без додаткового вводу його в експлуатацію.

Суд зобов'язав Обласне комунальне підприємство «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації»провести реєстрацію права власності на нерухоме майно - торговий комплекс (літ А-3), загальною площею 240,8 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_1»за ОСОБА_3 (а.с.55-57).

З таким рішенням ОСОБА_2 не погодився і звернувся з апеляційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, та постанову нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального законодавства ( а.с. 60-67).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційній скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду - скасувати, у зв'язку з чим постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , на підставі ст. 309 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 02.04.2008 року між ОСОБА_3 та приватним підприємством «Світлана-2000» укладено у простій письмовій формі Договір купівлі-продажу нерухомого майна, комплексу торгових павільйонів розташованих загальною площею 240,8 м.кв., вартістю у розмірі 170 000 гри., за адресою АДРЕСА_1

Задовольняючі позовні вимоги ОСОБА_3 та визнаючи вказаний договір купівлі-продажу нерухомого майна дійсним , суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами 08.04.2008 року було підписано акт приймання-передачі комплексу торгових павільйонів, що свідчить про часткове виконання зобов'язання, а також позивачкою було передано відповідачу суму у розмірі 170 000 грн.. що свідчить про повне виконання позивачкою свого обов'язку покупця. При цьому суд керувався вимогами ст.. 220 ЦК України.

З таким висновком колегія суддів не може погодитися, оскільки він протиричить матеріалам справи та вимогам діючого законодавства.

Так, відповідно до роз'яснень наданих постановою Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», - вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Згідно вимог ст.. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Тому виходячи з положень ст. 203 ЦК України - договір купівлі-продажу нерухомого майна (комплексу торговельних павільйонів), було укладено ОСОБА_3, з ПП «Світлана-2000»- без дотримання вимог законодавства, щодо форми такого правочину, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до вимог ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Й якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, та підлягає державній реєстрації - право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, після моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Світлана-2000»взагалі не було власником спірного майна і не могло надати відповідних документів, оскільки фактично ще не зареєструвало своє право власності у встановленому законом порядку - це обумовило неможливість виконати вимогу ОСОБА_3, щодо нотаріального посвідчення договору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що засновником ПП «Світлана-2000» є ОСОБА_2

Згідно п.4.3. статуту приватного підприємства«Світлана-2000», (зі змінами та доповненнями (ред..2003 р.)) - засновник підприємства самостійно вирішує всі питання діяльності підприємства. Укладання договорів на отримання кредиту та розпорядження майном підприємства - є виключним правом засновника.

Директор має право укладати договори на отримання кредиту та розпорядження майном підприємства на підставі довіреності.

Але, в матеріалах справи відсутня довіреність на ім'я директора підприємства на продаж комплексу торгових павільйонів.

Проте суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог закону та відповідно до ст. 32, 33 ЦПК України, не вирішив питання про залучення до участі у справі засновника ПП «Світлана-2000» - ОСОБА_2, а суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу не може усунути порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки не наділений повноваженнями залучення до участі у справі сторін на стадії апеляційного провадження.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст..ст. 220, 657, 331, 210, 640 ЦК України, 32,33 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Світлана-2000" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності і вважає за необхідне рішення суду скасувати, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303,307,309,315,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 23 квітня 2008 року -скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Приватного підприємства "Світлана-2000",треті особи: Обласне комунальне підприємство "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", Дніпродзержинське регіональне відділення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ .

Судді: