35/56-08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2008 р. № 35/56-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В., Уліцького А.М.,
за участю представників:
позивача - Маркевич Л.Р., П'ятигорець А.І.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ДП "Придніпровська залізниця"
на постановувід 29.07.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№35/56-08
за позовом ВАТ "Дніпроважпапірмаш"
доДП "Придніпровська залізниця"
про визнання недійсною додаткової угоди від 25.03.2008 №36
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2008 (суддя Широбокова Л.П.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 (судді: Ясир Л.О., Герасименко І.М., Пруднікова В.В.), на підставі ст.41 та п.1 ч.2 ст.79 ГПК України зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судом почеркознавчої та технічної експертизи стосовно оспорюваної додаткової угоди.
ДП "Придніпровська залізниця" у поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову скасувати, справу передати на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення до участі в справі ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" в якості третьої особи, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст.27,41,86 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", як дійсний законний власник під'їзної колії, щодо якої порушено провадження у справі №35/56-08, мав би бути допущений судом до участі у справі в якості третьої особи, оскільки прийняте рішення по справі безумовно вплине на права та обов'язки вказаного товариства щодо подальшої реалізації з ДП "Придніпровська залізниця" договірних відносин щодо експлуатації зазначеної під'їзної колії. На думку відповідача, ст.27 ГПК України не дає суду права залишити без розгляду клопотання ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про її залучення до участі в справі в якості третьої особи, не вирішивши питання про доцільність чи недоцільність залучення даного підприємства. Судами позбавлено вказане товариство права брати участь у вирішенні питання щодо проведення судової експертизи та реалізації прав, передбачених ст.ст.31,41,42 ГПК України.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані ухвала та постанова –залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3)заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Таким чином, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком.
Згідно зі ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу. Сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 цього Кодексу.
Таким чином, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Враховуючи те, що позовні вимоги ВАТ "Дніпроважпапірмаш" про визнання недійсною додаткової угоди від 25.03.2008 №36 до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії від 09.09.2006 ґрунтуються саме на доводах щодо її підписання від імені акціонерного товариства невідомою особою шляхом підробки підпису керівника позивача та відтиску печатки вказаного товариства, суд першої інстанції правомірно призначив судові почеркознавчу та технічну експертизи для з'ясування цих питань, оскільки їх вирішення безумовно потребує спеціальних знань фахівців (експертів) у відповідній галузі.
Касаційна скарга не містить жодних заперечень чи спростувань щодо наявності правових підстав для призначення судом вищезгаданої експертизи.
Присутній у засіданні суду першої інстанції представник відповідача не скористався наданим йому правом запропонувати питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, та не заявив йому відвід до початку проведення судової експертизи, чим спростовуються бездоказові доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій приписів ч.4 ст.41 ГПК України.
Інші наявні заперечення відповідача зводяться виключно до посилань на необхідність вирішення судом до призначення експертизи питання про залучення ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" до участі у справі в якості третьої особи, оскільки прийняте рішення по справі безумовно вплине на права та обов'язки вказаного товариства.
Проте, як правильно встановив суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання відповідача про залучення ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" як третьої особи до участі у даній справі з тих мотивів, що, по-перше, вказане товариство не є стороною за оспорюваним правочином, а, по-друге, спір про право власності позивача або ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" на під'їзні колії не є предметом даного позову.
Окрім того, статтею 27 ГПК України не передбачено можливість оскарження як ухвал про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору так і ухвал про відмову в їх залученні, а відповідачем якраз піддається сумніву законність та обгрунтовність відмови суду першої інстанції у задоволенні відповідного клопотання ДП "Придніпровська залізниця".
Водночас з матеріалів справи не вбачається, відповідачем не доведено та судом не встановлено виникнення та існування між ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" та ВАТ "Дніпроважпапірмаш" спору про право власності на під'їзну колію, договір про експлуатацію якої від 09.09.2006 було розірвано оспорюваною додатковою угодою.
Колегія не може прийняти до уваги твердження скаржника про те, що ст.27 ГПК України не дає суду права залишити без розгляду клопотання ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" про її залучення до участі в справі в якості третьої особи, не вирішивши питання про доцільність чи недоцільність залучення даного підприємства, оскільки, в дійсності судом першої інстанції лише відкладено вирішення цього клопотання до повернення справи з експертизи. Такі процесуальні дії суду не суперечать змісту ч.1 ст.27 цього Кодексу, згідно якої треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом. Тобто згадане клопотання може бути розглянуте судом першої інстанції як при поновленні провадження у справі після завершення призначеної експертизи так і в подальшому, протягом строку розгляду справи (ст.69 ГПК України), аж до прийняття рішення по справі.
Більше того, відповідно до ст.52 ГПК України перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі. З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.
Слід також зазначити, що зміст касаційної скарги переконливо свідчить про її фактичне подання відповідачем в інтересах ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика", що суперечить вимогам ст.107 ГПК України та принципу змагальності учасників судового процесу. Адже, вказане товариство не було позбавлено права самостійно подати касаційну скаргу, якщо вважало, що оскаржувані ухвала та постанова стосуються його прав та обов'язків.
Разом з тим, не заслуговують на увагу передчасні припущення скаржника про те, що прийняте рішення по справі нібито безумовно вплине на права та обов'язки вказаного товариства, оскільки рішення по суті спору ще не прийнято.
За таких обставин, призначення судом почеркознавчої та технічної експертизи та зупинення провадження у даній справі відповідає сутності пред'явлених ВАТ "Дніпроважпапірмаш" позовних вимог, а тому колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117–11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2008 у справі №35/56-08 залишити без змін, а касаційну скаргу ДП "Придніпровська залізниця" –без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
А.Уліцький
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2008 |
Оприлюднено | 27.01.2009 |
Номер документу | 2790564 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Овечкін В.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні