Постанова
від 15.07.2008 по справі 22-а-4277/08
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 4277/08

Головуючий 1-ої інстанції: Данилова М.В.

Категорія: 50

Доповідач:

Гуцал М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2008 року

м.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді - Філатова Ю.М.,

суддів - Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі Житєньової Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного

адміністративного суду справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного

адміністративного суду від 11 квітня 2008 року по справ №2а-2281/08

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду

України в Красноградському районі Харківської області

про спонукання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського

окружного адміністративного суду з

позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красноградському арйоні

Харківської області та просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії по

інвалідності як особі, постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС

відповідно до положень

ст. , ст. 50, 54, п. 4,67 п. 3,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з відповідним

послідуючим її перерахунком відповідно до змін законодавства із розрахунку 8

прожиткових мінімумів для непрацездатних

осіб.

Постановою Харківського окружного

адміністративного суду від 11 квітня

2008 року по справі №2-а-2281/08 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської

області про спонукання до вчинення дій.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну

скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення,

яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус

і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» передбачає, що особам, які віднесені до І категорії постраждалих, призначається щомісячна додаткова

пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, виплата

зазначеної пенсії здійснюється

незалежно від заробітку , пенсії чи іншого доходу особи. Оскільки позивача

віднесено до І категорії постраждалих, та він є інвалідом II групи, він вважає, що розмір його пенсії, в тому числі пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю,

має підвищуватись у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а тому вважає, що

дії відповідача щодо виплати пенсії у розмірах, менших від 8-ми

мінімальних пенсій за віком є

неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ч. 4 ст. 54 Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».

Відповідач подав до Харківського апеляційного

адміністративного суду заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких

зазначає, що вимоги позивача про те, що

базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі ст.. 54

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна визначатися згідно із Законами

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про

Державний бюджет України на відповідний рік суперечить законодавству, що

підлягає застосуванню до спірних правовідносин. За таких обставин, відповідач

вважає, що висновки позивача, викладені

в апеляційній скарзі є помилковими та такими, що ґрунтуються лише на його

особистих міркуваннях , в зв'язку з чим, його апеляційна скарга не підлягає

задоволенню, а постанову суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи

апеляційної скарги та просив постанову

суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової, якою задовольнити його

позовні вимоги.

Відповідач до суду не прибув, надавши суду апеляційної інстанції письмове

клопотання про розгляд справи без участі представника Управління Пенсійного

фонду України в Красноградському районі Харківської області.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196

Кодексу адміністративного судочинства

України, - неприбуття в

судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і

місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача,

позивача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та

заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив суд зобов'язати відповідача зробити

перерахунок пенсії по інвалідності як особі, постраждалій внаслідок аварії на

Чорнобильській АЕС відповідно до положень ст. , ст. 50, 54, п. 4,67 п. 3,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з відповідним

послідуючим її перерахунком відповідно до змін законодавства із розрахунку 8

прожиткових мінімумів для непрацездатних

осіб.

В обґрунтування заявленого позову

вказав, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, є особою, віднесеною до І категорії осіб, постраждалих

внаслідок Чорнобильської катастрофи та йому було призначено другу групу інвалідності та визначено пенсію.

Також зазначив, що відповідно до

ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, які віднесені до І

категорії постраждалих,

призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у

відповідних розмірах, виплата зазначеної пенсії здійснюється незалежно від заробітку , пенсії чи

іншого доходу особи. Оскільки позивача віднесено до І категорії постраждалих,

та він є інвалідом II групи, він вважає, що розмір його пенсії, в тому

числі пенсії за шкоду,

заподіяну здоров'ю, має підвищуватись у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму

для осіб, які втратили працездатність з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Представник відповідача в письмових запереченнях, поданих до суду першої

інстанції, проти позову заперечував, посилаючись на те, що Постанова Кабінету

Міністрів України №1 від 03.01.2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та

інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких

здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" прийнята у

відповідності з положеннями ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також зазначив, що ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне

пенсійне забезпечення" передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком

за наявності відповідного трудового стажу встановлюється у розмірі прожиткового

мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. При цьому

мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 вищевказаного Закону не

застосовується до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", відповідно до якого

позивачеві призначена пенсія.

Суд першої інстанції відмовляючи у

задоволенні позовних вимог позивача виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року

№ 1 встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до частини 4

статті 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводиться виходячи з мінімального

розміру пенсії за віком 19 гривень 91 копійка. Це відповідає також вимогам

Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи

захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок

Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України

від 30.05.1997 № 523.

В постанові суду

містяться висновки, що відповідно до вимог частини першої статті 28 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20

років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність, визначеного законом, та застосовується виключно

для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Таким чином,

вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на

підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна

визначатися згідно із Законами України "Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування" та про Державний бюджет України є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду

першої інстанції, вважає що суд невірно застосував норми матеріального права,

що призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілим

внаслідок аварії на ЧАЕС першої категорії та інвалідом другої групи, що

підтверджується посвідченням серіїНОМЕР_1 від 13.06.1996р. та серії НОМЕР_2 від

17.05.2000 року Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України на отримує пенсію по

другій групі інвалідності - захворювання, одержавне при виконанні обов'язків

пр. ліквідації наслідків аварії на

Чорнобилській АЕС відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Наведене підтверджено відповідними документами (посвідчення, довідки),

сторонами не заперечується та визнається відповідачем (а. с. 13-14 -

заперечення на позов). Пенсія позивачу

виплачувалася виходячи з того, що Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року

встановлено, що розрахунок пенсій призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону

України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» провадиться виходячи з розміру 19 грн., 91 коп..

Наведене визнається сторонами.

08.10.2007 року позивач звернувся до Управління

пенсійного Фонду України в Красноградському районі Харківської області з заявою

про перерахунок розміру пенсії згідно діючого законодавства України та

12.12.2007 року отримав відповідь, в якій позивачу було відмовлено у

перерахунку, та роз'яснено, що його пенсія нараховується згідно діючого

законодавства України, а саме у відповідності з положеннями ст.54 Закону

України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи ".

Колегія суддів зазначає, що у

відповідності з частиною першою статті 54 Закону України “Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи”, в редакції, яка діяла на

момент звернення позивача з заявою про перерахування пенсії, пенсії по

інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку

з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися

за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в

1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається

згідно з законодавством.

Відповідно до наведеної ст. 54 в усіх випадках розміри пенсій для

інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не

можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10

мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8

мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6

мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних

пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по

інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається

Кабінетом Міністрів України.

У статті 54 зазначеного Закону

передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться

відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (після внесення змін

Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування”). Відповідний перерахунок пенсії позивача, її

максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка теж

є відсилочною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42, Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування»

Відповідно до ст. 28 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Мінімальний розмір

пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового

стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 50 Закону «Про

статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна

додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

- інвалідам I групи - 100 процентів

мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам II групи - 75 процентів

мінімальної пенсії за віком;

- інвалідам III групи,

дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на

променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог частини третьої

статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги,

що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий

від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та

застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на

реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних

соціальних гарантій, визначаються Законом України "Про державні соціальні

стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом абзацу третього статті 1

цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні

розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної

допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими

нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від

прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України

"Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина

достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини,

збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального

набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для

задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий

мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної

пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з

дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат

виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється

Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в

законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Визначений статтею 28 Закону

України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується

прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом

України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, є певним

стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних

виплат та допомоги. Так Закон України «Про державний бюджет України на 2007

рік» встановлює у ст. 62 визначає , що для визначення мінімального розміру

пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону

України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15

<javascript:OpenDoc('1058-15');>) з 1 квітня та з 1

жовтня 2007 року

застосовується прожитковий

мінімум для осіб,

які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим

частини першої цієї статті, збільшений

на 1 відсоток.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за

віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які

втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок

пенсій, визначених в статті 54 Закону України "Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, судова колегія враховує

вимоги ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (якою доповнено Законом

України від 05.10.2006 року № 231-V, про те, що дія положень цього Закону не може

призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з

прийняттям нової постанови про задоволення позову щодо зобов'язання Управління

Пенсійного фонду України в Красноградському районі Харківської області

здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1, як постраждалому

внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2-ої групи інвалідності,

відповідно до ст. ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи» з 01 квітня 2007 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком у

порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, визначеного законом за певний період нарахування пенсії..

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196,

198, 202, 205, 207, 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 напостанову Харківського окружного адміністративного суду від 11

квітня 2008 року по справ №2а-2281/08 - задовольнити.

Постанову Харківського

окружного адміністративного суду від 11 квітня 2008 року по справ №2а-2281/08 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги

задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красноградському районі

Харківської області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1, як

постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2-ої групи

інвалідності, відповідно до ст. ст. 50, п. 4 ст. 54, п. 3 ст. 67 Закону України

«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» з 01 квітня 2007 року у розмірі 8 мінімальних пенсій

за віком у порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, визначеного законом за певний період нарахування пенсії.

Постанова

набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному

порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом

подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду

України.

Повний

текст постанови виготовлено та підписано 17 липня 2008

року.

Головуючий (підпис) Ю.М.

Філатов

Судді (підпис) Н.С.

Водолажська

(підпис) М.І. Гуцал

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Харківського

Апеляційного адміністративного суду М.І. Гуцал

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 4277/08

Головуючий 1-ої інстанції: Данилова М.В.

Категорія: 50

Доповідач:

Гуцал М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

15 липня 2008 року

м.Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді - Філатова Ю.М.,

суддів - Водолажської Н.С., Гуцала М.І.

при секретарі Житєньової Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського

апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного

суду від 11 квітня 2008 року по справ №2а-2281/08

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду

України в Красноградському районі Харківської області

про спонукання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу

адміністративного судочинства України проголосити вступну та резолютивну

частину постанови, повний текст якої буде виготовлений 21.07.2008 року.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207,

254 Кодексу адміністративного судочинства

України, колегія суддів, -