Ухвала

від 22.12.2008 по справі 22-а-4277/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №22-а-4277/08

                        Головуючий суддя у суді 1-ї

інстанції: Копитова О.С.,

                                                               Суддя-доповідач: Дурицька О.М.        

                                                 У 

Х  В  А 

Л  А

Іменем   України

   22 грудня 2008 року                                                               м. Київ

  Колегія суддів Київського апеляційного

адміністративного суду у складі: головуючого - судді Дурицької О.М., суддів

Глущенко Я.Б. та Зайцева М.П., при секретарі Мальцевій К.В. розглянувши у

відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського

суду м. Києва від 18 червня 2007 року у справі за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до приватного

підприємства «Форекс-Хім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Примед»

про визнання недійсним договору,-

                                                  В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва

звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів про

визнання недійсним укладеного між відповідачами договору від 21.05.2002 року з

підстав, передбачених ст. 49 ЦК УРСР.

Постановою

Господарського суду м. Києва від 18 червня 2007 року в задоволенні позовних

вимог відмовлено.

На вказану постанову суду позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він

просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким

задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши

у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та

доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно

до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної

інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу

суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив

обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права.

Судом першої

інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою

відповідальністю «Примед» зареєстроване Подільською районною у м. Києві

державною адміністрацією, рішення про реєстрацію №02947 від 09.10.2000 р., код

ЄДРПОУ № 31170347, свідоцтво платника ПДВ №36714772 від 19.10.2000р.

Приватне

підприємство «Форекс-Хім» зареєстроване Мінською районною в м. Києві державною

адміністрацією, рішення про реєстрацію № 09317 від 06.04.2001 р., код ЄДРПОУ

31467130, свідоцтво платника ПДВ № 36746450 від 12.05.2003р.

21.05.2002

р. між ПП «Форекс-Хім» та ТОВ «Примед» шляхом обміну документами було укладено

угоду на реалізацію товару.

Згідно

накладної № 2/5 від 21.05.2002 р. ПП «Форекс Хім» передало ТОВ «Примед»  товар (лист конвалії травневої) на загальну

суму 55 256,29 грн., з яких 9209,38 грн. податок на додану вартість.

На

виконання умов спірного договору ПП. «Форес-Хім» виписало на адресу ТОВ «Примед»

податкову накладну №2/5 від 21.05.2002 року на загальну суму 55 256,29 грн., з

яких 9209,38 грн. податок на додану вартість.

Вказаний

договір фактично виконаний обома сторонами. Про що свідчать податкова накладна,

виписана продавцем - ПП «Форекс Хім», та платіжне доручення, оплачене ТОВ

«Примед».

Факт

виконання зазначеної угоди сторонами не заперечується та не спростовується

поданими доказами.

За

змістом ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо

суперечною інтересам держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди

залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди

обома сторонами чи однією.

Відмовляючи

в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні

оспарюваної угоди не встановлено умислу відповідачів на укладення угоди з

метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

З

таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки відповідно до п.4.7

Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА

України № 80 від 19.02.1998 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України

16 березня 1998 року за № 172,2612, у редакції, чинній на момент взяття

відповідача-2 на податковий облік, для взяття на облік платники податків -

юридичні особи подають в органи державної податкової служби за своїм

місцезнаходженням такі документи:

заяву

за формою № 1-ОПП (додаток 1);

завірені

в нотаріальному порядку копії статуту (якщо це потрібно для створюваної

організаційної форми підприємства), установчих договорів з відміткою органу, що

здійснив державну реєстрацію;

копію положення

(для бюджетних установ, благодійних організацій);

копію свідоцтва

про державну реєстрацію;

копію довідки

про включення до ЄДРПОУ з присвоєнням їй ідентифікаційним кодом.

Пунктом 4.13

вказаної Інструкції встановлено, що усі документи, перелічені в пункті 4.7,

подає особисто власник, засновник (власники, засновники) або уповноважена ним

(ними) особа (заявник), або призначений керівник, або головний бухгалтер.

Документи приймаються лише за наявності паспорта особи, яка подає документи,

довідок про присвоєння ідентифікаційного номера з ДРФО власників, засновників

(фізичних осіб), директора та головного бухгалтера. Заяви приймають відділи

обліку та реєструють у загальному відділі (канцелярії). Приймання заяви

фіксується в журналі реєстрації заяв та повідомлень про взяття на облік

(перереєстрацію, реорганізацію, унесення змін) платників податків за ф. №

2-ОПП. Перевірку паспортних даних та встановлення місцезнаходження платника

податків виконують підрозділи податкової міліції.

З матеріалів

справи не вбачається, що підставами для реєстрації ОСОБА_1 у податкових органах

як засновника ПП. «Форес Хім» були інші документи, ніж визначено законодавством

або, що їх невідповідність законодавсту не перевірялась під час реєстрації.

Відповідно до

ст. 49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам

держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання

угоди обома сторонами  - в доход держави

стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією

стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все

належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж

умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто

другій стороні, одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного

стягується в доход держави.

Для даної норми

закону характерними є такі ознаки:

а) вчинення дій

об'єктивно призводить до

порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку

повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів,

які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

 б) такі угоди характеризуються суб'єктивним

наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються

з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для

визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні,

однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт

наявності суб'єктивного

чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої

юридичної особи, а тому суб'єктивний

склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і

підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Оскільки суб'єктивний склад правопорушення повинен бути

встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо

визначеними засобами доказування, то в даному випадку позивачем не надано

доказів, які свідчили б про порушення кримінальної справи проти посадових осіб

відповідачів та доведення їх вини за фактом ухилення від сплати податків

стосовно обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідно до

Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1991 р. №

509-ХП зі змінами і доповненнями, на державні податкові інспекції в районах,

містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні

податкові інспекції покладені функції здійснення контролю за своєчасністю,

достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових

платежів) та забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових

санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за

порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів

за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами

підприємств, установ, організацій та громадянами (ч. 1, ч. 6 ст. 10).

Згідно з п. 1.12

ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків

перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-111 зі

змінами і доповненнями, контролюючий орган - державний орган, який у межах

своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю,

достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів)

та погашення податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік

контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону. Стосовно податків і

зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних

цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту є орган

державної податкової служби.

У відповідності

до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами», відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4

цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків

податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених під пунктом 5.2.2 цього

пункту.

У разі коли

платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в

установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків

податкові вимоги, які є письмовою вимогою податкового органу до платника

податків погасити суму податкового боргу (пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, п. 1.10 ст. 1

Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами»).

Порушення

будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими

особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської

діяльності і фіксується у акті, складеному по результатах вказаної перевірки. А

також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути

виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку. Податковим

законодавством не передбачені інші документи, які можуть підтверджувати

наявність виявлених порушень податкового або валютного законодавства.

Законом України

«Про систему оподаткування» від 25.06.1991 р. № 1251-XII зі змінами і доповненнями для платника податку не передбачено обов'язку

(ст.9) та не надано права (ст. 10) вимагати від іншого платника податку

будь-яких відомостей1 ( в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку,

ведення останнім будь-яких бухгалтерських книг, журналів тощо). Так само, Закон

України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язку або права одного платника податку

контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість

іншого платника податку.

Відповідно до

Закону України «Про державну податкову службу в Україні»  вчинення зазначених дій є не тільки правом, а

й прямим обов'язком податкових органів.

В пункті 1.3

оглядового листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/481 від 20.04.2001 р.

зазначено, що порушення сторонами договору законодавства про податок не є

підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано

доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового

законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Враховуючи вище

викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд

першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову.

Колегія

суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені

обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права і

підстав для його скасування не вбачається.

За

таких підстав апеляційна скарга ДПІ в Подільському районі м.Києва на  постанову Господарського суду м.Києва  від 17 травня 2007 року у справі за Державної

податкової інспекції у Подільському районі м. Києва до приватного підприємства

«Форекс-Хім» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Примед» про визнання

недійсним договору - підлягає  залишенню

без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись

ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254  КАС

України, колегія суддів  

У Х В А Л И Л

А:

           Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції

у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову

Господарського суду м. Києва від 18 червня 2007 року - без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту

проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі

касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

                  Головуючий:                                   Судді: