Постанова

від 18.09.2012 по справі 2а-2036/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 року 11:50 2а-2036/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа-Імідж" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Імідж" (далі-позивач, товариство) з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби (далі-відповідач, податковий орган) про: визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення по акту перевірки від 18.01.2012 №29/23/33011124; визнання протиправними дії Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби, які полягають у визнанні правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Імідж" з контрагентами, нікчемними; зобов'язання Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області Державної податкової служби прийняти податкове повідомлення рішення по акту перевірки від 18.01.2012 №29/23/33011124.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача, які викладені в акті перевірки, не відповідають нормам закону та ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки вказані господарські операції між ТОВ «Віп Трейд»та позивачем, а також між позивачем та його контрагентами - ТОВ «ЕсСіЕй Хаджин Україна»та закладом культури «Київська Академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»мали реальний характер і не є нікчемними, що підтверджується необхідними первинними бухгалтерськими документами. В акті перевірки відповідач виклав лише норми цивільного та господарського права стосовно недійсності та нікчемності договорів, а також висновки актів ДПІ у Печерському районі м. Києва по контрагентах-постачальниках позивача, при цьому не підтвердив їх будь-якими фактичними даними. Позивач вважає, що визнання податковим органом укладених правочинів нікчемними не входить до його компетенції. За наслідками перевірки керівником податкового органу рішення про визнання грошових зобов'язань, тобто податкове повідомлення-рішення, не прийнято. При цьому відповідачем здійснено коригування, а саме: задекларований позивачем податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Грифон Консалт" за червень та липень 2011 р. зменшено на загальну суму 56055 грн., в тому числі за червень 2011 р. на суму 1784 грн., за липень 2011р. - на 38573 грн., а задекларовані податкові зобов'язання, сформовані за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ "Медіа-Імідж" підприємствам-покупцям ПАТ "Ремторгустаткування", ТОВ ''Технокабель", ТОВ "Електрострум", ТОВ "ЕсСіЕй Хаджін Україна", ТОВ "Скар", ПАТ "Бучанський приладобудівний завод Веда", ПАТ "МТС Україна", ТОВ "Віона" зменшено на загальну суму ПДВ 57554,60 грн., в тому числі за червень 2011р. на суму 17837 грн., за липень 2011 р. - на 39717,60 грн. Бездіяльність відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки є протиправною . Позивач вважає ці дії та бездіяльність відповідача такими, що порушують його права, тому звернувся з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що посадові особи Іванківської МДПІ при проведенні перевірки позивача і оформленні акта перевірки діяли відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення приймається у порядку, передбаченому п.58.1 ст.58 ПК України, а згідно з результатами перевірки підстави для винесення податкового повідомлення-рішення відсутні, так як позивач є «підприємством - транзитером», тому за результатами перевірки не здійснюється донарахування податкового зобов'язання, а підлягають зменшенню як сума податкового кредиту, так і сума податкового зобов'язання, про що і вказано у висновку акту перевірки. Формування інспектором висновків акта перевірки здійснюється на підставі наявних документів і внутрішнього переконання та само по собі не створює для позивача негативних наслідків та не покладає на позивача податкових обов'язків. Дії перевіряючих із зазначення висновків акта перевірки та дії по складанню акта перевірки не порушують прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки, створює для платника податків правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку сплатити певну суму податків, а відтак вимоги позивача є безпідставними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа-Імідж" є юридичною особою, зареєстровано Іванківською районною державною адміністрацією Київської області 11.09.2004, як платник податків перебуває на обліку в Іванківській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області з 11.09.2004 №342.

Листом від 30.08.2011 № 31128/7/23-510 державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва направила відповідачу акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Віп Трейд»від 29.08.2011 №1197/23-5/37240770 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 по 30.06.2011 для вжиття заходів згідно з чинним законодавством та руйнування схем ухилення від оподаткування. Відповідно до висновків цього акту установлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків; встановлено нікчемність правочинів по операціях з продажу і з придбання товарів.

Відповідачем на адресу ТОВ «Медіа-Імідж»направлено запит про надання інформації та її документального підтвердження від 06.12.2011 №3223/10/23-025, в якому податковий орган з метою проведення зустрічної звірки просить надати інформацію та її документальне підтвердження щодо операцій по господарських відносинах із ТОВ «Віп Трейд»за період з 01.12.2010 по 30.06.2011 та вказано конкретний перелік необхідних документів.

Начальником Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області 11.01.2012 за №11 видано наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Медія-Імідж»по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Трейд»за період з 01.12.2010 по 30.06.2011, терміном 3 робочих дні з 16.01.2012 по 18.01.2012.

За результатами перевірки складено Акт №29/23/33011124 від 18.01.2012, згідно з яким зроблено висновок про відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків. В акті перевірки вказано, що господарські операції за березень 2011 р. щодо придбання ТОВ «Медіа-Імідж»товарів (робіт, послуг) у контрагентів - постачальників та продажу TОB «Медіа-Імідж»товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. Згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України позивачем сформовано податкове зобов'язання в декларації з ПДВ за березень 2011 р. за рахунок ТОВ «ЕсСіЕй Хайджин Україна»та Заклад культури «Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»на суму ПДВ 4901,33 грн., які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за березень 2011 р. Відповідно до АІС «Облік податків і платежів»ТОВ «Медіа-Імідж »у 2011 р. не нараховувало та не сплачувало податку на доходи фізичних осіб, проте згідно із звітом 1ДФ чисельність працюючих становить 8 осіб, в тому числі за цивільно-правовими договорами 2 особи. У ході проведення перевірки встановлено, що операції з придбання та продажу товару не мали реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Тому взаємовідносини між ТОВ «Медіа Імідж»та контрагентами - покупцями ТОВ «Ессіей Хаджін Україна»та Закладом культури «Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»не спричиняють реального настання правових наслідків, а договори є нікчемними та суперечать п.5 ст.203 ЦК України.

Крім того, згідно з даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Медіа-Імідж»сформовано податковий кредит в декларації з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.06.2011 за рахунок TOB «Biп Трейд»(код ЄДРПОУ 37240770) на суму ПДВ 4476 грн., які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ за березень 2011 р. TOB «Biп Трейд»є посередником у наданні послуг, виконанні робіт ТОВ «Медіа Імідж». Відповідачем отримано з ДПІ у Печерському районі м. Києва акт від 29.08.2011 №1197/23-5/37240770 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки TOB Трейд»з питань правильності обчислення податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.12.2010 по 30.06.2011. При цьому ТОВ "Віп Трейд" сформовано податковий кредит в декларації з ПДВ за період з 01.12.2010 по 30.06.2011 за рахунок ТОВ «Сіріус-Грант», код ЄДРПОУ 37318328. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва складено акт від 27.07.2011р. №940/23-3/37318328 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Сіріус-Грант»в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на дотану вартість за період з 01.12.2010 по 30.06.2011. У ході перевірки не встановлено факту передачі товарів, надання робіт, послуг від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників; підприємства-постачальники не декларували податкові зобов'язання на користь ТОВ «Сіріус-Грант», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Сіріус-Грант»згідно з базами даних ДПІ у Печерському районі м. Києва - 1 особа. Фактично у ТОВ «Сіріус-Грант»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Крім цього, ДПІ у Печерському районі м. Києва отримало від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва протокол допиту посадової особи ТОВ «Сіріус-Грант»ОСОБА_1, в якому вказано, що ОСОБА_1 не має відношення до діяльності ТОВ «Сіріус-Грант». За результатами перевірки в акті від 27.07.2011 №940/23-3/37318328 встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків між ТОВ «Сіріус-Грант»та контрагентами. У зв'язку з тим, що угоди поставки між ТОВ «Віп Трейд»та ТОВ «Сіріус - Грант»є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, то такий правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Віп Трейд»здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Віп Трейд». Фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Віп Трейд»та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за період з 01.12.2010 по 30.06.2011, що свідчить про те, що правочини між TOB «Biп Трейд»та підприємствами-постачальниками здійснено без мети настання реальних наслідків.

В акті перевірки зроблено наступний висновок. У зв'язку з тим, що всі вищезазначені угоди поставки є нікчемними, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону, то такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно з ПК України та п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, от.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України встановлено нікчемні правочини по операціях з продажу товарів, робіт, послуг між ТОВ «Медіа-Імідж»та контрагентами покупцями на загальну суму 29408 грн., в т.ч. ПДВ 4901,33 грн.; по операціях з придбання товарів, робіт, послуг між ТОВ «Медіа-Імідж»та контрагентом-постачальником TOB «Biп Трейд»на загальну суму 26856 грн., в т.ч. ПДВ 4476 грн. У зв'язку з вищевикладеним задекларований ТОВ «Медіа-Імідж»податковий кредит по взаємовідносинах з TOB Трейд»за березень 2011 р. підлягає зменшенню на суму ПДВ 4476 грн.; задекларовані податкові зобов'язання, сформовані за рахунок податкових накладних, виписаних ТОВ «Медіа-Імідж»підприємствам-покупцям ТОВ «ЕсСіЕй Хаджін Україна»та Закладу культури «Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»у березні 2011 р. підлягають зменшенню на загальну суму ПДВ 4901,33 грн.

За результатами розгляду цього акта перевірки відповідачем податкове повідомлення-рішення не прийнято, але в облікових даних податкового органу здійснено коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача, запропоновані в акті перевірки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Статтею 20 ПК України передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

Відповідно до статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

У пункті 86.7 статті 86 ПК України зазначено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Пунктом 86.8. статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, податкове повідомлення-рішення -це правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби або митного органу, який останні зобов'язані прийняти у передбачених законом випадках; він видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що позивач є «транзитером», а тому стосовно нього податкове повідомлення-рішення не повинно прийматися, оскільки такі твердження і терміни не ґрунтуються на вимогах ПК України. Ситуація, коли за наслідками перевірки не приймається податкове повідомлення-рішення, передбачена п.86.9 ст.86 ПК України, а зазначені у цій нормі обставини у даному випадку відсутні. У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити який особливий статус має «транзитер»і підстави, з яких на «транзитерів»не поширюються вищевказані вимоги ПК України.

Отже, коригування відповідачем податкового кредиту і податкових зобов'язань на підставі акта перевірки повинно було здійснюватися виключно шляхом винесення податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням наведеного суд вважає, що бездіяльність відповідача, що виразилась у не прийнятті ним податкового повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 18.01.2012 №29/23/33011124 «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Медіа-Імідж" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Віп-Трейд" за період з 01.12.2010 по 30.06.2011»є протиправною, оскільки винесення такого рішення у ситуації, що склалася, є обов'язком податкового органу, а способом захисту порушених прав є зобов'язання податкового органу прийняти податкове повідомлення-рішення. Тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у визнанні нікчемними правочинів, укладених позивачем з контрагентами, то суд бере до уваги таке.

Текстуальне викладення акту перевірки та наведення у ньому тих чи інших слів, речень, тверджень, мотивів, дії щодо відображення в акті висновків інспектора з посиланням на недійсність чи нікчемність правочинів є позицією працівника податкового органу, яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків під час перевірки. Проте, ці твердження працівника податкового органу самі по собі не створюють для позивача будь-яких правових наслідків, не порушують прав позивача, оскільки сам акт перевірки не є підставою для виникнення грошового зобов'язання. Підставою для визначення податковим органом грошового зобов'язання є податкове повідомлення-рішення.

Суд вважає, що відповідно до вищенаведених вимог ПК України працівник органу державної податкової служби має право на викладення в акті перевірки власних висновків за наслідками перевірки.

Обґрунтованість викладеного в акті перевірки висновку, належність і допустимість його як доказу, оцінка цього доказу на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом відповідно до вимог ст.ст.69, 70, 79, 86 КАС України під час розгляду відповідних адміністративних справ, якщо в основу спору покладено такий висновок.

Твердження представника позивача про те, що вказані вище висновки можуть потягнути за собою негативні наслідки для підприємства у майбутньому, судом до уваги не приймаються з огляду на приписи статті 6 КАС України, оскільки право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв'язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених правових норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною другою ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі і по проведенню перевірки та по складанню акту перевірки, відображенню в ньому певних висновків, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання протиправним дій по визначенню в акті перевірки правочинів нікчемними, не відповідає його змісту.

Дослідивши матеріали та проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що оскаржені дії відповідача по визнанню в акті перевірки правочинів нікчемними не мають для позивача юридичного значення та не призвели до фактичного порушення прав та інтересів позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до ч.3 цієї ж статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Вимог про відшкодування судових витрат позивач не суду заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за Актом перевірки від 18.01.2012 №29/23/33011124.

Зобов'язати Іванківську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби у порядку, встановленому Податковим кодексом України, прийняти та вручити податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду Акта перевірки від 18.01.2012 №29/23/33011124.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 вересня 2012 р.