Рішення

від 05.12.2012 по справі 22/5014/2518/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.12 Справа № 22/5014/2518/2012.

Суддя Палей О.С. , розглянувши матеріали

за позовом - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до відповідача - Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області ДПС

про стягнення 19 760 грн. 19 коп .

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 , представник за довіреністю від 07.11.2012 № 5282;

від відповідача - Яковлев О.І. , головний державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 449/7/10-018 від 16.03.2012;

обставини справи: позивачем подано позов про стягнення з Державної податкової інспекції у місті Красному Лучі суми заборгованості по оплаті послуг у розмірі 19 760,19 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 19 коп.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши присутніх у судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 20.08.2008р., виданого Виконавчим комітетом Луганської міської ради, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до Ліцензії, виданої Державним департаментом з питань банкрутства НОМЕР_2 від 13.10.2008р., позивач здійснює господарську діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Постановою господарського суду Луганської області від 20.07.2010 по справі № 21/68б Приватне підприємство фірма "Востокукрресурс" /код 24849361, м. Красний Луч, вул. Освобождєнія, 6/1/ за заявою ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (відсутній боржник); ліквідатором призначений арбітражний керуючий ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2011 по справі № 21/68б затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства фірми "Востокукрресурс"; банкрута ліквідовано як юридичну особу.

Зазначеною ухвалою від 12.07.2011р. по справі № 21/68б суд затвердив встановлений комітетом кредиторів розмір оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 за виконання ним повноважень ліквідатора ПП фірма "Востокукрресурс" із розрахунку двох мінімальних заробітних плат за період з 20.07.2010 по 08.06.2011 щомісячно, оплату ухвалено здійснити за рахунок коштів ініціюючого кредитора - ДПІ у м. Красний Луч Луганської області. Загальний розмір несплачених послуг складає 19 760,19 грн.

Станом на 04.10.2012 Державною податковою інспекцією у м. Красному Лучі послуги у розмірі 19 760,19грн. не сплачені, що обумовило звернення позивача з цим позовом до суду.

Відповідач відзивом від 22.10.2012 проти позовних вимог заперечує з наступних підстав.

За змістом ст. ст. 44, 84 ГПК України витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

Таким чином оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог. Таке можливе лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат.

У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого у добровільному порядку, суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.

Відомості щодо факту такої відмови у позовній заяві відсутні.

За ухвалою від 30.10.2012 судом було відкладено розгляд справи на 26.11.2012 на 11 год. 10 хв. і зобов'язано позивача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 - надати суду та відповідачу заперечення на відзив відповідача, з документальним та нормативним обґрунтуванням цих заперечень (при наявності).

У судове засідання 26.11.2012 повноважні та компетентні представники сторін не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи були судом належним чином повідомлені за ухвалою від 30.10.2012 і їх явка в судове засідання була визнана судом обов'язковою, тому за ухвалою від 26.11.2012 судом було відкладено розгляд справи на 05.12.2012 на 11 год. 00 хв. і повторно зобов'язано позивача вчинити ті самі дії.

Позивачем, у судове засідання 26.11.2012 були надані витребувані судом заперечення від 26.11.2012 на відзив, у яких він наполягає на задоволенні свого позову з огляду на наступне.

Позивач вважає, що відповідач не мав заперечень щодо розміру чи джерела оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_1 при їх затвердженні комітетом кредиторів та судом.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.07.2011 у справі № 21/68б був затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства фірми "Востокукрресурс"; банкрута ліквідовано як юридичну особу та припинено провадження у справі. Тому вирішення питання про стягнення суми заборгованості з оплати послуг арбітражного керуючого, у разі відмови відповідача від сплати у добровільному порядку, не може відбуватись в межах справи про банкрутство у зв'язку з її припиненням.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне .

Згідно норм ч. 10 ст. 3 1 Закону про банкрутство оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом.

Вказаною нормою передбачено, що за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

В подальшому відповідно до ч. 12 ст. 3 1 Закону про банкрутство розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердженням судом.

При цьому Законом про банкрутство встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Також, згідно з ч. 14 вказаної статті звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

За змістом ст. ст. 44, 84 ГПК України витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судових витрат і їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

Таким чином, оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог. Таке можливе лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат.

У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що припинення провадження у справі № 21/68б про банкрутство Приватного підприємства фірма "Востокукрресурс" перешкоджає вирішенню питання про стягнення суми заборгованості з оплати послуг арбітражного керуючого, у разі відмови відповідача від її сплати у добровільному порядку, оскільки статтею 88 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість винесення судом додаткового рішення якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

Крім того, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення його прав та інтересів, а також самостійно обирає спосіб захисту права, а суд повинен перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і в залежності від встановлених обставин вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Суд не вбачає будь -якого порушення суб'єктивного права позивача відповідачем.

Позивач не звертався до відповідача з вимогою про оплату його послуг до порушення провадження у цій справі. Така вимога від 29.10.2012 № 609 була направлена ним лише 30.10.2012, тобто після 05.10.2012 -дати порушення провадження у цій справі, що підтверджується фіскальним чеком ЛД УДППЗ «Укрпошта»від 30.10.2012 № 4322 та описом вкладення у нього.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач будь-яким чином порушив, не визнав або оспорює якесь право позивача або охоронюваний законом інтерес, що, відповідно, обумовлює відсутність підстав для правового захисту.

Відсутність порушення права позивача з боку відповідача є підставою для відмови в позові.

У зв'язку з відмовою в позові, та відповідно до ст. 49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати в розмірі 1 609 грн. 50 коп. судового збору покладаються на позивача.

У відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 87 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складено 10.12.2012р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Рішення надіслати:

ѕ позивачу (АДРЕСА_1);

ѕ відповідачу (вул. Шевченко, 69, м. Красний Луч, Луганська обл., 94500).

Суддя О.С.Палей