Постанова

від 17.01.2013 по справі 22/5014/2518/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.01.2013 р. справа №22/5014/2518/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Дучал Н.М. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4- особисто від відповідача:ОСОБА_5- довіреність №449/7/10.018 від 16.03.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012р. (повний текст рішення складено та підписано 10.12.2012р.) по справі№22/5014/2518/2012 (суддя: Палей О.С.) за позовом:Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ до відповідача:Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області ДПС, м. Красний Луч Луганської області простягнення 19 760 грн.19 коп.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4, м. Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області ДПС, м. Красний Луч Луганської області про стягнення 19 760грн.19 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області по справі №22/5014/2518/2012 від 05.12.2012р., повний текст якого підписано 10.12.2012р. (суддя- Палей О.С.) в задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення обґрунтовано недоведеністю позивачем наявності спору між ним та відповідачем.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, фізична особа- підприємець ОСОБА_4, м.Луганськ звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що відповідач не визнає його права на отримання спірної грошової суми.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. було порушено апеляційне провадження.

В судове засідання (16.01.2013р.) з'явився фізична особа- підприємець ОСОБА_4, вимоги викладенні в апеляційній скарзі підтримав в повному обсязі, просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні (16.01.2013р.) надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог. Таке можливо лише у випадку стягнення збитків у вигляді вже сплачених судових витрат. У випадку відмови ініціюючого кредитора від оплати послуг арбітражного керуючого в добровільному порядку, суд, припиняючи провадження у справі, повинен вирішити це питання та видати наказ про примусове стягнення грошових коштів. Відомості щодо факту такої відмови у позовній заяві були відсутні. Позивач не звертався до ДПІ у м.Красному Лучі з вимогою про оплату його послуг до порушення провадження у справі №22/5014/2518/2012. Така вимога була направлена позивачем лише 30.10.2012р., тобто після 05.10.2012р. дати порушення апеляційного провадження у цій справі. Проти вимог викладених в апеляційній скарзі заперечує, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, матеріали апеляційної скарги, вислухав пояснення представників сторін судова колегія зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, позивач здійснює господарську діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі ліцензії, виданої Державним департаментом з питань банкрутства серії АВ №397277 від 13.10.2008 року.

Постановою господарського суду Луганської області від 20.07.2010р. по справі № 21/68б Приватне підприємство фірма "Востокукрресурс" (код 24849361, м. Красний Луч) визнано банкрутом за заявою ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області та відкрито ліквідаційну процедуру в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначено ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_4

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.07.2011р. по справі №21/68б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства фірми "Востокукрресурс" банкрута ліквідовано, як юридичну особу.

Цією ж ухвалою, суд, затвердив встановлений комітетом кредиторів розмір послуг арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання ним повноважень ліквідатора із розрахунку двох мінімальних заробітних плат за період з 20.07.2010р. по 08.06.2011р. щомісячно. Оплату ухвалено здійснити за рахунок коштів ініціюючого кредитора - ДПІ у м. Красний Луч Луганської області. Загальний розмір несплачених послуг складає 19 760 грн. 19 коп.

Вищевказана сума позивачу сплачена не була, у зв'язку з чим він звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням по справі в задоволені позову було відмовлено. Рішення обґрунтовано, зокрема, приписами ст. 530 ЦК України.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. ( ч.1 ст.16 ЦК України)

Згідно ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених прав і охоронюваних інтересів.

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно приписів ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або з актів цивільного законодавства. ( ч.2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.10 ст.3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в подальшому Закон) оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється кредитором або боржником за заявою якого порушено справу у максимальному розмірі, визначному цією статтею.

Частина 12 ст.3 1 Закону закріплює, що розмір та порядок оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) встановлюється комітетом кредиторів з наступним затвердженням судом.

Законом встановлено спеціальні джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Частина 14 ст. 3 1 Закону передбачає, що звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою суду.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.07.2011р. по справі №21/68б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства фірми "Востокукрресурс", банкрута ліквідовано, як юридичну особу.

Цією ж ухвалою суд затвердив встановлений комітетом кредиторів розмір послуг арбітражного керуючого ОСОБА_4 за виконання ним повноважень ліквідатора із розрахунку двох мінімальних заробітних плат за період з 20.07.2010р. по 08.06.2011р. щомісячно. Оплату ухвалено здійснити за рахунок коштів ініціюючого кредитора - ДПІ у м. Красний Луч Луганської області. Загальний розмір несплачених послуг складає 19 760 грн. 19 коп. Проте, судом не було встановлено в якій саме термін, ініціюючий кредитор- ДПІ у м. Красний Луч Луганської області повинно було здійснити оплату послуг арбітражного керуючого.

Доказів, що позивач, до звернення з відповідним позовом до господарського суду, звертався до ДПІ у м. Красний Луч з вимогою щодо сплати зазначених коштів - матеріали справи не містять.

Враховуючи приписи ст. 530 ЦК України, місцевий господарський суд прийшов до правомірного висновку про недоведеність позивачем, що відповідач будь-яким чином порушував, або не визнав чи оспорював право позивача на отримання спірної суми на час звернення до суду з відповідним позовом..

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з рішенням місцевого господарського суду щодо відмови у задоволені позовних вимог.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Луганської області по справі №22/5014/2518/2012 від 05.12.2012р., повний текст якого підписаний 10.12.2012р.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012р., повний текст якого підписаний 10.12.2012р. у справі №22/5014/2518/2012- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 05.12.2012р., повний текст якого підписаний 10.12.2012р. у справі №22/5014/2518/2012- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Дучал

Надруковано 5 примірників: 1- позивачу; 1- відповідачу; 1-до справи; 1- ГСЛО; 1 - ДАГС