Рішення

від 03.12.2012 по справі 5015/3834/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.12 Справа№ 5015/3834/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Малого приватного підприємства «Ірена», м.Львів

до відповідача: Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення 638941,43 грн.

та

за позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ-Капітал», м.Буськ Львівської області

до Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м.Львів

про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця» 602401,25 грн. за недостачу бензину автомобільного, екологічно покращеного АИ-92-10, в кількості 44828 кг, що виникла при перевезенні залізничним транспортом, відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012р.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Гачак І.О. -ю/к служби комерційної роботи та маркетингу

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги: Гойдик В.М. - представник

Представникам сторін роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 ГПК України, а саме, їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов малого приватного підприємства «Ірена», м. Львів до державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», м. Львів про стягнення 602 401,25 грн. вартості нестачі вантажу, а саме бензину автомобільного, екологічно покращеного АИ-92-10 в кількості 44 828,00 кг, що виникла при перевезенні відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року, 13 615,92 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, трьох процентів річних від простроченої суми, що становить 2 723,18 грн. та стягнення усіх судових витрат .

Ухвалою суду від 17.09.2012 року судом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.10.2012 року.

02.10.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали від 17.09.2012 року виконав, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте подав клопотання від 01.10.2012 року №М-2123 (вх. №706 від 02.010.2012 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явки повноважного представника в судове засідання. Зважаючи на обставини викладені відповідачем у даному клопотанні, з метою повного та всестороннього розгляду справи, а також у зв'язку із неподанням відповідачем зажаданих ухвалою суду від 02.10.2012 року документів та необхідністю витребування доказів по справі, суд ухвалив клопотання прийняти та задовольнити, розгляд справи відкласти на 18.10.2012 року та зобов'язати відповідача подати ґрунтовний відзив на позовну заяву, докази погашення боргу, акт звірки взаєморозрахунків.

18.10.2012 року в судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав клопотання від 17.10.2012 року (вх. №23379/12 від 17.010.2012 року) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явки повноважного представника в судове засідання.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав відзив на позовну заяву від 16.10.2012 року №М-2237 (вх. №23381/12 від 18.10.2012 року) та пояснення від 17.10.2012 року (вх. №23380/12 від 18.10.2012 року) в яких позовні вимоги позивача заперечив повністю.

Зважаючи на обставини викладені позивачем у клопотанні про відкладення розгляду справи, з метою повного та всестороннього розгляду справи, а також у зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, суд ухвалив дане клопотання прийняти та задовольнити, розгляд справи відкласти на 01.11.2012 року та зобов'язати позивача подати договір зберігання.

01.11.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився позовні вимоги підтримав повністю з мотивів наведених у позові, надав додаткові пояснення.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги заперечив з мотивів викладених у відзиві на позов та поясненнях долучених до матеріалів справи у попередньому судовому засіданні.

З метою повного та всестороннього розгляду справи, а також у зв'язку із необхідністю витребування доказів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 13.11.2012 року та зобов'язав позивача подати: договір зберігання, а відповідача - договір зберігання, оригінал залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року, оригінал комерційного акту серії АА №061953/6 від 04.05.2012 року .

13.11.2002 року в судове засідання представник позивача з'явився позовні вимоги підтримав повністю з мотивів наведених у позові, надав додаткові пояснення, подав заяву про збільшення позовних вимог від 07.11.2012 року (вх. №25617/12 від 13.11.2012 року), в якій вказав стягнути із відповідача 602 401,25 грн. за недостачу маси вантажу, а саме бензину автомобільного екологічно покращеного АИ-92-10, в кількості 44 828,00 кг, що виникла при перевезенні залізничним транспортом відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року, 30 450,15 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми, що становить 6 090,03 грн. та усі судові витрати покласти на відповідача. Крім того позивач подав заперечення на відзив відповідача на позовну заяву (вх. №25619/12 від 13.11.2012 року). Дані документи долучені судом до матеріалів справи. Також позивач подав клопотання від 13.11.2012 року про продовження терміну вирішення спору, що відповідно до обставин викладених у клопотанні, підлягає до прийняття судом та задоволення.

Відповідач явку повноваженого представника в судове засідання забезпечив, позовні вимоги заперечив, подав пояснення №М-2411 від 12.11.2012 року (вх. №952 від 13.11.2012 року), що долучені судом до матеріалів даної справи.

З метою повного та всестороннього розгляду справи, суд ухвалив продовжити термін розгляду даної справи, відкласти розгляд справи на 19.11.2012 року, зобов'язати сторін забезпечити в судове засідання явку повноважних представників.

19.11.2012 року сторони забезпечили явку повноважених представників в судове засідання, позивач позовні вимоги підтримав, надав додаткові пояснення, відповідач позовні вимоги заперечив, надав додаткові пояснення.

З метою повного та всестороннього розгляду справи, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 26.11.2012 року.

26.11.2012 року третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у даній справі товариством з обмеженою відповідальністю «РТ-Капітал»подано позовну заяву до державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»про стягнення 602 401,25 грн. вартості нестачі вантажу, а саме бензину автомобільного, екологічно покращеного АИ-92-10 в кількості 44 828,00 кг, що виникла при перевезенні відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року, по якій ухвалою суду від 26.11.2012 року порушено провадження і прийнято до спільного розгляду з позовною завою МПП «Ірена».

26.11.2012 року представники сторін в судове засідання з'явились. Позиції сторін щодо предмету спору -незмінні.

В судовому засіданні, яке відбулося 26.11.2012р. судом оголошено перерву на 15:00 год. 26.11.2012р.

26.11.2012 року в судове засідання, після оголошеної перерви, о 15:00 год. представники сторін з'явились.

Представник позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення. Представник відповідача позовні вимоги позивача заперечив в повному обсязі, позовні вимоги третьої особи заперечив в повному обсязі, надав додаткові пояснення. Представник третьої особи свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення.

Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 03.12.2012 року, відповідачу подати: відзив на позовну заяву третьої особи, оригінал залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року, оригінал комерційного акту серії АА №061953/6 від 04.05.2012 року .

03.12.2012 року в судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, проте подав заяву від 03.12.2012 року про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог. Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання з'явились.

Суд, розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вивчивши письмові пояснення сторін, встановив таке.

16.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»та малим приватним підприємством «Ірена»було укладено договір поставки нафтопродуктів №16/06/1-11, згідно з яким ТзОВ «Компанія-Інтергал»зобов'язувалось передавати належний йому товар у власність позивача, а останній зобов'язувався приймати цей товар та оплачувати його вартість на умовах договору. 28.04.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»та малим приватним підприємством «Ірена»було укладено додаткову угоду №15 про внесення змін до договору поставки нафтопродуктів №16/06/1-11 від 16 червня 2011 року. За умовами даної додаткової угоди №15 ТзОВ «Компанія-Інтергал»зобов'язувалась передати МПП «Ірена»нафтопродукти за наступними реквізитами: станція призначення Підзамче Львівської залізниці, код станції 370203 для МПП «Ірена», одержувач ТОВ «РТ-Капітал»код вантажоотримувача 2466 адреса вантажоотримувача: м. Львів, вул. Зубрицького,7. Відповідно до п. 5 даної додаткової угоди МПП «Ірена»зобов'язувалось оплатити вартість товару до 15 травня 2012 року включно.

У зв'язку із зміною ціни нафтопродуктів, 30 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія-Інтергал»та малим приватним підприємством «Ірена»було укладено додаткову угоду №15/1 про внесення змін до додаткової угоди №15 від 28 квітня 2012 року до договору поставки нафтопродуктів №16/06/1-11 від 16 червня 2011 року. Згідно з умовами даної додаткової угоди №15/1 від 30 квітня 2012 року ТзОВ «Компанія-Інтергал»зобов'язується передати у власність МПП «Ірена»бензин автомобільний екологічно покращений АИ-92-10 в кількості 50,850 т на загальну вартість 699 187,50 грн. Як зазначалось у даній додатковій угоді бензин автомобільний перевозився залізничним транспортом у цистерні №74703356 до станції Підзамче Львівської залізниці.

30 квітня 2012 року згідно із залізничною накладною №33236993 відправником - ТзОВ «Компанія-Інтергал»на адресу одержувача ТзОВ «РТ-Капітал»було передано ДТГО "Львівська залізниця" для перевезення бензин автомобільний екологічно покращений АИ-92-10 у кількості 50 850 кг загальною вартістю 699 187,50 грн.

У залізничній накладній №33236993 від 30 квітня 2012 року у графі 7 «Заяви відправника»обов'язкові для залізниці, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року вказано - для МПП «Ірена».

Дана обставина підтверджена оригіналом залізничної накладної №33236993 від 30 квітня 2012 року, наданої відповідачем та долученої до матеріалів даної справи.

04 травня 2012 року на 1 463 км ПК4 непарної колії перегону Борщовичі-Підбірці мав місце схід цистерни №74703356 у складі поїзда №2001, витікання вантажу та загоряння. Цистерна №74703356 прибула 04 травня 2012 року на станцію призначення Підзамче Львівської залізниці з вм'ятинами котла у середній боковій частині, зі слідами обгорілості на котлі. У результаті комісійного заміру вантажу у цистерні №74703356, що прибула по накладній №33236993 від 30.04.2012 року було встановлено висоту наливу вантажу 55 см, густину 0,744, температуру +27 0С, на дні цистерни виявлено воду висотою 7 см, що згідно з калібровочною таблицею залізничних цистерн складає 8 095 дмз і складає масу 6 022 кг. Таким чином різниця ваги вантажу переданого для перевезення ДТГО «Львівська залізниця» відповідно до накладної №33236993 від 30.04.2012 року та вагою вантажу доставленого на станцію призначення для вантажоодержувача становить 44 828,00 кг, про що станцією Підзамче Львівської залізниці складено комерційний акт серії АА №061953/6 від 04 травня 2012 року. Дані обставини підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, що долучені до матеріалів даної справи.

04 травня 2012 року між представниками ТОВ «РТ-Капітал», ДТГО «Львівська залізниця»та МПП «Ірена»було підписано приймальний акт №04/05-1 про приймання на відповідальне зберігання 6 022,00 кг бензину марки А-92, що прибув у цистерні №74703356, згідно з залізничною накладною №33236993 від 30 квітня 2012 року

У зв'язку із нестачею прийнятного товару після перевезення МПП «Ірена»07.06.2012 року заявило до ДТГО «Львівська залізниця»відповідну претензію №40 з вимогою компенсувати вартість нестачі вантажу, а саме бензину автомобільного екологічно покращеного АИ-92-10 в кількості 44 828,00 кг, що виникла при перевезенні відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року в розмірі 602 401,25 грн. До даної претензії позивач долучив розрахунок вартості нестачі бензину, залізнична накладна №33236993 від 30 квітня 2012 року (оригінал), комерційний акт серії АА №061953/6 від 04 травня 2012 року (оригінал), копія договору поставки нафтопродуктів №16/06/1-11 від 16.06.2011 року, копія додаткової угоди №15 від 28.04.2012 року, копія додаткової угоди №15/1 від 30.04.2012 року, копія договору зберігання №2 від 04.01.2011 року, копія приймального акту №04/05-Ф від 04.05.2012 року, копії платіжних доручень №581 від 04.05.2012 року, №680 від 14.05.2012 року, №682 від 15.05.2012 року. Дану претензію з усіма додатками відповідач отримав 07.06 2012 року про що свідчить відповідна відмітка начальника актово-претензійного відділу відповідача на претензії.

За результатом розгляду претензії позивача №40 від 07.06.2012 року відповідач надав відповідь позивачу у формі повідомлення №4 від 06.07.2012 року про те, що ДТГО «Львівська залізниця»визнала претензійні вимоги МПП «Ірена»на суму 602 401,25 грн. за недостачу маси вантажу, а саме бензину моторного (автомобільного) неетилованого по відправці 33236993 Коростень-Підззмче. Як зазначено у відповіді на претензію нестача бензину сталась з вини залізниці оскільки 04 травня 2012 року на 1 463 км ПК4 непарної колії перегону Борщовичі-Підбірці мав місце схід цистерни №74703356 у складі поїзда №2001, витікання вантажу та загоряння. Цистерна №74703356 прибула 04 травня 2012 року на станцію призначення Підзамче Львівської залізниці з вм'ятинами котла у середній боковій частині, зі слідами обгорілості на котлі.

Згідно з вищезгаданим повідомленням сума визнаної претензії в розмірі 602 401,25 грн. повинна була бути перерахована на розрахунковий рахунок МПП "Ірена" відповідно до вимог чинного законодавства України. Дана обставина підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, що долучені до матеріалів справи.

Зважаючи на те, що станом на 06 вересня 2012 року кошти від відповідача в якості компенсації вартості нестачі маси вантажу, що виникла при перевезенні залізничним транспортом за залізничною накладною №33236993 від 30.04.2012 року, до позивача не надійшли, позивач звернувся із відповідним позов до відповідача про стягнення вищеописаної суми та відповідних штрафних санкцій за невиконання господарських зобов'язань, передбачених чинним законодавством України.

В процесі розгляду даного спору відповідач, посилаючись на п. 1 п.п. е ст. 111 Статуту Залізниць України (надалі -Статут), вказує на те, що відповідач звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення. В даній ситуації об'єктом перевезення була рідина (бензин), що перевозилась у вагоно-цистерні без будь-якої тири чи то упаковки і така вагоно-цистерна завантажувалась вантажовідправником шляхом прямого заливання рідини (бензину) у цистерну. Крім того, схід вагоно-цистерни та в подальшому виливання бензину та як наслідок нестача вантажу при його приманні в пункті призначення, сталися не в наслідок недоліків тари чи упаковки вантажу, що неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення. Крім того, під час комісійного огляду вагону працівниками відповідача за участю представників Білоруської залізниці встановлено таке: схід вагона №74952904 стався внаслідок дефектів лиття, застаріла тріщина має прихований характер, у зв'язку з чим виявити її під час огляду в пункті комерційного огляду вагонів являлось неможливим. Однак, в матеріалах справи з боку позивача до відповідача відсутні будь-які претензій чи то позовні вимоги стосовно нестачі, псування, пошкодження тощо будь-якого вантажу, що транспортувався у вагоні №74952904. Вантаж (бензин), вартість нестачі якого є предметом даної судової справи транспортувалась у вагоно-цистерні №74703356. Таким чином, такі обставини наведені відповідачем щодо вищеописаної ситуації, а саме будь-якої несправності вагону №74952904, не можуть бути враховані судом як належні та допустимі докази у даній справі та надавати таким доказам будь-яку правову оцінку у даній справі не є необхідним.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого Господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», а саме п. 3.9 вказує на те, що відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю

Саме тому, посилання відповідача на ст. 111 Статуту є безпідставним та таким, що не підлягає до врахування судом.

Твердження відповідача про те, що відповідно до ст. 34 ГПК України - обставини справи, які відповідно до законодавства України повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, в контексті даного спору кореспондуються із ст. ст. 130, 133 Статуту, а тому накладна, вантажна (квитанція про приймання вантажу до перевезення), багажна, вантажобагажна накладна, квитанції та комерційний акт подаються до сулу лише в оригіналі, а позивачем даної вимоги дотримано не було і тому в позові слід відмовити, - не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду даної справи, оскільки оригінал залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року та оригінал комерційного акту серії АА №061953/6 від 04 травня 2012 року були долучені позивачем до вищеописаної претензії №40 від 07.06.2012 року та надані відповідачу. В подальшому ці документи були витребувані судом у відповідача та на виконання відповідної ухвали господарського суду, відповідач долучив оригінали зазначених документів до матеріалів даної справи.

Відповідач у своїх пояснення, посилаючись на ст. 130 Статуту зазначає про те, що право на пред'явлення претензій і позовів до залізниці у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач вантажу за умови пред'явлення накладної, комерційного акту і документу, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Крім того, відповідно до ч. 2 п. 2.2 Роз'яснення Президії ВГСУ №04-5/601 від 29.05.2002 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»- власник вантажу, якщо він не є відправником або одержувачем вантажу, не має права від свого імені заявляти претензію або позов до залізниці з приводу втрати, нестачі або псування вантажу під час перевезення.

Однак, п. 2.8 Роз'яснення Президії ВГСУ №04-5/601 від 29.05.2002 року зазначає - якщо залізниця визнала претензію, але не перерахувала відповідні кошти заявнику претензії, останній вправі подати у встановленому порядку позов про стягнення визнаної суми.

Даним обставинам судом була надана відповідна правова оцінка.

26.11.2012 року до суду було подано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РТ-Капітал»до державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця», про стягнення 602 401,25 грн. вартості нестачі вантажу, а саме бензину автомобільного, екологічно покращеного АИ-92-10 в кількості 44 828,00 кг, що виникла при перевезенні відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року. Ухвалою господарського суду від 26 листопада 2012 року ТзОВ «РТ-Капітал»було залучено до розгляду даної справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та відповідну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду у даній справі.

Щодо обставин викладених відповідачем у відзиві №М-2546 від 29.11.2012року на позовну заяву третьої особи, то такі обставини не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи. Зокрема, третя особа заявила самостійний позов до позивача та відповідача у даній справі щодо стягнення вартості нестачі вантажу, що виникла при перевезенні залізничним транспортом відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року та в обґрунтування своїх вимог вказала на норми Цивільного та Господарського кодексів, Статуту залізниць та інших чинних нормативно-правових актів України і позовні вимоги третьої особи знаходяться в межах предмету спору даної справи в цілому, а твердження відповідача про те, що позовні вимоги третьої особи у даній справі знаходяться за межами предмету спору у даній справі є необґрунтованими та безпідставними виходячи з матеріалів наявних у даній справі.

Також, посилання відповідача на ст. 34 ГПК України та ст. ст. 130 та 133 Статуту, а відповідно і необхідність подання третьою особою відповідних документів в оригіналі і зважаючи на неподання третьою особою таких документів покликатись на таке як на підставу у відмові в позові є нормативно необґрунтованим. Дана обставина встановлюється судом зважаючи на уже наявність усіх перелічених оригіналів та належним чином засвідчених копій документів в матеріалах справи та, відповідно, такі документи на вимогу суду були долучені до матеріалів даної справи безпосередньо відповідачем.

Усі інші твердження щодо нормативної необґрунтованості необхідності витребовувати у відповідача відповідні письмові докази не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, а тому судом не враховуються.

Обставини, викладені відповідачем про відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, що підтверджували б дотримання третьою особою процедури передання іншим організаціям права на пред'явлення претензій та позовів до залізниці, передбаченою ст. 133 Статуту спростовуються тим, що третя особа у даній справі є вантажоодержувачем відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року і має право самостійно заявляти претензії та позови до залізниці з приводу порушення прав та обов'язків, що виникають при перевезенні залізничним транспортом.

Твердження відповідача щодо ненадання третьою особою розрахунку вартості нестачі вантажу, що виникла при перевезенні залізничним транспортом, відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року також спростовуються наявними в матеріалах справи оригіналом комерційного акту серії АА №061953/6 від 04 травня 2012 року, копією розрахунку вартості маси нестачі вантажу, що виникла при перевезенні залізничним транспортом відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року, копією повідомлення відповідача №4 від 06.07.2012 про визнання вартості маси нестачі вантажу за вищеописаним перевезенням в сумі 602 401,25 грн.

03.12.2012 року відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, яка є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки третя особа подала позов до суду у даній справі про стягнення вартості нестачі маси вантажу, що виникла при перевезенні залізничним транспортом 26.11.2012 року, тобто після спливу строку позовної давності. Свою заяву відповідач мотивує тим, що відповідно до ст. 9 ЦК України, ст. ст. 257-258 ЦПК України, ст. 315 ГК України та ст. 136 Статуту залізниць для пред'явлення позову до залізниці встановлений скорочений шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до ст. 134 Статуту -з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення відповідного позову -складання комерційного акту відповідно.

Третя особа подала заяву про поновлення строку позовної давності. Дану заяву третя особа обґрунтовує таким.

06 липня 2012 року ДТГО «Львівська залізниця»повідомленням №4 від 06.07.2012 року визнала претензійні вимоги МПП "Ірена" на суму 602 401,25 грн. за недостачу маси вантажу, а саме бензину моторного (автомобільного) неетилованого по відправці 33236993 Коростень-Підзамче. Як зазначено у відповіді на претензію нестача бензину сталась з вини залізниці оскільки 04 травня 2012 року на 1 463 км ПК4 непарної колії перегону Борщовичі-Підбірці мав місце схід цистерни №74703356 у складі поїзда №2001, витікання вантажу та загоряння. Цистерна №74703356 прибула 04 травня 2012 року на станцію призначення - Підзамче Львівської залізниці з вм'ятинами котла у середній боковій частині, зі слідами обгорілості на котлі. Дана обставина встановлена в судовому засіданні.

Згідно з вищезгаданим повідомленням сума визнаної претензії повинна була бути перерахована на розрахунковий рахунок МПП «Ірена»відповідно до вимог чинного законодавства України, однак станом на 03 грудня 2012 року кошти на розрахунковий рахунок МПП «Ірена»не надійшли.

Саме тому, 14.09.2012 року МПП «Ірена»звернулася до Господарського суду Львівської області із відповідним позовом про стягнення вищеописаної заборгованості із ДТГО «Львівська залізниця».

При цьому ДТГО «Львівська залізниця»при розгляді претензії МПП «Ірена»витребувала в останньої оригінал комерційного акту та залізничної вантажної накладної у даній справі і таким чином залишила ТзОВ «РТ-Капітал»та МПП «Ірена»без жодних оригіналів правовстановлюючих документів на вантаж у якому виявлена недостача при перевезенні залізничним транспортом.

Таким чином, зважаючи на те, що ДТГО «Львівська залізниця»07.06.2012 року прийняла від МПП «Ірена»як власника вантажу відповідну претензію про відшкодування вартості нестачі вантажу при перевезенні залізничним транспортом і тим самим забрала оригінал залізничної накладної та комерційного акту, та у відповідь на претензію видала власнику вантажу - МПП «Ірена»відповідне повідомлення про визнання суми нестачі вантажу при перевезенні залізничним транспортом, у ТзОВ «РТ-Капітал»не могло виникнути сумніву у правомірності дій ДТГО «Львівська залізниця»і не могло виникнути сумніву у тому, що ДТГО «Львівська залізниця»відшкодує вартість нестачі вантажу, що виник при перевезенні залізничним транспортом у даній справі, а тим паче передбачити те, що ДТГО «Львівська залізниця»відмовиться відшкодовувати вартість нестачі вантажу, що виник при перевезенні залізничним транспортом після визнання претензійних вимог власника вантажу ТзОВ «РТ-Капітал»не могло об'єктивно. Дані обставини підтверджуються матеріалами наявними у даній справі.

Однак, зважаючи на обставини викладені вище ТзОВ «РТ-Капітал»пропустило такий строк з поважних причин, оскільки звертатися з відповідним позов про стягнення коштів із ДТГО «Львівська залізниця»за недостачу вантажу при перевезенні залізничним транспортом від свого імені, враховуючи те, що власником вантажу є інша юридична особа, яка уже звернулася із відповідно претензією до ДТГО «Львівська залізниця», надала ДТГО «Львівська залізниця»усі необхідні підтверджуючі та правовстановлюючі документи в оригіналі, отримала від ДТГО «Львівська залізниця»визнання суми нестачі вантажу при перевезенні залізничним транспортом в повному обсязі, із чітким зазначенням причини виникнення нестачі вантажу -схід цистерни стався з вини залізниці, не є необхідним.

Саме такі дії ДТГО «Львівська залізниця»щодо прийняття претензії щодо відшкодування суми (вартості) нестачі вантажу, що виник при перевезенні залізничним транспортом від власника вантажу, витребування та в подальшому прийняття від власника вантажу оригіналів правовстановлюючих документів щодо залізничного перевезення вантажу та оформлення відповідно такої нестачі вантажу, що виникла при перевезенні (оригінал залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року та оригінал комерційного акту серії АА №061953/6 від 04 травня 2012 року) та в подальшому видача на ім'я власника вантажу, згідно з вимогами Статуту залізниць та інших нормативно-правових актів України, відповідного повідомлення про визнання суми вартості нестачі вантажу, що виник при перевезенні залізничним транспортом відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012 року і стали об'єктивною причиною пропуску ТзОВ «РТ-Капітал»шестимісячного строку для звернення до ДТГО «Львівська залізниця»із позов про стягнення вартості нестачі вантажу, що виник при перевезенні залізничним транспортом. Саме у зв'язку з цим, ТзОВ «РТ-Капітал» було позбавлене реальної можливості звернутися до суду раніше, а тому така причина пропуску шестимісячного строку для звернення до ДТГО «Львівська залізниця»із позовом про стягнення вартості нестачі вантажу, що виник при перевезенні залізничним транспортом є поважною і не залежала від волі ТзОВ «РТ-Капітал».

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 статті 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Аналогічні положення містять ч. 5 ст. 306 та ч. 5 ст. 307 ГК України .

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України та ч. 2 ст. 306 ГК України суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України , укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів регламентуються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457.

Відповідно до ст. 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 затверджено Правила оформлення перевізних документів.

Як передбачено п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з ст. 52 Статуту залізниць України , на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі, зокрема, прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану. З матеріалів справи та змісту комерційного акту серії АА №061953/6 від 04 травня 2012 року, вбачається наявність пошкоджень цистерни, що дозволяли доступ до вантажу. Аналогічне положення міститься в п. 12 Правил видачі вантажів.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт», обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Порядок і терміни складання актів, пред'явлення і розгляду претензій та позовів визначаються Статутом залізниць України , відповідно до чинного законодавства України.

Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України , обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

У відповідності до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334 , комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Відповідно до п. 4 вказаних правил, комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього. Однак, у разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби. Та обставина, що комерційний акт не був складений не зважаючи на наявність для цього підстави, не спростовує факту нестачі вантажу та причин такої нестачі.

При цьому, відповідно до п. 31 Правил видачі вантажів, про видачу вантажу станція на вимогу одержувача зобов'язана зробити в накладній відмітку такого змісту: у разі виявлення недостачі чи надлишку маси, які не перевищують норми, - зазначається фактично виявлена маса вантажу в кг; у разі оформлення наслідків перевірки вантажу комерційним актом - зазначається про що складено акт, номер та дата його складання; при видачі вантажу без перевірки: для вантажів, які прибули в критому вагоні (контейнері) за пломбами (ЗПП) відправника (порту, експедитора), - зазначається про прибуття вагона (контейнера) за справними пломбами (ЗПП) та видачу вантажу без перевірки згідно із статтею 52 Статуту залізниць.

Згідно з п. п. 110, 111 Статуту залізниць України , залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли: вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення; недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних причин, пов'язаних з перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі; вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача; недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси; зіпсований швидкопсувний вантаж, виявлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охолодження, опалення, вентиляція), і термін перебування вантажу в дорозі не перевищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами; втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок: таких недоліків тари, упаковки, які неможливо було виявити під час приймання вантажу до перевезення; завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція); здачі вантажу до перевезення без зазначення в накладній особливих його властивостей, що потребують особливих умов або запобіжних засобів для забезпечення його збереження під час перевезення; стихійного лиха та інших обставин, які залізниця не могла передбачити і усунення яких від неї не залежало. Однак, наявність зазначених обставин з матеріалів справи не вбачається, вони не були доведені суду у встановленому порядку належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно із ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач. Крім того, ст. 133 цього Статуту передбачає, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним написом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством

Згідно п. п. 113, 114, 115 Статуту залізниць України , за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України - якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Також Президія ВГСУ своїм роз'яснення від 29.05.2002 року №04-5/601 з наступними змінами і доповненнями, роз'яснила - з урахуванням частини другої статті 9 ЦК України, статті 315 ГК України та статті 136 Статуту позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний строк, який обчислюється відповідно до статті 134 Статуту - з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову (складання комерційного акта, акта загальної форми, списання коштів з особового рахунку тощо). Цей строк не є присічним, і тому в разі, коли його пропущено з поважних причин, суд має право поновити згаданий строк на підставі статті 267 ЦК України.

Оскільки, позивачем при розгляді доповнення до позовних вимог і позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору явки представника не забезпечено, участі в обговоренні і підтриманні доповнення до позовної заяви, а також в обговоренні, підтриманні (спростуванні) позовних вимог третьої особи не прийнято, а натомість подано заяву про залишення доповнення до позовних вимог без розгляду, то суд приходить до висновку, що позивач ухиляється від участі у розгляді поданого ним позову. А оскільки, згідно п.5 ст.81 ГПК України нез'явлення представника позивача в засідання суду суд є підставою до залишення позов без розгляду, незалежно від причин нез'явлення, то позов МПП «Ірена» до ДТГО «Львівська залізниця»слід залишити без розгляду.

Оскільки, у відповідності до пп.2.1 п.1 Правил перевезення вантажів залізничним транспортом України одержувачем вказується тільки одна юридична особа і запис для МПП «Ірена»в накладній №33236993 від 30 квітня 2012 року не відповідає Правилам, а також, що претензію розглянено і претензійну суму визнано, а коштів не перераховано, то причину пропуску строку позовної давності ТзОВ «РТ-Капітал»на пред'явлення позову слід визнати поважною і такою, що підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 33-35, 45, 49, 81, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

І. Позовну заяву залишити без розгляду.

ІІ. Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ-Капітал»задоволити повністю.

1. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»(79000, м.Львів, вул.Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РТ-Капітал»(80500, Львівська область, м.Буськ, вул.Паркрва, 13/1, код ЄДРПОУ 30539172) 602401,25 грн. за недостачу бензину автомобільного, екологічно покращеного АИ-92-10, в кількості 44828 кг, що виникла при перевезенні залізничним транспортом, відповідно до залізничної накладної №33236993 від 30.04.2012р. та 12048,04 грн. судового збору.

2. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85, 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 07.12.2012р.

Суддя Станько Л.Л.