Постанова

від 05.12.2012 по справі 5002-33/2430-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року Справа № 5002-33/2430-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євдокімова І.В.,

суддів Антонової І.В.,

Сікорської Н.І.,

за участю представників сторін:

прокурор: Алісов Олег Володимирович, посвідчення №005827 від 25.09.12, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача: не з'явився, Державна сільськогосподарська інспекція Автономної Республіки Крим;

відповідача: Смаглій Альона Володимирівна, довіреність №922/02-29 від 25.06.11, Євпаторійська міська рада;

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Дагаз";

розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 27 вересня 2012 року у справі №5002-33/2430-2012

за позовом Прокурора міста Євпаторії (вул. Гоголя, 5/8, Євпаторія, 97400)

в інтересах держави в особі Державної сільськогосподарської інспекції АР Крим (вул. Київська, 81, Сімферополь, 95053)

до Євпаторійської міської ради (пр-т Леніна, 2, Євпаторія, 97400)

товариства з обмеженою відповідальністю "Дагаз" (вул. Московська , буд. 26, Красна Зорька, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97516)

про визнання недійсним рішення, договору та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Прокурор міста Євпаторії в інтересах держави в особі Державної сільськогосподарської інспекції Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів, Євпаторійської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Дагаз" про визнання недійсними рішення Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року №5-7/55 "Про передачу у довгострокову оренду строком на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю "Дагаз" земельної ділянки для будівництва пансіонату, розташованого за адресою: місто Євпаторія, вул. Сімферопольська", договору оренди земельної ділянки, укладеного 26 травня 2008 року між відповідачами, а також зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Дагаз" повернути земельну ділянку, площею 4291.87 кв.м, вартістю 3 728 503.32 грн., розташовану за адресою: місто Євпаторія, вул. Сімферопольська, Євпаторійській міській раді.

Позовні вимоги вмотивовані порушеннями, допущеними відповідачами під час прийняття оспорюваного рішення та укладення спірного договору, внаслідок чого були порушені охоронювані інтереси держави. Так, прокурор посилався на недотримання вимог, передбачених статтями 60, 123, 186 Земельного кодексу України, а також вимог Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю -курорт Євпаторія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року №1269.

Також, 21 вересня 2012 року від прокурора надійшла заява №4600 вих/12, у якій він конкретизував позовні вимоги та просив суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Дагаз" повернути земельну ділянку, площею 4291,87 кв.м., вартістю 3 728 503.32 грн., кадастровий номер 0110900000:01:076:0087, розташовану за адресою: місто Євпаторія, вул. Сімферопольська, Євпаторійський міській раді за актом прийому -передачі (т.1, а.с. 139-140).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-33/2430-2012 позов прокурора міста Євпаторії в інтересах держави в особі Державної сільськогосподарської інспекції Автономної Республіки Крим задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним рішення Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року №5-7/55 "Про передачу у довгострокову оренду строком на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю "Дагаз" земельної ділянки для будівництва пансіонату за адресою: вул. Сімферопольська".

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 26 травня 2008 року між Євпаторійською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дагаз", зареєстрований у Кримській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2010 року за №04100200087.

Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Дагаз" повернути земельну ділянку, площею 4291.87 кв.м., кадастровий номер 0110900000:01:076:0087, розташовану за адресою: місто Євпаторія, вул. Сімферопольська, Євпаторійський міській раді за актом приймання -передачі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року №5-7/55 не відповідає вимогам статей 88, 90 Водного кодексу України, статті 60 Земельного кодексу України, тому договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі такого рішення, підлягає визнанню його недійсним.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Євпаторійська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем не було надано доказів про те, що межі водоохоронних зон в місті Євпаторія, окремої ділянки за адресою: місто Євпаторія, вул.. Сімферопольська, яка орендуються товариством з обмеженою відповідальністю „Дагаз", не встановлені і не винесені в натурі.

Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які правові документи, які підтверджують знаходження земельних ділянок, орендованих товариством з обмеженою відповідальністю „Дагаз", в межах водоохоронних зон та ці зони встановлені відповідно до чинного законодавства.

Також, враховуючи, що Євпаторійській міській раді на затвердження був поданий проект відведення земельної ділянки, погоджений відповідними уповноваженими органами, передбаченими статтею 123 Земельного кодексу України, а також з позитивними висновками державної експертизи та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції заявник апеляційної скарги вважає, що Євпаторійська міська рада правомірно винесла рішення від 37 жовтня 2006 року №5-7/55 „Про передачу у довгострокову оренду строком на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю "Дагаз" земельної ділянки для будівництва пансіонату, розташованого за адресою: місто Євпаторія, вул. Сімферопольська".

У судове засідання, призначене на 14 листопада 2012 року, представник позивача та товариства з обмеженою відповідальністю "Дагаз" не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 05 грудня 2012 року.

Представник Євпаторійської міської ради підтримав вимоги заявлені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні, прокурор з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення.

05 грудня 2012 року, у судове засідання, також не з'явились представник позивача та товариства з обмеженою відповідальністю "Дагаз".

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Прокурор та Євпаторійська міська рада підтримали раніше зазначені доводи та вимоги.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Рішенням Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року №5-7/55 затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Дагаз" для будівництва пансіонату по вул. Сімферопольська та строком на 25 років передана земельна ділянка по вул. Сімферопольській, в міста Євпаторія, загальною площею 4291.87 кв.м., для будівництва пансіонату (т.1, а.с. 15).

В подальшому, на підставі зазначеного рішення 26 травня 2008 року між Євпаторійською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дагаз" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований Євпаторійською міською радою за кадастровим номером №0110900000:01:076:0087 (т.1, а.с. 16-18).

Пунктом 1.1. вказаного договору передбачено, що орендодавець на основі рішення Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року №5-7/55 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим номером №0110900000:01:076:0087 за адресою: Україна, Автономної Республіки Крим, міста Євпаторія, вул. Сімферопольська.

В оренду передається земельна ділянка, загальною площею 4291.87 кв.м., що використовується в комерційних цілях (пункт 2 договору).

Відповідно до пункту 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки у відповідності з відомостями, вказаними в довідці про визначення вартості земельної ділянки, виданій 16 травня 2008 року управлінням земельних ресурсів за №2177 становить 3 827 503,32 грн..

Пунктом 7 договору сторони визначили, що договір укладено строком до 27 жовтня 2031 року.

Згідно з пунктами 12 та 13 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва пансіонату. Цільове призначення земельної ділянки -комерційне.

Відповідно до акту приймання -передачі земельної ділянки від 14 жовтня 2010 року Євпаторійська міська рада передала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Дагаз" прийняло земельну ділянку, загальною площею 4291.87 кв.м. по вул. Сімферопольській (т. 1, а.с. 20).

Договір оренди зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14 жовтня 2010 року за №041000200087 (т. 1, а.с. 18).

Прокурор посилався на передання земельної ділянки у користування із порушенням норм земельного законодавства, у зв'язку з чим вимагав визнання недійсними рішення ради про передачу землі в оренду та договору оренди земельної ділянки, а також повернення ділянки до ведення міської ради, що і з'явилося підставою для звернення прокурора міста Євпаторії в інтересах держави до господарського суду Автономної Республіки Крим із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Так, посилаючись на порушення відповідачами земельного законодавства прокурор вимагав визнання недійсними рішення сільської ради та договору оренди, а також повернення спірної ділянки орендодавцю.

Прокурор вказував на той факт, що рішення Євпаторійської міської ради №5-7/55 від 27 жовтня 2006 року було прийнято із порушеннями чинного законодавства, а отже є незаконним та підлягає скасуванню, а оскільки договір оренди від 26 травня 2008 року був укладений між відповідачами на підставі оспорюваного рішення ради, він, на думку прокурора, також підлягає визнанню недійсним як такій, що суперечить нормам чинного законодавства.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом. Відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах. Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання усіма учасниками господарських відносин, які розташовані або здійснюють свою діяльність на відповідній території. пори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку (частини 1, 2, 3, 7 статті 23 Господарського кодексу України).

За змістом статті 143 Конституції України управління майном комунальної власності здійснюється відповідною територіальною громадою безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Відповідні повноваження органів місцевого самоврядування здійснюються шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, що визначено статтею 144 Конституції України.

Разом з тим, повноваження органів місцевого самоврядування, у тому числі в сфері земельних відносин, визначені статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України "та статтею 12 Земельного кодексу України.

Поняття "земельні відносини" надано у частини 1 статті 2 Земельного Кодексу України, відповідно до якої - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

До повноважень міських рад, згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), згідно з якою передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що знайшли своє підтвердження доводи прокурора про недотримання певних засад земельного та водного законодавства під час надання товариству з обмеженою відповідальністю спірної земельної ділянки у користування.

Так, судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що спірна земельні ділянка, передана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „Дагаз", розташована в першій санітарно -охоронній зоні курорту, в водоохоронній зоні побережжя Чорного моря у 100-метровій зоні від узрізу води Чорного моря, що підтверджується актом перевірки від 07 березня 2006 року №18 Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (т.1, а.с. 43-44), змістом договору оренди (пункт 20, а.с. 16 об.), кадастровим планом ділянки (т.1, а.с. 22), висновком про склад земель на ділянці (т.1, а.с. 31), умовами відведення земельної ділянки (т.1, а.с. 33), висновком Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону №04-13 від 06 березня 2006 року (т.1, а.с. 37), висновком Державного комітету України по земельних ресурсах від 24 березня 2006 року (т.1, а.с. 41).

Таким чином, судом першої інстанції правомірно було встановлено, що на підставі договору оренди товариству з обмеженою відповідальністю „Дагаз" передано у користування земельну ділянку, площею 4 291.87 кв.м., яка повністю знаходиться у першій санітарній зоні, про що зазначено у документах, що містяться у матеріалах справи (т.1, а.с. 33, 41).

Одночасно, частина спірної земельної ділянки знаходиться у 100-метровій зоні від узрізу води, що підтверджується актом перевірки від 18 квітня 2012 року, складеним Кримським республіканським підприємством „Протизсувне управління" (т.1, а.с. 82-83).

Відповідно до п.п. "б" частини 1, 2 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лесами. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Згідно з частиною 3 статті 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибереженої захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів -з урахуванням містобудівної документації.

Відповідно до статті 88 Водного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частина 1 статті 1 Водного кодексу України обумовлює, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширині вздовж річки, морів. Навколо водойм, на якій встановлено більш суворій режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно з частиною 1 статті 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Відповідно до пунктів 15, 16 та 17 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року №1269 "Про затвердження Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю -курорт Євпаторія" перша зона (зона суворого режиму) охоплює пляжі, прибережну захисну смугу, а також прилеглу до пляжів територію завширшки не менш як 100 метрів.

На території зони встановлюється санітарний режим, який забезпечує охорону вод Чорного моря та його узбережжя від будь-якого виду забруднення і засмічення, проводиться озеленення та упорядкування. На цій території дозволяється провадити діяльність, пов'язану з використанням природних лікувальних факторів на підставі науково обґрунтованих висновків та екологічної експертизи, виконувати берегоукріплювальні, протизсувні та протиерозійні роботи, будувати хвилеломи, буни та інші гідротехнічні споруди, а також влаштовувати причали.

На території першої зони забороняються: всі види користування надрами, розорювання земель та провадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, які впливають або можуть вплинути на природні лікувальні фактори прокладення кабелів, у тому числі підземних кабелів високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій; будівництво будь-яких будівель, споруд та інших об'єктів, не пов'язаних з охороною природних лікувальних факторів курорту Євпаторія; скидання дренажних та стічних вод у Чорне море, а також в озера Мойнакі, Ойбурське, Аджібайчинське, Аірчинське, Галгаське, Кондрадське, Терекли; влаштування стоянок автомобілів, їх обслуговування (ремонт, миття тощо); розміщення санаторно-курортних закладів та закладів відпочинку; влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів виробництва, полів фільтрації та будівництва інших споруд для приймання і знешкодження рідких відходів, кладовищ, скотомогильників; проїзд автотранспортних засобів, не пов'язаних з обслуговуванням цієї території або провадженням природоохоронної діяльності; розташування в межах пляжів їдалень, кафе, барів тощо; постійне і тимчасове проживання громадян.

Так, з матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку надано товариству з обмеженою відповідальністю „Дагаз" з метою будівництва пансіонату, який не є лікувально-оздоровчим закладом, а отже колегія суддів погоджується із твердженням прокурора про недотримання відповідачами вимог вищеперелічених правових норм щодо надання у користування земельної ділянки, яка знаходиться у зони, на якій заборонена будь-яка господарська діяльність, не пов'язана із охороною природних лікувальних факторів курорту Євпаторія.

Вказане підтверджує доводи, викладені прокурором та представником позивача щодо порушення вимог чинного природоохоронного законодавства прийняттям 27 жовтня 2006 року Євпаторійською міською радою рішення №5-7/55.

Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року №02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу положень пункту 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України №02-5/35 від 26 січня 2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року №5-7/55 "Про передачу у довгострокову оренду строком на 25 років товариству з обмеженою відповідальністю „Дагаз" земельної ділянки для будівництва пансіонату за адресою: вул. Сімферопольська" прийняте Євпаторійською міською радою із порушенням правових вимог Положення про Всеукраїнську дитячу оздоровницю -курорт Євпаторія та статті 90 Водного кодексу України, у зв'язку з чим має бути визнано недійсним.

Також, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції стосовно того, що вимоги прокурора про визнання договору оренди недійсним підлягають задоволенню, обґрунтованим та зазнаваним на нормах чинного законодавства, у зв'язку з наступним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного суду України від 12 березня 1999 року №02-5/111, судам необхідно надавати правову оцінку питанню чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Отже, враховуючи порушення законодавства, допущені під час прийняття рішення Євпаторійської міської ради від 27 жовтня 2006 року, на підставі якого укладено договір оренди від 26 травня 2008 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зміст цього правочину є таким, що суперечить вищепереліченим актам цивільного законодавства, через що вимоги про визнання його недійсним підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги про повернення земельної ділянки Євпаторійській міській раді з огляду на наявність підстав для задоволення вимог про визнання недійсними рішення та договору, якими її було передано товариству з обмеженою відповідальністю „Дагаз" в оренду, а також враховуючи положення статті 216 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. При цьому, вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявника апеляційної скарги неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-33/2430-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Євдокімов

Судді І.В. Антонова

Н.І. Сікорська

Розсилка:

1. Прокурор міста Євпаторії (вул. Гоголя, 5/8,Євпаторія,97400)

2. Державна сільськогосподарська інспекція АР Крим (вул. Київська, 81,Сімферополь,95053)

3. Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дагаз" (вул. Московська, буд. 26, Красна Зорька,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97516; 98000, м. Ялта, вул. Суворівська, 15-1)

5. Прокуратура міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

6. Господарський суд Автономної Республіки Крим